КВНЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» ДОР

 

НМВ  креативної освіти та координації діяльності методичних установ

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект

 

 

 

НОВІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

Виконавець:

Голець Анна Анатоліївна,

Криворізька загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №23,

курси «Керівників за програмою ВИПЕРЕДЖУЮЧА ОСВІТА»

Науковий керівник:

                                                                                     Кондратьєва Альона Василівна,

                                                                                     методист НМВ організації  

                                                                                     неперервного навчання

Рецензент:

                                                                                     Кондратьєва Альона Василівна,

                                                                                     методист НМВ організації  

                                                                                     неперервного навчання

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

     До роботи увійшли матеріали, присвячені аспектам інноваційних форм методичної роботи у  межах традиційної системи навчання. В роботі акцент робиться на те, що цінним у методичній роботі є орієнтація вчителів на творчість, моделювання самореалізації особистості та пошук нових педагогічних технологій.

     Рекомендовано  педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів - заступникам директорів з навчально-виховної роботи, керівникам методичних комісій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП…………………………………………………………………………… 4

РОЗДІЛ 1 . Значення методичної роботи в закладі  ………………………….. 6

1.1. Зміст та функції методичної роботи………………………………………. 8

РОЗДІЛ 2. Основні форми методичної роботи в школі  ……………………..11

РОЗДІЛ 3. Нові форми методичної роботи – крок до поліпщення якості освіти …………………………………………………………………………….17

3.1. Віртуальні форми методичної роботи ……………………………………17

3.2. Методичні комісії  у віртуальному форматі …………………………….. 22

3.3. Використання технології веб-квест у методичній роботі ……………….24

РОЗДІЛ 4. Методична робота в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 23…………………………………………………………………... 28

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ …………………………………………….  32

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………......  34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….  35

ДОДАТКИ …………………………………………………………………….. 37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    ВСТУП

 

    Сенека зазначав, що ми навчаємося не лише для школи, а й для життя. В умовах розбудови національної системи загальної середньої освіти важливого значення набуває інноваційна діяльність, яка характеризується системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій в освітньому процесі. Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 працює в режимі розвитку, а тому „тяжіє” до втілення різних освітніх інновацій. Сьогодні головними завданнями оптимізації методичної роботи є уникнення формалізму, розвиток творчого потенціалу кожного вчителя, створення належних умов для самоосвіти та самовдосконалення педагогічного колективу. На заступника директора  покладено високу місію – бути лідером професійного розвитку педагогів, відчувати „биття пульсу” кожного вчителя, зокрема і шкільного колективу в цілому. Як же має побудувати методичну роботу з педагогічними кадрами заступник директора, щоб кожен учитель відчув ситуацію успіху, динаміку професійного росту, задоволення від роботи, потребу в самоосвітній діяльності?

    На власному досвіді твердо переконана, що нетрадиційний підхід до методичної роботи в навчальному закладі допомагає педагогам стати відвертішими, демократичнішими, лояльнішими – до дітей, колег, і в першу чергу, до самих себе. У даній роботі  описано нові форми проведення методичної роботи. Сподіваюсь, що форми роботи, про які йдеться, будуть сприяти створенню позитивного іміджу навчального закладу та Вашому професійному зростанню, активізують творчі здібності педагогів.

   Усе вищесказане зумовило вибір теми роботи – нові підходи до організації методичної роботи в системі шкільної освіти.

   Гіпотеза діяльності проекту - стрімкий розвиток суспільства, глобальні зміни, пов'язані з процесом інформатизації, висувають нові вимоги до сучасного вчителя. Можливості Інтернету (сайти, віртуальне спілкування, електронна пошта, форуми, чати, бази серверних послуг, інформаційні ресурси) дозволяють створити позитивні умови не тільки для спілкування вчителів, але значно удосконалити самоосвітню діяльність вчителя, підвищити рівень використання інформаційної бази Інтернету для підвищення ефективності педагогічної діяльності та підвищення якості навчально-виховного процесу.

    Об'єктом дослідження є система методичних послуг, інноваційні форми надання додаткової методичної допомоги та консалтингових послуг методиста для вчителів, додаткові можливості переорієнтування форм та умов роботи методичної діяльності для найбільш повного саморозвитку особистості вчителя, розкритті свого творчого та інтелектуального потенціалу в силу обмеженості у просторі і часу. Розкриття здібностей, розвиток інтелектуального потенціалу, таланту потребує всілякої концентрації на обраній діяльності, та поглиблення знань, вмінь в професійній сфері.   

    Предмет дослідження – нові форми методичної роботи.

    Мета дослідження - переорієнтування змісту традиційної методичної роботи на нову інноваційну мережеву дистанційну систему для надання консалтингової методичної допомоги у безперервній освіті вчителів, що відповідає соціальному запиту та замовленню сучасного суспільства.      

   Очікувані результати:

    Впровадження нових форм методичної роботи дозволить:

- створити нову, відповідну сучасному етапу розвитку суспільства мережеву систему методичної консалтингової служби та спільноту вчителів, відповідно до соціального замовлення суспільства;

- створити умови для підвищення професійного росту та самовдосконалення вчителів;

- сприяти удосконаленню методичної діяльності, розширення сфери

методичних консалтингових послуг.

 

 

      РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДІ

      Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності. 

      З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. 

