Нейровправи, як елемент корекційно розвиткових занять.

Про матеріал

Практичний посібник містить узагальнену інформацію та практичні завдання для роботи під час корекційно розвиткових занять для дітей з ООП. В ньому висвітлено основні поняття, основні принципи, що лежать в основі виникнення нейровправ та їх значення у корекційній роботі. Практична частина містить матеріали для використання нейровправ. Матеріали можуть бути корисними вчителям, корекційним педагогам, логопедам, психологам.

Перегляд файлу

Овруцький ліцей імені Андрія Малишка

Овруцької міської ради

Нейровправи, як елемент корекційно розвиткових занять.

Практичний посібник

Овруч – 2026

Схвалено на засіданні педагогічної ради Овруцького ліцею імені Андрія Малишка Овруцької міської ради

Протокол № 6 від 24.12.2025 року

Укладач: Семенчук Тетяна Федорівна

Нейровправи, як елемент корекційно розвиткових занять. Практичний посібник. Матеріал з досвіду роботи Семенчук Тетяни Федорівни, Овруцького ліцею ім. Малишка» Овруч, 2026 - 36 сторінок.

Рецензент:

Н.П. Лазарчук, вчитель початкових класів, Овруцького ліцею ім. Малишка, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, «вчитель-методист»

Аннотація

ЗМІСТ

ВСТУП……...……………………………………………………………………...3

Розділ І.Теоретичні основи нейровправ ……………………………………...4

Поняття нейровправи, хто його застосував………………………………4
Основні принципи, що лежать в основі виникнення нейровправ………7
Значення нейровправ у корекційній роботі………………………………8

ІІ Практичне впровадження нейровправ для роботи з дітьми з ООП………………………….……………………….............................................9

2.1. Вправи для міжпівкульної взаємодії……………………………………….9

2.2. Координаційні та рухові вправи…………………………………………...12

2.3. Сенсорні та когнітивні вправи……………………………………………..12

2.4. Комплексні підходи………………………………………………………...13

Висновок………….……………………………………………………………...14

ІІІ Практичні нейровправи …….……………………………………………….15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………....35

ВСТУП

Ви часто звертаєтеся до психолога, як до спеціаліста за допомогою? Мабуть ні?Але в сучасному світі, психолог - це людина, яка вирішує ряд значних проблем, які стоять перед нами, як перед суспільством. Всі стресові ситуації, які виникають на нашому шляху, які здаються нам невирішальними проблемами пов’язані з незалученням всієї кори головного мозку, що і призводить до ще більших проблем на нашому шляху. Тому я хочу запропонувати, Вам, для ознайомлення напрочуд цікаву та ефективну тему для вивчення та подальшого використання у своєму повсякденному житті таку як - нейровправи. На перший погляд здається, чи це допоможе у вирішенні всіх моїх проблем?Звісно нічого не дається так швидко, як кропітка робота над самим собою, і ніякі інтернет мережі не допоможуть вирішити ваші проблеми. Вони дадуть Вам лише один варіант виходу з тієї чи іншої ситуації, а я пропоную, Вам, згадати себе набагато молодшими, активнішими, як працювала Ваша уява коли ви були учнем чи ученицею середньої школи, коли ви не мали смартфона, вільного доступу до мережі Інтернет, у вашій голові не виникало питань, щодо відсутності невирішених питань. На все були відповіді та питання. Вирішення проблем, які виникали на шляху, але з часом коли ми починаємо дорослішати, та наше життя стає буденним, буденним стає і наш мозок. Тому щоб цього не сталося, нам потрібно робити нейровправи. Що це таке запитаєте ви мене ? Нейровправи, або нейрогімнастика, можуть бути корисними як для дітей, так і для дорослих, допомагаючи покращити когнітивні функції та загальний стан мозку.

Розділ І. Теоретичні основи нейровправ.

1.1.Поняття нейровправи, хто його застосував.

Нейровправи — це комплекс рухових і сенсорних завдань, які допомагають синхронізувати роботу лівої та правої півкуль мозку, покращуючи когнітивні навички, такі як увага, пам'ять, мовлення та координація. Ці вправи стимулюють розвиток мозку та нервових зв'язків, покращують емоційну стабільність і можуть допомагати долати труднощі в навчанні.

У сучасному світі гострота розуму та когнітивне здоров'я (це здатність мозку ефективно обробляти інформацію, думати навчатися, запам’ятовувати та зосереджуватися), так само важливі, як і фізична форма. Наш мозок процвітає завдяки стимуляції, а без неї з часом він може стати менш гнучким. Нейробіка — описує вправи для мозку, спрямовані на стимуляцію нових нейронних зв'язків, розвиток когнітивних здібностей та покращення психічного здоров'я. Ці вправи вносять новизну та складність у повсякденні завдання, щоб підтримувати ваш розум гострим та гнучким.

Нейровправи (або нейропластичність) не мають одного винахідника, оскільки ця концепція розвивалася з часом завдяки внеску багатьох вчених. Термін «пластичність» вперше був використаний Вільямом Джеймсом у 1890 році, але саме польський нейробіолог Єжи Конорський одним із перших застосував термін «нейропластичність».

Вільям Джеймс: У 1890 році в своїй праці «Принципи психології» він вперше використав термін «пластичність» для опису здатності нервової системи зазнавати впливу та змінюватися [7].
Сантьяго Рамон-і-Кахаль: На початку 1900-х років, на основі своєї «Доктрини нейронів», він використав термін «нейрональна пластичність» для опису непатологічних змін у структурі мозку дорослих [7].

Єжи Конорський: Польський нейробіолог, який одним з перших застосував термін «нейропластичність» у своїй роботі «Умовні рефлекси та організація нейронів» (1948) та «Інтегративна діяльність мозку» (1967) [7].

Таким чином, хоча концепція розвивалася поступово, Єжи Конорський є ключовою фігурою в науці, яка запровадила сучасний термін «нейропластичність».

Термін "нейровправи" (або "нейробіка") та відповідну концепцію розробили американський нейробіолог, професор Університету Дьюка доктор Лоуренс Кац (Dr. Lawrence Katz) та письменник Меннінг Рубін (Manning Rubin) [10].
Вони представили цю концепцію у своїй книзі 1999 року під назвою "Keep Your Brain Alive: 83 Neurobic Exercises to Help Prevent Memory Loss and Increase Mental Fitness" (у перекладі: "Підтримуйте свій мозок живим: 83 нейровправи, щоб запобігти втраті пам'яті та підвищити розумову форму") [10].

Основна ідея нейробіки полягає в тому, щоб задіяти мозок у нових та несподіваних діях, використовуючи п'ять почуттів (зір, слух, нюх, дотик, смак) разом із емоціями, щоб стимулювати утворення нових нейронних зв'язків та підтримувати мозок у тонусі. Приклади таких вправ включають чищення зубів неробочою рукою, прийняття душу із закритими очима або зміну звичного маршруту на роботу.

Ми всі знаємо, що фізичні вправи корисні для нашого мозку. Але чи знаєте ви, що існує зовсім інша категорія вправ, розроблена саме для нашого мозку. Вона називається нейробіка. Це розумові вправи, спрямовані на створення нових нейронних шляхів у мозку шляхом використання органів чуття нетрадиційними способами.

Нейробіка – це термін, введений доктором Лоуренсом Кацем. Це нова наука про тренування мозку, розроблена доктором Лоуренсом Кацем та доктором Меннінгом Рубіном. Вона базується на великих наукових дослідженнях. Вони також є співавторами книги, яка детально пояснює нейробіку. Ці прості вправи цікаві та складні. Вони використовують п'ять органів чуття (дотик, слух, смак, нюх та звук) разом з емоціями, щоб покращити наше пізнання та пам'ять.

Нейробіка працює, стимулюючи нашу пам'ять, увагу, логіку, а також вербальні навички, і спонукає нас порушувати наш повсякденний розпорядок. Під час цих процесів ми використовуємо недостатньо використовуються нервові шляхи та створюємо нові нейронні зв'язки. Ці вправи допомагають виробляти природну поживну речовину для росту мозку, яка називається нейротрофінами . Це сімейство білків збільшує розміри та складність зв'язків нервових клітин, роблячи мозок стійким до впливу старіння .

Один зі способів підтримувати здоров'я нашого мозку — це постійно вивчати щось нове та використовувати м'язи мозку таким чином, щоб створювати нові нейронні зв'язки. Важлива частина роботи нейробіки полягає у використанні правої та лівої півкуль мозку для виконання дій, для яких ми зазвичай використовуємо протилежні сторони мозку. Таким чином, ми продовжуємо стимулювати та змушувати наш мозок працювати навіть під час виконання щоденної рутинної роботи.

Основна відмінність між нейробікою та іншими вправами для мозку (головоломками тощо) полягає в тому, що звичайні вправи для мозку змушують нас використовувати звичні кроки, які ми вже знаємо, і таким чином задіюють ті самі нейрони мозку. З іншого боку, нейробіка змушує нас робити те, з чим ми можемо бути незнайомі або що не робимо регулярно. Це стимулює та активує наші нейрони.

Нейровправи виникли як результат принципу нейропластичності — здатності мозку адаптуватися і змінюватися протягом життя шляхом створення нових нейронних зв’язків. Це комплекс спеціальних завдань, що поєднують рухову, сенсорну та розумову активність для стимуляції роботи мозку, покращення міжпівкульної взаємодії та розвитку когнітивних функцій, таких як пам’ять, увага та мовлення.

1.2. Основні принципи, що лежать в основі виникнення нейровправ:

Нейропластичність: Здатність мозку реорганізовуватися у відповідь на новий досвід та навчання є фундаментальним принципом, на якому побудовані нейровправи.
Міжпівкульна взаємодія: Нейровправи спрямовані на покращення координації між лівою та правою півкулями мозку, що позитивно впливає на увагу, пам’ять, мовлення та інші когнітивні процеси.
Синергія рухів і мислення: Заняття включають поєднання фізичних рухів (наприклад, перехресні рухи, вправи для дрібної моторики) з розумовою діяльністю, стимулюючи тим самим мозок.
Корекція та розвиток: Нейровправи використовуються для допомоги у корекції труднощів у навчанні, розвитку емоційної стійкості та покращенні здатності до саморегуляції.

Нейровправи, або нейрогімнастика, можуть бути корисними як для дітей, так і для дорослих, допомагаючи покращити когнітивні функції та загальний стан мозку.

Для мене, як для корекційного педагога нейровправи є важливим та ефективним елементом корекційно-розвиткових занять, особливо для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Вони використовуються фахівцями (корекційними педагогами, логопедами, психологами) для стимуляції роботи мозку, покращення міжпівкульної взаємодії та розвитку вищих психічних функцій. Так як останнім часом кількість дітей з ООП збільшується в навчальних закладах, тому з метою швидшої адаптації, соціалізації, покращення їх сприйняття навчального процесу, під час індивідуальних корекційних занять використовуються нейровправи.

1.3.Значення нейровправ у корекційній роботі:

Стимуляція нейронних зв'язків: Нейровправи сприяють утворенню нових нейронних зв'язків, що є критично важливим для розвитку мовлення, навчальних навичок та самостійної активності дитини.
Покращення когнітивних функцій: Вони допомагають підвищити рівень уваги, пам'яті, концентрації, мислення та сприйняття.
Розвиток координації та моторики: Багато нейровправ включають рухові завдання, які покращують загальну, дрібну та артикуляційну моторику, а також двосторонню координацію рухів.
Емоційна регуляція: Тренування мозку через гру допомагає дітям краще керувати своєю поведінкою, знижувати тривожність та адаптуватися до змін.
Комплексний підхід: Нейровправи інтегруються в загальну програму корекції, спрямовану на розвиток недостатньо сформованих сторін психічної діяльності дитини.

