О.Турянський "Поза межами болю"

Осип Турянський.

 «Поза межами болю». Духовна воля до життя.   Ідея перемоги духа над матерією.

 

Дивний він, незрозумілий, оманливий і таємничий – світ життя людського. Є у ньому начало світле, добре, животворне, є темні грані, незбагненні самою людиною.

І надто тонкою буває межа, яка розділяє добро і зло, любов і ненависть, злети і падіння. Будьмо щирими перед самим собою: запитаємо себе про добро і зло, вірність і зраду, підлість і великодушність.

Не тішмося ілюзіями, що до кінця збагнемо сутність цих недосяжних філософських понять, але хоч доторкнімося до них, подумаймо і поміркуймо над ними. Адже ми не маємо права, читаючи твір «Поза межами болю», не замислитись над вічними проблемами.

Асоціативна вправа.

Уявіть, що перед вами мольберт, фарби і пензлі. У кольоровій гамі вам потрібно усно змалювати загальне враження від прочитаного твору                              О. Турянського «Поза межами болю». Які кольори ви б використали?

(Спробуйте дібрати ілюстрації використовуючи інтернет-джерела)

 

 «Людина на війні – це воля. Є воля – є людина!. Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини, - зробить висновок один із героїв Другої світової війни, персонаж одного із творів Олександра Довженка.

А довів це із вражаючою художньою переконливістю кількома десятиліттями раніше Осип Турянський у свої поемі у прозі «Поза межами болю».

Гуманізм, пріоритет духовного над матеріальним, утвердження вічних загальнолюдських цінностей і заперечення  будь – якого насильства – предмет розмови багатьох поколінь.

Розгортаємо зошити тему: Осип Турянський. «Поза межами болю». Духовна воля до життя.   Ідея перемоги духа над матерією.

 

Уявімо терези, вони нам потрібні, щоб з’ясувати «що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги  над собою?».(Намалюйте уявні терези в зошитах) Це проблемне питання цілого твору.

                              

-Складіть асоціативний ряд до слова війна

 

1. Сприймання нового матеріалу

Твір «Поза межами болю» увінчався найрізноманітнішими жанровими ореолами.

«поема» (Роберт Плєн, С. Пінчук)

«повість» (Роман Федорів)

«повість – поема» ( С.  Пінчук)

«модерна поема» (Михайло Селегій)

«поема – симфонія» (З . Гузар)

«роман» (М.  Ільницький)

Найчастіше визначають жанр твору як антивоєнна психологічна поема в прозі.

Поема в прозі (повість – поема) – значний за обсягом ліро – епічний твір; у якому зображено значні події та яскраві характери. Відзначаються наскрізним пафосом і ліризмом, проникливим авторським голосом.

( записують в зошити)

На початку Першої світової війни Турянського мобілізували до австрійського війська. У 1915 році він потрапив до сербського полону. Тому будучи свідком жахливих подій,  Осип Турянський майстерно розкрив внутрішній стан героїв у межових ситуаціях вибору, що постає перед кожним із них.

Монолог Оглядівського

Я і мої товариші стали жертвами жахливого злочину. Нам судилося пройти за життя пекло, яке кинуло нас поза межами людського болю – у країну божевілля і смерті.

Я чудом лишився живим. Але я відчуваю себе чужим, сиротою між людьми. Тіні моїх товаришів являються мені у сні й на яву. Переді мною живі трупи, я чую їхні голоси із того світу. Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко-далеко до моїх товаришів. Вона шукає їхню могилу, але їм ніхто навіть могили не висипав.

Ні, я не можу, не смію мовчати.

- Так, ми також не сміємо мовчати про події війни і героїзм людей.

- Чому ж твір має автобіографічну основу?