       Давні істини «Вчитись можна все життя», або «Учитель живе, поки вчиться», «Вік живи, вік учись» відносяться до всіх людей, але найбільше до тих, хто вчить інших. Тому в Україні існує система неперервного навчання й освіти сучасного педагога – спеціаліста, яка органічно поєднує в собі навчання та самоосвіту. Значну роль у забезпеченні потреб суспільства й держави у висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівцях відіграє післядипломна освіта, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх педагогічної майстерності та методичного рівня. Її частиною є методична робота з учителями на різних рівнях (державному, місцевому, шкільному).

    Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової,  дослідницької, науково – практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально – виховного процесу.

     У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності. 

      У внутрішкільній методичній роботі найголовнішим є надання керівниками школи дієвої допомоги вчителям, класним керівникам, вихователям у розвитку їхньої майстерності. Методичні об'єднання вчителів- одна з форм колективної роботи з підвищення кваліфікації.

    Основні принципи методичної роботи:

• демократизація та гуманізація навчального процесу;
• цільовий підхід до організації методичної роботи відповідно програмних цілей закладу та напрямків його діяльності;
• організація роботи з педагогічними кадрами на основі урахування їх потреб та реального рівня професійної майстерності;
• системність та систематичність;
• науковість;
• оперативність та мобільність;
• прогностичність та випереджувальний характер;
• оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм;
• пріоритет знань та моральних цінностей.

    Основними завданнями методичної роботи є:

• організаційно – методичне забезпечення програм розвитку закладу;
• удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, забезпечення єдності органічного взаємозв’язку загальноосвітньої та допрофесійної підготовки учнів на основі принципів гнучкості, поступності, прогностичності, ступеневого характеру закладу;
• розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації умов для професійного вдосконалення;
• інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного досвіду;
• організаційно – методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально – дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних технологій, тощо;
• створення комплексно – методичного забезпечення предметів, розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання;
• забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики;
• підготовка до атестації педагогічних працівників.

    В останні роки стоїть завдання підвищити ефективність методичної роботи на основі ідей оптимізації, науково і методично розроблених ученими Ю.К. Бабанським, М.М. Поташником та іншими вченими.

      У найзагальнішій формі основними напрямами підвищення якості методичної роботи є такі:

• удосконалення змісту методичних занять з точки зору науковості,

доступності, світоглядницької та практичної спрямованості;

• інтенсифікація методичної роботи, упровадження активних форм і

методів навчання педагогів;

• розвиток організаторської і методичної майстерності керівників

методичних органів, закладів освіти, стимулювання ініціативи і творчості вчителів, подолання формалізму і рецептурності в методичній роботі.                      

1.1. ЗМІСТ ТА ФУНКЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

     Зміст методичної роботи полягає у наступному:

• Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на вивчення

педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.

• Вивчення принципів розвитку української національної школи. 

Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.

• Освоєння методики викладання додаткових (варіативних) предметів.

Охоплює вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, дидактичних матеріалів.

• Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у

систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.

• Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню

дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.

         Функції методичної роботи в школі:

• функція планування – важливий підготовчий етап методичної роботи,

яка полягає у визначенні системи заходів, що забезпечать досягнення найкращих результатів;

• організаційна функція проявляється в діяльності, пов’язаній з

удосконаленням структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;

• діагностична функція – вимагає регулярного вивчення ступеня розриву

між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи;

• прогностична функція вимагає визначення знань та умінь, необхідних

педагогам у майбутньому;

• моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень

навчально-виховної роботи в школі, у формуванні та впровадженні моделей передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження;

• відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або

втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;

• корегуюча функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів

недоліків, пов’язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;

• пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх

агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду;

• контрольно-інформаційна функція полягає в утворенні і підтримці

стабільного зворотнього зв’язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи плановим завданням та нормативним вимогам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     РОЗДІЛ 2. Основні форми методичної роботи в школі 

     Форми організації методичної роботи в школі досить динамічні. Вибір конкретної з них залежить від педагогічної культури вчителів, морально-психологічного клімату в шкільному колективі, матеріально-технічних можливостей школи, інноваційної відкритості та активності вчителів та керівників школи.

 

 

 

 

 

 

        

             

 

 

 

 

 

 

    Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва школи, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
     У процесі самоосвіти педагог має подбати про зв'язок змісту індивідуального плану з проблемою, над якою працює педагогічний колектив, удосконалення знань та умінь, необхідних для успішного викладання певного навчального предмета, підвищення власної педагогічної майстерності, ефективність самоосвіти залежатиме від того, наскільки педагог буде послідовним у своїх стараннях. Важливим є постійне ускладнення змісту і форм роботи над собою, забезпеченні конкретних її результатів. Ними можуть бути написання реферату, повідомлення на семінарі, науково-практичній конференції, виступ на засіданні педради, публікація в періодиці тощо. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін. 

    Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога: систематичність і послідовність самоосвіти, постійне удосконалення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі.

