Новий український правопис 2019 року

                                                                  Викладач  української мови та літератури

Моргун Вероніка Михайлівна

Новий український правопис

Мета:

– інформування працівників закладу щодо змін у вимові й написанні слів відповідно до нового правопису;

– набуття навичок швидкої адаптації до змін у літературній мові, опанування окремих правил;

– зниження негативного сприйняття змін у слововживанні та словозміні, викликаних затвердженням нового правопису української мови;

– корекція стилю неефективного спілкування у професійній та побутовій сферах;

– підвищення здатності учасників позитивно ставитися до змін у певних галузях, які провокують вихід за межі власного комфорту.

Вступ. Мова — це запорука ідентичності нації, основа її етнокультурної цілісності. Однією з найсуттєвіших ознак такої цілісності є функціонування в різних суспільних сферах літературної мови, яка має кодифікований, регламентований правопис. Правописна кодифікація мови завжди вписана в соціолінгвістичний контекст. Коли ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх закладів і т. ін. користуються орфографічними правилами, відмінними від офіційних – це дезорієнтує широке коло користувачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній компетенції і врешті розхитує мовну норму.

Завдяки сучасним ЗМІ сьогодні маємо змогу почути усне українське слово не тільки з різних куточків України, а й з усього світу. Чуємо розмаїття акцентів, вимов, інтонацій, бо це усне українське мовлення з його природними територіальними, соціальними, віковими особливостями. На противагу некодифікованому усному мовленню, правопис — це еталон писемної літературної мови.

У 2015–2018 роках Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли провідні фахівці мовознавчих установ Національної академії наук України та представники закладів вищої освіти з різних регіонів України, розробила проєкт нової редакції Українського правопису.

Нововведення повертають до життя низку особливостей «харківського» правопису, який затвердили 1928 року, поновлення яких має наукове підґрунтя. Правописна комісія не могла знехтувати тим, що мова народу розвивається разом з його історією і мовна практика українців 1930-х — 2010-х років також є частиною української орфографічної традиції. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до «питомої української мови».

Правописна комісія заявила, що всі зміни були введені для того, щоб українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.

Громадське обговорення проєкту Українського правопису тривало до 1 жовтня 2018 року. Надійшло понад 500 пропозицій, зауважень та коментарів. 

 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правопису, а 30 травня 2019 року цей документ набрав чинності.

3 червня 2019 року остаточну редакцію було опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук. Отже, від 3 червня було рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції в усіх сферах суспільного життя.

Порівняно з попередньою редакцією український правопис став більш деталізованим, кількість параграфів зросла зі 125 до 168.

Правописи потребують оновлення, щоб врахувати ті зміни, які відбуваються в житті. Наприклад, у попередній редакції правопису, затвердженій 30 років тому, не було відповіді, як, скажімо, правильно писати айфон, стартап, віджет, гаджет тощо.

З одного боку, філологи схвалюють зміни, оскільки, за їхніми словами, новий правопис буде значно більш українським – він поверне нам мову до тих принципів та норм української мови, які властиві українцям, які існували в Україні до русифікації, яка відбувалася у 20 столітті. Крім того, науковці запевняють, що багато норм залишається.

З іншого боку, правопис не враховує чимало тих змін, яких зазнала наша мова із радянських, а тим більше – дорадянських часів. Тому чимало запропонованих конструкцій сьогодні виглядають, скажімо, дещо штучно та можуть ускладнити життя школярам, яким доведеться вчитись за новими правилами.

При цьому розробники наголосили: правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення.

Основна частина (презентація):

Про зміни до правопису в Україні говорять так часто, що може скластися враження, ніби його міняють щороку. Але насправді остання редакція правопису з’явилася далекого 1993 року.

Змін насправді небагато – їх умовно поділяють на дві групи:

• до першої належать слова, які слід писати по-новому, а звичне написання – стало неправильним;
• інша група – старе написання залишається і додається ще один правильний варіант.

