О. Генрі ОСТАННІЙ ЛИСТОК

Джонсі, Сью , Берман Головні герої Сью і Джонсі: молоді художниці, мали багато спільного . Однакові погляди на мистецтво, салат із листя цикорію, вікна на північ. Вони жили в студії на горищі, яку винаймали за низьку плату. Заробляти гроші, продаючи свої картини. Коли Джонсі захворіла, Сью мусила працювати за двох.  …Джонсі — пестливе від Джоанна. Одна дівчина приїхала з штату Мен, друга — із штату Каліфорнія. Вони познайомилися за табльдотом у місцевому "Дельмоніко", ресторанчику на Восьмій вулиці, побачили, що їхні погляди намистецтво, салат з листя цикорію та широкі рукави цілком збігаються, і вирішили найняти спільну студію.

Берман Старий художник, буркітливий Дідок,,невдаха і пияка, інколи позував за невеликі гроші, мріяв намалювати шедевр. Людиніа, яка здатна на самопожертву заради ближнього …Старий Берман був художником і жив на першому поверсі під ними. Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело "Мойсей", кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві Берман був невдахою… На шматок хліба він заробляв, позуючи тим молодим художникам з колонії, які не могли платити натурникові-професіоналу. Він занадто багато пив і ще не облишив балачок про свій майбутній шедевр… … і дивився на себе як на сторожового пса, спеціально поставленого захищати двох молодих художниць у студії нагорі.

…Це було в травні … Дві молоді художниці, Сью і Джонсі, знімають квартирку … Студія Сью і Джонсі містилася на горищі присадкуватого триповерхового цегляного будинку… в нью-йоркському кварталі Грінвіч-Віллідж, де здавна селяться люди мистецтва.

У листопаді Джонсі занедужує пневмонією. …і тепер Джонсі,нездатна й поворухнутись, лежала на фарбованому залізному ліжку, дивлячись крізь невеличкі шибки голландського вікна на глуху стіну сусіднього мурованого будинку. Лікар повідомив:- У неї один шанс… ну, скажімо, з десяти,- повідомив він, збиваючи ртуть у термометрі.- І цей шанс полягає в тому, щоб вона хотіла жити. Та коли люди починають діяти в інтересах гробаря, то вся фармакопея — марнота. Ваша маленька подруга вже вирішила, що ніколи не одужає… Вона зневірилася в тому, що зможе одужати. І весь час спостерігала за листочками які постійно опадали.

Для себе вона вирішила, що коли впаде останній листок, вона помре.…— Це останній,— мовила Джонсі.— Я думала, він неодмінно впаде вночі. Але пройшов дош та буря, все листя уже опало, а один-єдиний листок все продовжував висіти. Це їй додало впевненостіДжонсі стало краще, вона почала їсти і пити, прийшов час одужання.

Сью підтримує подругу і коли та нарешті починає одужувати, розповідає правду про листок за вікном: … А тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Ах, сонечко, це і є шедевр Бермана, він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок

…Неймовірна річ! Цілу ніч періщив дощ і шаленів рвучкий вітер, а на цегляній стіні ще виднів листок плюща. Один-єдиний. Темно-зелений біля стебла, але з жовтизною тління і розкладу по зубчастих краях, він хоробро тримався на галузці…”, “…Щось примусило цей останній листок залишитися там, де він…є. То був перший і останній шедевр Бермана, який врятував людське життя!

Малюючи листок плюща Берман застудився, захворів і помер, але дав надію на майбутнє хворій дівчині. На мою думку Берман співчутливий, добрий, небайдужий , людина, яка готова до самопожертви. Його вчинок показ безкорисного милосердя, небайдужості та співчуття і любові до людей