    Одним із видів індивідуальної форми методичної роботи є робота з молодими спеціалістами. Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Його мета — набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник закладу освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні навчально-виховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року адміністрація школи. 
                  Колективні й групові форми методичної роботи

 

 

    В кожній школі повинен діяти методичний кабінет, який є інформаційно-аналітичним центром навчально-виховної роботи з докладним банком інформації, яка оптимально охоплює дані про діяльність педагогічного та учнівського колективів.  Методичні кабінети створюють у школах для надання вчителям і вихователям методичної допомоги. Вони знайомлять учителів з досягненнями педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. В методичних кабінетах збирають кращі зразки тематичних та поурочних планів, методичні розробки класних годин, розробки складних тем навчальних програм, зразки художньої й технічної творчості учнів, саморобні прилади, матеріали з узагальнення досвіду навчально-виховної роботи кращих педагогів та ін. На допомогу вчителям у методкабінеті створюють анотований тематичний каталог наявної літератури, підручників, посібників, картотеку журнальних і газетних статей, періодично організовують педагогічні виставки з актуальних питань навчально-виховного процесу, наприклад, “Нетрадиційні форми організації навчальних занять в школі”, “Диференційований підхід до учнів”, “Реалізація міжпредметних зв’язків на уроках”.

    На змінних стендах розміщують цікаві статті з педагогічних та фахових методичних журналів, нові педагогічні книги, цікаві посібники, методичні рекомендації, накази Міністерства освіти, адреси і провідні ідеї передового педагогічного досвіду країни, області, району, новинки педагогічної науки, рекомендації вчителям-предметникам, вчителям початкових класів, вихователям груп продовженого дня, класним керівникам щодо ознайомлення з журнальними статтями, психолого-педагогічною літературою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Нові форми методичної роботи – крок до поліпщення якості освіти

    Одним із завдань методичної роботи на сучасному етапі є активізація творчих здібностей учителів. Творчий характер закладений у самій суті професії педагога. До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній  учень — розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Отже, наразі необхідно формувати тип учителя-новатора, справжнього фахівця.

    Успіх навчально-виховного процесу залежить від того, чи відмовиться педагог від стереотипів минулих часів, чи готовий він будувати стосунки з учнями на принципах гуманізму. Дійсність вимагає позбутися звичних установок, шукати нові форми спілкування як з учнями, як і з їхніми  родинами, так із вчителями.

    Критеріями фахової підготовки має стати рівень загальної культури вчителя та специфічні педагогічні характеристики: розуміння принципу природовідповідності, закономірності її розвитку; високий рівень володіння методикою, знання дитячої психології. Як же підготувати нового вчителя?

    Один із таких підходів — застосування нових форм  організації методичної роботи.

    3.1. Віртуальні форми методичної роботи

    Упровадження віртуальних форм роботи створює

реальні можливості побудови відкритої системи

безперервної освіти, а оптимальний доступ до необхідної

 інформації у будь-який час робить пізнавальну

діяльність вчителів більш ефективною.

    Віртуальний інформаційно – методичний кабінет у

навчальному закладі – це новий формат взаємодії з педагогами. Новий інструмент освітнього менеджменту. Доступ до електронного сховища потрібних матеріалів у будь-який час забезпечує якісно новий рівень підготовки до занять. Теки на полицях все менше використовуються сучасними педагогами. Електронна форма обміну та накопичення навчальних матеріалів займає домінуючу позицію.

    Як показує практика методичної роботи інформаційно-комунікаційні технології відкривають величезні можливості для комунікації в рамках он-лайн взаємодії:

• зникає потреба у одночасній присутності педагогів в одному місці;
• учителі мають вільний доступ до спільних ресурсів у інформаційному просторі;
• стають доступними досягнення окремих вчителів та ЗНЗ для усієї освітянської спільноти;
• з’явилась можливість ведення та підтримки електронного документообігу, доступності всіх нормативних документів;
• можна проводити дистанційні наради, семінари, конкурси;
• спрощується процедура проведення моніторингу якості освіти, методичної діяльності.

    Враховуючи вищесказане, методисти окреслили очікувані результати від упровадження віртуальних форм у методичну роботу:

• створення єдиного освітнього ресурсу (нормативного, правового, кадрового, навчально-методичного);
• відпрацювання форм мережевої взаємодії між окремими педагогами через створення власних сайтів, блогів;
• створення мережевих моделей використання медіаосвітніх та Інтернет технологій за різними навчальними предметами у навчально-виховному процесі;
• обмін досвідом через мережу Інтернет;
• створення банку електронних засобів навчання та медіатеки шкільних предметів;
• оновлення форм і методів науково-методичної роботи;
• створення умов для розвитку творчого потенціалу особистості педагога шляхом упровадження інноваційних освітніх технологій;
• побудова та практична реалізація психолого-педагогічно обґрунтованої технології мережевого навчання;
• розроблення моделей використання медіа-освітніх та Інтернет-технологій у науково-методичній роботі з педагогами;
• розвиток у вчителів загальноосвітніх навчальних закладів медіа-культури і забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;
• створення віртуального інституту педагога ЗНЗ.

    Використання віртуальних форм роботи у методичній роботі на рівні методичної служби можна зобразити за допомогою наступної моделі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Усі види ІКТ, які  можуть використовуються у методичній роботі можна розділити на:

• офісні,
• мультимедійні,
• програмні,
• тестові,
• гіпертекстові,
• веб (дистанційні)- та e-book – технології.

    Офісні технології реалізуються за допомогою пакета  програм Mіcrosoft Office, що містить засоби для створення та редагування текстових документів, електронних презентацій, роботу з таблицями, діаграмами, базами даних. Вони дають можливість оформлення ділової документації, проведення контрольно – аналітичної діяльності (підготовка схем аналізу, обробка даних, результати  у вигляді графіків, діаграм), розробку презентацій до семінарів, засідань методичних комісій, конференцій, методичних рад, оформлення картотеки періодичних видань, портфоліо.

