Нові ролі педагога в індивідуальній освітній траєкторії учня

Нові ролі педагога

в індивідуальній освітній траєкторії учня

Підготувала: вчитель

Солдатенко І.О.

Нові ролі педагога в індивідуальній освітній траєкторії учня

  Розглянемо професійно важливі якості та вміння сучасного вчителя, здатного працювати в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Проаналізуємо окремі форми та мотиви самоосвіти педагогічних працівників. Визначемо ключові компетентності концепції «Нової української школи» та їх значення у професійному вдосконаленні педагогічного працівника. Зазначемо, що в умовах реформування освітнього процесу Україна має перезавантажити систему підготовки вчителів, щоб виростити нового українського педагога, який цінує кожного учня і відкритий до найефективніших форм навчання. 

                                       «Сучасний педагог намагається бути в перших ланках              

                                       конкурентності, повинен завжди досконало володіти

                                       педагогічними, інноваційними новинками, плідно

                                       працювати над собою і вміти подавати свої педагогічні

                                       досягнення у форматі сучасних конкурентоспроможних  

                                       вимог»

           Педагогічна професія - одна з найдавніших. Виникла вона на ранніх етапах розвитку людства у зв'язку з потребою передавати підростаючому поколінню набутий досвід, виділившись згодом в окрему галузь. На перших порах повинні були передавати знання і навички володіння знаряддями праці, зброєю тощо. Ці обов'язки у багатьох народів покладались на жреців, а в Давній Греції навчанням займалися вільнонаймані особи — вчителі. Незабаром виповниться два тисячоліття відтоді, як римський імператор і сенат (у І ст. н. е.) почали видавати платню першому «штатному» вчителеві ораторів Марку Фабію Квінтіліану, що засвідчило появу вчительської професії.

           Сучасні вимоги до педагога на межі тисячоліть висвітлені в законі «Про загальну середню освіту»: «Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах середньої освіти». Він повинен бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін, людиною великої душі й доброго серця. Любов до дитини - це, за словами В. Сухомлинського, «Плоть і кров вихователя як сили, здатної впливати на духовний світ іншої людини. Педагог без любові до дитини - це все одно, що співак без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття кольору». Йдеться про мудру, добру й вимогливу любов, що вчить жити.

     Справжній педагог повинен працювати на майбутнє, випереджати свій час. Його має хвилювати не лише окрема індивідуальність, а світ людей. Завдяки цьому педагогічна професія стає творчою місією. Місія педагога — це не лише його власні інтереси, мотиви, плани. Він є посередником між дітьми та системою ідей, традиціями, культурою свого народу і людства. Його обов'язок - виховувати гідних людей, здатних примножувати здобутки людської цивілізації.

            Навчально-виховна робота потребує від учителя організаторських умінь і здібностей. Педагог має справу з колективом учнів, яким треба повсякчас керувати, діяльність якого необхідно спрямовувати. Це ж стосується його взаємодії з кожним учнем. Тому ефективність педагогічного процесу залежить від правильної організації праці учителя, його уміння об'єднати і згуртувати учнівський колектив.

            Ще однією важливою характеристикою діяльності вчителя є його мовна культура. Мова - найважливіший засіб спілкування вчителя з учнями, головний інструмент педагогічної праці. Вона є засобом безпосереднього впливу на свідомість і поведінку учнів. Важливі показники мовної культури педагога — змістовність, логічність, точність, ясність, стислість, простота, емоційна виразність, яскравість, образність, барвистість мовлення, правильна літературна вимова, вільне, невимушене оперування словом, фонетична виразність, інтонаційна різноманітність, чітка дикція, правильне використання логічних наголосів та психологічних пауз; взаємовідповідність між змістом і тоном, між словами, жестами та мімікою. Важливими у мовленні педагога є постановка голосу, його тон. Одне й те ж слово можна сказати так, що воно прозвучить впевнено або нерішуче, приємно або неприємно тощо.

