Діти, покладіть голівки на парти, заплющіть оченята. Уявіть собі, що ви в лісі. Тут багато дерев, кущів і всіляких квітів. Неподалік, біля джерельця, покритий мохом камінь, сядемо на нього … Прислухайтесь до звуків … Ви чуєте спів птахів, шелест трав, шарудіння листя. Відчуйте запахи: пахне волога земля, вітер доносить запах сосен. Проведіть рукою по каменю. Він гладкий і теплий. А тепер доторкніться моху. Він м’який і прохолодний. Скуштуйте суничку. Вона солодко-кислувата. Запам’ятайте свої відчуття, захопіть їх з собою, повертаючись з подорожі. Нехай вони будуть з вами весь день. Давайте, спробуємо скласти асоціативний кущ. Що ми бачили, чули, відчували у лісі? Які органи нашого організму нам у цьому допомогли?
Знає нас і він, і ти. Між собою ми брати. Робимо життя яскравим,Все навкруг стає цікавим. Вушка чують спів пташок,Голос батька, рідної неньки. Смак відчує язичок —Чи гірке, чи солоденьке. Очі бачать кольори,Розмір, форму всіх предметів. Носик нюха навкруги,Ловить запахи в повітрі. Шкіра може підказати,Чи колюче, чи гладеньке,Чи холодне, чи тепленьке. Пам’ятайте п’ять братів,Звуть нас — органи чуттів.
З найперших днів життя людина отримує безліч інформації із навколишнього світу: бачить навколишнє з усіма його барвами, формами, розмірами, чує звуки природи та техніки, відчуває найрізноманітніші запахи, пізнає смаки всього їстівного, а також відчуває на дотик найрізноманітніші предмети. Допомагають людині у цьому органи чуття. Всі вони мають групи клітин, здатних сприймати певні сигнали. Називаються ці клітини рецепторами. Отримані сигнали органи чуття перетворюють на серії слабких електричних сигналів, які біжать по нервових клітинах до мозку. Давайте познайомимося ближче з цими чудовими органами чуття.
Так виглядає наше око. Всередині ока знаходиться маленький кружечок – це зіниця. За допомогою зіниці ми бачимо світло і зображення предметів. Зіниця завжди чорного кольору. Велике коло навколо зіниці – райдужна оболонка, вона може бути різного кольору. Природа оберігає очі – вони розташовані в спеціальних поглибленнях – очницях. Закривають цей «будинок» спеціальні дверцята під назвою «повіки». Якщо перед очима з’явиться небезпека, повіки закриваються. Краї ока вкриті віями. Вони не дають потрапляти в очі частинкам пилу і бруду, дрібним комахам і сніжинкам, краплям дощу і поту. На обличчі видно тільки невелику частину очей. Все око за формою схоже на кулю і називається очним яблуком.
Пам’ятка «Як треба поводитись, щоб вберегти очі» Ніколи не бігати з ручкою, олівцем, палицею чи іншим загостреним предметом. Не можна направляти на іншу дитину загострений предмет. Під час гри з однолітками намагатися бути обережним і не попадати пальцями в очі. Ніколи не торкатися очей брудними руками.
Звук передається за допомогою коливань повітря, які виробляють всі рухомі або тремтячі предмети, а вухо людини – це орган, призначений для уловлювання цих коливань. Людське вухо має три відділи: зовнішнє вухо, середнє і внутрішнє. Кожне з них має свою будову, а разом вони утворюють своєрідну довгу трубку, що йде вглиб голови людини. Ми починаємо чути в той момент, коли звукові хвилі досягають вуха і починають тиснути на барабанну перетинку, змушуючи її рухатися вперед і назад. Ці коливання передаються в середнє вухо, яке лежить по іншу сторону барабанної перетинки, а потім в третє вухо – внутрішнє і далі до мозку.
Правила догляду за вушками Ніколи не слухай дуже гучну музику. Не кричи ніколи комусь на вухо. Щоранку, вмиваючись, мий вуха, чисти їх від сірки. Під час купання стеж, щоб вода не потрапила всередину вуха. Ніколи нічого не встромляй у вухо. Якщо у вухо залізла комашка — звернися до лікаря. Якщо болить вухо – одразу скажи дорослим.
Піднесіть до носа пахучу речовину. При нормальному диханні ви будете відчувати її запах. Затримайте дихання на деякий час, і запаху відчувати не будете, хоча джерело його перебуває у самого носа. Отже, ми відчуваємо запахи, коли вдихаємо. У середній частині носа знаходяться нюхові нерви. Вони відповідальні за нашу здатність відчувати різні запахи, тобто за наш нюх. Повітря, яке ми вдихаємо, подразнює закінчення цих нервів. Обидва ні нерви здатні розрізняти тисячі різноманітних запахів, причому про кожен окремий запах в мозок передається спеціальний сигнал.
– Перш, ніж говорити далі, ми проведемо досліди: на столі стоять 3 склянки з водою. Чи можете ви, використовуючи органи зору, слуху та нюху, визначити, в якому склянці солодка вода, солона вода, проста вода?– А що для цього потрібно зробити?– Який орган ви підключите до виконання завдання? (язик)
Шкіра – це даний природою «одяг». Вона не пропускає воду, захищає органи від спеки, холоду, різних ушкоджень та інфекцій. Шкірою ми можемо відчувати холод або тепло, подих вітру, жар, укол, удар і робити висновок – що добре, а що небезпечно. Цієї властивості шкірі надають нервові закінчення, які в ній містяться. Шкіра, так само як і кістки, міцна й пружна. Цьому вона завдячує речовині кератину, завдяки якому шкіра не рветься і не сповзає.
Гра «Так» чи «Ні»Орган слуху –це вуха. Орган нюху – це ніс. Орган дотику – це руки. (шкіра)Орган смаку – це язик. Орган зору – це очі. Працюй довго за комп’ютером. Уникай сильних шумів. Пиши та читай при поганому освітленні. Чисти вуха гострими предметами. Користуйся носовичком при нежиті.