    Використання тестових комп’ютерних технологій дає можливість використовувати їх для діагностики і моніторингу та обумовлені перевагами над іншими методами:

а) за певний, досить невеликий проміжок часу можна продіагностувати численну групу опитуваних;

б) проконтролювати на потрібному, заздалегідь визначеному рівні, допускаючи зміну ступеня складності запитань, беручи за варіанти відповіді типові помилки, які трапляються на даному рівні;

в) провести самоконтроль на попередньому етапі з метою підготовки чи апробації;

г)  отримати об’єктивні результати;

д) створити умови для постійного зворотного зв’язку;

є) здійснити статистичну обробку результатів.

     Через віртуальні форми роботи можна проводити:

1. Віртуальна діагностика.
2. Дистанційне інформування, консультування, спілкування.
3. Віртуальні конкурси, Інтернет-голосування, флеш-моби.

Середовищем для підвищення кваліфікації педагогічних працівників у між

курсовий період є Web-сайт районного методичного кабінету, який поступово стає інформаційно-освітнім  ресурсом, що інформуватиме педагогів району  про досягнення і перспективи розвитку педагогічної науки, сучасні інноваційні та інформаційні технології.

Діяльність сайту методичної установи забезпечує:

• інформування педагогічних працівників та й усіх відвідувачів про діяльність освітніх установ;
• ознайомлення з нормативно-правовими актами, науково-методичними, практичними матеріалами з досвіду роботи; запровадження проектів, програм, акцій, конкурсів тощо;
• інформаційний супровід дослідно-експериментальної роботи, інноваційної, моніторингової та міжнародної діяльності у системі методичної роботи;
• презентація досягнень системи освіти міста в цілому та учасників навчально-виховного процесу зокрема;
• оперативне ознайомлення громадськості з різними аспектами та напрямами діяльності методичної установи;
• створення умов для інтерактивної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, соціальних партнерів методичної служби, громадських організацій та зацікавлених осіб на основі використання можливостей Інтернет;
• виявлення і підтримку перспективних інноваційних освітніх педагогічних проектів та ініціатив;
• здійснення обміну передовим педагогічним досвідом;
• підвищення ефективності діяльності шляхом організації різних форм дистанційного навчання засобами сайту (форум, чат, вебінар, інтернет-конференція тощо);
• стимулювання творчої активності та самореалізації учасників навчально-виховного процесу.

   Саме на сайті здійснюються різні види моніторингу, інформаційний супровід та методичний супровід упровадження інновацій.

   Переваги віртуального методичного кабінету: зручність, простота користування, можливість постійно підвищувати на робочому місті професійну компетенцію будь-яким категоріям педагогічних працівників.

 

    3.2. Методичні  комісії  у віртуальному форматі

    Система освіти на сучасному етапі характеризується динамічним розвитком. Освітній простір стає все більш відкритим, а учителю відводиться нелегка місія – бути безпосереднім ініціатором впровадження інновацій у навчально-виховний процес, активно генерувати нові ідеї та робити навчання легким, мобілізованим, творчим. Важливим на цьому етапі є вміння педагога переорієнтовувати зміст традиційної методичної роботи на нову сучасну систему безперервної фахової освіти. Забезпечити таку переорієнтацію допоможе віртуальне методичне об’єднання. На відміну від традиційного методичного об'єднання, віртуальне має необмежену аудиторію. У такому об’єднанні можна працювати в будь-який зручний для себе час і в будь-якому місці, якщо є вихід у мережу Інтернет. Головна роль у віртуальному методичному об’єднанні, як і в традиційному, відводиться учителю. Учасники віртуальної методичної комісії отримують нові можливості для широкої самореалізації, розширюють зону індивідуальної активності, самовираження. Крім того, віртуальні методичні комісії дозволяють полегшити рутинну організаційну роботу та процес інформування, забезпечити оперативне спілкування, а також реалізувати сучасні форми методичної роботи з використанням специфічних можливостей глобальної комп'ютерної телекомунікації. Проте робота віртуальної методичної комісії повинна розумно поєднуватися із традиційними формами організації методичної підтримки діяльності працівників освіти – традиційним методичним комісіям. Вона не може розглядатися як альтернатива, а лише як доповнення.

    Створення віртуальної методичної комісії – це створення єдиного інформаційного простору, що забезпечує нові можливості управління навчальним процесом. Такий простір в освіті можна побудувати з використанням хмарних технологій. Для впровадження нових форм роботи, безпечного зберігання та електронного обміну даних можна застосовувати хмарні сервіси Google та Microsoft. Ці сервіси доцільно використати і для створення віртуального методичного об’єднання. Необхідні лише компоненти: Інтернет, комп’ютер (планшет, мобільний телефон, нетбук), браузер, компанія, яка надає послуги хмарних технологій, навички роботи з Інтернет та веб-застосунками.

    Віртуальні методичні комісії повинні будуватися на принципах:

• добровільності – кожен педагог добровільно висловлює намір брати участь у методичному об’єднанні;
• ієрархії ― чіткого розподілу прав та обов’язків;
• відкритого обміну даними – інформацій, що стосуються школознавства, доступних для всіх педагогів;
• колективного використання даних – кожен педагог має доступ до колективного створення та використання документів, які отримує від інших учасників навчально-виховного процесу;
• авторського права – всі педагоги зобов'язуються дотримуватись законодавства про авторські права;
• миттєвого зворотнього зв’язку ― кожен педагог отримує право миттєвого з’єднання з іншим педагогом.

