Нові підходи до організації методичної роботи в системі шкільної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДНІПРОВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

КАФЕДРА ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Курсовий проект

НОВІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ

МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В

СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Виконавець: Бакаляр Олена Петрівна, КЗО « Райпільська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів» Межівської селищної ради» , курси « Керівників установ і закладів освіти»

Науковий керівник: Кондратьєва А.В.

                                                   АНОТАЦІЯ

 В  поданому проекті  дана характеристика підходів до створення нової, сучасної системи методичної роботи, що забезпечує безперервність підвищення рівня професійної компетентності працівників  освіти, проведено аналіз проблем в організації методичної роботи .

В результаті аналізу методичної літератури   проводиться  порівняння точок зору педагогів і методистів на особливості сучасної методичної роботи в школі, аналізуються види інновацій, мотиви та умови виникнення їх ефективності, розкривається сутність і дається характеристика інновацій  методичної роботи в сучасній школі.

Предметом дослідження  є  інноваціність підходів до організації методичної роботи.

Мета курсової роботи – визначити нові підходи до організації методичної роботи в системі сучасної школи.

ЗМІСТ

І.    Вступ…………………………………………………………………………4

 ІІ. Теоретичні основи інноваційних форм організації методичної роботи в школі …………………………………………………………………………….7

ІІІ . Форми  і методи методичної роботи  з педагогічними кадрами ………..10

1.Традиційні форми методичної роботи з педагогами………………………. 10

2. Інноваційні форми організації методичної роботи в школі  …………..12     3. Критерії оцінювання ефективності методичної роботи………………........20

ІV.   Висновки………………………………………………………………........25

V. Список  використаної літератури……………………………………………27

Додатки

І . ВСТУП

 Актуальність

       Освіта ХХІ століття потребує нових підходів до модернізації освітнього процесу. У Національній доктрині розвитку освіти в розділі ХІІ «Освіта і наука» визначається, що «поєднання освіти й науки є умовою модернізації освіти, головним чинником її подальшого розвитку, що забезпечується: розвитком освіти на основі наукових і технологічних досягнень; інноваційною освітньою діяльністю в навчальних закладах усіх типів, рівнів акредитації та форми власності» [1]. Науково-методична робота, що охоплює коло зазначених проблем, є важливою рушійною силою в розвитку загальноосвітньої школи України. Проблема якості й ефективності науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах стала наріжним каменем у реформуванні освітніх систем.   Національною доктриною розвитку освіти також чітко визначене  завдання сучасної школи: створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатись протягом життя.

      Провідна роль у реалізації визначених завдань належить учителю, який має працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюватись, розвиватись , збагачувати свою професійну компетентність, інноваційну культуру. Всі соціально-економічні перетворення, що відбуваються зараз  у суспільстві, у  громадському житті зумовлюють необхідність такої організації освітнього процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, яка б забезпечувала, в першу чергу, розвиток особистості школярів, високу якість отриманих знань, сформованість необхідних умінь і навичок випускників, що вимагає насамперед істотного поліпшення якості роботи педагогічних кадрів, зміни педагогічного світогляду вчителя, вимагає від учителя іншого погляду на характер власних знань. Реальну допомогу педагогам у цій справі  покликана надавати методична служба закладу.

На сучасному етапі розвитку освіти форми, методи, прийоми і засоби організації методичної роботи  мають  постійно творчо доповнюватися та  збагачуватися, враховуючи вимоги держави і суспільства. Важливо побудувати та організувати  методичну роботу таким чином,  щоб кожний учитель мав змогу повніше розкрити власні здібності та обдарування, раціонально організувати педагогічний процес на виконання окремих проблем навчання та виховання учнів, вирішення яких здійснюється усім  педагогічним колективом.

Одним із завдань методичної роботи на сучасному етапі є активізація творчих здібностей учителів. Творчий характер закладений у самій суті професії педагога. До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній  учень — розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника.Тому участь вчителя у методичній роботі має бути професійним обов'язком кожного педагогічного працівника. Адже, головна мета методичної роботи з педагогічними кадрами  ─ це підтримка  ділового  тонусу  вчителя, впровадження кращих традиційних і нових взірців педагогічної діяльності, відкриття  шляху  до  пошуку,  ініціативи  й  творчості. 

       Основна ідея проекту 

      В умовах реформування системи загальної середньої освіти в Україні виникла потреба зміни підходів до організації науково-методичного супроводу професійної діяльності вчителя, забезпечення оптимальних умов для його професійного й особистісного розвитку. Це зумовлює потребу формування нових основоположних  підходів, бачень щодо супроводження праці педагогічних працівників, розвитку їхнього освітнього потенціалу, визначення змісту та структурних компонентів методичної роботи, застосування оптимальних форм її організації з метою досягнення спрогнозованого результату.

Методична робота в школі повинна стати інноваційною, необхідна  її модернізація в освіт­ньому закладі через упровадження сучасних навчально-виховних, управлінських технологій, стиму­лювання професійного зростання кадрів, підвищення їхньої про­фесійної майстерності, зокрема,  через ефективне застосування дієвих форм і методів навчання до­рослих, інструментальних засобів, систем комп'ютерного навчання та інформаційної мережевої вза­ємодії.Тенденції розвитку освіти в Україні вимагають за­міни старих шаблонних освітніх моделей новими, нестандартними, творчими, прогресивними і вод­ночас дієвими та адаптованими до сьогодення. Зараз особливої актуальності набуває проблема пошуку, розробки та реалізації оптимальних моделей  методичного супроводу учасників освітнього процесу , оновлення методології та форм андрагогічного процесу, орієнтованого на набуття вчителем компетентності щодо роботи в сучасних умовах  .

Сьогодні потрібно привести у відповідність із новим змістом освіти і форми методичної роботи з педагогами. Створити такі функціональні структури всередині освітніх установ, які оптимально й швидко допоможуть педагогові вибудувати свій "шлях" як учити по-новому, зробити його роботу технологічно більше результативною . Своєчасність і актуальність  проблеми зумовили її тему: «Нові підходи до організації методичної роботи в системі шкільної освіти ».

  Мета курсової роботи – розглянути нові підходи до організації та змістовного оновлення системи науково-методичної роботи у школі, обґрунтувати  перспективні тенденції її розвитку за умов модернізації освіти

  Предметом дослідження  є  інноваційність підходів до організації методичної роботи.

          Основні завдання проекту

1. Здійснити аналіз літератури та наукових досліджень  з проблеми.

2. Дати характеристику сучасної методичної роботи та методичним інноваціям.