Взимку 1915 року разом із іншими 60-ма тисячами австрійських полонених вояків його відправлено етапом через Албанські гори. Це був жорстокий шлях смерті — від голоду й холоду гинули й самі сербські конвоїри. Лише 15 тисяч полонених вижили. Серед них і письменник, який ішов цим жахливим шляхом в групі з сімома іншими вояками. Очевидно, йому судилося вижити, щоб розповісти світові про той аморальний, антигуманний злочин. Це трапилось у дивовижний спосіб. Сербські лікарі серед семи замерзлих полонених несподівано помітили якісь слабенькі порухи. Людину повертали до життя, помістивши в холодну воду — такий кардинальний спосіб запропонував лікар-українець Василь Романишин. Так полоненого доктора філософії Осипа Турянського врятували від смерті. Однак пережите в зимових горах йому не даватиме спокою. Загине згодом і рятівник, що особливо мучитиме письменника.

 У передмові до віденського видання повісті «Поза межами болю» О. Турянський зізнавався: «Тіні моїх товаришів являються мені у сні й наяву… Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко, далеко до моїх товаришів… І згадую незабутнього товариша Василя Романишина. Друже мій! І ти вже не живеш… Ні, я не смію мовчати».

Стиль повісті-поеми.  Стиль повісті Осипа Турян­ського «Поза межами болю» належить до напрямку класичного експресіонізму в розвитку української літератури початку XX ст., у якому мистецтво тісно пов’язане з реальністю, проте вираження знаходить через дослідження глибинних психологічних і душевних процесів, що відбуваються в людині. У творі О. Турянського зображено загострене суб’єктивне сві­тобачення через призму переживань та емоцій автора в екс­тремальній ситуації.

 

Проблеми, які піднімає Турянський у творі:

- усвідомлення ваги моральних цінностей,

- духовне вдосконалення людини,

- розуміння природи війни як катастрофи;

- боротьба людини за життя;

- боротьба між матеріальним і духовним

- любов до життя, не дивлячись ні на які перешкоди;

- дружба, вірність, гуманізм, любов до рідних та Батьківщини   

 

- У якому проміжку часу відбуваються події? Визначити мікрочастини твору.

  Шлях смерті            

  Танець смерті           

  Країна сонця              

  Пісня вічності.

                    Мандрівка мерців.

 

Опис полонених.

Вже довго вони блукають по албанських безвістях. Два невідступні товариші: голод і мороз ведуть їх на стрічу смерті. В останніх днях загніздився в їх душі третій і найтяжчий ворог: безнадійність.

Від десятьох днів вони вже нічого не мали в устах. Нема вже диких овочів, ні трави, ні хопти, ні кори з дерева. Тіло з них майже зникло.

Останки обшарпаного одіння висять на них, мов купа брудного й замерзлого лахміття на кістяках. Ноги, опухлі з голоду й зимна, здебільшого обвинуті онучами, які щораз розлізаються, доки зовсім не облетять. І не одна людина йде по замерзлому снігу босоніж. У них уже ледве видно сліди обличчя. Замість щік дві ями, мов дві глибоко розкопані могили.

На лиці кожної людини довга борода, розкуйовджена, помервлена, як помарнілий, розтоптаний бур´ян на розораній скибі. Очі сховалися глибоко в лобі. Шукають душі, щоб разом із нею покинути останки тіла, нужденну, розвалену тюрму.

Одні очі погасли, другі блищать гарячковим огнем і виразом недалекого божевілля. Коли одна людина гляне в лице другій, здригається. Відвертається з жахом, а тремтячі уста шепчуть:

— Смерть...

 

-Пригадаємо, хто ж пройшов цей шлях? Що керувало вчинками товаришів?

(Оглядівський, Добровський – українці, Пшилуський – поляк, Сабо – угорець, Штранцінгер – австрієць, Бояні і Ніколич – серби. Керувала ними воля до життя).

- Хто вони?

Пообразний аналіз твору

Бояні

Пшилуський

Штранцінгер

Сабо  

Ніколич

Оглядівський

 

-А чи були вони щасливими на початку шляху? Що могло б змінитися у їхньому житті? (Звичайно, так. Адже вони звільнилися з полону, і у них з’явилася надія на виживання. А єдиним порятунком від холоду для них було  багаття).