    Віртуальне об’єднання  може включати такі блоки: склад МО, науково-методична тема, візитка керівника (модератора) МО, план роботи МО, нормативна база, програми, методичні рекомендації, позакласна робота, конкурси, олімпіади, поради молодому вчителю, з досвіду роботи, розробки уроків, інші методичні матеріали.

    Можливості віртуальної методичної комісії полягають у:

• використанні відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів;
• самостійному створенню мережевого навчального змісту;
• освоєнні інформаційних концепцій, знань і навичок;
• спостереженні за діяльністю учасників спільноти.

   3.3. Використання технології веб-квест у методичній роботі

    Впровадження інновацій у навчально-виховний процес є вимогою сьогодення. Зростання соціальних вимог до школи вимагає систематичного вдосконалення, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Сучасна школа потребує педагога нового типу – вчителя - дослідника. Саме тому важливо побудувати методичну роботу так, щоб кожен учитель міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватись у професійній діяльності.

    Вагоме значення у методичній роботі з педкадрами відіграють вебінари, відеоконференції, Skyp-зв’язок, онлайн-наради. Ці форми роботи стали невід’ємною частиною дистанційної освіти.

   Навіщо потрібна технологія веб-квест у методичній роботі? Перед сучасною освітою стоїть завдання пошуку нових видів і форм організації методичної роботи з педагогами. Навчання має розвивати самостійне, критичне і творче мислення. З цією метою багато педагогів  вже давно впроваджують проектну технологію, використоуючи ресурси мережі Інтернет. Але велика кількість інформації в мережі ускладнює процес роботи над проектом. Одне з можливих рішень даної проблеми - це технологія веб-квест.

    Сьогодні ця технологія використовується як найбільш вдалий спосіб використання Інтернету на методичних заходах.

    Що таке веб-квест? На освітніх сайтах зустрічається ряд визначень, а саме:

    Веб-квест - це пошукова діяльність, спрямована по одному або декількох маршрутах. Шлях до мети повинен бути розбитий на кілька етапів, переходи по яких ґрунтуються на сукупності зібраної інформації.

    Веб-квест - проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

    Веб-квест - це ситуація з чіткими ролями всіх учасників.

    Веб-квест - це приклад організації інтерактивного освітнього середовища.     

   Виділяють декілька етапів веб - квесту. На першому етапі проводиться підготовча робота, учасники  знайомляться з темою, формулюється основна проблема, розподіляються ролі в команді. Завдання веб-квест є окремими блоками питань і переліками адрес в Інтернеті, де можна отримати необхідну інформацію. Питання формулюються так, щоб під час відвідування сайту учасник веб-квесту розумів принципи для відбору матеріалу, виділення головного з усієї інформації, яку він опрацьовує. Ця стадія веб-квесту  має найбільший розвивальний потенціал: при пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об'єкти і явища, мислити абстрактно.

    Наступним є етап оформлення результатів, у межах якого відбувається осмислення проведеного дослідження. Робота передбачає відбір значимої інформації і представлення її у вигляді слайд-шоу, буклету, анімації, постеру або фоторепортажу. Обговорення результатів роботи над веб-квестом можна провести у вигляді конференції, щоб учасники мали можливість продемонструвати власний практичний доробок. Результати веб-квесту для звіту можуть мати різноманітні форми: база даних; діалог, історія або приклад для вивчення; документ, який містить аналіз неоднозначної ситуації, повідомляє основні тези і спонукає користувачів додати власні коментарі або не погодитися з авторами; проведення псевдо-інтерв'ю з експертом протягом заняття або публікація його у мережі Інтернет. На цьому етапі розвиваються такі риси особистості, як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка і уміння виступати перед аудиторією.

    Можна практикувати розміщення результатів роботи над веб-квестом  в мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах, таким чином досягаючи трьох цілей: учасники розуміють, що завдання є матеріальним і високотехнологічним; вони отримують аудиторію, зацікавлену у результатах їх праці; у них з'являється можливість зворотнього зв'язку з боку аудиторії.                 Завершальним етапом є оцінювання, однак обов'язковим для веб-квесту є попереднє (до початку роботи) оголошення його принципів. Критерії оцінки можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством та інше). В оцінці підсумовується досвід, який був отриманий учасником при виконанні самостійної роботи за допомогою технології веб-квест. У завданнях з деяких проблем логічним є включення до заключної частини риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи.                           

    Методичний веб-квест - інноваційна форма роботи з педагогічними працівниками, що дає змогу створити інформаційний простір, де кожен педагог може самостійно набувати знання і навички, сприяє підвищенню його фахової майстерності. Методичний веб-квест - це дидактична структура, в рамках якої методист - тьютор формує пошукову діяльність тих, хто навчається, задає їм параметри цієї діяльності і визначає її час. Він перестає бути «джерелом знань», а створює необхідні умови для їх пошуку. Ця діяльність перетворює педагогів із пасивних об’єктів навчальної діяльності в її активних суб’єктів, підвищує не лише мотивацію до процесу «добування» знань, а й відповідальність за результати цієї діяльності та їх презентацію. Квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій. Це інтерактивний процес, під час якого педагоги самостійно здобувають необхідні знання.