            Вчитель реалізовує означені функції в різноманітних видах викладацької та виховної діяльності. Педагогічна діяльність як складна динамічна система складається із взаємопов'язаних компонентів — відносно самостійних функціональних видів діяльності. Конструктивна діяльність пов'язана з відбором та композицією навчально-виховного матеріалу у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів, з плануванням і побудовою педагогічного процесу, з визначенням структури своїх дій та дій учнів, проектуванням навчально-матеріальної бази для проведення навчально-виховної роботи. Організаційний компонент передбачає включення учнів у різноманітні види діяльності, організацію учнівського колективу та перетворення його в інструмент педагогічного впливу на особистість з метою її всебічного розвитку та виховання. Комунікативний компонент означає встановлення взаємин учителя з учнями, колегами, батьками та громадськістю, що дає змогу враховувати й задовольняти потреби та інтереси учнів, оцінювати ефективність педагогічного впливу, коригувати його відповідно до розвитку колективу. Щодо цього процесу особливо важливі професіоналізм, світогляд, моральність учителя, його уміння організувати діяльність дітей, спонукати їх до самовиховання, тобто оволодіння педагогічною майстерністю.

             Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

            Нова українська школа  – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

ФОРМУЛА НОВОЇ  УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».
Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах, стосунках;
• діалог - взаємодія - взаємоповага;
• розподілене лідерство (право вибору  та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов'язань,   обов'язковість  виконання домовленостей).

Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, щоб залучити до професії найкращих.

       Українська школа буде успішна, якщо до неї прийде успішний вчитель. Він – успішний вчитель і фахівець – вирішить дуже багато питань щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми та адміністрацією школи. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає.

       Учителі вивчатимуть особистісно орієнтований  та компетентнісний підхід, управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль вчителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.

НОВІ  РОЛІ  ВЧИТЕЛЯ

ВЧИТЕЛЬ – ТЬЮТЕР

Тьютор (від англ. tutor - учитель) - особа, що веде індивідуальні або групові заняття із учнями, студентами, репетитор, наставник.

Тьютор - ключова фігура в дистанційному навчанні, що відповідає за проведення занять із учнями.

ВЧИТЕЛЬ – ФАСИЛІТАТОР

Це вчитель, основне завдання якого полягає в стимулюванні та направленні процесу самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів.

Фасилітація – це організація й управління процесом обговорення певних питань (тем) у групі людей.

 Мета учителя-фасилітатора – організувати спілкування всіх учасників обговорення з нейтральної сторони, налагодити ефективний обмін думками таким чином, щоб зіткнення думок перейшли в конструктивне русло, розбіжності були успішно подолані і прийнятне рішення було вироблено.

ВЧИТЕЛЬ – МОДЕРАТОР

Модератор - людина, що відповідає за дотримання встановлених норм поводження на інтернет-ресурсах, частіше форумах.

 Модератор - це наставник, керівник, який здійснює підтримку і організацію активної роботи групи. 

ВЧИТЕЛЬ – НОВАТОР

Новатор (латин. Novator - оновлювач) -  винахідник, творець нового, прогресивного, передового в науці, техніці, виробництві, мистецтві. Організатор нових прогресивних методів праці, впроваджувач нових прогресивних технологій.

ВЧИТЕЛЬ – МЕНТОР

Ментор, як термін почали використовувати, в значенні синоніма до слів «учитель», «порадник», «наставник». Людина, що має інтерес в розвитку знань, умінь, навичок та міжособистісних стосунків, тобто досягнути індивідуального зростання. Завдання ментора - допомагати тоді, коли просите про допомогу.  

ВЧИТЕЛЬ – ПАРТНЕР

Педагогіка партнерства – напрям педагогіки, що включає собою систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості. Взаємодія з учнями - основа професійної діяльності вчителя. Партнерська взаємодія вчителя й учнів - ключ до саморозвитку успішного педагога.

