НУШ 6 клас. Історія стародавнього світу

Греко-перські війни.

У 522 р. до н. е. правителем Перської держави став Дарій І. Персія на той час була могутньою й впливовою військовою державою. До її володінь належали території в Європі, Азії, Африці. Проте Дарій І прагнув захопити землі Еллади, що видавалося йому легкою справою. Адже Еллада складалася із розрізнених міст-держав, які часто ворогували між собою.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата. Назва. Результат. Греко-перські війни. Підсумки:

У 490 р. до н.е. Дарій І висунув містам Греції вимогу визнати його владу: «... Цар царів, великий цар Дарій І, володар усіх людей від сходу до заходу, вимагає від вас землі та води...». Деякі поліси підкорилися. В Афінах послів Дарія скинули в море, а спартанці кинули їх у колодязь зі словами, що там перси знайдуть достатньо і води, і землі.

Дізнавшись про це військо Дарія І рушило в Балканську Грецію. Перські кораблі перепливли Егейське море й висадилися на Марафонській долині поблизу Афін. Перська армія мала 30 тис. воїнів, а ополчення афінян - 10 тис. та тисячу союзників з фіванського міста Платеї.

У нерівному бою афіняни перемогли персів та захопили кілька ворожих кораблів. Дарій І та його оточення врятувалися втечею. Гонець, який, не зупиняючись, пробіг відстань від Марафона до Афін, щоб сповістити городянам радісну звістку, упав мертвим від перенапруження. На його честь до сьогодні проводяться змагання з бігу на марафонську дистанцію (42 км 192 м).

Минуло десять років, і в 480 році до нашої ери перси знову рушили на Грецію. Військо очолював перський правитель Ксеркс, син Дарія І. Під навалою ворога не вистояла Північна Греція. Щоб потрапити в Середню Грецію, персам потрібно було пройти крізь вузький прохід у горах — Фермопільську ущелину.

До союзу для боротьби з персами долучився 31 поліс. До Фермопільської ущелини попрямували 7 тис. воїнів на чолі зі спартанським царем Леонідом. Проти них виступило 150 тисячне перське військо. Кілька днів елліни тримали оборону. Але серед греків знайшовся зрадник, який за винагороду показав персам обхідну стежку через гори. Дізнавшись про це, Леонід наказав грецьким воїнам відступити, а сам лише з 300 спартанцями прикривав їх відступ. Усі вони загинули.

Перське військо увійшло в Середню Грецію. За наказом Ксеркса місто Афіни було розграбовано й спалено. Але греки встигли перевезти жінок, дітей, літніх людей і рабів на острів Саламін, де у протоці стояв грецький флот. Саме тут 28 вересня 480 р. до н. е. відбулася морська битва з персами.

Грецькі кораблі називалися трієри. Порівняно з перськими суднами, вони були невеликими, зате легкими й рухливими. Тож коли перські кораблі вступили в бій, то не змогли ухилитися від атак трієрів. Вони розбивалися об підводні камені, один об одного, сідали на мілину. Перський правитель із залишками флоту поспішив залишити Грецію.

Навесні наступного року перси знову спустошили Аттику та сплюндрували Афіни. Греки ухвалили провести вирішальну битву. Біля беотійського міста Платеї персів було розгромлено. Майже одночасно із цією битвою грецький флот здобув перемогу біля мису Мікале. Тож війна завершилася на користь об’єднаних грецьких полісів.

Оскільки битви відбувалися з перемінним успіхом, було вирішено укласти мир. За його умовами, перський правитель визнав незалежність грецьких міст. Перські судна не могли в’їжджати в Егейське море. Так завершилися греко-перські війни, які тривали упродовж 500—449 років до нашої ери.