НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПРОВЕДЕННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Дружелюбівський навчально-виховний комплекс:

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –

дошкільний навчальний заклад»

«Новітні технології як засіб проведення сучасного уроку  зарубіжної літератури»

Підготувала

вчитель зарубіжної літератури

Брага Т.Л.

2017 р.

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПРОВЕДЕННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ  ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Сучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний викладач визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі.

            Урок – це місце, де відбуваються самі процеси навчання, виховання і розвитку особистості.

            Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас – це дзеркало загальної педагогічної культури викладача, мірило його інтелектуального рівня, показник його кругозору, ерудиції.

            За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З’явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня. Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, використовує інтерактивні методи і форми роботи.

Готуючись до уроку, намагаюся охопити якнайбільше матеріалу, щоб урок був цікавим та змістовним, тому, поряд з традиційними методами навчання,  використовую  інтерактивні технології.

Уроки світової літератури – це напружена, науково організована й спрямована на результ робота всіх учнів у співпраці з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів, сприяє здобуванню знань учнями, самостійною роботою думки, диференціює та індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення.ю, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати у викладанні світової літератури.

Для актуалізації знань учнів використовую літературні диктанти, кросворди, запитання для бесіди. Етап сприйняття та засвоєння нового матеріалу містить інформаційний блок з теми, запитання для аналізу тексту, проблемні завдіння. Для підсумкового етапу пропонуються творчі завдання, завдання проблемного та аналітичного характеру.

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі учні отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

4. “Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

5. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, що складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Акваріум. Ще один варіант що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

Мікрофон. Різновидом загально - групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Аналіз ситуації. На уроках світової літератури зміст багатьох понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або спільно. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дискусія . Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вони значною мірою сприяють розвитку практичного мислення, дають можливість визначити власну позицію, формують навички відстоювати свою думку, поглиблюють знання з поставленої проблеми. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій.

Залежно від навчально-виховної мети й характеру здобутих знань з-поміж уроків-дискусій вирізняють такі типи:

•                   дискусія-роздум (узята за основу обговорення проблема має кілька способів розв’язання, що дає змогу сформулювати різні варіанти висновків, які ґрунтуються на суб’єктивних позиціях учнів);
•                   дискусія-доказ (метою є обґрунтування і практична перевірка певної тези,суми знань, сформульованої під час вивчення теми);
•                   дискусія-узагальнення (в основі - проблема, розв’язання якої доє змогу узагальнити, систематизувати знання учнів);
•                   дискусія-імітація (моделювання фрагментів наукових дискусій, наприклад, захист учнівських наукових доповідей на засіданнях МАН, де відбувається полеміка з опонентами).

    У процесі організації уроку-дискусії доцільно виділити три етапи.

1. Підготовка до дискусії. Презентація теми, розподіл випереджувальних завдань, постановка орієнтовних завдань, проведення інструктажу.

    З чого слід починати підготовку до дискусії?

    З вибору теми, її правильного формулювання. Учитель має подбати, щоб тема була актуальною, зрозумілою й цікавою, а в її назві містилися елементи дискусійності. Як обрати тему для розмови? Насамперед потрібно з’ясувати, про що учні хотіли б поговорити, і в цьому контексті формулювати запитання до літературної теми.

2. Проведення уроку. Додержання встановлених правил дискутування, щоб урок не перетворився на хаотичну суперечку. Учитель повинен керувати розвитком думки, робити узагальнення, стежити за часом, виділяти ті аргументи, які потрібно записати. Він має також аналізувати мовне оформлення учнівських виступів.

3. Підсумки обговорення. Учитель має скористатися такими видами і формами роботи, як узагальню вальний семінар, твір полемічного характеру, письмове анкетування, тестування за результатами дискусії.

             Отже, під час ретельно підготовленого уроку-дискусії, коли всі питання спрямовані на формування, виявлення і презентацію індивідуальної позиції учня, коли вони аргументують висловлені думки, ілюструють цитатами з прочитаних творів, з повагою вислуховують інших, розвиваються вміння і навички самостійного аналізу та критичного осмислення матеріалу, уміння переконувати, толерантно ставитися до протилежних поглядів, узагальнювати, робити висновки.

 На одному уроці доцільно обговорювати не більш як п’ять питань.

            Уроки-дискусії варто проводити як підготовчі до написання творів, адже під час обговорення учні мають нагоду з’ясувати сильні і слабкі сторони власних позицій, помітити те, що було поза увагою, по-новому осмислити прочитаний художній твір.

Останні технічні досягнення також знаходять застосування в учбовому процесі, і персональний комп’ютер у цьому сенсі не є виключенням.

Комп’ютер є могутнім засобом для обробки інформації, представленої у вигляді слів, чисел, зображень, звуків і т.п. Головною його особливістю є можливість настроювання (програмування) на виконання різного роду робіт, пов'язаних з отриманням і переробкою інформації.

Комп'ютери відкривають нові перспективи в галузі освіти. По мірі збільшення об'єму знань і ускладнення методів аналізу, стає все важче будувати навчання, дотримуючись в основному принципу пасивного слухання лекцій і читання навчальних текстів. Критичне мислення, уміння розуміти і вирішувати складні проблеми, здатність зробити висновки з множини початкових даних – все це стає суттєвим і вимагає від учнів активнішої діяльності.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання  сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Однією з інноваційних форм роботи з учнями, яка дозволяє уникнути недоліків, є інформаційні семінари, які супроводжуються організацією диспутів та презентацією фільмів. Демонстрація фільму дозволяє:

•                   акцентувати увагу на певній проблемі;
•                   інформувати про шляхи вирішення проблеми;
•                   провести аналіз.

Проведення занять із застосуванням комп`ютерних мереж є найсучаснішим інструментарієм з педагогічного арсеналу. При цьому збільшується якість і темп заняття за рахунок підвищення мотивації учнів, підвищується їх емоційна рівновага, що спричиняє високу якість дизайну та чіткість літер та зображень на екранах монітора.

Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, використовує мультимедійну бібліотеку для проведення цікавих та змістовних уроків світової літератури. Мультимедійна бібліотека для вчителя в своєму складі містить:

-конструктор  уроків;
-каталог  готових  уроків;
-конструктор  тестових  завдань;
- довідкову інформацію.

Застосування мультимедіа на уроках дає змогу активізувати канали учнівського сприйняття, а отже, сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Відомо, що більшість людей запам’ятовує 5 % почутого і 20 % побаченого з першого сприйняття. Одночасне використання аудіо- та відеоінформації підвищує запам’ятовуваність              до 40-50 %.

Мультимедіа - багатокомпонентне середовище, що дає змогу використовувати текст, графіку, відео і мультиплікацію. Мультимедіа - представлення об’єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою світлин, відеоматеріалів, графічних зображень, анімації, аудіозаписів. Мультимедіа сприяє розвитку мотивації, комунікативних здібностей, виробленню навичок, нагромадженню фактичних знань,  а також удосконаленню інформаційної грамотності.

Переваги мультимедійних технологій:

•                   збільшується обсяг опрацьованого на уроці матеріалу за рахунок заощадження часу;
•                   розширюються можливості застосування диференційованого підходу в навчанні;
•                   індивідуалізується процес перегляду (повтор, докладне вивчення кадру, його зупинка тощо);
•                   підвищується мотивація навчання, створюється позитивний настрій, активізується самостійна діяльність учнів.

Під час використання мультимедійних технологій структура уроку істотно не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються всі основні етапи, за потреби варіюються тільки їхні часові характеристики. Етап мотивації в цьому разі збільшується й має пізнавальне навантаження. Це важлива умова успішності навчання, оскільки без інтересу до поповнення знань, без активації уяви та емоцій немислима творча діяльність учня.

Кожен учитель, що практикує мультимедіа, обирає відповідні педагогічні програмні засоби, що підвищує ефективність його праці, а рівень учнівських знань, умінь і навичок наближує до вимог сьогодення.

Однією з оптимальних і приступних для вчителя форм використання цих технологій на уроках світової літератури є створення презентацій за допомогою комп’ютерної програми MICROSOFT POWER POINT, яка  є універсальним видом наочності й може бути застосована в будь-якому класі на уроці будь-якого типу.

Комп`ютерна презентація – це файл, який складається з кадрів або слайдів, розміщених у певній послідовності. Ці слайди можна не тільки виводити на екран комп`ютера або спеціального проектора в ході виступу, але і надрукувати на папері або прозорій плівці. Переваги такої презентації очевидні:

•                   послідовність викладу. За допомогою  слайдів, що змінюють один одного на екрані, утримати увагу аудиторії набагато легше, ніж бігаючи  з указкою між розвішених плакатів;
•                   відмінність від звичних слайдів, що пропускаються  через діапроектор, полягає в тому, що комп`ютерні слайди дозволяють швидко повернутися до будь-якого  з уже розглянутих питань або  зовсім  змінити послідовність викладу;
•                   мультимедійні ефекти. Слайд презентації – це не просто  зображення. У ньому, як і в будь-якому  комп`ютерному документі, можуть бути елементи анімації, аудіо- та відео фрагменти.

