Розв’язування задач прикладного змісту
на уроках математики.
Торак Наталія Володимирівна
учитель хімії та математики
Приморської філії
ОЗ «Академічний ліцей»
Скадовської міської ради
Херсонської області
учитель І категорії
Метою освіти сьогодення є не просто сума «знань, умінь, навичок» учня, а саме сформованість його особистісних, соціальних, пізнавальних та комунікативних здібностей. Завданням школи є забезпечення формування регулятивних навчальних дій учнів, орієнтованих на вміння визначати конкретну мету, прогнозувати ситуації та їх вирішення, коректувати, в разі необхідності, свої результати. Такі вміння ефективно формуються засобами змісту предмету «Математика». Одним із основних компонентів змісту вивчення математики в школі є задачі.
Для того, щоб забезпечити усвідомлене оволодіння учнями виділеними вміннями необхідно збагачувати зміст навчання математики завданнями, при вирішенні яких розкривається практико-орієнтований потенціал математичних знань і умінь. У зв'язку з цим, доцільно, включати в зміст навчання математики прикладні задачі.
Саме задачі виконують роль «містка» між теорією та практикою, наукою та повсякденним життям. Задачі прикладного характеру спонукають до розвитку логічного мислення в учнів, формування пізнавального інтересу до предмета, а також розкриття творчого потенціалу школярів. Прикладні задачі повинні відповідати певним вимогам: доступність матеріалу, пізнавальна цінність, використання реальних величин, ситуацій. Такі задачі виконують три основні функції:
Розв’язування задач прикладного характеру забезпечує розвиток умінь, самоорганізації, розвиває навички побудови алгоритму. Все це необхідне не тільки в рамках шкільного курсу, але й в реальних життєвих ситуаціях. На прикладі добре складених задач прикладного змісту учні переконуються у важливому значенні математики для багатьох сфер людської діяльності, її користі та необхідності для практичної роботи, усвідомлюють широту можливих застосувань математики, розуміють її роль в сучасній культурі.
Розв’язування прикладних задач результативне тоді, коли учні зустрічались з описуваними ситуаціями в реальному житті: в побуті, на екскурсії, під час вивчення інших предметів. Ефективним засобом є широке використання наочності: фото. Слайдів, плакатів, малюнків, кластерів, відео.
Пропоную збірку задач прикладного характеру з теми «Об’єм прямокутного паралелепіпеда» курсу математики 5 класу.
МАТЕМАТИКА НАВКОЛО НАС
Об’єм прямокутного паралелепіпеда
5 клас
Розв’язок: V = a · b · c
6 см · 9 см · 20 см = 1080 см3
1080 см3 > 1000 см3, отже такий пакет підійде для розливу соку.
Розв’язок: V = a · b · c
V = 8 м· 6 м ·3 м = 144 м3 – об’єм класної кімнати
144 м3 : 4 м3 = 36 учнів
Розв’язок: V = a · b · c
V = 100 м· 12 м ·15 м = 18000 м3 – об’єм повітря, що очищує 1 дерево
18000 м3 · 30 = 540000 м3 - об’єм повітря, що очищує 30 дерев.
30 см, у який влито 6 відер води по 12 л у кожному. Яка глибина налитої води?
Розв’язок: V = a · b · c с - ? с = V : (a · b)
12 л · 6 = 72 л = 72 дм3 = 72000 см3 – об’єм води
72000 см3 : (60 см ·30 см) = 72000 см3 : 1800 см2 = 40 см – глибина налитої води
Розв’язок: V = a · b · c
100 см – 30 см = 70 см – висота води у басейні
1500 см · 600 см · 70 см = 63000000 см3 = 63000 дм3 = 63 м3 – об’єм води у басейні.
Розв’язок: V = a · b · c
12 м · 5 м · 4 м = 240 м3 – об’єм сінника
240 м3 : 10 м3 · 6 ц = 144 ц – маса сіна
Розв’язок: V = a · b · c
30 см – 10 см = 20 см – висота шару піску
170 см · 150 см · 20 см = 510000 см3 – об’єм шару піску
510000 см3 ·2 = 1020000 г = 1020 кг = 1 т 20 кг – маса піску.
Розв’язок: V = a · b · c
120 см · 120 см · 120 см = 1728000 см3 – об’єм куба
30 см · 10 см · 5 см = 1500 см3 – об’єм однієї цеглини
1728000 см3 : 1500 см3 = 1152 – цеглини0 завезли на будівництво
Розв’язок: V = a · b · c
54 м · 2 м · 3м = 324 м3 – об’єм ґрунту
324 м3 : 2 · 5 м3 = 810 разів треба екскаватору зачерпнути ковшем.
Розв’язок: V = a · b · c
40 см · 50 см · 5 см = 10000 см3 = 10 дм3 – об’єм однієї бічної стінки
10 дм3 · 4 = 40 дм3 – об’єм чотирьох бічних стінок
40 см ·40 см · 10 см = 16000 см3 = 16 дм3 – об’єм днища
40 дм3 + 16 дм3 = 56 дм3 – об’єм бетону, необхідний для виготовлення однієї ємності
56 дм3 ·22 = 1232 дм3 – об’єм бетону, необхідний для виготовлення 22 ємностей.