    Слід зауважити, що методичний веб-квест, використовуючи інформаційні ресурси Інтернет і інтегруючи їх у навчальний процес, допомагає ефективно вирішувати цілий ряд практичних завдань: створює можливість розвитку навичок спілкування Інтернету, тим самим, реалізуючи основну функцію-комунікативну; веб-квест підтримує навчання на рівні мислення, аналізу, синтезу та оцінки; учасник квесту отримує  додаткову можливість професійної експертизи своїх творчих здібностей та вмінь; вчиться використовувати інформаційний простір мережі Інтернет для розширення сфери своєї творчої діяльності; підвищує мотивацію педагогів до використання комп'ютерних технологій у навчальній діяльності.

    Таким чином, сучасні освітні інформаційні технології - це потужний стимул, який дозволяє підвищувати фаховий рівень педагогів, розвивати  творчу активність,  сприяє  розвитку  навичок самостійного отримання знань. Самостійна робота педагогів за технологією веб-квесту носить творчий характер, так як виконується в атмосфері співробітництва і високої мотивації до успіху з реальними, наочними і відчутними плодами власної праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. МЕТОДИЧНА РОБОТА в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 23

    Система методичної роботи  Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 покликана задовольняти, в першу чергу, потреби розвитку навчального закладу як школи нового типу, а також інтереси педагогічного колективу у постійному підвищенні свого фахового рівня згідно з сучасними вимогами психолого-педагогічної науки та практики.

    Творчі пошуки в удосконаленні вже відомих методів і засобів навчання та опанування новими, інноваційними методами поширюються на всю систему методичної роботи. Саме тому стало традиційним проведення у навчальному закладі нестандартних форм роботи:

• Методична естафета:

- вернісаж факультативних занять та спецкурсів;

- прем’єра творчого пошуку;

- тиждень авторських уроків.

• Тиждень нестандартних уроків;
• Психолого-педагогічний турнір;
• Психолого-педагогічний брейнстормінг;
• Методичний ринг;
• Виставка педагогічної творчості;
• Педагогічний консиліум.

    У їх основі лежать ділові ігри, які значно активізують пізнавальну діяльність вчителів, оскільки вимагають від них певної теоретичної підготовки, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.  Проведення нестандартних форм методичної роботи сприяє підвищенню фахової майстерності, стимулює до самоосвіти, дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи, виявляти загальну ерудицію вчителів.

    В нашому навчальному закладі ми почали упроваджувати ІКТ у методичну роботу, адже інформаційне суспільство потребує інформаційної культури від кожного його члена.

    В закладі основними напрямами методичної роботи з використання ІКТ є: створення методичної бази та обладнання кабінетів (підключення до Інтернету); організація й проведення навчальних занять для вчителів - предметників із напрацювання навичок роботи із сучасними операційними системами й прикладним програмним забезпеченням; підготовка матеріалів методичного характеру (пам'ятки, схеми, рекомендації); поширення ППД; створення галереї-презентації творчих учителів школи, на якій збираються матеріали діяльності вчителя, що розкривають його педагогічну майстерність і творчий потенціал.

    Ми впевнені, що створення інформаційних веб-ресурсів ШМК, як правило,  уособлюється у діяльності сайту. Саме це дозволяє  здійснювати   методичний супровід навчально-виховного процесу оперативно, без зайвих часових затрат через вчасне інформування та консультування.

    Сайт розкриває можливості тісного спілкування з учителями.  За допомогою різноманітних віртуальних ресурсів вчитель отримує методичну допомогу в зручний для нього час.

    Віртуальне діагностування потреб та запитів усіх учасників навчально-виховного процесу сприяє правильному вибору форм та методів роботи, що сприятимуть розв’язанню проблем у реалізації завдань навчально-виховного процесу. Окрім того, варто створити форум, адже це забезпечить безпосереднє спілкування на теми, що цікавлять педагогів, хто не байдужий до якості освіти.

    Розміщення матеріалів, опитувань, діагностик на сайтах забезпечує не тільки швидку дію на вчителя, але мимоволі підштовхує вчителя навчитись працювати з веб-ресурсами.

   

    Таким чином, сайт ШМК виконує безліч функцій, що удосконалюють процес реалізації основних функцій методичної роботи, оптимізує процес спілкування, робить його зручним для кожного учасника. Зі своїми колегами ми визначили кілька важливих завдань, реалізацію яких забезпечує використання Інтернет-мережі у методичній роботі:

 

   Отже, ми  вважаємо, що є три причини, навіщо в школі впроваджувати «віртуальну методичну роботу».

Причина перша: сайт потрібен, як місце збору різноманітних документів, списків, графіків, таблиць, анкет. У кожного члена адміністрації вибудовується свій список документів під кожну виробничу задачу.

Причина друга: більшість учителів із задоволенням вчаться новим технологіям. Під час використання «віртуальної методичної роботи» відбувається підвищення рівня ІКТ компетентності вчителів, які засобами колаборації створюють спільну таблицю або текстовий документ, обговорюють презентації уроків. Отже, зі звичайної скарбнички матеріалів внутрішньошкільний сайт стає середовищем для обміну і навчання вчителів.

Причина третя: у школі не вистачає технологій для взаємодії і змістовного спілкування на відстані. Комунікація, колаборація і кооперація формуватиметься у педагогів не тоді, коли хтось зверху поставить таке завдання, але коли для цього є вдалі технології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

    Методичні рекомендації

 

    Одним із обов’язків педагогічних працівників є постійне підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної і політичної культури. Цьому значною мірою допомагає організація методичної роботи з учителями, що сприяє розв’язанню актуальних проблем навчально-виховного процесу.