3. Здійснити аналіз досвіду організації традиційної та інноваційної методичної роботи в школі.

4. Дослідити особливості інноваційних форм організації методичної роботи в школі.

ІІ . Теоретичні основи інноваційних форм організації методичної роботи в школі

       Концепція розвитку науково-методичної діяльності базується на теоретико-методологічній основі: Конституції України, Національній Доктрині розвитку освіти України у XXI ст., Законі «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта», регіональних програмах, в яких чітко зазначена вимога до орієнтації науково-методичної та дослідно- експериментальної діяльності щодо розвитку ініціативи, творчості педагогічних працівників.

          Проблеми методичної роботи з педагогічним кадрами розглядаються в працях Т.І.Бесіди, ,М.Ю.Красовицького,  Г.О.Штомпеля, В.І.Пунцова, О.В. Киричука, Н.Л. Коломінського, І.П.Жерносека та інших.

Різні аспекти організації науково-методичної роботи висвітлюють у своїх працях Ю.К.Бабанський, Н.М.Ващенко, Г.С.Данилова . Теоретико-практичні засади  організації методичної роботи (формальний аспект) подано у працях І.М.Курдюмової, С.В.Крисюка,  Б.Л.Тевліна.

Останнім часом науковцями та практиками теоретично обґрунтовані й експериментально апробовані різні моделі методичної роботи з педагогічними кадрами. Про це свідчать праці І.Багаєвої, Є.Бачинської, Л.Буркової, Р.Гілберга, Б.Дяченко, Ричарда Х. Холла, О.Сидоренко, Т.Шамової.

Для здійснення особистісно-орієнтованого підходу, зростання професійної майстерності педагогічних працівників, на думку Т.Скорик є здійснення цілеспрямованого відбору здатних творчо працювати вчителів; створення максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально-естетичного, професійного, наукового розвитку вчителя; надання можливості реалізувати творчі індивідуальні здібності, розкрити власні потенціали [2].

Найпродуктивнішими формами роботи вчителів, які, як вважає В.Полторацька, сприяють розвитку мотивації, зацікавленості вчителя в підвищенні своєї педагогічної майстерності є:

• методичні розробки нестандартних уроків;
• виготовлення комплектів дидактичного матеріалу;
• авторські програми спецкурсів та факультативів;
• розробка науково-дослідницьких робіт членів шкільного методоб‘єднання;
• публікації досвіду роботи вчителів. [3].

       Аналіз літератури та  наукових досліджень з проблеми організації методичної роботи з педагогічними кадрами засвідчив пріоритетність  реалізації особистісно-орієнтованого підходу до процесу вдосконалення професійної компетентності педагога в системі методичної роботи на різних структурних рівнях  освітньої системи та домінування інноваційних інтерактивних ті інформаційно- комунікаційних технологій організації андрагогічного процесу.

          Методична робота педагогів – це цілісна система взаємопов’язаних дій, які забезпечують безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу педагогів-дослідників, а в кінцевому результаті – підвищення креативного освітнього рівня навчального закладу.  Методична робота повинна стати  життєвою потребою кожного окремого педагога й, водночас, обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування і розвитку школи. Але , що дуже важливо, методична робота має бути  організована на наукових засадах, бо тільки тоді можна буде забезпечити підтримання належної професійної форми як кожного з її учасників, так і колективу в цілому, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються  і  в освіті, і в суспільстві в цілому.

Завдання сучасної школи – навчити дітей самостійно мислити, окреслювати й вирішувати проблеми, залучати для цієї мети знання з різних галузей, уміти прогнозувати результати й можливості, наслідки різних варіантів рішення, установлювати причинно-наслідкові зв’язки. Усього цього можна досягти шляхом упровадження інноваційних технологій.«Від творчо учня – до творчого вчителя , від творчо  працюючого вчителя-до творчого колективу» - одна з домінуючих тез в діяльності педагогів школи.Сьогодення вимагає творчого учителя, учителя-дослідника, який піднімається на вершину педагогічної майстерності, учителя,  який  прагне до цієї вершини . Тому науково-методична робота сьогодні набуває нових елементів. В її структурі має виявлятися вся сукупність умов розвитку особистості педагога та досягнення акмеологічного рівня його професіоналізму.

Основними завданнями методичної роботи в школі повинно бути:

• осмислення всім педагогічним колективом завдань модернізації розвитку системи освіти;
• визначення змісту і форм роботи з урахуванням рівня підготовки й компетентності педагогічних кадрів;
• створення умов для функціонування системи методичної роботи;
• сприяння розвитку творчого потенціалу вчителя;
• пропаганда й впровадження надбань науки, передового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій.

Головні принципи методичної роботи в школі: оперативність,мобільність,випереджаючий характер, оптимальне поєднання

індивідуальних і колективних форм, практична спрямованість культурних знань і моральних цінностей.

                ІІІ. Форми і методи  методичної роботи в шкільній освіті.

ІІІ.1 Традиційні форми методичної роботи з педагогами.

Методична робота в загальноосвітньому навчальному закладі реалізується через традиційні колективні (масові, групові) та індивідуальні форми її організації.

Індивідуальні форми методичної роботи охоплюють :

• наставництво;
• стажування;
• консультування;
• відвідування занять і позакласних заходів;
• самоосвіту тощо.

Найефективнішою формою здобуття педагогами нових знань є самоосвіта, а найкращою умовою формування необхідних умінь і навичок, творчого розвитку – організація творчої діяльності. Самоосвіта – це самостійно надбані знання з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб загальноосвітньої школи, одержані з різних джерел додатково до тих, що отримані в базових навчальних закладах. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом  його роботи виступає поліпшення якості викладання предмета, якості виховної роботи, підвищення рівня знань, вихованості і розвитку учнів.Результати самоосвіти вчитель репрезентує на кожному її етапі, беручи участь у семінарах, інформуючи на засіданні методичного об’єднання , кафедри, доповідаючи на педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях.

 Однією з найефективніших форм індивідуальної методичної роботи є проведення методичних консультацій з найрізноманітніших актуальних питань організації як власної діяльності педагогів, так і організації освітнього процесу, підвищення його продуктивності.  Надання конкретної консультативної допомоги педагогам повинно здійснюватись як на основі отриманої управлінської інформації про стан справ у будь-якій підструктурі, так і за індивідуальним запитом педагогів.

Масові форми методичної роботи мають свою специфіку, призначення і періодичність проведення. До них належать:

• методичні тижні;
• методичні фестивалі;
• ярмарки педагогічних ідей;
• професійні конкурси;
• педагогічні читання;
• науково-практичні конференції;
• семінари.