ІІ Практичне впровадження нейровправ для роботи з дітьми з ООП.

2.1. Вправи для міжпівкульної взаємодії.

Ці вправи допомагають синхронізувати роботу лівої та правої півкуль мозку. Мета: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.

Основні варіанти вправ:

Перехресні рухи: Вправи, що включають одночасний або почерговий рух протилежних кінцівок. Виконуються повільно, плавно, допомагає синхронізувати роботу мозку. Наприклад, торкання лівою рукою правого коліна, а правою рукою лівого коліна- одночасно, синхронно.

Принцип дії:Ця вправа стимулює активну взаємодію між правою і лівою півкулями головного мозку, оскільки кожна півкуля контролює рухи протилежної сторони тіла. Синхронізація цих рухів допомагає "з'єднати" півкулі та покращує їх злагоджену роботу.

Основна користь. Регулярне виконання перехресних рухів сприяє:

Покращенню координації рухів та балансу.
Активізації мовлення та мислення.
Покращенню уваги, пам'яті та концентрації.
Зниженню тривожності та емоційній стабільності.
Легшому засвоєнню нової інформації (особливо актуально для дітей у процесі навчання).

Це ефективні вправи, які можна виконувати в будь-якому віці для розвитку когнітивних функцій.

Перехресні кроки" / "Перехресні дотики": З'єднуйте ліву руку з правим коліном, потім праву руку з лівим коліном (можна торкатися або просто наближати). Можна робити це з легким підніманням з підлоги, стоячи на колінах.

Основна користь. Регулярне виконання "перехресних кроків" допомагає:

Синхронізувати роботу правої та лівої півкуль мозку: перехресні рухи активізують обидві півкулі та зміцнюють зв'язки між ними, що важливо для цілісного сприйняття інформації та складних навичок.
Покращити координацію рухів та рівновагу: вправа тренує баланс та моторне планування.
Підвищити концентрацію уваги та пам'ять: стимуляція мозкових структур сприяє кращій розумовій діяльності.
Знизити рівень стресу та м'язової напруги: ритмічні рухи допомагають заспокоїтися.
Полегшити засвоєння нових навичок та навчання: особливо корисна для дітей із труднощами у навчанні, затримкою мовлення або гіперактивністю.
Ця вправа є універсальною і підходить як дітям, так і дорослим, не вимагаючи спеціальної фізичної підготовки.

Дзеркальне малювання або малювання двома руками: Синхронне малювання дзеркальних або різних фігур чи літер обома руками одночасно на папері.

Основна ідея полягає в тому, що обидві руки виконують ідентичні, дзеркально відображені рухи одночасно. Це вимагає високої координації та задіює обидві півкулі мозку, активно стимулюючи їхню синхронну роботу.

Для початку вправи можна використовувати готові матеріали або нейрокартки, де зображена лише половина малюнка, а дитина чи дорослий має симетрично домалювати другу половину. Також можна малювати на великому аркуші паперу двома олівцями (або фломастерами) одночасно, рухаючись від центру в різні боки або навпаки.

Користь дзеркального малювання. Ця вправа має численні розвивальні переваги:

Розвиток міжпівкульної взаємодії: синхронна робота обох рук активізує обмін інформацією між лівою та правою півкулями мозку.
Покращення координації рухів: тренує дрібну моторику та точність рухів.
Стимуляція мислення та мовлення: ділянки мозку, відповідальні за ці функції, стимулюються через розвиток дрібної моторики.
Розвиток просторового мислення: допомагає краще орієнтуватися в просторі, розуміти симетрію та форму.
Підвищення уваги та самоконтролю: процес вимагає зосередженості, щоб обидві сторони малюнка були схожими.
Стимулювання уяви та креативності: дозволяє створювати оригінальні та симетричні зображення.

Дзеркальне малювання є ефективним інструментом як для дітей (для загального розвитку), так і для дорослих (для зняття стресу та підтримки когнітивних функцій).

"Кільця" або "ланцюжки": Швидке перебирання пальців, утворюючи кільця з великого та інших пальців по черзі на обох руках.

Ця вправа розвиває:

Міжпівкульна взаємодія: синхронна або асинхронна робота обох рук стимулює мозолисте тіло, яке забезпечує зв'язок між лівою та правою півкулями мозку.
Дрібна моторика: тренування м'язів пальців.
Увага та концентрація: дитина має зосередитися на інструкції та точному виконанні рухів.
Пам'ять: запам'ятовування послідовності рухів.

Ця вправа є чудовим інструментом для підготовки мозку дитини до більш складної когнітивної діяльності, зокрема до навчання в школі.

"Ніс-вухо": Лівою рукою торкніться правого вуха, правою – лівого носа, потім хлопніть в долоні та поміняйте руки.

Вона розвиває такі ключові навички та функції:

Координація рухів: вимагає одночасного виконання різних дій лівою та правою руками, що тренує спритність та точність рухів.
Увага та концентрація: необхідність свідомо контролювати рухи та перемикати їхню черговість допомагає покращити стійкість уваги.
Пам'ять та мислення: завдяки стимуляції роботи мозку, вправа позитивно впливає на вищі психічні функції, включаючи пам'ять, мислення та засвоєння нової інформації.
Розумова працездатність: регулярне виконання допомагає підвищити загальну розумову активність та зменшити втому.
Синхронізація півкуль: основна мета кінезіологічних вправ, зокрема цієї, полягає в оптимізації синхронної роботи лівої (логіка, мовлення) та правої (творчість, інтуїція) півкуль мозку.
Зняття стресу: вправа також може допомогти зняти емоційне напруження та покращити психоемоційний стан.

Ця вправа підходить як для дітей, так і для дорослих, і може використовуватися для зняття втоми, підвищення концентрації та загальної активації розумової діяльності.

2.2. Координаційні та рухові вправи

Ці вправи спрямовані на розвиток загальної моторики, балансу та уваги.

Вправи з предметами: Використання помпонів, дерев'яних паличок, прищіпок, губок для миття посуду для виконання певних завдань (наприклад, сортування, перекладання).

Балансування: Вправи на утримання рівноваги, що також задіює мозочок та вестибулярний апарат.
Дрібна моторика: Дрібні рухи руками та пальцями, ліплення, рукоділля, що стимулює відповідні ділянки мозку.
Вправи на слідування інструкції: Завдання, що вимагають послідовного виконання кількох кроків, що укріплює увагу та виконавчий контроль.

2.3. Сенсорні та когнітивні вправи.

Ці вправи передбачають використання різних органів чуття або розумову активність для створення нових нейронних зв'язків.

Зміна рутини: Виконання звичайних дій незвичною рукою (чищення зубів, тримання ложки).
Завдання на пам'ять: Складання списків і спроба відтворити їх через деякий час, вивчення нової мови або гри на музичному інструменті.

"Сліпе" виконання: Спроба впізнати предмети на дотик або виконувати прості дії із закритими очима.

2.4. Комплексні підходи.

Нейроігри: Спеціальні ігрові комплекси, які поєднують фізичну активність з розумовими завданнями і часто використовуються в роботі з дітьми в класі чи в інклюзивному навчанні.
Дихальні вправи: Задіюють лімфатичну систему та сприяють загальній бадьорості мозку, особливо під час перезбудження дітей на перерві між навчальним процесом.

ВИСНОВОК

Включення нейровправ до структури корекційно-розвиткового заняття забезпечує м'яке, ігрове тренування мозку, що робить процес навчання для дітей з ООП більш ефективним та цікавим. Нейровправи (нейропсихологічні вправи) є цінним інструментом у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП), оскільки вони м'яко тренують структури мозку, покращують нейронні зв'язки та сприяють комплексному розвитку дитини. Під час корекційно-розвиткових занять, я використовую ці вправи які через тіло впливають на мозкові структури, допомагаючи дітям з ООП розкривати свій потенціал та ефективніше адаптуватися до навчання та повсякденного життя.

ІІІ Практичні нейровправи.

Вправа «Перехресні рухи».

Базовий варіант (стоячи):

Початкове положення: Станьте прямо, ноги на ширині плечей, руки вільно опущені вздовж тіла.

Рух: Одночасно підніміть праву руку та ліве коліно. Лікоть правої руки має торкнутися або наблизитися до лівого коліна (або навпаки, долоня до коліна).

Повернення: Поверніться у початкове положення.

Зміна сторін: Повторіть рух для протилежної сторони — ліва рука до правого коліна.

Повторення: Чергуйте рухи в помірному темпі, ніби крокуєте на місці, перетинаючи уявну середню лінію тіла.

Ускладнений варіант:

"Задній перехрест": Стоячи, піднімайте п'ятку ззаду і торкайтеся до неї протилежною рукою, повертаючи корпус.

Зміна темпу: Почніть повільно і плавно, потім поступово прискорюйте темп.

Вправа "Перехресні кроки".

Вправа полягає в одночасному виконанні перехресних рухів рукою та ногою.

Вихідне положення: Станьте прямо, ноги на ширині плечей, руки вільно опущені вздовж тіла.

Рух:Підніміть ліве коліно. Одночасно торкніться його правим ліктем (або долонею).

Поверніться у вихідне положення.

Повторіть рух з іншого боку: підніміть праве коліно і торкніться його лівим ліктем (або долонею).

Темп: Вправу бажано виконувати в повільному, ритмічному темпі, зосереджуючись на відчуттях та точності рухів.

Тривалість: Чергуйте рухи протягом 1-2 хвилин або виконайте певну кількість повторень (наприклад, 8-12 разів для кожної сторони).

Вправа "Кільця і ланцюжки"

Для виконання вправи не потрібен спеціальний реквізит, лише руки та увага дитини (та інструкції дорослого).

Мета: Навчитися швидко і синхронно змінювати положення пальців на обох руках.

Покрокова інструкція:

Початкове положення: Попросіть дитину витягнути руки вперед або покласти їх на стіл долонями догори.

Формування "кільця":

На одній руці (наприклад, правій), дитина має з'єднати великий палець з вказівним, утворивши кільце. Інші пальці (середній, підмізинний, мізинець) мають бути випрямлені.

На іншій руці (лівій) дитина має зробити те ж саме, утворивши кільце з великого та вказівного пальців.

Формування "ланцюжка" (зміна):

За командою (наприклад, "ланцюжок!"), дитина повинна швидко "розірвати" кільця і перетворити їх на "ланцюжок". Це означає, що тепер вона має з'єднати великий палець з середнім на обох руках.

Інші пальці залишаються випрямленими.

Повернення до "кільця":

За наступною командою (наприклад, "кільця!"), дитина повертається до початкового положення, з'єднуючи великий та вказівний пальці.

Продовження: Чергуйте команди "кільця!" та "ланцюжок!" (або "перше кільце", "друге кільце"), поступово збільшуючи темп.

Ускладнення (для старших дітей):

Запропонуйте дитині робити рухи асинхронно: коли на правій руці "кільце" (великий + вказівний), то на лівій руці має бути "ланцюжок" (великий + середній), і навпаки.

Поступово переходьте до з'єднання великого пальця з іншими пальцями по черзі: безіменним, мізинцем, а потім у зворотному порядку.