-«Ідуть живі трупи по трупі природи». Який художній засіб використав автор у цьому уривку? З якою метою? (Письмен­ник досить точно використовує оксюморон, щоб передати весь жах ситуації, в яку потрапили герої твору)

Символічно автор акцентує увагу на значенні вогню в житті людини. ---

 

- Чому для них вогонь був спасінням?(відповісти)

- На що товариші ще сподівалися? (відповісти)

 

Ще один уривок:

«Кожен відтяв сухий шматок зі своєї одежі. Однак, огонь погас.

Сабо почав із якоюсь дивною рішучістю:

• Щоб огонь горів, не вистачить кілька онучок. На це треба цілого вбрання. Добровський глянув на нього допитливо:
• Відкіля взяти цілого вбрання? Коби тут іще був труп серба.

Сабо відповів зі спокійною жорстокістю:

• Незабаром найдеться між нами не один труп, менше, або більше… Одначе треба, щоб це сталося вже скоріш…
• Як ти це міркуєш?.. – шепнув Ніколич і з жахом подався назад.
• Віддирання шматків одежі безцільне. Сентименталість – смерть. Тверезо думати! Сяк чи так , один із нас найскоріше згине…»

-Що опановує героями в той момент?  

 

Страх – внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального та передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.  Афективний страх зумовлюють надзвичайні реальні обставини,  здебільшого пов’язані з небезпекою для власного життя. Він виражений у тому, що на певний час паралізує волю людини, її здатність до свідомої діяльності. Робота нервової системи різко порушена і людина не дає собі звіту у вчинених діях. Паніка охоплює майже раптово цілу масу людей, заражає їх почуттям неминучої небезпеки.

-А чи може людина керувати своїм внутрішнім станом, вчинками в пориві страху? (відповіді)

-Чому Штранцінгер, який просувався зі своїми шістьма това­ришами, раптом зупинився? (відповісти))

-Що було єдиним спадком для Штранцінгера, що лишила йому воєнна доля? (відповісти)

-Як було вбито охоронця? (відповісти)

-Чому люди були приречені на смерть?) (відповісти)

-Щоб вижили інші… Хто повинен був померти? (відповісти)

Як визначили найслабшого? (відповісти)

-Яка одна-єдина думка була під час руху в кожного з чолові­ків? «Без найменшої тіні спротиву почали скакати людські скелети, замерзлі з морозу, смертельно вичерпані голодом, бігати і скакати довкола корча. Лише одна думка вводила в рух їх закостенілі ноги: «Скачи, скачи і витримай… а то, може, твої власні товариші тебе доб’ють!»

-Що, на вашу думку, символізує «танець смерті»? (відповісти)

-Перед нами на терезах життя і смерть.

А як ви розумієте ці поняття?

                     Життя (АСОЦІАЦІЇ)          Смерть(АСОЦІАЦІЇ)

 

- Кожен з героїв повісті виважує в душі життя і смерть. Чи можете ви передати думки кожного із побратимів? І чи є місце людській моралі у ліричній повісті-поемі?

(Оглядівський живе спогадами про сім’ю,

Добровський намагався відсіяти винуватця несправедливості життя-дружину;

Сабо, із ознаками злобної нетерплячки, чекає найслабшого у танці;

 Бояні опановує лише одна думка: блискавична смерть;

Ніколич жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті,

 Дух Штранцінгера «ширяє вже далеко від нас… поза межами болю.»

 До останньої хвилини життя вони залишаються людьми, вони вже смертники, але не накидаються один на одного, а чекають смерті слабшого.)

 

• Чому лише Оглядівському автор дає шанс вижити?  (ВІДПОВІСТИ)
• Що допомогло Оглядівському вижити й повернутися додому? (ВІДПОВІСТИ)
•  Чому автор змальовує головного персонажа фізично слабкою людиною? (ВІДПОВІСТИ)
• Яку роль у розкритті головної думки твору відіграє епізод «Різдвяні свята? (ВІДПОВІСТИ)
• Як оповідач утверджує гімн життю? (ВІДПОВІСТИ)

 

-  У сюжет твору автор вводить два образи українців: Добровського і Оглядівського. Але чому в спогадах, в уяві Оглядівського з’являється третій образ – Романишин?