Нове написання

•               По-новому пишемо й вимовляємо слова проєкт, проєкція. Автори пояснюють, що тут є латинський корінь –ject- – як і в словах об’єкт, ін’єкція, тому запам’ятаймо: проєкт і проєкція вже пишемо й вимовляємо з буквою Є, а не зі звичною е.

•               У загальних назвах на зразок конвеєр, феєрверк не треба було писати ЙЄ ще з 90-х років ХХ ст., а відтепер ця норма поширена й на власні назви – прізвища: Соєр, Хаям, Феєрба́х (раніше було Сойєр, Хайям, Фейєрбах).

•               Російські прізвища перекладаємо із закінченням –ий, виняток Толстой.
•               З одною буквою К пишемо ім’я подруги Тома Соєра Бекі, а також прізвища Дікенс, Текерей та інші. Дотепер у них були дві літери К, а за новим правилом власні назви, у яких в оригіналі є сполучення букв ck (сі, кий), писатимуться з одною К.
•               Відтепер ті, хто пише слово священник із двома Н, не помиляться: це єдиноправильне написання (як письменник – теж із двома Н). Деякі слова, які раніше писалися через дефіс, доведеться писати разом:

• ті, в яких перша іншомовна частина (міні-, топ-, преміум-…) означає кількість або ступінь вияву ознаки. Наприклад: мінісукня, топмодель, преміумкла́с, флешінтерв’ю та інші;

• разом треба писати й слова з віце-, екс-, веб-: віцепрезидент, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексміністр, експрезидéнт, вебсайт…

• слово святвечір також слід писати разом.

Якщо раніше слова з пів доводилося писати то через дефіс, то разом, а то окремо (півгодини, півʼяблука, пів-Києва, пів на одинадцяту), то тепер усе значно простіше: пів із іншими словами пишемо тільки окремо, незалежно від того, йдеться про загальні чи про власні назви: пів хвилини, пів години, пів яблука, пів мíста, пів Києва, пів України, пів Європи, пів áркуша, пів відрá, пів огіркá.

•               Правописна комісія вирішила повернути історично справедливі форми деяких слів, – цим зумовлене введення паралельних написань.

Варіативне написання

Відтепер можлива варіантність у написанні запозичених слів, у яких є AU

Буква G

Можна вживати літеру Ґ у прізвищах:

А в словах грецького походження можемо вживати й Ф, і Т

Закінчення -И

Що стосується відмінкових закінчень, то тут найбільшу увагу привертає те, що іменники жіночого роду на приголосний мають у родовому відмінку паралельні форми:

И на початку слів

І нарешті вже в українських абетках можуть з’явитися слова, що починаються буковою И:

Однак якщо будете писати ці слова звично, то теж не помилитеся .

Фемінітиви

Закріплені в оновленому українському правописі і фемінітиви. А це означає, що вони стають стилістично нейтральними, тож уже спокійно можна і в офіційному мовленні вживати слова на зразок авторка, директорка, філологиня…

До Вашої уваги п’ятихвилинне відео, у якому описані основні зміни в новій редакції. (Відео)

Висновок.

Отже, можемо сказати, що переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Щоправда, офіційних документів найрадикальніші варіації, запропоновані авторами проєкту нового правопису, не зачеплять.

Для впровадження нової редакції зараз триває перехідний етап. Під час цього етапу кожна установа самостійно приймає рішення щодо використання нової редакції. Проте для Українського центру оцінювання якості освіти визначено 5 років для впровадження нових норм у тестах зовнішнього незалежного оцінювання.

Реагуючи на виклики мовної практики, сучасна редакція правопису розширила межі використання орфографічних варіантів. Кожний історичний період розвитку мови має свою варіантну динаміку. Пропонуючи в новій редакції правопису низку орфографічних варіантів, укладачі виходили з того, що варіативність — це органічна частина правописного кодексу і тією чи іншою мірою вона притаманна кожній мові на різних етапах її історичного розвитку. Тому відповідь на те, який з варіантів залишиться в минулому, зможе дати лише майбутнє.