    Ефективність процесу підвищення професійної майстерності педагогічних працівників потребує підведення наукової бази до її організації. Оскільки методична робота є складним і цілісним утворенням, то науковою основою до її організації і здійснення має бути системний підхід.

    Серед шляхів оптимізації методичної роботи можна визна­чити: подолання формалізму, надмірної регламентації, катего­ричності, волюнта­ризму (“роби тільки так”, “треба тільки це”...) в практиці проведення методичних заходів, у визначенні керів­никами шкіл і вищими інстанціями “нових” обов'язкових ме­тодичних форм і, натомість, реальне забезпечення здійснення принципів організації змісту методичної роботи, впроваджен­ня досягнень кращого педагогічного досвіду і наукових ідей у практику.

    Оптимізуючим чинником, насамперед, є доцільний розподіл обов'язків  щодо керівництва методичною роботою.

    Одним із завдань методичної роботи в школі на сучасному етапі повинна бути активізація творчих здібностей учителів. Адже сьогодення ви­магає високопрофесійного вчителя, педагога-творця, а тому при проведенні методичної роботи в начальному закладі необхідно:

•         здійснювати оптимізацію форм методичної роботи з педагогічними

працівниками на основі диференціації та особистісно-орієнтованого підходу;

•         оптимально поєднувати традиційні і інноваційні форми методичної

роботи, розраховані на активне навчання вчителя, розвиток його інтелекту, професійної майстерності, педагогічної культури;

•         постійно здійснювати  перехід від організованої методичної роботи

до самоосвіти, від обов’язкової до добровільної участі вчителів у підвищенні рівня професійної майстерності;

•         формувати сучасного учителя-професіонала якому властиві 

інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, потреба в постійному саморозвитку, здатність генерувати нові перспективні педагогічні ідеї, інтелігентність та духовну культуру;

•         модернізувати методичну роботу в закладі  процесом впровадження

ІК-технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

    Цінність методичної роботи - орієнтація вчителів на творчість, моделювання самореалізації особистості та пошук нових педагогічних технологій.

    Крім основних форм (індивідуальні, колективні та групові) в школі необхідно використовувати нові форми методичної роботи, пов`язані з використанням ресурсів Інтернету: віртуальний методичний кабінет, методичні комісії у віртуальному форматі та використання технології веб-квест у методичній роботі.

Віртуальний інформаційно – методичний кабінет  виступає як:

• багатопланове інформаційне середовище, зорієнтоване на взаємодію адміністрації школи, методичних комісій та педагогічного колективу в умовах оновлення та розвитку методичної роботи в школі з метою підвищення ефективності методичної роботи та професійної компетентності педагогів;
• сучасний інструментарій супроводу методичної роботи, середовище для спілкування, обміну досвідом, ідеями, технологіями, дослідженнями і можливість творчої самореалізації;
• місце для розміщення навчально-методичних матеріалів, єдиних баз даних для подальшого перегляду, вивчення та коригування.

    Віртуальні методичні комісії – це єдиний  інформаційний простір, що

забезпечує нові можливості управління навчальним процесом.

     Методичний веб-квест - інноваційна форма роботи з педагогічними працівниками, що дає змогу створити інформаційний простір, де кожен педагог може самостійно набувати знання і навички, сприяє підвищенню його фахової майстерності.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бережний С, Тарнавська А., Бережна Г. Знаємо, можемо, хочемо // Освіта. - К., 2003, - № 58.

2. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти / Г.О.Балл // Освіта і управління. –1997. –No2. –С. 21-35.

3. Быховский Я.С. Образовательные веб-квесты / Я.С. Быховский. [Електронний ресурс]. –Режим доступа: www.iteach.ru

4. Воробьёв Г.О. Веб-квест технологии в обучении социокультурной компетенции: автореф. дис. на соискание науч. степ.к. пед. наук, спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)» / Г.О. Воробьёв. –Пятигорск, 2004. –220 с.

5. Гапеєва О.Л. WEB-QUEST технологія у навчанні студентів за программою підготовки офіцерів запасу. Науковий центр Сухопутних військ Академії Сухопутних військ Науковий вісник НЛТУ України. –2011. − Вип. 21.1–С. 335 -340.

6. Жерносек І. П. Організація методичної роботи в школі.- К.,2005. – 108 с.

7. Наливайко Г.В. Керівництво самоосвітньою діяльністю вчителів // Освіта і управління. – Т.3. – С. 192-197.

8. Никитина Э. На диагностической основе //Народное образованиэ.-2007.

- № 11.-С.46-49.

9. Педагогічний пошук / За ред. В.Ф. Беха. — К., 1989.

10. Положення про опорну школу // Збірник наказів та інструкцій.- 2007.-№ 6. – С.9-11.

11. Положення про шкільний методичний кабінет // Збірник наказів та інструкцій. - 2007.- № 6.- С.11-13.

12. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України.

13. Рабченюк Т.С. Внутрішкільне управління: Практичний посібник. – К.: Рута, 2000. – 176 с.

14. Сисоєв В. М. Пріоритет науково-педагогічній творчості // Рідна школа.-2004.-№ 5. – С.52-55.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Анкетування

«Готовність вчителя до інноваційної діяльності»

 

Мета: виявити рівень педагогічної готовності до впровадження інноваційних технологій.

Референтна група:  вчителі із педагогічним стажем роботи від 5 до 35 років і більше.

Бланк опитувальника

1. Чи завжди Вам цікаві новації та експерименти в педагогічній діяльності?