(Романишин – колега, земляк, який звільнив Оглядівського від смерті, допоміг звільнитися від жахів минулого і жити повноцінно)

Дослідницька робота

 У кожного з товаришів своя історія життя, вони різні за світосприйняттям, національністю.

а) За яким принципом їх усе – таки можна згрупувати? Спробуймо погрупувати героїв. (За принципом контрасту)

 

1. Добровський                                 -                                         Оглядівський

2. Штранцінгер                                -                                           Сабо

3. Пшилуський                                 -                                        Ніколич

Вам потрібно дописати їх відмінності!

 

Дослідники творчості О.Турянського відзначають що поема має дві кульмінаційні сцени, які створені з рівновеликим експресивним напруженням вираження й пов’язані однаково важливими ситуаціями морального, духовного вибору. Назвіть їх.

(1. стосується мотиву боротьби між духом і тілом: у якийсь момент з’являється думка про канібалізм (людоїдство).

«Їм стало ясно, що хочучи врятувати життя, мусять їсти тіло свого товариша; померлого Бояні.

Однак цього не сталося, за всіх зробив вибір Ніколич: «Хай згину, а людського тіла не буду їсти, і ніхто з вас не їстиме»)

(2. пов’язана з мотивом двобою між життям і смертю, який і є наскрізним для всього твору. Пов’язаний з образом Штранцінгера, який несе в поемі одне з основних ідейних навантажень – через нього передано ідею великої сили мистецтва, ідею вищості духовного над матеріальним. Апофеозом перемоги всесильного духа став спів його скрипки.)

- Справді, останнім акордом, «піснею життя» стала гра Штранцінгера на скрипці.

Монолог Штранцінгера

«Я – австрієць. У минулому – скрипаль. Доля розпорядилася так, що потрапив до полону. Куля забрала в мене очі. Як і інші, я хотів жити і при першій можливості я тікав з товаришами. Я вдячний їм, що вони не залишили, вони мене тягнули за собою, як їм не було важко. Ми всі стояли перед вибором: хто перший. Вогнище догорало, я не бачив, але відчував погляди на собі, на скрипці. Кожен хотів жити, ніхто не хотів помирати. По-перше, ноги мене не слухали, ледве рухався, чотири кроки вперед, чотири назад. Мені було жаль, я змушений був розлучитися зі скрипкою, підтримати вогнище, хоч це була моя остання втіха, останній акорд не лише струни, але й  життя.Я не вірю, що люди є добрими і злими: вони є тільки нещасливі і щасливі.»

-Чому сліпий скрипаль вважає, що не має злих і добрих людей? (ВІДПОВІСТИ)

 Чи можна ототожнити поняття «добро» і «зло» з поняттями «щастя» і «нещастя»? (ВІДПОВІСТИ)

 

-Твір Осипа Турянського «Поза межами болю» багатий на символічні образи. Визначте їх, будь ласка.

 (син, дружина – символи життя, різдвяні свята, як натяк на те, що Оглядівський має вижити,  вогонь – життя, родина, добробут. )

«Поза межами болю» - назва символічна: опинившись у неймовірно трагічних ситуаціях, на межі виживання Оглядівський вірить у силу любові дружини і сина, які в його очах є світлою зорею, що веде його до перемоги. Він долає тяжкі обставини і виходить переможцем у двобої зі смертю, утверджуючи активний гуманізм, загальнолюдські цінності.

 

Що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою? (Учням надається можливість самим вибрати правильну пропорцію між добром і злом, життям і смертю,використавши уявні терези).

 «Поза межами болю» - твір-пересторога. Та людство не покаялося.

Міні – диспут.

А на вашу думку, чи сьогодні актуальна повість-поема О. Турянського?  Чи можна щодо ідей твору О.Турянського провести певні аналогії із сучасним життям?

 

Паспорт твору сформувати самостійно. Можете оформити у вигляді таблиці. Креативність вітається. Проявляйте свою творчість. І розробіть щось наближене до тих карток, що я вам даю на парах.

Дякую за співпрацю!