Ніл Гейман повість" Кораліна"

Кораліна Ніл Ґейман

Ніл Річард Мак. Кіннон Ґейман – англійський письменник-фантаст, автор романів, графічних новел і коміксів

Історія написання твору “Кораліна”Автор почав роботу над книгою «Кораліна» у 1990-х роках. Писати цю історію він почав для своєї дочки Холлі. Письменник у книзі описував власний будинок у містечку Натлі, Літлмід, Південна Англія, додавши тільки вітальню зі власного дитинства з дверима, які вели на цегляний мур. Ця повість була опублікована лише через одинадцять років — у 2002 році.  Дочка Ґеймана Холлі встигла вирости, поки письменник закінчив розповідь, тому вона була дописана вже для наймолодшої дочки автора Медді.

"Кораліна" -дитяча повість, написана в 2002 році англійським письменником-фантастом Нілом Ґейманом. Книга отримала ряд престижних премій: премію Неб’юла за кращу повість, премію Хьюго за кращу повість, премію Брема Стокера для молодих читачів, премію Локус за кращу повість для підлітків.

Кораліна"Кораліна" - одна з перших казок Ніла Ґеймана, написана для дітей. Англійському фантасту вдалося у казковій повісті створити особливий чарівний світ: трохи абсурдний, трохи страшний, і при цьому дуже цікавий.

Кораліна Ніла Ґеймана. Його Кораліна-це сучасна Аліса, що потрапила в казку. Тільки казка ця виявилася більш страшною, ніж у Л. Керролла, з елементами «літературної готики». Хоча все закінчиться для Кораліни добре, а щасливий кінець історії змусить її цінувати свою сім'ю і міцніше любити батьків. Гейман говорить в казці правильні речі про те, що дорожче своєї сім'ї нічого в світі немає.

Головні герої: Кораліна Джонс — головна героїня. Юна дослідниця, яка любить ходити на розвідки. Допитлива, кмітлива, спритна та смілива дівчинка. Місіс Джонс — мама Кораліни. Містер Джонс — тато Кораліни. Мурлика — чорний кіт. Він є наставником Кораліни та допомагає їй у складних ситуаціях.Інша мама — відьма, яка сформувала інший світ. Викрадає душі дітей.Інший тато Міс Примула та міс Форсібілла — колишні акторки-лицедійки. Жінки мешкають у квартирі, що знаходиться під квартирою Кораліни. Містер Бобо — схибнутий стариган із великими вусами. Він мешкає на горищі над помешканням

Казка починається з того, що 10-річна дівчинка Кораліна переїжджає зі своїми батьками в старий триповерховий будинок. Гуляючи по новій квартирі, дівчинка виявляє замасковані старі двері. Дівчинка просить маму відкрити двері, але за дверима виявляється проста цегляна стіна. Одного разу, коли батьків не було вдома, Кораліна помічає, що двері відкриваються і за нею з'являється довгий темний коридор. Кораліна відправляється в подорож по цьому коридору і потрапляє в дзеркальну копію власної квартири.

У цій квартирі живуть її мами і тато, які з радістю зустрічають Кораліну. Тільки у цих мами і тата замість очей, чомусь пришиті чорні гудзики. «Інші батьки» балують Кораліну: вони готують солодощі, які вона любить; дарують їй іграшки, про які вона мріяла і т.д. здається, що ці дивні батьки з гудзиками замість очей по-справжньому люблять її: адже вони дозволяють дівчинці буквально все і ніколи її не карають.

Однак Кораліна все одно починає сумувати за своїми справжніми батьками. «Інша мама» обіцяє влаштувати дівчинці райське життя, якщо вона назавжди залишиться в їх чарівному світі, пришиє собі замість очей гудзики і стане схожа на «інших маму і тата». Кораліні стає страшно.

Їй допомагає сміливий і мудрий кіт, який розповідає, що світ, в який потрапила Кораліна не справжній: його створила зла відьма-чаклунка, щоб заманювати в нього дітей і забирати їх душі. Кіт допомагає Кораліні втекти по чарівному коридору додому. Але вдома Кораліна не знаходить своїх справжніх батьків. Дівчинка розуміє, що батьків викрала зла відьма і їй потрібно повернутися в її світ, щоб вступити в сутичку зі злом, звільнити батьків і допомогти дітям, душі яких вкрала відьма.

Повернувшись в справжній будинок Кораліна розуміє, що не все ще закінчено. Рука, яку відправила відьма у справжній світ, хоче роздобути ключ, щоб відімкнути ті самі двері. Тому постійно стежить за дівчинкою. Кораліна приходить до покинутого колодязя недалеко від будинку накриває його скатертиною і влаштовує «чаювання» для ляльок. Коли Кораліна вдає, що відволікається, рука стрибає на "скатертину" і разом з ключем провалюється в колодязь. Кораліна закриває колодязь, щоб в нього ніхто не впав і ніхто звідти не виліз.