Обладнання для вивчення природи. Практичне заняття № 2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів»

Урок 4                                                                                     Дата проведення___________

Тема уроку: Обладнання для вивчення природи. Практичне заняття № 2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів»

Краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Прислів'я

Мета: навчальна: навчити працювати з простим обладнанням, дати понят­тя про прилади, що використовують у дослідженнях явищ та об'єктів природи;

•  розвивальна: розвивати спостережливість та дослідницькі навички, вміння публічного виступу, показати значущість процесу вивчення природи людиною в її житті та діяльності, цінність знань та правил по­ведінки в природі;
•  виховна: виховувати акуратність, послідовність у діях, організованість, толерантність.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати прилади, за допомогою яких вивчають природу, та наводити приклади використання.

Обладнання: вимірювальні і збільшувальні прилади (лупа, бінокль, тере­зи, годинник, секундомір, термометр, лінійка, мірний циліндр, хімічний стакан), лабораторне обладнання, підручник, зошити.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2.  ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

 Прийом «Доповни речення»

Природа — це все, що нас (оточує).

Людина — (частина) природи.

Природознавство — це  (знання) людини про природу.

 Прийом «Ти — мені, я — тобі»

Учні у парах чи групами ставлять одне одному запитан­ня за темою «Методи вивчення природи». Учні роблять взаємооцінювання запитань і від­повідей на них.

Метою природничих наук є вивчення й (пояс­нення) явищ природи.

Основні способи вивчення

природи та довкілля —(спостереження), (порів­няння),  (вимірювання),

(експеримент)або (дослід).

Спостереження — вивчення змін у природі, що відбувається без (втручання) людини.

(Експеримент) — відтворення природних процесів у штучних умовах.

Уперше експериментальний метод застосував (Галілео Галілей).

Для спостережень та експе­риментів часто користуються (збільшувальними та

вимірювальними) приладами.

Прийом «Власний досвід»

Завдання. Наведіть при­клади методів вивчення при­роди, якими користується у повсякденному житті ваша родина.

ІІІ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй»

Учитель. Подумайте, чи часто в повсякденному житті дово­диться вимірювати різні величини — довжину, масу, час? Так, бува, що часто. А для проведення вимірів потрібні одиниці вимірювань. Основні сучасні одиниці вам уже відомі: це кілограм, метр, година. Та чи завжди вони існували? У стародавніх державах — Вавилоні, Єгипті, Греції одиницею довжини був лікоть — довжина руки люди­ни від ліктя до кінчиків пальців. Стародавні греки користувалися й іншою мірою довжини — ступією (довжина ступні людини). Ара­би еталоном довжини вважали волосину з морди осла. На Русі був сажень мірний — відстань між кінчиками пальців рук, розведених у різні боки. Аршин — довжина руки. У пустельних країнах одини­цею вимірювання довжини вважали крок верблюда. Тисяча подвій­них кроків — це миля. Англійці встановили свою одиницю вимірю­вання довжини — фут, він дорівнює — 30,5 см. Верста становить 500 сажнів. У середні віки багато держав мали свої особливі міри довжини, маси й об’єму. Єдину для країн і народів систему одиниць

було зроблено в 90 р. XVIII ст. французькими вченими. Розробили нову систему мір довжини — метричну. За одиницю довжини при­йнято метр, який дорівнював одній двадцятимільйонній частині меридіана Землі, що проходив через Париж. За одиницю маси при­йнято масу кубічного дециметра (1 дм³) води при температурі 4 °С. Цю масу назвали кілограмом. За одиницю часу прийняли секун­ду — 1/86 400 частину доби.

Таким чином, з’явилась можливість звірити всі наявні в різних країнах світу одиниці з природними «еталонами» — розмірами земної кулі, часом її обертання навколо своєї осі, масою кубічного дециметра води.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Бесіда

1. Що таке спостереження?
2. Для чого проводять експеримент?
3. Для чого використовують порівняння?