       Для досягнення педагогічної майстерності вчитель повинен володіти неабиякими природними здібностями та бажанням досягнути успіху в своїй професійній діяльності, але і вести постійну активну роботу в цьому напрямку , мати значний досвід учительської практики з правильним використанням її результативності.

       Головними технологіями формування сучасного конкурентоспроможного вчителя-новатора можна назвати такі :

• технологія саморозвитку , самовдосконалення, самореалізації, підвищення   професійно – фахового та індивідуально – особистісного рівня впродовж всієї педагогічної діяльності та всього життя ;
• технологія методичної мобільності і оновленого способу мислення;
• технологія системного застосування компетентнісних, особистісно- зорієнтованих технологій в освітньому процесі ;
• технологія інноваційності та вміння адаптуватися у сучасному освітньому просторі;
• технологія критичного мислення;
• технологія формування системи цінностей з урахуванням особистих запитів , норм ситуації та естетичних уподобань для формування духовно – ціннісних орієнтацій учнів

      Конкурентоспроможний фахівець – це особистість,  яка є  дослідником, творцем нових знань, проектувальником свого життя.  Конкурентоспроможний вчитель не вчить, а допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ, він не виховує, а допомагає учневі шукати себе кращого, не тисне на учня, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює.

      Такий підхід дає можливість створити конкурентоспроможну школу компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Від сьогоднішнього вчителя залежить досягнення цих цілей. Від свідомості, активності, від бажання і вміння побудувати свою самостійну роботу, роботу над собою, від креативності і творчості, від особистісної ініціативи вчителя залежить якість його навчання, а в подальшому результати його роботи.

     Майбутнє України залежить від багатьох чинників, але найважливішим з них є інтелектуальна могутність, творчий потенціал підростаючого покоління, його бажання засвоювати нові знання, створювати інноваційні технології, творчо мислити і виробляти конструктивні рішення, а отже бути конкурентоспроможним у світовому просторі.

        Зараз всім зрозуміло , що в сучасних  умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). 

    Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили  попередники. « Якщо ви маєте яблуко і я маю яблуко, і ми обміняємося цими яблуками, то у вас і в мене залишиться по одному яблуку. А якщо ви маєте ідею і я маю ідею, і ми обміняємося цими ідеями, то у кожного буде по дві ідеї» (Б. Шоу)

СУЧАСНИЙ  ВЧИТЕЛЬ

Не просто вчить, а вчить просто.

Глибоко знає теорію і практику компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного підходів, вміє це перевести в практичну площину

Розуміє, що сучасною дидактичною одиницею є не урок, а тема.

Поєднує в собі такі компетенції:

Фасилітатора – створювача умов для навчання

Супервайзера – організатора, менеджера

Модератора – партнера

 Коуча – тренера, режисера

 Тьютора – репетитора

Бездоганно знає  свій предмет, не боїться сертифікації.

Кожен урок, заняття є для сучасного вчителя міні-проектом,що включає «5П»:

- Проблема ( компетентнісний, особистісно зорієнтований, діяльнісний підходи)

- План (завдання)

- Пошук (практичні дії по виконанню завдання)

- Продукт (розвинуті компетентності; вмотивована особистість)

- Презентація (самоаналіз результатів)

Розуміє значення основної навички ХХІ століття – вміння самостійно вчитися впродовж всього життя

Керується в своїй роботі вимогами Державного стандарту про компетентнісний,особистісно зорієнтований,діяльнісний підходи на всіх уроках,заняттях.

«І ми прагнемо перейти до школи,

яка розвиває індивідуальність,

забезпечує свободу вибору.

Але щоб користуватися свободою вибору,

ти повинен розуміти, як робити цей вибір.

Суспільство повинно зрозуміти,                                                      

що через вчителя ми будуємо

нову школу і нове ставлення до дітей»