Серед групових форм  методичної роботи застосовуються такі:

• предметні комісії;
• методоб’єднання ;
• школа молодого вчителя;
• семінари – практикуми для досвідчених вчителів;
• цільові і проблемні семінари;
• творчі групи, школа педагогічної майстерності;
• клуби за інтересами.

Широко практикується така форма роботи, як методичні оперативні наради. За  їх допомогою забезпечується трансформація в педагогічному колективі інформації про нову літературу, методичні листи, нормативні документи, накази, інструкції, нові знахідки педагогів.

Також добре зарекомендували себе і дістали поширення такі форми роботи , як творчі групи, які організовуються для впровадження в практику досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. Члени творчої групи розробляють  рекомендації, забезпечують інформацію про наявні в науці рекомендації, проводять консультації, систематично надають допомогу в створенні передового педагогічного досвіду на основі педагогічних ідей.

У роботі з педагогічними кадрами поширено творчі звіти вчителів. Ці звіти супроводжуються демонстраціями досвіду.

Отже, структура, зміст методичної роботи визначаються рівнем компетентності педагогів.

ІІІ.2 Інноваційні форми організації методичної роботи в закладі.

В сучасних умовах форми методичної роботи з педагогічними працівниками  потребують оновлення, вдосконалення за такими напрямками:

- забезпечення умов ефективного використання розглянутих форм роботи з педагогічними працівниками;

- збагачення форм сучасними ознаками зовнішнього проявлення, насамперед, інноваційними.

Суть методичної діяльності в навчальному закладі полягає в системному підході до підвищення кваліфікації педагогічних кадрів,що забезпечує діалектичну єдність мети і завдань, змісту, форми і методів навчання та виховання учнів. Запорукою успіху є конкретна постановка мети і завдань методичної роботи, зорієнтованої на кінцеві результати.

Останнім часом поширення набули нестандартні форми організації методичної роботи.  Оскільки мова в подальшому йтиме про інноваційні форми  методичної роботи, доцільно виділити і завдання інноваційної методичної роботи:

-усунення методичних помилок і утруднень;

-організація інноваційної діяльності з впровадження в практику досягнень науки і практики;

-вироблення нових підходів до здійснення керівництва та контролю цією діяльністю;

-пошук оптимальних напрямків і способів взаємодії всіх членів педагогічного колективу.

Однією  з форм  інноваційної роботи з педагогічними кадрами  є інноваційний режим  роботи педколективу – це нова управлінська етика.  У колективі необхідно створювати атмосферу, у якій його члени почувалися б переможцями, формувати позитивне мотиваційне середовище, підтримувати дух творчості.  Суттєву роль  в цьому відіграє виявлення і поширення всього позитивного, цінного, що є в роботі вчителів у межах своєї школи. Часто краплини педагогічного досвіду слід шукати не в інших колективах, а саме у своєму . Якщо зерна передового досвіду окремих вчителів стають предметом особливої уваги в колективі, їх пропаганда і вивчення сприяють створенню сприятливого морально-психологічного клімату, залучають вчителів до творчого пошуку, служать надійною основою для подальшого засвоєння новаторського досвіду. Виникає потреба у проведенні таких методичних заходів як педагогічний подіум, що приносить задоволення вчителю  результатами праці, визнання в колективі і стимулює до росту і вдосконалення. Це дає педагогам можливість глибше усвідомлювати  свою поведінку і свій внутрішній світ, розширювати  сфери компетентності, бачити перспективи.

Серед сучасних і ефективних форм і видів методичної роботи, можна назвати такі : засідання „круглих столів” з обміну досвідом та обговорення актуальних питань викладання навчальних предметів, тренінги з відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік викладання, майстер-класи, метою яких є вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного оволодіння новими вміннями й навичками навчання та виховання школярів, постійне збагачення їхнього досвіду у процесі формування власної системи діяльності ( наприклад, майстер-клас з виготовлення та застосування дидактичних матеріалів, тестових завдань, з розробки різних етапів уроків різних типів, з розв’язування проблемних задач тощо); випуск методичних бюлетенів, творчі групи, робота в яких допомагає кожному глибоко усвідомити сутність нових методичних ідей, їх роль в особистому досвіді, здійснити експериментальну перевірку розроблених проектів, моделей; підготовка статей для фахових видань (як індивідуально, так і групами педагогів), рольові ігри, методичні сесії, фестивалі, естафети, ярмарки, ринги, панорами методичних навичок, інформаційно – тренувальні засідання  (додаток 1), консиліуми, олімпіади, мозковий штурм, огляди-конкурси, проектування, коли, отримавши завдання, учасники мають знайти найкращий варіант утілення ідеї. Все це не базові організаційні форми методичної роботи, тому їх називають нетрадиційними. Нетрадиційні форми методичної роботи спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності педагогів. Вони в більшій мірі, ніж традиційні, розширюють можливості методичної роботи, роблять її динамічною, активно-творчою. Нарешті, вони носять інноваційний характер, у процесі їх використання впроваджуються інтерактивні методи і прийоми. В практику роботи методичних формувань можна запроваджувати такі інноваційні форми навчання педагогів як:

• професійні семінари-тренінги або їх елементи ;
• обговорення педагогічних ситуацій;
• брейстормінги (мозкові штурми);
• різноманітні рольові та імітаційні ігри;
• творчі звіти;
• майстер-класи;
• конференції з обміну досвідом;
• групові форми роботи вчителів з розробки науково-методичних проектів тощо.

 В останні роки визначився ще один   ефективний спосіб організації методичного процесу в проектній формі педагогічної студії. Участь у методичному проекті « Педагогічна студія» забезпечує його учасникам умови набуття  досвіду управлінського проектування та експертизи освітнього середовища школи . У процесі його реалізації відбувається  збагачення досвіду управлінських кадрів щодо технологій проведення психолого-педагогічного консиліуму з проблем адаптації та соціалізації учнів, здійснення класно-узагальнюючого контролю, проведення малої педради та наради при директорові з основних питань організації освітнього  процесу в 5-их класах на засадах наступності.

Зокрема може бути запропонований розгляд проблем реалізації компетентнісно спрямованого підходу до навчання, управлінського супроводу інноваційних процесів у сучасній школі, дотримання принципів наступності в організації освітнього процесу при переході з початкової до середньої шкільної ланки, подолання дезадаптації  до змінених умов навчання учнів 5-их класів, специфіки організації освітнього процесу у початковій та середній шкільній ланці у відповідності до нових Державних стандартів, інтеграції особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання, за умов упровадження яких досягається формування життєвої компетентності особистості на підґрунті знаннєвого компоненту освіти.

