Обмін досвідом "Природа в нашому житті"

ПРИРОДА В НАШОМУ ЖИТТІ

     Спілкування з природою завжди вважалося засобом виховання. Про її вплив на розумовий розвиток, на формування моральних, естетичних, екологічних якостей особистості писали видатні педагоги.

Талановитий педагог В.О.Сухомлинський доводив, що природа сама по собі не виховує, а виховує лише активна взаємодія дитини з нею.

Сільські діти більш наближені до природних умов, вони мають конкретне уявлення про рослинний світ. У кожного в сім'ї є город, сад, квітники, кімнатні рослини, присадибна ділянка.

Праця школярів з озеленення школи сприяє вихованню дбайливого ставлення до природи, вивченню основ квітникарства, освоєнню на практиці основ сучасного фітодизайну.

Застосування широковідомих та використання нових форм і методів сучасного озеленення школи, проведенню заходів з благоустрою пришкільної території, рідного села, вивченню та продовженню національних і місцевих традицій квітникарства, охорони першоцвітів та інших гарно квітучих дикорослих та квітково-декоративних рослин

На тлі природи, завдяки природним об'єктам і явищам, формується людина і всі її природні нахили.

Навіть нескладні наукові дослідження сприяють пізнавальній активності учнів, розширенню їхнього світогляду, вчать використовувати на практиці теоретичні знання, породжують потребу в активному здобутті нових.

Невичерпним джерелом знань про природу є в школі кабінет біології. Тут у різних типах роботи / індивідуальній, гуртковій, масовій/ реалізовується позакласна діяльність учнів школи с. Пісочне.

Істотною рисою гуртків є порівняно невеликий кількісний склад, груповий характер діяльності, наявність спільної мети і спільних інтересів.

Діяльність гуртків спрямована на отримання додаткових знань різнобічної освіти, виховання іуртківців та розвиток у них художніх, науково-дослідних, організаторських здібностей, умінь і навичок.

Досвід роботи з дітьми глибоко переконує, що благодійним джерелом виховання особистості є природа. З перших хвилин життя дитина входить до світу природи, що викликає почуття радості, здивування, захоплення.

«Замилування кущем шипшини, на якому палають червоні ягоди і жовтогарячі листочки; маленьким кленом і стрункою яблунькою з кількома жовтими листочками; кущем помідорів, обпаленим першим нічним дихання заморозку, — все це пробуджує в дитячих серцях ласкаве* доброзичливе, дбайливе ставлення до живого» (Сухомлинський В.О. Твори. — Т.2. — С.410).

Таке сприйняття дитиною реальності допомагає педагогам донести до їхньої свідомості розуміння того, що людина — це часточка природи, а тому вона повинна розвиватися за її законами.

Нині, у вік постійно зростаючого потоку інформації, ідея виховання природою та серед природи, що належить нашому вітчизняному педагогові В.О. Сухомлинському, набуває дедалі більшого значення. Якими б захоплюючими та яскравими не були розповіді керівника гуртка, навколиш­ній світ у всій своїй величі та неповторності відкривається лише тоді, коли дитина сприйматиме його безпосередньо. Природа і є саме той струмочок, що живить людську доброту, сердечність, любов.

Заняття гуртків педагоги часто проводять в природі, під відкритим небом, у «Зеленому класі», саду, відділах навчально-дослідної ділянки.

Прямокутні грядочки, відділені одна від одної стрічками доріжок; рівні сходи квітково-декоративних рослин, що зеленіють навесні, палаюча різними кольорами веселки навчально-дослідна ділянка влітку — все це милує око дитини й дорослого. Діти з радістю споглядають цю красу, створену їхніми маленькими руками разом з працівниками школи.

Посіви сільськогосподарських культур — це штучні біоценози. І для того, щоб підтримувати їх у нормально функціонуючому стані, отримувати високі врожаї і не виснажувати грунт, слід виконувати певні правила гри з природним середовищем. Одне з них — правильне чергування сільськогоспо­дарських культур. Змоделювати чергування культур і вирішити багато питань раціонального землекористування можна на шкільній навчально-дослідній ділянці. Це і буде практичним досвідом для юних біологів, гуртківців-аграріїв, аби вони могли застосовувати ці знання у подальшій виробничій діяльності.

На навчально-дослідних земельних ділянках (у виробничих відділках) вирощують зазвичай картоплю, овочеві, баштанні (кавуни, дині, гарбузи). Високі і сталі врожаї городини можна отримати лише за умови правильного чергування культур. Наша схема чергування культур складена з урахуванням біологічних особливостей рослин і оцінки попередників для кожної культури.

Вирощування однієї і тієї ж культури у беззмінних посівах (мо­нокультура) призводить до різкого зниження урожайності. Земля з кожним черговим засівом і врожаєм дедалі більше виснажується, а відтак рослини гірше плодоносять.

Один із найважливіших шляхів відновлення родючості грунту — впровадження сівозміни.

Агротехнічне значення сівозміни полягає в тому, що кожна культура має оптимальні умови росту і водночас сама є найкращим попередником для наступної. Підвищується родючість грунту, в ньому не накопичуються шкідники і-збудники хвороб.

Чому ж умови живлення рослин у сівозміні кращі, ніж у беззмінної культури? Пояснюється це тим, що різні рослини мають певні особливості фунтового живлення. Потреба в поживних елементах залежить від виду рослин та їхньої врожайності. Наприклад, зернові культури використовують більше фосфору. Картопля і цукрові буряки - калію, а бобові - кальцію.

Бобові збагачують грунт на азот, тому висіяні після них рослини потребують меншої кількості азотних добрив.

Крім того, не слід забувати, що столові коренеплоди і овочеві бобові рослини не можна вирощувати там, де восени минулого року або навесні вносили органічні добрива. Столові коренеплоди краще висівати лише на другий рік після внесення органіки, а овочеві бобові — на третій.

В овочевих культур неоднаково розвивається коренева система, що зумовлює можливість використання ними елементів живлення з різних глибин грунту.

Правильне чергування культур сприяє зменшенню кількості бур'янів, шкідників та запобігає захворюванням рослин. Більшість збудників хвороб передається через фунт і уражені післязбиральні рослинні рештки. Тому овочеві рослини слід розмішувати на ділянці так, щоб вони поверталися на попереднє місце не раніш як: капуста — через сім років, гарбузові — через п'ять-шість, помідори, картопля, цибулі і бобові — через три-чотири роки. Цінність попередника значною мірою визначається строком його збирання. Чим раніше звільняє він площу, тим краще, бо можна розпочинати підготов­ку грунту під наступну культуру.

Звичайно, на невеликих ділянках важко створити повноцінну сівозміну, але бажано передбачити певне чергування овочевих культур, щоб праця на ділянці не була марною і був отриманий позитивний результат.

Важливою складовою навчально-виховного процесу є позаурочна робота, організаційно-педагогічні форми та методи якої включають не лише планування, мету та зміст роботи, а й види дитячих об'єднань, способи організації учнів та педагогів для спільної діяльності в позаурочний час, конкретні просвітницько-пізнавальні й виховні заходи, розраховані на масову чи відповідним чином диференційовану учнівську аудиторію навчальних закладів.

Систематичний підхід до організації цих форм роботи передбачає циклічність, послідовність і наступність логічно взаємопов'язаних групових та масових позаурочних заходів, які розкривають певну тему, проблему чи напрямок, зокрема, екологічної освіти та виховання учнівської молоді.

Істотною рисою гуртків є порівняно невеликий кількісний склад, груповий характер діяльності, наявність спільної мети і спільних інтересів.

Діяльність гуртків спрямована на отримання додаткових знань різ­нобічної освіти, виховання гуртківців та розвиток у них художніх, науково- дослідних, організаторських здібностей, умінь і навичок.

Досвід роботи з дітьми глибоко переконує, що благодійним джерелом виховання особистості є природа. З перших хвилин життя дитина входить до світу природи, що викликає почуття радості, здивування, захоплення.