• Так 
• Ні 
• Не впевнений 

2. Скільки разів у минулому навчальному році Ви пробували застосувати які-небудь новинки у своїй роботі?

• Жодного разу 
• 1-5 разів 
• 6-10 разів 
• 11-20 разів 

3. Назвіть 2-3 основні причини, які гальмують упровадження нових педагогічних ідей і технологій?

• Недостатнє матеріальне забезпечення
• Надмірна насиченість матеріалу
• Психологічна неготовність учнів до сприйняття інновацій
• Поспішне впровадження 
• Консерватизм в освіті
• Погане володіння комп’ютером 
• Нестача часу 
• Не досконале знання психології дитини 

3. Чим для Вас приваблива інноваційна діяльність?

• Розвиває інтерес учнів до вивчення предмета
• Можливість вчителю проявити себе
• Можливість запроваджувати нові методи і форми роботи з дітьми
• Бажання дізнатись щось нове

4. Назвіть внутрішні протиріччя, що заважають створенню нового:

• Невпевненість у позитивному результаті
• Заважають сумніви, чи зможу я бути успішним з інноваційної чи експериментальної роботи
• Ніхто не зважає на додаткові витрати часу й сил для роботи по-новому Немає впевненості, що нове буде краще старого
• Нічого

5. Які нові технології Ви могли б застосувати за сприятливих умов? 

• Проектні технології
• Особистісно-орієнтоване навчання
• Інтегроване навчання
• Випереджальне навчання
• Інше

6. Якими діагностичними методами Ви володієте вільно?

• Тестовими
• Анкетування
• Спостереження
• Презентації 

7. Якими ознаками готовності до створення новацій Ви володієте?
   • Прагнення пізнати нове
   • Бажання експериментувати 
   • Креативність
   • Попередній досвід 
8. Чому Ви віддаєте пріоритет у цілях і цінностях життя?

• Здоров’ю 
• Можливостям самовдосконалюватися 
• Сімейному добробуту 
• Цікавому колу надійних друзів 

9. Що ви вважаєте головною складовою успіху?

• Впевненість у собі
• Чітке бачення мети
• Самомету, наполегливість 
• Пошук та внесення новизни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Оцінка якості методичної роботи з педагогічними кадрами

(для голів шкільних методичних комісій)

 

ПІП _____________________________________________________________

Школа____________________________________________________________

 

 

№	Показники	Бали
1	Методична робота в школі сприяє підвищенню рівня: Аналізу й оцінки педагогічної діяльності; Планування  й організації педагогічної діяльності; Результативності застосування на практиці загальнопедагогічних та методичних знань.
2	Чи є форми роботи з педагогічними працівниками у школі : Оригінальними; Результативними; Доцільними.
3	На якість методичної роботи з педагогічними кадрами впливають: ШМК; Методична рада школи; Психолого-педагогічний семінар; Творча група вчителів; Традиційні форми роботи з вчителями; Нетрадиційні форми методичної роботи з вчителями; Наявність і цілеспрямована робота шкільного методичного кабінету; Діяльність заступника директора з навчально-виховної роботи; Самоосвіта.

 

Примітка:

 

• завжди реалізується – 5 балів
• частково реалізується – 4 бали
• частіше реалізується, ніж реалізується – 3 бали
• частіше не реалізується, ніж реалізується – 2 бали
• епізодично реалізується  - 1 бал
• ніколи не реалізується – 0 балів

 

Додаток 3

 

Анкета на визначення рівня методичної роботи

з педагогічними працівниками

 

 

Коментар : вибрати відповідь ” ТАК ” “НІ”

 

 

№	Запитання	так	ні
1	Чи враховуються запити педагогічних працівників при визначенні тематики шкільних методичних заходів?
2	Чи допомагають керівники школи впроваджувати в практику роботи сучасні досягнення педагогічної науки ППД ?
3	Чи впроваджуєте Ви у своїй роботі досвід педагогічних працівників району, області ? Вкажіть  прізвища.
4	Чи можете ви вважати методичну роботу з педагогічними кадрами у вашій школі ефективною ?
5	Які форми методичної роботи використовуються у вашій школі ? ШМК; Семінари-практикуми; Школа молодого вчителя ; Творчі групи; Майстер-класи; Педагогічні читання; Тренінги; Інше.
6	Чи підтримуються ваші творчі ініціативи ?
7	Чи берете ви участь у методичній роботі школи ? Вкажіть у яких формах . Засідання педагогічної ради школи; Наставництво; Педагогічні читання; Психолого-педагогічний семінар; Засідання методичної ради; Творча група; Науково – практична конференція; ШМК; Інше.
8	Чи використовуєте ви інноваційні технології у навчально-виховному процесі ?  Вкажіть які.
9	Чи займаєтеся ви самоосвітою? Яким  шляхом ? Вивчення наукової літератури; Вивчення сучасної педагогічної преси; Відвідування заходів колег; Публікації у періодичній пресі; Інше.
10	Чи маєте ви можливість розвивати свої творчі здібності?
11	Чи вмієте ви працювати з комп’ютером ?
12	Чи виникають у вас труднощі у процесі навчально-виховного процесу ?
13	Хто частіше надає вам методичну допомогу ? Директор; Заступник директора з навчально-виховної роботи; Колеги.
14	Чи задовольняє вас рівень методичної роботи в школі ?
15	Вкажіть, які необхідні зміни в організації МР.