Прийом «Мікрофон»

Завдання. Назвіть найпростіші вимірювальні прилади, з якими ви стикаєтеся у повсякденному житті. Що вони вимірюють?

Приклад відповіді: довжину тіл вимірюють лінійкою, час — годин­ником, хвилини — секундоміром, масу невеликого предмета можна зважити — важільними терезами, зважити людину можна побуто­вими вагами, об’єм якоїсь рідини — мензуркою, мірним циліндром або хімічним стаканом. У кожному домі є медичний термометр або градусник. Ці прилади призначені для отримання кількісної інфор­мації про навколишній світ.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

1. Що об’єднує всі названі вимірювальні прилади? (Є шкала)
2. Яким приладом можна виміряти температуру повітря, води, ґрунту?
3. Що необхідно визначити на шкалі приладу перед вимірю­ванням?

Робота з ілюстраціями

Завдання. За малюнками у підручника чи фото з Інтернету назвіть збільшувальні прилади. Під час яких спосте­режень доцільно використовувати названі прилади? Назвіть при­клади.

Розповідь учителя з елементами бесіди

 Лупа і мікроскоп — збільшувальні прилади, призначені для до­слідження дуже малих за розміром об’єктів.

Телескоп — збільшувальний астрономічний прилад, з допомо­гою якого вивчають великі небесні тіла — планети, зірки.

Отже, для дослідження і дуже малих, і дуже великих об’єктів використовують збільшувальні прилади. Поясніть цей факт.

Робота з підручником (індивідуально)

Завдання. Опрацюйте пункт параграфу підручника, присвячений лабораторному обладнанню.

Прийом «Мозковий штурм»

Завдання. Сформулюйте правила безпечної поведінки під час ви­користання лабораторного обладнання.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Пригадаймо одиниці фізичних величин і запишімо їх у зошит.

ПРОБНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ

Прийом «Практична теорія»

Завдання. Подивіться на шкалу лінійки, мензурки, термометра та заповніть таблицю.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Винятково важливе значення в житті людини мають погодні явища. Температуру, тиск, кількість опадів, напрямок вітру, воло­гість визначають за допомогою снігомірної рейки, термометра, баро­метра, гігрометра, флюгера.

Учитель. Ви вже маєте уявлення про спостереження погоди. Тому пропоную вам вести, окрім народного календаря, календар по­годи та фенологічний календар.

Щоб полегшити роботу, ви будете вести один календар на клас. Кожного тижня два учні ведуть спостереження і заносять дані до класного календаря. За тиждень естафету спостережень приймають інші учні і т. ін.

VI. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Прийом «Синквейн»

Барометр

Рідинний, механічний Реагує, змінюється, вимірює Низький тиск — то дощ, високий — сонце Прилад для вимірювання атмосферного тиску

Терези

Механічні, електронні Зважують, визначають, вимірюють Показують вагу тіла Пристрій

Мікроскоп

Оптичний, електронний Збільшує, вимірює, показує зображення Все, що не бачимо, очима побачимо Прилад

Термометр

Ртутний,спиртовий

Реагує, вимірює, показує

Застосовують для вимірювання температури

Прилад

 Прийом «Власний досвід»

Завдання. Складіть перелік відомих вам побутових вимірюваль­них приладів.

Прийом «Шпаргалка»

Завдання. Складіть опорно-логічну схему «Прилади для прове­дення природничо-наукових спостережень».

7. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Учитель. Ми дізналися, як можна різними приладами про­вести необхідне вимірювання. Яким би тіло не було — великим чи малим, важким чи легким — його можна виміряти і порівняти з ін­шими тілами за розмірами, об’ємом, масою, густиною.

Систематичні спостереження за погодою збагатять і поглиблять ваші знання про природні явища. Результати спостережень і експе­риментів допомагають пояснити явища природи.

8. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграфи підручника: §

 Практичні завдання: провести вимірювання за допомогою одного побутового при­ладу, зробити запис у зошиті про свій дослід; провести декілька способів вимірювання свого зросту.