Об'єднання Німеччини. Історичні діячі: Вільгельм І, Отто фон Бісмарк

Розробка уроку

з всесвітньої історії

у 9 класі

 «Об'єднання Німеччини»

Об'єднання Німеччини

Мета: розкрити особливості об’єднавчого процесу в Німеччині, причини суперництва між Пруссією та Австрією під час створення національної держави; здійснити порівняльний аналіз двох шляхів об’єднання Німеччини, визначити роль об’єктивного і суб’єктивного факторів під час формування централізованої держави; формувати вміння учнів визначати причиново-наслідкові зв’язки, робити висновки; розвивати критичне ставлення учнів до окремих історичних подій; продовжити формування в учнів системи демократичних цінностей.

Історичні діячі: Вільгельм І, Отто фон Бісмарк.

Основні події:

1864 р. — війна Пруссії та Австрії проти Данії;

1866 р. — війна Пруссії проти Австрії;

1866-1867 рр. — утворення Північнонімецького союзу;

1870-1871 рр. — війна Пруссії проти Франції;

18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий ма­теріал, мультимедійна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань

Організаційний момент

Ми розпочинаємо нову тему «Європа та Америка за доби об’єднання та модернізації суспільства», яка охоплює період другої половини ХІХ століття. В цей час у Європі поширюється ідея про необхідність здобуття національної незалежності та створення національних держав бездержавними народами. Віденський конгрес 1815 р. закріпив роздробленість Італії й Німеччини, що в свою чергу перешкоджало їхньому економічному розвитку. І саме тому серед різних верств населення з’являються прихильники створення єдиної національної держави.  І сьогодні ми починаємо нову тему «Об’єднання Німеччини»

Які завдання стоять перед нами?

Актуалізація знань учнів

Який конгрес визначив кордони держав після Наполеонівських війн?

Які держави згідно рішення Віденського конгресу залишились роздробленими?

«Картографічна хвилинка»

Покажіть на карті європейські держави, охоплені революційним рухом 1848 – 1849 рр.

Гра «Закодовані дати»

Учням пропонується розглянути ряд цифр і знайти серед них дати, які їм вже знайомі

1848181518711849

Яка дата вам невідома?

Бесіда за запитаннями

1. Яке завдання стояло перед німецькими державами під час «Весни народів»?
2. Чи виконане воно було?

Мотивація навчальної діяльності

Після поразки революції 1848-1849 рр. Німеччина залишилася роздробленою державою. Політична роздробленість перешкоджала зростанню торгівлі і промисловості, заважала за­лізничному будівництву, прокладанню нових доріг. Політична роздробленість послаблювала роль Німеччину і на міжнародній арені, перетворюючи її на другорядну державу.

Ця проблема потребувала розв'язання. Яким чином Німеччина вирішила цю проблему, як це вплинуло на міжнародне становище країни, нам належить з'ясувати на уроці.

Вивчення нового матеріалу

Передумови об’єднання Німеччини

Робота з інформаційними картками

Робота в парах

Учитель пропонує учням ознайомитися з інформаційними карт­ками і виконати завдання:

Інформаційна картка № 1. Становище сільського господарства в Пруссії

Пруссія та інші німецькі області залишалися аграрними держава­ми. У Пруссії, за переписом 1852 р., із 17 мільйонів її жителів 12 мільйонів мешкали в селі, промислове населення країни становило 11 %. Розвиток капіталізму в Пруссії був ускладнений збереженням роздробленості, великого поміщицького землеволодіння, привілеїв дворянства та інших елементів старого феодального порядку.

У 1850 р. у період політичної реакції був прийнятий Закон «Про регулювання відносин між поміщиками і селянами», за яким деякі незначні повинності були відмінені, основні ж підлягали викупу. При цьому розмір викупу дорівнював 18-кратному обсягу щоріч­них платежів. У селі відбувалося розшарування. Дрібні й середні господарства перебували у стані зубожіння. У той же час частина селян збагачувалася, перетворюючись на сільських підприємців, які використовували працю батраків.

Завдання

1. Які факти підтверджують, що Пруссія була сільськогосподарською державою?
2. Що гальмувало розвиток капіталізму в Пруссії?
3. Які зміни відбуваються на селі?
4. Чому не всі селяни могли звільнитися?
5. Які факти підтверджують розвиток капіталістичних відносин?

Інформаційна картка № 2

Економічна криза 1847-1848 рр. закінчилася, і з початку 50-х ро­ків економіка почала стрімко розвиватися. Найбільшого економіч­ного розвитку досягли райони середньої течії Рейну — Рейнсько- Вестфальські провінції Пруссії, багаті покладами кам'яного вугілля і залізняку. Тут активно застосовували парові машини, створювалися великі промислові центри. Найбільшим торговель­но-промисловим центром до кінця 40-х рр. стає столиця Пруссії — Берлін, місто з населенням у 400 тис. чоловік. У ньому зосередило­ся 2/3 всього машинобудівельного і ситценабивного виробництва Пруссії. У Німеччині будувалися залізниці, спостерігалося зрос­тання банків акціонерних товариств.

Завдання

1. Коли почався стрімкий промисловий розвиток Пруссії?
2. Які райони досягли найбільшого економічного розвитку?
3. Яке місто стало торговельно-промисловим центром?
4. Які галузі промислового виробництва розвивалися успішно?