«Замилування кущем шипшини, на якому палають червоні ягоди і жовтогарячі листочки; маленьким кленом і стрункою яблунькою з кількома жовтими листочками; кущем помідорів, обпаленим першим нічним дихання заморозку, — все це пробуджує в дитячих серцях ласкаве* доброзичливе, дбайливе ставлення до живого» (Сухомлинський В.О. Твори. — Т.2. — С.410).

Таке сприйняття дитиною реальності допомагає педагогам донести до їхньої свідомості розуміння того, що людина — це часточка природи, а тому вона повинна розвиватися за її законами.

Нині, у вік постійно зростаючого потоку інформації, ідея виховання природою та серед природи, що належить нашому вітчизняному педагогові

В.О. Сухомлинському, набуває дедалі більшого значення. Якими б захоплюючими та яскравими не були розповіді керівника гуртка, навколиш­ній світ у всій своїй величі та неповторності відкривається лише тоді, коли дитина сприйматиме його безпосередньо. Природа і є саме той струмочок, що живить людську доброту, сердечність, любов.

Заняття гуртків педагоги часто проводять в природі, під відкритим небом, у «Зеленому класі», саду, відділах навчально-дослідної ділянки.

Прямокутні грядочки, відділені одна від одної стрічками доріжок; рівні сходи квітково-декоративних рослин, що зеленіють навесні, палаюча різними кольорами веселки навчально-дослідна ділянка влітку — все це милує око дитини й дорослого. Діти з радістю споглядають цю красу, створену їхніми маленькими руками разом з працівниками школи.

Час, в який ми живемо, вимагає від людини нових знань і вмінь, пос­тійно випробовує на міцність силу морального потенціалу і волі, переконань і характеру. Ми маємо виховувати і стверджувати у наших учнях такі якості, як потяг до знань і праці, чітку громадянську позицію, прагнення одержати від вкладеної праці найкращий результат. Уже сьогодні у стінах нашої школи формується, набирає знань і навичок наше майбутнє — покоління, якому в найближчі роки необхідно буде активно включитись в життя, взяти на себе відповідальність за долю держави.

Стихійний підхід до розв'язання проблем великих і малих не може бути виправданим, тим більше нині. Потрібне грамотне покоління. Озброєння учнів знаннями — це не самоціль. Школярам важливо показати, як, спираючись на знання, можна краще і раціональніше вести господарство, влаштовувати власне життя і життя держави в цілому.

Мабуть, чи не найбільше можливостей для формування наукового мислення у школярів є в роботі учителя біології.

На засіданнях краєзнавчого гуртка школи /кер. Бортнічук Т.Я./,
враховуючи інтереси школярів, щорічно визначаємо напрямки роботи.

Члени гуртка доглядають за кімнатними рослинами живого куточка
кабінету біології, який створений відповідно до вимог Положення про
куточок живої природи загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.
Інтер'єр класної кімнати постійно збагачується новими видами рослин, що
гармонійно вписуються в дизайн. Підписи доповнюють інформацію про
видове різноманіття зелених друзів.

В кабінеті гуртківці часто гортають сторінки літератури по догляду за
рослинами. Цікаві поради можна знайти в газетах «Цветок» та «Мир
садовода» .Особливості сучасного фітодизайну яскраво виражені в ж-лі
«Цветы в доме». Ігри та розваги, пізнавальний матеріал, вирізки казкових
героїв неодмінні у ж-лі «Яблунька». Науково-популярні відомості можна
прочитати в книгах про кімнатні рослини та енциклопедіях. Районовані сорти
плодових дерев /короткий опис/ Савлука А.П. періодично переглядаються
не тільки школярами, а і жителями села.

Члени гуртка випустили стінну газету «Аранжування в фітодизайні»,
виготовили підставки ддя квітів з паперової маси та пап’є-маше. Аматорами
багатьох починань стали члени «голубих патрулів». Ними складено:

•       коротку біологічну характеристику декоративно-кімнатних рослин;
•       практичні поради по догляду за рослинами;
•       опис лікарських рослин;
•       опис рослин радіо протекторної дії;
•       композиції з бісеру, сухоцвітів;
•       буклет «Нас ваблять дороги».

Індивідуальні заняття забезпечують спостереження за окремими видами
рослин ( н-д: «Вплив поживних речовин на ріст та розвиток традесканції»,
«Досліджуємо папороті»).