Цікавою формою методичної роботи з педагогами є педагогічний подіум, який є однією з форм обміну педагогічним досвідом, інноваційною діяльністю та впровадження результатів педагогічної праці.Він передбачає «показ моделей» різноманітніх традиційніх  та інноваційніх методів и технологій навчання,  продуктивної діяльності педагогів, спрямованих на стимулювання активності учнів.

Слід звернути увагу організаторів методичної роботи на можливість оптимального використання ефективної форми професійного навчання педагогів на базі майстер-класів творчих вчителів. Як форма, майстер-клас може проводитись у рамках семінарів, конкурсів професійної майстерності і має виконувати декілька важливих завдань, зокрема:

– підвищення професійної компетентності педкадрів;

– поширення й передачу інноваційного педагогічного досвіду у практичну діяльність педагогів-послідовників;

– моделювання продуктивної технології інноваційного навчально-виховного процесу.

Широкі можливості запровадження нових форм післядипломної освіти відкриває організація очно-дистанційних, очно-заочних форм організації методичної роботи використання ефективних педагогічних технологій через систему Internet. Особливо цінним є те, що очно-дистанційна освіта дає реальну можливість вирішити проблеми налагодження постійного контакту між педагогом і науково-методичними структурами. Впровадження віртуальних форм роботи створює реальні можливості побудови відкритої системи безперервної освіти, а оптимальний доступ до необхідної інформації у будь-який час робить пізнавальну діяльність вчителів більш ефективною.Використання он-лайн взаємодії дозволяє організувати науково-методичний простір для вчителів, створює оптимальний доступ до необхідної інформації, оперативно забезпечує необхідну методичну допомогу молодим вчителям, дає можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи.Як показала практика методичної роботи , інформаційно-комунікаційні технології відкривають величезні можливості для комунікації в рамках он-лайн взаємодії:

• зникає потреба у одночасній присутності педагогів в одному місці;
• учителі мають вільний доступ до спільних ресурсів у інформаційному просторі;
• стають доступними досягнення окремих вчителів та ЗНЗ для усієї освітянської спільноти;
• з’явилась можливість ведення та підтримки електронного документообігу, доступності всіх нормативних документів;
• можна проводити дистанційні наради, семінари, конкурси;
• спрощується процедура проведення моніторингу якості освіти, методичної діяльності.

         Вагомого значення у науково-методичній роботі з педагогічними кадрами набувають телекомунікації: відеоконференції, вебінари, Skype-зв’язок. Необхідною умовою формування єдиного інформаційно-навчального середовища регіону є створення Web-сайтів навчальних закладів, блогів та сайтів вчителів.

Враховуючи вищесказане, можна окреслити очікувані результати від упровадження віртуальних форм у методичну роботу:

– створення єдиного освітнього ресурсу ;

– відпрацювання форм мережевої взаємодії між окремими педагогами через створення власних сайтів, блогів:

• створення мережевих моделей використання медіаосвітніх та Інтернет технологій за різними навчальними предметами в освітньому процесі;
• обмін досвідом через мережу Інтернет;
• створення банку електронних засобів навчання та медіатеки шкільних предметів;
• оновлення форм і методів науково-методичної роботи;
• створення умов для розвитку творчого потенціалу особистості педагога шляхом упровадження інноваційних освітніх технологій тощо.

До нетрадиційних форм організації методичної роботи можна віднести і такі:

- методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ПД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок;

- методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, визначення оптимальних шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти;

- творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ПД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації освітньої та методичної роботи в закладах освіти;

-  ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадянський огляд та оцінка методичних здобутків;

- авторська школа – одна з форм передачі перспективного педагогічного досвіду, яка створюється при майстернях педагогічної праці;

- педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років;

- конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників;

- методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання педагогів, спрямована на науково-методичне забезпечення освітнього процесу та інноваційної діяльності педагогів;

- клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів спільної діяльності шодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації;

- педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуаціях, наближених до реальних.( додаток 2)

Нетрадиційні форми методичної роботи носять інноваційний характер. Вони спрямовані на активізацію практичної діяльності вчителів і роблять методичну роботу  навчального закладу динамічною, активно-творчою.

Порівняльна характеристика традиційної методичної роботи та запропонованих напрямів змін [4]

Метою сучасної методичної роботи є створення умов для особистісного професійного розвитку кожного вчителя. Ця мета конкретизується в завданнях:

• створити в закладі загальної середньої освіти інформаційно-освітнє середовище професійного розвитку вчителя різними засобами, зокрема й із використанням хмарних технологій, соціальних мереж тощо. Напрямами опосередкованого інформування можуть бути сучасні тренди в освіті, успішні практики, педагогічні відкриття, альтернативні думки, дискусії тощо;
• створити методичну афішу. Методичну афішу розглядаємо як анонс науково-методичних заходів, які будуть проводитися на шкільному рівні. До таких заходів можуть бути віднесені тренінги, квести, семінари, конференції, вебінари, коучинги тощо. Учитель відповідно до власного педагогічного інтересу зможе обрати види, форми, суб’єктів освітньої діяльності та сформувати індивідуальний навчальний план;
• створити методичну інфраструктуру, залучити зовнішні ресурси для участі у шкільній методичній роботі, активізувати внутрішні ресурси для задоволення професійного інтересу вчителів та вдосконалення ними власної педагогічної практики;
• організувати підтримку в розробленні вчителем цільової програми професійного розвитку, індивідуального плану професійного вдосконалення.

Таким чином, досвід організації як традиційної, так і інноваційної методичної роботи в школі показує, що головне завдання керівників навчальних закладів — створення системи неперервної освіти з метою формування мотивації педагога до самоосвіти та самовдосконалення, орієнтацію на впровадження новітніх соціально-педагогічних проектів, враховуючи можливості сучасних Інтернет-технологій, науково обґрунтованих механізмів управління розвитком інноваційного потенціалу навчальних закладів.

Організаційно-функціональна модель системи методичної роботи можна представити так ( додаток 3).

Очікувані результати

На рівні регіональної освіти:

• активізація творчої активності педагогічних кадрів, підвищення рівня психолого-педагогічної культури та фахової майстерності педагогів,запровадження інноваційних  технологій, спрямованих на розвиток креативності учасників педагогічного процесу,зростання якості освіти та виховання.

На рівні особистості фахівця:

• усвідомлення пріоритетів креативної освіти, комплексне впровадження інноваційних педагогічних технологій розвитку творчих здібностей учнів,зростання прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації, накопичення передового педагогічного досвіду, який може бути запровадженим у масову практику.

На рівні особистості учня:

• активізація творчого потенціалу, залучення до творчої діяльності, зростання рівня творчої компетентності учнів

 ІІІ.(3) Критерії оцінювання  ефективності інноваційної методичної роботи.

Важливою умовою в організації системи інноваційної методичної роботи є визначення критеріїв оцінювання її ефективності.

Ефективність методичної роботи визначається за допомогою певних критеріїв. Критерій — це ознака, на підставі якого виробляється оцінка чого-небудь; це те, що дозволяє співвіднести, побачити відповідність (або її відсутність) між метою й результатом. Якщо критерії оцінки якої-небудь діяльності не названі, то неможливо визначити, чи досягнуті цілі, чи отриманий запланований результат. У цьому випадку вільно або мимоволі виникає оцінка своєї роботи по тому, що робилося, по кількості заходів, що, звичайно ж, є управлінською помилкою. Оголошення (назва) критеріїв оцінки будь-якої роботи до її початку — свідчення управлінської культури керівника або вчителя. М.М. Поташник пропонує розділити критерії оцінки ефективності роботи з педагогічними кадрами, ефективності методичної роботи на два етапи. На першому — використовувати критерії власне роботи з кадрами (критерії проміжного результату), а на другому (через рік-два після її початку) — показники якості освіти учнів, заради яких, власне, і була організована вся методична діяльність учителів[5]. Критерії проміжного результату:

 1. Критерій результативності. Він визначається по зміні (зменшенню) утруднень учителів після проведення роботи по підвищенню рівня знань, майстерності, кваліфікації в порівнянні з тим рівнем, що був у них до початку роботи з ними. Тут можна використовувати будь-яку діагностичну методику.

 2. Критерій раціональності витрачання часу. Застосування критерію раціональності витрачання часу, що виділяється на методичну роботу з педкадрами, тобто на забезпечення професійного зростання, припускає, перш за все, диференційовано-груповий і навіть індивідуальний підхід до вчителів. Одних потрібно взагалі звільнити від заходів, що проводяться адміністрацією, дати їм можливість самим вибирати способи забезпечення професійного зростання, надати повну свободу в заняттях самоосвітою, бо це та категорія, яка краще за будь-яку адміністрацію уміє навчати, виховувати і розвивати дітей.  Інші педагоги потребують консультації керівників з метою визначення необхідних для них заходів методичного характеру, а отже, — і в часі на свій розвиток. Критерій раціональності витрачання часу в оцінці якості роботи з педкадрами припускає диференціацію цього часу залежно від ступеня професіоналізму вчителя з метою оптимізації (заощадження) цього часу.

3. Критерій стимулюючої ролі методичної роботи. Йдеться про те, що всі заходи методичного характеру, за великим рахунком, повинні бути не просто добровільними для учителів, але і спонукаючими до роботи над собою, вчителі повинні жити в стані очікування чергового цікавого для їх зростання заходу. Щоб цей критерій почав працювати необхідно різко зменшити число методичних заходів в школі та істотно підвищити їх якість. Звичайно, наведений комплекс з трьох критеріїв ефективності роботи з педкадрами є мінімально необхідним. І.П. Жерносєк визначає такі критерії оптимального якісного функціонування системи методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах:

1.Оптимальне визначення мети і завдань МР.

2.Висока інформаційна насиченість змісту.

3.Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту МР.

4.Високий рівень організації МР[6, 7].  

1. Оптимальне визначення мети і завдань методичної роботи передбачає відповідність інструктивно-методичним вимогам до її організації, установкам вищих інстанцій, урахування в їх визначенні досягнень і участі в реалізації ідей психолого- педагогічної науки, передового досвіду, предметних методик, урахування конкретних умов, рівня знань, умінь і навичок педагогічних кадрів, невирішених проблем навчально- виховного процесу в школі. Названий критерій визначається такими показниками як забезпечення єдності цілей, завдань, змісту, форм і методів, організації і кінцевих результатів методичної роботи. При плануванні методичної роботи на поточний період, керівники, виходячи з наявних проблем, конкретизують загальні цілі.

2. Висока інформаційна насиченість змісту методичної роботи, її відповідність поставленій меті і завданням. Відображається у рівні засвоєння педагогами і керівниками шкіл основних концепцій перебудови й оновлення діяльності навчальних закладів і тих знань, які забезпечують їх реалізацію. Практичне визначення цього критерію здійснюється на основі аналізу повідомлень і доповідей, виступів членів методичного об'єднання і кафедр, учасників семінарів і конференцій в усіх формах методичної роботи.

 3. Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту методичної роботи. Цей критерій визначається на основі таких показників як забезпечення за допомогою обраних форм і методів найповнішого засвоєння педагогами необхідних знань і навиків; доцільність співвідношень традиційно-інформаційних (лекції, доповіді, повідомлення) і активних форм навчання (семінарських і практичних занять, ділових і рольових ігор, диспутів і т. ін.); стимулювання самоосвіти; діагностичного підходу при виборі форм і методів роботи з педагогічними кадрами.

4. Високий рівень організації методичної роботи, що передбачає: відповідність структури методичної роботи кількісному і якісному складу педагогічних кадрів; забезпечення оптимально необхідних для вирішення поставлених завдань витрат часу для участі в методичній роботі; забезпечення морально-етичних, навчально- матеріальних, санітарно-гігієнічних і естетичних умов; ефективне управління методичною роботою (планування, розроблення концепцій і програм, інструктування, облік, отримання зворотної інформації); координацію дій усіх організацій, установ, що беруть участь у роботі з педагогічними кадрами; забезпечення наступності між курсовою та міжкурсовою їх підготовкою. Для високого рівня функціонування методичної роботи характерні: - функціонуюча відповідно до вимог система методичної роботи, яка забезпечується компетентністю, в першу чергу, керівників; - чітке бачення керівниками прогнозованих проміжних та кінцевих результатів і шляхів їх досягнення; - зосередження зусиль на вирішенні актуальних проблем; - приріст професійно необхідних знань та умінь як в окремих заходах так і в цілому в середньому не менше як на 25%; - сподівання педкадрів щодо участі в методичній роботі, за їх оцінкою реалізуються повністю чи майже повністю не менше у 75%, тобто задоволення відповідних потреб; - яскраве чи постійне проявлення зацікавленості до методичної служби у більшості педагогічних працівників, але не менше як у 50%; - ускладнення професійних запитів; - стан викладання предметів: стала тенденція до зменшення контрасту між позитивним і недоліками, існуючі проблеми не є визначальними чинниками, в тій чи іншій мірі вони вирішуються. Масовий прояв творчості. В бальній системі рівень оцінюється як “відмінний”[8 ].   

