Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ. Практична робота №1.Розв’язування елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

Про матеріал

Мета :

навчальна: ознайомити з особливостями будови, властивостями та функціями нуклеїнових кислот і АТФ, розкрити біологічну роль нуклеїнових кислот, формувати поняття про перетворення енергії та реакції синтезу в біологічних системах, формувати навички розв'язування елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот;

розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, мову, уміння систематизувати інформацію, працювати з таблицями, робити логічні висновки, навички самостійної роботи;

виховна: виховувати розуміння цінності всіх компонентів живих організмів, формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Перегляд файлу

                                Урок №9            Дата проведення уроку­­­­­­­­­­­­­­­_____________

Тема. Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ. Практична робота №1.Розв’язування елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

Мета : 

навчальна: ознайомити з особливостями будови, властивостями та функціями нуклеїнових кислот і АТФ, розкрити біологічну роль нуклеїнових кислот, формувати поняття про перетворення енергії та реакції синтезу в біологічних системах, формувати навички розв’язування елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот;

розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, мову, уміння систематизувати інформацію, працювати з таблицями, робити логічні висновки, навички самостійної роботи;

виховна: виховувати розуміння цінності всіх компонентів живих організмів, формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання : підручники, зошити, малюнки продуктів харчування.

Базові поняття і терміни: органічні речовини, нуклеїнові кислоти, ДНК, РНК, АТФ.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент 

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної  діяльності

  • Бесіда
  1. Що таке ліпіди?
  2. На які групи поділяють ліпіди?
  3. Які функції ліпідів?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Нуклеїнові кислоти та нуклеотиду

  • Розповідь з елементами бесіди

    Молекули нуклеїнових кислот є великими органічними молекулами – біополімерами, мономерами яких є нуклеотиди. Кожний нуклеотид складається з трьох компонентів:

  1. нітратної(нітрогеновмісної) основи,
  2.  моносахариду (рибози або дезоксирибози) ,
  3. залишку ортофосфатної кислоти (рис.7.2с.36).

    У нуклеїнових кислотах трапляються п’ять різних нітратних основ : аденін, гуанін, цитозин, тимін, урацил. У клітинах живих організмів окремі нуклеотиди як окремі речовини також активно використовуються в різних процесах обміну речовин.

    Нуклеїнові кислоти мають вигляд ланцюга, в якому нуклеотиди розташовані послідовно один за одним. Їх кількість в одній молекулі біополімера може досягати кількох мільйонів.

    У живих організмів існує два типи нуклеїнових кислот — РНК (рибонуклеїнова кислота) і ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота). Порівняємо їх за допомогою таблиці.

  • Робота з таблицею

Порівняльна характеристика ДНК і РНК

Ознака

ДНК

РНК

Нітратні основи, що входять до складу нуклеотидів

Аденін,

тимін,

гуанін,

 цитозин

Аденін,

 урацил,

 гуанін,

цитозин

Моносахарид, що входить до складу нуклеотидів

Дезоксирибоза

Рибоза

Зв’язки, що підтримують форму молекули

Водневі

Водневі

Будова молекули

Молекула зазвичай складається з двох ланцюжків нуклеотидів, які з’єднані між собою і утворюють подвійну спіраль

Молекула зазвичай складається з одного ланцюжка нуклеотидів

 

2. Нуклеїнові кислоти як носії спадкової інформації

    Головною функцією нуклеїнових кислот є робота зі спадковою інформацією. Вони її зберігають і відтворюють. Збереженню й відтворенню інформації сприяє будова ДНК. Під час розмноження клітини спіральні молекули ДНК за допомогою спеціальних ферментів розплітаються на два окремі ланцюжки. Після цього до кожного з ланцюжків складна система з кількох ферментів добудовує другий ланцюжок.

    Добудовується вона за принципом комплементарності (доповнення). Навпроти кожного нуклеотиду одного ланцюга розміщується той нуклеотид, який йому відповідає. Навпроти аденіну — тимін, а навпроти цитозину — гуанін. Потім ферменти з’єднують ці нуклеотиди в новий ланцюжок. Цей процес називають реплікацією . Після реплікації замість однієї подвійної спіралі ДНК виникає дві абсолютно однакові подвійні спіралі, кожна з яких і дістається клітинам-нащадкам. РНК теж може зберігати спадкову інформацію. Але вона робить це не так надійно, як ДНК, тому такий спосіб зберігання використовує тільки частина вірусів.

3.АТФ та її роль у життєдіяльності клітин

    У життєдіяльності клітини активну участь беруть не тільки РНК і ДНК, але й окремі нуклеотиди. Особливо важливими для життєдіяльності клітин є сполуки нуклеотидів із залишками ортофосфатної кислоти. Таких залишків до нуклеотиду може приєднуватися від одного до трьох. Відповідно й називають їх за кількістю цих залишків.

    Наприклад: АТФ – аденозинтриортофосфат (аденозинтриортофосфатна кислота), ГТФ – гуаназинтриортофосфат, АДФ – аденозиндіортофосфат, АМФ – аденозинмоноортофосфат. Усі нуклеотиди, які входять до складу нуклеїнових кислот, є моноортофосфатами. Три- і діортофосфати також відіграють важливу роль у біохімічних процесах клітин.

    Найбільш поширеним у клітинах живих організмів є АТФ. Він бере участь у процесах росту, руху й розмноження клітин. Велика кількість молекул АТФ утворюється в процесах дихання та фотосинтезу. Ця молекула відіграє роль універсального джерела енергії для біохімічних реакцій.

4.Перетворення енергії та реакції синтезу в біологічних системах

     Визначна роль АТФ в обміні речовин полягає в тому, що вона забезпечує енергією переважну більшість процесів, які відбуваються в клітинах. У першу чергу, це процеси синтезу органічних речовин. Вони здійснюються за допомогою ферментів.                                                                               

    Для того щоб ферменти могли провести біохімічну реакцію, їм у більшості випадків потрібна енергія. Молекули АТФ під час взаємодії з ферментами розпадаються на дві молекули — ортофосфатної кислоти і АДФ. При цьому виділяється енергія:  АТФ + H2 O → АДФ + H3PO4 + 50 кДж/моль

    Цю енергію й використовують ферменти для роботи. А чому саме АТФ? Тому що зв’язок залишків ортофосфатної кислоти в цій молекулі є не звичайним, а макроергічним (багатим на енергію). Для утворення цього зв’язку потрібно багато енергії, але під час його руйнування енергія виділяється у великій кількості.

ІV. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів

Практична робота №1.Розв’язування елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

Учні виконують завдання 1-11  підручника на с.42.

V. Домашнє завдання

  1. Опрацювати § 7,8  підручника, повторити §1-6
  2. Виконати завдання 1-9 с.39.
docx
До підручника
Біологія 9 клас (Соболь В. І.)
Додано
14 грудня 2018
Переглядів
6458
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку