О.Кобилянська повість "Людина" (презентація).

Ольга Кобилянська з власного досвіду пізнала вади дівочого виховання в своєму краї. Отже, зверталася до нього і в своїх мистецьких творах, намагалася зреформувати це виховання; український жіночий рух визнає за нею в цьому напрямі заслуги піонера. Їржі Горак, визначний чеський вчений, академік.

1881р. – Кобилянська зустрілася з Софією Окуневською, однією з найосвіченіших жінок Галичини.

Перед Ольгою Кобилянською становиться питання: якою мовою писати, та хто буде її читачем. Тоді, Софія Окуневська познайомила молоду авторку з українською письменницею Наталею Кобринською, яка пропагувала жіночий рух у Галичині.

Ольга Юліанівна стала членом “Товариства руських жінок на Буковині”, написала працю “Дещо про ідею жіночого руху”(1894), в якій захищала рівність прав на освіту жінок і чоловіків. Їй у фемінізмі імпонувала ідея рівності чоловіка і жінки у всіх сферах суспільного та культурного життя.

Питання емансипації (звільнення від залежності) жінки було у полі зору Ольги Юліанівни, стало однією з ідей її прозових творів. Вона писала, що жінці слід забезпечити право вибору роботи, особисту самостійність і психологічну незалежність.

Присвячено Наталі Кобринській. Повість з жіночого життя. Das Reich der Lüge ist aufrecht, wie еs noch iemals gewesen. Die Wahrheit selbst wagt sich, nur in gleissenden Fetzen vermummt, aus ihrem Winkel hervor…Царство брехні панує, як ще ніколи дотепер. А правда відважується виповзати зі свого кутка не інакше, як закутана в привабливо-яскраві ганчірки .. (нім. )

Ольга. Кобилянська“Свобідний чоловік з розумом — се мій ідеал!”

Її донька розвивала нежіночі, хоробливі, безбожні погляди та говорила про якусь рівноправність між мужчиною і жінкою!!! Донька лісового радника виказувала думку, щоби жінкам було вільно ходити в університети, там нарівні з мужчиною набувати освіту; в життю самій удержуватися, не ждати лише подружжя, котре сталося простим прибіжищем проти голоду й холоду. Марія Кобилянська – мама письменниці

Хто ж буде дома їсти варити, наколи жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Невже ж мужчина? Ха-ха-ха! Чи ж се не чиста дурниця розводити такі теорії? Жінка — то молодий кінь. Почує сильну, залізну руку, так і подасться і вліво і вправо. Юліан Кобилянський

Говорив правду, а не так, як багато мужчин, як взагалі так багато людей, не боявся ніколи і нічого... Василь Стефаник

Ольга Кобилянська з сестрою Євгенією. Фото кінця 70-х рр. Наче тінь, підіймалася за старшою сестрою й Ірина і, терпелива та лагідна, якою завсіди бувала...

Часто говорите про речі, котрих добре не розумієте! Се ж вам не личить! Будьте такими, якими ви є, і не думайте йти другим під лад!— Він [Фельс] добрий чоловік, але дуже ограничений...— Ну, так, але все ж таки він має доходи; а головна річ: він добрий чоловік!..

У центрі повісті — Олена Ляуфер, на другому плані — її перший наречений Стефан Лієвич, пізніше — Фельс. Навколо неї також батько, мати, брат, приятелі родини і їхні знайомі, які складають ворожий для дівчини табір. Окремо стоїть сестра Ірина — “тінь” Олени, її “сила” і “совість”, та стара вчителька Маргарета, покорена і повністю зломлена життям. У стосунках з цими персонажами (а скоріше у розмовах) розкривається характер головної героїні.

Ольга Кобилянська, талановита буковинська письменниця, внесла в наше письменство новий тон, новий спосіб писання, взятий з новішої німецької літератури та філософії. ... Оповідання Кобилянської визначаються дуже великою ніжністю та делікатністю рисунку та щирим почуттям і являються найкращим свідоцтвом культурності нашої інтелігентської женщини...Іван Франко, видатний український письменник і критик