ВИСНОВКИ

Таким чином, як провідна форма підвищення фахового рівня спеціалістів педагогічної галузі методична робота є життєвою необхідною потребою кожного окремого педагога і водночас обов’язковою вимогою суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування освітніх закладів. Лише організована на наукових засадах методична робота може забезпечити підтримання належної професійної «форми» педагогічного колективу, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються в освіті. Модернізація змісту освіти потребує оновлен­ня моделі науково-методичної роботи з педагогічними ка­драми, яка сприяє їхньому зростанню та формує відповідні мотиви до пошуку нових шляхів реалізації творчого потенціалу. Відповідно до Концепції Нової української школи та Закону України "Про освіту", сучасних умов діяльності  закладів освіти науково – методичну роботу необхідно  суттєво переформатувати на всіх рівнях: шкільному, районному, обласному.З вищеописаного можна зробити наступні висновки: реформування системи освіти в Україні потребує оновлення підходів до методичної роботи з педагогами, яка, згідно з вимогами нормативних документів, повинна будуватися на засадах неперервного професійного розвитку і саморозвитку педагогічних працівників, спрямовуватися на підвищення рівня їхньої професійної компетентності ; поряд із традиційними формами у систему методичної роботи повинні залучатися й інноваційні, які активізують суб’єктний досвід педагога, ставлять його в активну позицію щодо професійного вдосконалення. Для того, щоб науково-методична робота сти­мулювала підвищення наукового рівня вчителів, їх підготовку до засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень психолого-педагогічних дисциплін варто урізноманітнювати форми її організації. Диверсифікація форм методичної роботи з педагогічними працівниками  має здійснюватися на основі диференційованого підходу. А сучасний інформатизований,  інноваційний освітній простір повинен спонукати  методичні служби до збагачення  та оновлення змісту й форм методичної роботи, створення варіативного, поліфункціонального  науково–методичного середовища, що забезпечить умови розкриття творчого потенціалу  суб’єктів освітнього  процесу, збагачення їх професійного досвіду.

Підвищення статусу національної школи у XXI ст. потребує нових підходів та методів роботи з педагогічними кадрами з метою піднесення їх загальної і професійної культури, покликане переорієнтувати освітній  процес на становлення особистості, здатної продуктивно мислити, вирішувати життєві проблеми.

Однак, незважаючи на різноманітні форми методичної роботи на рівні конкретного навчального закладу, творчості педагогів навчити не можна. Чи зможе вчитель пройти шлях від звичайного фахівця - професіонала до творчої особистості – залежить тільки від самого педагога, його активної позиції, а також від прагнення до самоутвердження й самореалізації. Сучасний вчитель повинен стати творчою особистістю, він повинен іти в ногу часу, прагнути до змін. Це його головне завдання на сучасному етапі розвитку освіти. Це зумовлює актуальну потребу наукового розроблення та обґрунтування питання методичного супроводу професійної діяльності вчителя в сучасних умовах.

Таким чином, оновлення системи науково-методичної роботи нерозривно пов’язане з розвитком нового педагогічного мислення, вивченням інноваційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчальної діяльності та інтенсифікації навчального процесу, підвищує ефективність навчально-виховного процесу та професійний рівень педагогів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Національна доктрина розвитку освіти  в Україні  р.ХІІ « Освіта і наука»
2. Скорик Т. Особистісно-орієнтована робота з підвищення фахового рівня вчителів // Директор школи.—2004.—№17(305).—С.8-12.
3. Полторацька В. Про деякі аспекти управління професійним ростом учителя // Директор школи.—2005.—№40 (376).—С.15-18.
4. Бачинська Є. М. Вектори змін методичної роботи в закладах загальної середньої освіти в контексті реформування освіти в Україні
5. Поташник М.М Методична робота в школі: організація і крівництво

 – М. : Дидактика, 1991. – 192 с. 5.

6. Жерносек І.П. Організація науково- методичної роботи  в школі.-К.,1995.-108с

7. Жерносек І.П.Удосконалення науково- методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях.- К.,2001

  8. Ірина Грекова, лекція «Науково-методична робота як система»,         ДОІППО, 2015 р.

   9. http://infosvit.if.ua/novi-formy-metodychnoji-roboty/ Освітній простір . Інтернет-ресурс. Нові форми методичної роботи.

Додаток 1

РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНО – ТРЕНУВАЛЬНОГО ЗАСІДАННЯ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ « ПРО СЕРТИФІКАЦІЮ ВЧИТЕЛІВ І НЕ ТІЛЬКИ…»

Мета : ознайомлення  вчителів початкових класів з основними нормами Положення «Про сертифікацію педагогічних працівників» та інших нормативних документів, що стосуються Нової української школи; виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Заступник директора з НВР :

Сьогодні я запросила вас на відкрите інформаційно – тренувальне засідання « Про сертифікацію вчителів і не тільки».

         На І етапі нашої роботи ми поговоримо  про сертифікацію вчителів , про її мету, етапи , переваги.

          Ви всі добре знаєте , що у 2019 році стартує пілотний проект сертифікації вчителів, у якому зможуть взяти участь одна тисяча вчителів початкових класів. Міністерство освіти надало роз'яснення щодо основних норм Положення «Про сертифікацію педагогічних працівників», що затверджена Кабінетом Міністрів наприкінці грудня. Сьогодні   ми і будемо якраз обговорювати це Положення.

      Протягом нашого засідання ви будете працювати в парах, результатом вашої роботи буде оформлення методичного плакату « У новий рік – з новими ідеями».

ПОДІЛ НА ПАРИ. СТВОРЕННЯ і НАЗВА ДВОХ ПАР

І пара  – «Пара нормальних»

ІІ пара –« 2 розумних»

І ЗАВДАННЯ

Кожен учасник вибирає одне  із завдань ( на дошці 4 завдання). Відповіді розміщають на ватмані.  /За кожну правильну відповідь отримують «цеглинку ЛЕГО»/

І – яка мета сертифікації ?

     -  підвищення престижності педагогічної праці,  стимулювання педагогічних працівників до особистісного та професійного зростання.

ІІ – хто має право на проходження сертифікації?

•  право матимуть педагогічні працівники, які: працюють не менше трьох років у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти здійснюють викладацьку діяльність та/або мають педагогічне навантаження.

ІІІ – в чому переваги проходження сертифікації ?

• Педагогічні працівники, які отримають сертифікати, матимуть право:

на щомісячну 20%-ову доплату до посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педнавантаження протягом строку дії сертифіката (тобто 3 роки)

• впроваджувати і поширювати методики компетентнісного навчання та нові освітні технології
•  брати участь у процедурах і заходах, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.
•  Успішне проходження сертифікації буде підставою: звільнення педагогічного працівника від атестації , присвоєння кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. Натомість педагог, які не отримає сертифікат, матиме право пройти сертифікацію повторно не раніш як через рік. Безплатна сертифікація відбуватиметься раз на три роки.

ІV – назвіть шляхи проходження сертифікації або етапи

• вивчення практичного досвіду роботи педагога. За проведення цієї частини сертифікації відповідатиме Державна служба якості освіти, що формує пул незалежних освітніх експертів – викладачів, вчителів, тренерів НУШ тощо. До кожного вчителя виїжджатиме щонайменше 2 експерти, щоб зробити оцінку діяльності незалежною та об’єктивною. За попереднім графіком виїзди експертів триватимуть 2 періоди: з середини лютого до кінця 2018-2019 навчального року та з вересня 2019-го до жовтня 2019-го. До кожного вчителя експерти навідуватимуться лише 1 раз, зареєстрований на сертифікацію педагог отримає попередження про візит експертів на власну електронну пошту не пізніше ніж за 3 дні до їхнього приїзду.
• зовнішнє незалежне тестування. За його проведення відповідає Український центр оцінювання якості освіти. За попереднім графіком воно відбуватиметься у період між 2-ю половиною жовтня – початком листопада (в період масових канікул).
• електронне портфоліо. Воно має містити: заповнену анкету самооцінювання; опис власного навчального заняття (освітня програма, навчальний предмет, тема, мета, методичне забезпечення, може містити відео-фрагмент уроку); додаткові матеріали (за бажанням педагога). Усі ці матеріали вчитель має завантажити на файлообмінник до 1 липня 2019 року.

Заступник директора з НВР

Зареєструватися на сертифікацію можна буде на сайті Українського центру оцінювання якості освіти з 15 січня до 1 лютого 2019 року включно. Тобто , зараз можна починати реєструватись , якщо є таке бажання.

А зараз ми з вами перевіримо , чи готові ми з вами до сертифікації, чи знаємо документи , які стосуються змін в освіті.

Шановні колеги ! Ви знаєте, що у молодшому шкільному віці найвищий авторитет для дітей – учитель. Молодші школярі вірять у свого педагога, в його знання, в справедливість у вирішенні спірних питань, оцінюванні поведінки й успіхів кожного. У Концепції Нової української школи вводиться термін « вмотивований вчитель».

Які ж зміни чекають учителя?

Вмотивований учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання; активно виражати власну фахову думку. Учителі, які пройдуть добровільну незалежну сертифікацію, будуть отримувати надбавку.

Учитель отримає право вибору місця і способу підвищення кваліфікації, як передбачено  Законом «Про освіту».На допомогу вчителеві буде створено освітній портал з методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними он-лайн- ресурсам.

ІІ. ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

1.Зараз кожній парі пропоную завдання на встановлення відповідності. Вправа називається « ТИПИ СУЧАСНИХ ВЧИТЕЛІВ» ( завдання і відповіді на листочках).

Учитель-колекціонер. Такого вчителя можна помітити на багатьох майстер-класах, тренінгах. Дуже часто  реєструється на онлайн-курси заради важливої мети – отримати сертифікат. Його професійна лексика рясніє поняттями скрайбінг, леп-бук, сторітелінг, blended lerning, гейміфікація. Зазвичай учитель цього типу не використовує всі практики в роботі, адже його завдання – колекціонувати.

Учитель-фотограф. Добре, що сучасна дійсність винайшла Instagram. Адже зараз важливо не провести урок, а зробити про нього фотозвіт – так би мовити, довести, що урок був, що діти до школи прийшли, за партами (бажано якось їх гарно скласти) сиділи. Для фотографа важливе використання “спецефектів” у кадрі: побільше карток, побільше наліпок, побільше та будь-чого, головне побільше. Тоді кадр яскравіший.Чим більше фото, тим кращий учитель   .

Учитель-блогер. Щойно пролунав дзвінок на перерву, а вчитель-блогер уже повідомив півсвіту, що сьогодні в нього було на уроці, що написали діти у творах і про що він думав протягом останньої години. Байдуже, що це не завжди цікаво іншим, адже колеги зазвичай роблять те саме, що й блогер, тільки не публікують   .  Підтримує тісні зв’язки з учителями всіх типів, бо вони – джерело його творчості   .

Учитель-НУШ. Він попереду всіх змін. Концепцію НУШ іще тільки писали, а цей учитель уже поділив клас на 7 зон. Його зачаровують усі реформи і, як наслідок, не влаштувують написані кимось конспекти чи підручники. Він готовий створювати нові методики й навіть нові правила. Часто це нове – трохи “закручено-перекручене” старе. Потай від зайвого ока учитель-НУШ усе-таки полюбляє користуватися добре перевіреним “старим”.

Учитель-ностальгія твердо переконаний: раніше все було не так. І діти були вихованіші, і вчителів шанували, і програма легша, і підручники зрозуміліші. Живе спогадами (на рівні зітхань) про минуле. Намагається минуле пристосувати до вимог 21 століття, але зазвичай йому це не вдається, що викликає ще більше суму, відчаю й безнадії   .

Учитель-прокурор. Його основне покликання – шукати недоліки в роботі інших, критикувати й засуджувати, виносити вироки. Зазвичай такий учитель  діаметрально протилежний до вчителя-НУШ. “Прокурор” нічого власного не пише, бо поле його діяльності – критика вже створеного кимось. Типологічно “прокурор” близький до “детектива”, але є головна відмінність: прокурор критикує, не вдаючись до пошуку причин явища.

Учитель-ксерокопія. Такий учитель не переймається творчістю. Та й для чого, якщо є вчитель-блогер, який описує весь процес навчання, учитель-НУШ, який і так усе зробив, та ще й учитель-підприємець, у якого можна багато чого купити?

Учитель-тінь. Він за всіма спостерігає. У соцмережах не коментує практично нічого, щоб не помилитися й не бути підданим критиці. Не можна сказати, що вчитель-тінь не творчий. Ні, часто навіть навпаки. Просто в нього принцип “Мовчання – золото”. Зазвичай про “тінь” знають у вузьких колах і міні-групах, де йому фізично сховатися неможливо.

Просто вчитель. Він просто любить дітей і намагається бути чесними і з ними, і з собою. Він професійний. Його уроки цікаві. Часом просто вчитель поєднує ознаки кількох вище наведених типів, але сказати, який у ньому тип переважає точно, важко. Зараз, читаючи цей текст, просто вчитель посміхається, бо розуміє, як важливо в сучасному світі бути оригінальним, сучасним і водночас залишатися собою .

2. Наступна вправа « Комплімент колезі»

ЖАРТІВЛИВА ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА « ЦУКЕРКИ»

Ви сиділи , ви трудились,вже й голівоньки втомились,

1,2,3,4,5 – можна ними похитать,

А тоді аж по цукерці можна пальчиками взять

Розмотали, в рот поклали і гарненько пожували.

1,2,3,4,5- можна вже її ковтать.

Проковтнули , посміхнулись і до мене повернулись.

ІІІ. ЗАВДАННЯ:

-       І пара – чи можна в школі використовувати планшет?

( УВАГА ! ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ  - відеороз'яснення Л.Гріневич)

-       ІІ пара – розкажіть про обсяг домашніх завдань і оцінювання в початковій школі

( УВАГА ! ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ  - відеороз'яснення Л.Гріневич)

ІV . ЗАВДАННЯ  для ДВОБОЮ ПАР

-       Які ключові  компетентності закладені у НУШ?

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність.
-       Що таке компетентність ?

Компетентність — це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

-        Що ж таке інтеграція?

Інтеграція (від лат. Integratio – відновлення, спогад, Integer – цілий) – об'єднання в ціле будь-яких частин, елементів.

Інтегроване навчання –

1) засновано на комплексному підході;

2) розглядається через призму цілісної картини світу;

3) предметні межі руйнуються;

4) вчителі заохочують учнів спиратися на знання і навички з кількох предметних областей.

-       Продовжіть речення

Ми маємо широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з таких предметів, як…

-       Як називається учень НУШ, згідно Закону України «Про освіту?»

a.    Учень.

b.    Здобувач освіти.

c.    Дитина.

-       Які ролі в освітньому процесі повинен виконувати сучасний вчитель Нової української школи?

a.    адміністратор, діловод, мейкер, секретар-референт;

b.    фасилітатор, презентатор, наставник, тренер, менеджер, консультант;

c.    мати, медсестра, няня, пожежник.

-       Які підходи до навчання закладено в основу Державного стандарту? Вилучи зайве:

a.    Інтегрований.

b.    Предметний.

c.    Діяльнісний.

d.    Особистісно орієнтований.

-       У якому вигляді проводиться державна атестація здобувачів освіти?

a.    У формі співбесіди з дитиною.

b.    У формі контрольних робіт та моніторингу якості освітньої діяльності.

c.    У формі тестів.

       -    Процес активного пристосування дитини до вимог навчального закладу – це:

        а) акселерація;

        б) адаптація;

        в) актуалізація;

      г) соціалізація.

Які фрази потрібно говорити дітям , щоб вселити  у них віру та впевність у вашій любові / ЯКА ПАРА ЗГАДАЄ БІЛЬШЕ ТАКИХ СЛІВ/

Приклади таких фраз можуть бути такими:

«Я тобі довіряю».«Я в тебе вірю». «Я поважаю твоє рішення». «Це непросто, але ти зможеш». «Ти робиш правильно».«Ти все правильно розумієш». «Як тобі це вдалося?» «Навчи мене. Як це в тебе виходить?». «Ти робиш це краще, ніж я». «У тебе виходить це краще, ніж у мене».
«Я бачу, як ти старався».«Виходить дуже добре!»
«Можу уявити, скільки часу на це пішло!»
«Твої старання дають гарний результат!»
«Ти добряче потрудився над цим – і результат чудовий!»
«Я з нетерпінням чекаю, коли ми зможемо знову пограти завтра».
«З тобою дуже цікаво».
«Мені дуже сподобалося, як ми пограли».
«Я рада, що ти вдома».
«З тобою дуже цікаво і приємно грати».
«Уявляю, як тобі самому приємно!»
«Що тобі самому тут найбільше подобається?»
«Спасибі за те, що ти зробив».
«Спасибі за твоє розуміння».

V.ЗАВДАННЯ : із « цеглинок ЛЕГО» , які отримала кожна пара протягом засідання  скласти  « ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

ВИСНОВОК :  Ми з вами сьогодні непогано попрацювали. Прошу вас об’єднати ваші плакати. Я ставлю між ними  + і підводимо підсумок:

ПАРА НОРМАЛЬНИХ + ПАРА РОЗУМНИХ = КОМАНДА УСПІШНИХ. 

Додаток 2

Творчі звіти
Методичний ринг
Інноваційні форми методичної роботи

Інформаційно- тренувальні засідання
Педагогічні олімпіади
Педагогічні ігри
Майстер - клас
Методичний турнір
Методичний квест
тренінги
Методична сесія
Методичний фестиваль
Педагогічний подіум
                                                                                                                                    

Додаток 3

Організаційно-функціональна модель системи методичної роботи

Основна мета – підвищення рівня майстерності педагогів.

Основні блоки

Пізнавальна діяльність
Тематична діяльність
Узагальнююча діяльність
Мета: формування свідомості педагогів, відкритої до вирішення освітніх проблем;

вивчення нових ідей і технологій.
Мета: визначення шляхів вирішення актуальних проблем, які постали перед педколективом.
Мета: закріплення позитивного інноваційного досвіду, впровадження нових педагогічних технологій.
 

Реалізація:
Реалізація:
Реалізація:
Теоретичні семінари.

Семінари-практикуми.

Методичні оперативки.

Групові методичні консультації.

Самоосвіта.

Індивідуальна методична консультація.

Робота над індивідуальною методичною темою.

Робота над науково-дослідницькою темою.
Розробка нових педагогічних ідей і технологій та їх адаптація в практику.

Науково-методична рада.

Методичні об’єднання.

Тематичні поради.

Школа перспективного педагогічного досвіду.

Творчі групи.

Проблемні лабораторії.

Тимчасові творчі колективи.

Оволодіння практичними вміннями і навичками інноваційної педагогічної діяльності..
Науково-практичні конференції.

Підсумкові проблемні педради.

Фестивалі педагогічних ідей.

Методичні тижні.

Творчі звіти.
 

Додаткові блоки

Діагностична діяльність
Дослідницька діяльність
Оригінальні ідеї
Мета: сприяння доцільному вибору методичної роботи та конкретному плануванню.
 
 
Діагностика рівня професійної підготовки.

Вивчення рівня задоволеності педагогів педагогічною діяльністю.

Діагностика особистісних якостей вчителя.
Проблемні групи.

Проблемні пари.
«Мозковий штурм».

Гра «Аукціон ідей».

«Прибій».

«Референдум».