Ратушна Наталія Миколаївна -вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу. Крім зброї, що вбиває, є слово, що відроджує, надихає, мотивує…«Урок пам’яті» з використанням комп’ютерних технологій.
Мов весняні струмки збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас у залах музеїв, із сторінок книг; її, мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. - Що вам відомо про Другу світову війну?
Дру́га світова́ війна́ почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні до 2 вересня 1945. Вона значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80 % населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн. Однак, число загальних втрат може становити і 65-70 млн осіб, оскільки згідно з розсекреченими даними Держплану СРСР, втрати Радянського Союзу у Другій світовій війні становили 41 мільйон 979 тисяч, а не 27 мільйонів, як вважали раніше.
В історичній долі України Друга світова війна залишила глибокій слід. Це наша історія, але її забувати не слід, тому що, як бачимо, історія повторюється. Ми - нащадки тих людей, які ціною власного життя, завдяки власній силі духу, мужності, волі до життя вижили в ті страшні роки, перемогли ворога й дали нам життя.1945 р. 1939 .
Коли вороги прийшли на нашу землю, то обов’язок кожного — стати на її захист, зробити все можливе, щоб захистити рідних, близьких, увесь народ від нападників. Найважчий тягар лягає на плечі чоловіків та юнаків, яким ще важко знайти в собі силу духу й мужність, щоб іти безоглядно в бій на смерть. І ці молоді люди звертаються за порадою до бувалих воїнів, до своїх командирів, які власним прикладом показують зразки патріотизму та героїзму.
Історія створення твору «Ніч перед боєм» — це розповідь про дідів, із якими зустрічався сам О. Довженко. Уперше твір було надруковано як нарис, як документ. Жанрове визначення «оповідання» з’явилося в пізніших передруках. О. Довженко з ретельністю літописця фіксував випадки, які ставали йому відомими як військовому кореспонденту, щоб підтримати дух інших, які таких зразків перед собою не мали. Герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність.
Історія створення твору Подвиги на фронті, реальні трагічні факти, події в тилу ворога одразу ж ставали для О. Довженка предметом глибокого осмислення, аналізу, узагальнення. Так народилась ідея оповідання «Ніч перед боєм», в основу якого ліг реальний епізод. Це розповідь про дідів, з якими зустрічався сам автор. Два діди — Платон і Савка — ціною свого життя топлять у Десні човен із гітлерівцями.
Оповідання - невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунту-ється на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Побудова оповідання. Спочатку іде розповідь про нічну розмову бійців у землянці перед боєм, а потім капітан Колодуб розповідає про дiдiв-перевiзникiв, у кінці оповідання ми знову повертаємося в землянку й дізнаємося про загибель дідів.
Із якою метою автор використав цей прийом?З'являється більше героїв, ми дізнаємося про інших бійців i те, що вони готуються до бою, дізнаємося про подальшу долю дiдiв-перевiзникiв i бачимо ставлення автора до героїв оповідання. Така композиція твору дозволяє автору охарактеризувати обставини, за яких відбувалися події та дати оцінку героям. Такий прийом називається обрамленням. Обрамлення — прийом композиції твору, який передбачає включеність одного сюжету в інший. Саме обрамлення містить в собі розмову в окопі військових, що очікують на початок бою. Оповідь розказує Герой Радянського Союзу і знаменитий командир Петро Колодуб.
Сюжет оповідання. