Нове розуміння природи в ліриці Йоганна Вольфганга Гете. Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі «Вільшаний король»

                                                         Зарубіжна література 9 клас

Тема: Нове розуміння природи в ліриці Йоганна Вольфганга Гете. Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі «Вільшаний король»

                                                                        Природа – це книга, яку необхідно прочитати і

                                                                        правильно зрозуміти, помилкове розуміння

                                                                        наносить велику шкоду. Природні явища часто

                                                                        викликають жах у людини; вона відчуває себе

                                                                        мізерною, коли перед її очима виступає така

                                                                        сила, така міць, таке видовище, перед яким

                                                                        блідне сила не тільки однієї людини, але і всього

                                                                        людства взагалі.

                                                                                                                          М.Налбандян

Мета: поглибити знання учнів про літературну баладу, ознайомити із життям та творчістю Й.В. Гете, показати переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі «Вільшаний король», проаналізувати тематичну та художню своєрідність цієї балади; розвивати вміння виразного читання, інсценізування, аналізу тексту, творчу уяву; виховувати гармонійне ставлення до природи й світу.

Обладнання: портрет Й.В. Гете; репродукція картини М.Врубеля «Пан»; маленькі гілочки дерев – дуба, явору, калини, сосни, ялини, ясена, липи, верби, вільхи; текст балади Гете у перекладах М.Рильського, П.Куліша, Б.Грінченка; словник символів; грамзапис музичної балади Ф.Шуберта «Лісовий цар».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь і навичок.

                                                   Хід уроку

І.Оголошення теми, мети та епіграфа уроку.

• Слово вчителя.

•      Діти, виходячи з теми, мети та епіграфа уроку, напишіть, будь ласка, на стікерах, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. (Учитель стікери прикріплює на дошку).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Слово вчителя.

•      Одним із найдавніших досягнень життя і найбільшою його таємницею є природа. Зверніть увагу на глибинний зміст епіграфа нашого уроку (Учитель коментує епіграф).

Природа завжди неповторна, загадкова, прекрасна. Немає досконаліших створінь, ніж рослини, тварини, люди. Усе це – оди-єдиний світ, який оточує нас із дитинства. Але чи знає ми його? Чи усвідомлюємо красу і чарівність природи? Чи розуміємо мову дерев,птахів, звірів? Яке наше місце  у цьому дивовижному світі?

Здавна люди схилялися перед явищами природи. Прагнучи розгадати їхню суть, вони замислювалися над своїми відносинами з природою. Ці роздуми наших давніх  пращурів знайшли відбиток у різних міфах, легендах, казках. Ось наприклад, символічні значення, що закріпилися за деякими деревами. Чи знаєте ви їх?(Учитель показує гілочки різних дерев).                   

 Символічні  значення дерев

Дуб – символ сили, влади, гордості.

Ялина – дерево сміливості, вірності й безсмертя.

Явір – символ здоров’я, молодості, вічної пам’яті.

Ясен – символ війни.

Сосна – символ життєвої сили, безсмертя, плодючості.

Липа – уособлення краси та щастя.

Калина – символ вогню, сонця, неперервності життя роду українців.

• Слово вчителя.

•      «Без верби й калини нема України», – каже народна мудрість.

А от що  означає вільха? Де вона росте? Які міфи пов’язані з нею? І чому саме це дерево увічнив Гете у своїй баладі «Вільшаний король»? Це ми з’ясуємо на уроці, проаналізувавши твір у міфологічному та філософському аспектах.

IV. Сприйняття та засвоєння нових знань.

• Презентація портрета Йоганна Вольфганга Гете (1749 – 1832 ).
• Рольова гра. («Прес-конференція»).

Один учень вживається в роль митця – Й.В.Гете, а інші  готують для нього низку запитань, спираючись на здобуті із підручника та інших джерел знання.

Кореспондент. Розкажіть, будь ласка, де Ви народились та яку отримали освіту?

Гете. Я народився  28 серпня 1749 року в старовинній бюргерській родині у Франкфурті-на-Майні. Освіту отримав у Лейпцизькому та Страсбурзькому університетах.

Кореспондент. Скажіть, будь ласка, де пройшло Ваше життя та які посади Ви обіймали?

Гете. З 26 років я жив у Веймарі, куди приїхав на запрошення герцога Карла-Августа Веймарського. Був таємним радником і членом державної ради, керував військовими і фінансовими справами, пізніше обіймав посаду першого міністра.

Кореспондент. В який момент Ви вирішили присвятити своє життя літературі?

Гете. Я залишив політичну діяльність через неможливість здійснення прогресивних реформ. І з того часу я присвятив своє життя літературі. За своє життя я написав понад дві тисячі поезій.

Кореспондент. Де і за яких обставин Ви познайомились з Шиллером?

Гете. Нас зблизив випадок. Ми були присутні на засіданні Спілки природознавців у Ієні, обом нам не сподобалася доповідь, і ми її обговорювали дорогою додому. Так почалася наша дружба, що тривала понад десять років. В часи дружби з Шиллером я створив цілу низку балад.

Кореспондент. Дякуємо Вам за змістовну розповідь.

• Слово вчителя.

•      Дослідники творчості Гете підготували нам матеріал про історію написання балади  «Вільшаний король».

Балада  «Вільшаний король» була написана Гете у 1782 році. Спочатку  це була вставна пісня до балади «Рибалка», однак згодом набула значення самостійного твору. На її створення Гете надихнула данська народна пісня «Донька короля ельфів», опублікована Й.Г.Гердером у збірнику «Голоси народів у їх піснях» (1778 – 1779). У Гердера донька лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі, насилає на нього смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена побачила його мертвим. У фантастичній формі тут знайшов відображення забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, перед таємничими міфічними істотами.

Назву балади з німецької мови перекладають по-різному: «Лісовий цар», «Лісовий король», «Вільшаний король», бо данське слово eller – «ельф» і німецьке erll – «вільха» між собою дуже схожі. Король ельфів – вільшаний король.

• Слово вчителя.

•      Справді, діти, перекладачі могли поплутати слова. Щось подібне ми вже  спостерігали. Пригадайте, при вивченні якого твору? (Соболевий черевичок Попелюшки іноді «ставав» кришталевим).

• Виразне читання балади вчителем.(У перекладах М.Рильського, П. Куліша, Б.Грінченка)

Словникова робота

Верба – символ туги, печалі,трагічної долі.

Ніч – символ злих сил, нерозвинутих можливостей.

Вітер – місце перебування духів, душ померлих, символ невловимості, неусвідомленості.

Туман – символ невизначеності, блукання.

Пан – бог лісів, покровитель усієї природи, злий дух.

• Творче завдання. Усне словесне малювання.

•      Яким ви уявляєте вільшаного короля (пана)?
•      Який із перекладів вам дає більшу уяву про нього? ( Пан зображувався у вигляді напівлюдини – напівцапа, із хвостом, ріжками, бородою. Навколо нього танцювали німфи (другорядні божества, що жили на деревах, у воді, у горах) і сатири ( лісові й гірські божества, які уособлювали первісну, грубу силу природи)).

• Зіставте своє уявлення з картиною М.Врубеля «Пан».
• Самостійне знайомство учнів з текстом балади.
• Евристична бесіда за прочитаним.

•      Які картини постали перед вами під час читання балади?
•      Яке враження справила на вас ця балада?
•      Чому хлопчик «чогось боїться і мерзне»?
•      Яка реакція батька на слова сина?
•      Подумайте, чому саме син бачить таємничого вільшаного короля?
•      Що стало причиною загибелі хлопчика?
•      Як передати атмосферу тривоги, страху під час читання балади?

• Читання балади в особах «від імені» батька, сина, вільшаного короля, автора.
• Аналіз тексту балади.

 

• Слово вчителя.

•      Балада Й.В. Гете «Вільшаний король» має своєрідну структуру. У творі переплітаються реальний, фантастично-міфологічний та морально-філософський плани.

 

 

 

Учні об’єднуються  у три групи.

І група визначає реальний простір балади, добирає цитати із тексту.

ІІ група визначає фантастично-міфологічний простір балади.

ІІІ група – морально-філософський план твору.

Після відповідей груп у зошиті учні роблять висновки.

               Структура балади Й.В. Гете «Вільшаний король»

 

• Скласти «Сенкан».

І група – до образу батька.

ІІ група – до образу хлопчика.

ІІІ група – до образу вільшаного короля.

«Сенкан» до образу батька.                        «Сенкан» до образу хлопчика

                   Батько                                                                Хлопчик

Люблячий, наляканий                                    Вродливий, розумний

Їде, спішить, летить                                         Боїться, тремтить, вмирає

Батько не вірить синові.                                 Хлопчик бачить вільшаного короля.

                   Дорослий                                                           Дитина.

                

                                               «Сенкан» до образу вільшаного короля

                                                                           Король

                                                               Страшний, хвостатий

                                                               Кличе, лякає, душить

                                                               Вільшаний король вбиває дитину.

                                                                            Пан

• Зіставлення перекладів.

•      Яка назва перекладу, на вашу думку, більше відповідає текстові оригіналу й філософським поглядам Гете?
•      Які образи слов’янської міфології ви впізнали в перекладах, адже перекладач завжди додає до перекладу національний колорит своєї країни?

• Слово вчителя.

•      Визначте своєрідність балади «Вільшаний король» (Дати відповідь методом «Прес»).

1.Фольклорна основа.

2.Драматичний сюжет.

3.Діалог як форма розкриття почуттів героїв.

4.Основний конфлікт – протистояння реального і містичного світів.

5.Вільшаний король – втілення непізнаних сил природи.

6.Трагічний фінал.

V.Рефлексія.

• Слово вчителя.

•      Визначте головну думку балади Гете «Вільшаний король» (Дати відповідь методом «Коло ідей»).

За страхом хлопчика, його маренням криється:

1.     одвічна боротьба життя зі смертю;
2.     зіткнення романтичного (фантастичного) та реалістичного світосприйняття.

• Прослуховування музичної балади Ф.Шуберта «Лісовий цар».

•      Визначте емоційну атмосферу цієї музичної композиції.
•      За допомогою яких засобів створюється таємничий фон музичної балади?
•      Як композитор передає трагізм подій?

• Слово вчителя.

Гете залишив нам у спадок велику таїну Природи… (Вчитель читає і коментує цитату Гете).

«Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам не вийти з неї, не проникнути глибше в неї. Непрошено і несподівано вона захоплює нас у свій круговий танок і крутить, аж поки ми, знесилені, не випадаємо з її рук. Вона творить вічно нові форми: що є, того ще не було, що було, те не повернетьсь, – все нове за своєю сутністю завжди старе. Ми живемо в ній, але чужі їй. Вона вічно говорить з нами, але не видає своїх таємниць… Вона – все. Вона сама себе народжує й карає, сама себе радує й мучить. І завжди в ній є все. Минулого й майбутнього вона не знає – сучасність є її вічністю. Вона добра – я славлю її у всіх її творіннях».

• Слово вчителя.

Природа завжди  змушувала людину переосмислювати своє життя й шукати шляхи до гармонії зі світом. І коли Людина й Природа зливалися в одне ціле, Гете вважав, що наставала та мить, яка називається щастям.

У «Вечірній пісні художника» поет писав (підготовлений учень читає напам’ять):

 

Я вдячний, що із року в рік

Росту я в лад природі,

Що радості шумить потік

Там, де було безводдя.

Любов синовню привітай,

О всеплодюща мати!

В мільйонах бризків водограй

Без краю буде грати.

Мені вказала ти путі,

Мій розум окрилила, –

І в цьому вбогому житті

Горить безсмертя сила.

 

 

 

• Слово вчителя.

Нам залишається захоплюватися творінням Гете «Вільшаний король» і плекати велику любов до Матінки-Природи.

• Аналіз карток очікування.

•      Діти, чи справдились ваші очікування від уроку?

• Очікувані результати:

Учень:

•      виразно читає (зокрема в особах: «від імені» батька, сина й вільшаного короля) баладу «Вільшаний король» і аналізує  її, звертаючи увагу на співіснування, переплетіння в ній реального (батько з сином у лісі, вітер, шум дерев) і фантастичного (вільшаний король, його донька й т.д.) світів;
•      визначає головну думку, різні варіанти інтерпретації балади, а саме: за страхом хлопчика, його маренням криється:

а) одвічна боротьба життя зі смертю;

б) зіткнення романтичного (фантастичного) та реалістичного світосприйняття;

•      висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в баладі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

• Оцінювання учнів та мотивація оцінок.

VI. Домашнє завдання.

1.Вивчити баладу «Вільшаний король» Гете напам’ять (будь-який переклад), вміти її аналізувати.

2.Дослідницьке завдання (забажанням): порівняння перекладів М.Рильського, Б.Грінченка, П.Куліша «Вільшаного короля» Гете.