Отже, на основі опрацьованих документів ми бачимо, що Пруссія була промислово розвинутою німецькою державою. Керівництво Пруссії прагнуло зміцнити свій вплив серед Німецьких держав і стати на чолі їх об’єднання в єдину країну. Іншою авторитетною німецькою країною була Австрія, керівництво якої також претендувало на лідерство в процесі об’єднання усіх німецьких держав.

Питання про об'єднання потребувало негайного рішення.

Процес об'єднання Німеччини

Однак це було питанням не тільки часу, а і яким чином має відбутися об’єднання. Адже об’єднання німецького народу було необхідною умовою для досягнення економічної та політичної могутності Німеччини.

Тому об’єднання країни могло відбутися двома шляхами:

​ Малонімецьким (під верховенством Пруссії)

​ Великонімецьким ( під верховенством Австрійської імперії)

 Північно німецькі землі (Ганновер, Саксонія, Мекленбург) підтримували малонімецький шлях, тобто об’єднання під зверхністю Пруссії, а південно німецькі (Баварія, Вюртемберг, Баден-Баден) – під зверхністю Австрії. Таким чином між Пруссією та Австрією виникають територіальні суперечки, що в подальшому призведуть до воєнного конфлікту.

Учитель пропонує учням проаналізувати вислів прусського кронпринца (престолонаслідника): «Хто хоче правити Німеччи­ною, повинен її собі завоювати. Один тільки Бог знає, чи настав час такого єднання... Але Пруссії призначено стати на чолі Німеччини, це закладено в усій нашій історії. Але коли та як це відбудеться? До цього йде справа».

Запитання

1. Яким бачив шлях об'єднання Німеччини кронпринц Вільгельм?
2. З якими державами могла вступити у конфлікт Пруссія на шля­ху до панування?

Після смерті Фрідріха Вільгельма ІV королем у 1861 р. стає його брат Вільгельм І. Сучасники характеризують його як лю­дину, що понад усе ставить інтереси Пруссії. Для реалізації своїх планів він призначає на пост канцлера Отто фон Бісмарка.

Заслуховується повідомлення учня про Отто фон Бісмарка

Робота з цитатами

Учитель пропонує учням проаналізувати вислів Бісмарка і відповісти на питання.

 «Німецьке питання не може вирішуватися в парламентах, а тільки дипломатією і на полі битви, і все, що ми дотепер базікає­мо і вирішуємо, коштує не набагато більше романтичної маячні сентиментального хлопця... Великі питання часу розв'язуються не промовами і парламентськими резолюціями, — це була помилка 1848-1849 рр., а залізом і кров'ю».

Запитання

1. Яким чином Бісмарк планує досягти єдності Німеччини?
2. Що означає вираз «залізом і кров'ю»?

Дійсно, Бісмарк вирішив проводити об’єднання не «знизу», тобто шляхом широкого демократичного руху населення, а «зверху» – шляхом використання військової сили Пруссії.

Для об’єднання Німеччини Бісмарк мав розпочати війну. То ж не дарма було проведено військову реформу, що дала змогу активно готуватися до війни за об’єднання Німеччини. Об’єднання було довготривалим процесом. Першим етапом якого стала війна з Данією.

Складання таблиці

Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт пара­графа (12 п.2) і, використовуючи карту атласу «Об'єднання Німеччини, заповнити таблицю «Етапи об'єднання Німеччини».

Отже, ми бачимо, що Бісмарк ладен був використовувати будь-які методи для досягнення своєї мети. Спочатку він об’єднався з Австрією у боротьбі проти Данії, а згодом застосував військову силу проти Австрії та Франції.

Закріплення вивченого матеріалу

Учням пропонується перегляд відеофрагменту «Об’єднання Німеччини» і особливу увагу звернути на події франко-прусської війни

Сьогодні на уроці ми розібрали процес об’єднання Німеччини. Давайте повторимо основні моменти теми.

 «Чиста дошка»

1. Коли склались передумови об’єднання Німеччини?
2. Які були можливі шляхи об’єднання ?
3. Яка держава очолила боротьбу за об’єднання?
4. Хто з політичних лідерів Пруссії керував процесом об’єднання?
5. Який шлях об’єднання в єдину державу вибрав Бісмарк?
6. Скільки війн відбулося в процесі об’єднання Німеччини?
7. Яка війна стала завершальним етапом об’єднання Німецької держави?
8. Коли і де проголошено утворення Німецької імперії?

Гра «Закодовані дати»

1866181518711848186418621870 (вибрати дати, що стосуються теми уроку)

Тестові завдання на слайдах з взаємоперевіркою

Завдання на слайдах з відповідями

Підсумок

Отже, у процесі об’єднання Німеччини перемогла малогерманська концепція, яка проголошувала лідером об’єднання Пруссію. Перемога Пруссії була спричинена вищим рівнем розвитку держави та силою її армії. Таким чином, Німеччина стала однією з найміцніших та найвпливовіших країн Європи. І, мабуть, величезну роль у створенні імперії відіграв Отто фон Бісмарк.

Німеччина стає «новою централізованою державою» і водночас осередком європейської нестабільності.

Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника.

Підготувати повідомлення про К. Кавура, Д. Мадзіні,

Дж. Гарібальді.