Багатющий матеріал зібраний учнями та вчителями під час туристичних подорожей, екскурсій. Шкільні туристи неодноразово виходили переможцями районних конкурсів на кращий туристичний похід,готували матеріли на участь в обласних конкурсах. В школі ведеться літопис туристичної роботи.

Емоційним видався осінній туристичний похід по маршруту Пісочне – Уховецьк – Скулин - ур.Нечимне – Уховецьк - оз.Ухо - Пісочне. В обійсті гостинних господарів Скулина познайомилися з екзотичними птахами, спостерігали за поведінкою страусів, довідалися про особливості утримання в неволі в нашій кліматичній зоні,про значення їх у житті людини. Поласували полуницями у Савлука Анатолія Петровича, садівника-аматора з Уховецька. У нього чималий плодово-ягідний розсадник з безліччю саджанців плодових культур. Зробили опис районованих сортів груш, яблунь, слив, аличі, абрикосів, айви розсадника, спостерігали за особливостями щеплення. Близько 60-ти сортів троянд різнобарвними кольорами виблискували на сонці поряд із розсадником.

Неподалік від Савлуків, під невеличким ліском_г потонула у безлічі квітів  садиба місцевого ветлікаря в господарстві якого нас зустріли в'єтнамські свині, мускатні качки, павичі (барвисте пір я яких прикрашає інтер’єр школи ),породисті кролі,кучеряві курочки. Господар бідкався про проблеми з птаством і шуліками, розповідав про особливості утримання тварин, наголосив на необхідності проведення щеплень в боротьбі за виживання живності.

Озеро Нечимне, музей Лесі Українки, довколишня природа ,цікаві зустрічі залишились незабутніми сторінками в наших спогадах і серцях.

Натхнення додали і екскурсії в краєзнавчі музеї Рокинь і Луцька, музей - садибу Лесі Українки, Оконські джерела, обласний ЕНЦ, зоопарк Луцька, дендропарк «Скансен».

    Пришкільна територія закріплена за класними колективами. Учні з класними керівниками і класоводами дбають про дизайн природного середовища; планують розбивку квітника, доглядають за насадженнями, вибирають оптимальні поєднання фітопосадок, діляться досвідом,

В цьому році піонерські загони багато попрацювали при озелененні обеліску Слави. Дев'ятикласники доглядають розарій, закладений в честь загиблих односельців в роки Великої Вітчизняної. Вони з класним керівником минулої осені висадили більше 100 цибулин тюльпанів, які чудово прилаштувалися поруч із трояндами і зарясніли квітами ще до цвітіння королеви квітника.

П'ятикласники і восьмикласники з класними керівниками доглядають за озелененням спортивних площадок. А у шестикласників - турботи по догляду за багаторічниками на нещодавно впорядкованому квітнику. Безліч квіткових рослин оселилися нині біля рідної школи. Вологі весняні дні сприяють пересаджуванню багаторічників і їх швидкій акліматизації.

Класні колективи озеленюють приміщення навчальних кімнат, обмінюються зеленими насадженнями. Кабінети біології і військової підготовки поповнилися чудовими кутовими підставками для кімнатних рослин. Вони зайняли визначені проектами фітодизайнів свої місця в стінах школи.

Щовесни учні з вчителями пересаджують кімнатні рослини, поновлюючи їх видовий склад.

Колектив школи співпрацює з установами села, Кашівським лісництвом - У 2007 р.за околицями села посадили близько 3 га лісу,

Постійно беремо участь у акціях, пов'язаних з збереженням чистоти довкілля. Багато зусиль учні з вчителем фізкультури спрямували на благоустрій спортивного стадіону.

Брали активну участь у сільських толоках по озелененню і благоустрою. Висадили близько 700 саджанців сосни .

Вчителі Галайда Н.К.,Бортнічук Т.Я., Федік В.В., Ципко Т.П. розробили проект озеленення однієї з частин села. Склали план-схему парку відпочинку. Допомогли сільському голові підібрати кущі і дерева для висаджування в парку. Учні і вчителі