Слайд – логічно автономна інформаційна структура, яка містить різні об’єкти, подані на загальному екрані монітора у вигляді єдиної композиції. Створити слайди для заняття можна за порівняно короткий час. Складниками слайда можуть бути такі об’єкти: заголовок і підзаголовок,  графічні зображення, таблиці, діаграми, тексти, звуки, марковані списки, тло, колонтитул, номер слайда, дата.

Створюючи слайди,  потрібно дотримуватися таких вимог:

•                   слайд повинен містити мінімально можливу кількість слів;
•                   на ньому мають бути визначення і терміни, які учні прочитають уголос під час демонстрації і запишуть у зошити;
•                   для написів і заголовків слід використовувати чіткий великий шрифт;
•                   тло, літери, лінії мають бути спокійного кольору, щоб не спричинювати подразнення й утому очей;
•                   малюнки, світлини та інші ілюстративні матеріали мають рівномірно заповнювати все екранне поле;
•                   не можна перевантажувати слайди зоровою інформацією;
•                   на перегляд одного слайда слід відводити достатньо часу (не менше2-3 хв.), щоб учні могли сконцентрувати увагу на екранному зображенні, роздивитися всі елементи, зробити записи в робочих зошитах;
•                   звуковий супровід слайдів має бути доречним, спокійним не відволікати від зображень.

Застосування мультимедійних презентацій доцільне на будь-якому етапі вивчення теми. Слайди можна використати для повідомлення теми й мети уроку, у процесі пояснення вчителем матеріалу (визначення, терміни, опорні конспекти, таблиці, схеми, малюнки, відеофрагменти), для розгортання дискусії чи визначення проблемних завдань, для первинного закріплення знань, формування вмінь і навичок учнів, для контролю знань.

Хоч би якою складною для сприймання була тема, вона стане цікавою, якщо навчальний матеріал на екрані подати із застосуванням комп’ютерних ефектів. Усе це дає змогу подолати пасивність, інертність учнів, оптимально організувати самостійну роботу і забезпечити свідоме засвоєння теми, а також виробити компетентне ставлення дітей до комп’ютера як до інструмента професійної діяльності людини.

Інноваційні технології – прерогатива не тільки процесу викладання певного предмета. Вони застосовуються і в процесі  контролю за рівнем знань учнів. Однією з таких форм контролю знань, що має інноваційний характер є тестування.

Тестування - це метод і процес контролю знань, що полягає в кількісному вимірюванні рівня знань, умінь, навичок,  здатностей,  властивостей, якостей, уявлень того, кого випробовують, з метою оцінювання учня. Засобом вимірювання в цьому процесі є тест. Нині використовують різні види тестів. Найчастіше практикують діагностичні тести і тести навчальних досягнень. Перші зорієнтовані на виявлення сильних і слабких якостей людини. Їх застосовують для діагностики помилок, ускладнень та особливостей процесу засвоєння інформації опитуваними.  Другі є частиною дидактичних тестів, поширених у системі освіти.

Розрізняють також критерійно-зорієнтовані і нормо-орієнтовані тести. Перші дають змогу оцінити, наскільки кожен учень досяг спрогнозованого рівня знань і вмінь, що визначені як критерії. При цьому оцінка кожного не залежить від результатів інших учасників тестування. Нормативні тести, на відміну від критерійних, зорієнтовані на статистичні норми, встановлені для певної сукупності респондентів.

Кожен тест складається з тестових завдань, основними формами яких є:

- закритого типу – з вибором правильної відповіді однієї чи кількох з-поміж запропонованих варіантів;

- відкритого типу – що не містять готової відповіді;

- напівзакритого чи  напіввідкритого типу – завдання на зразок «додайте… », «вставте…», «доповніть…»;

- на встановлення відповідності між елементами двох різних множин, що сприяють перевірці знань про їхні зв’язки;

- на відновлення правильної послідовності – для того, щоб екзаменований визначив правильний порядок низки дій, кроків, операцій, подій, фаз процесу тощо.

Вибір певної форми тестових завдань залежить від мети тестування, навчального предмета, змісту навчальної теми, технічних можливостей тощо.

Отже, не дивлячись на деяку консервативність методики викладання саме світової літератури, ми бачимо, що і при викладанні даного предмета є місце новизні та інноваційним формам і методам як вивчення предмета так і контролю за знаннями учнів.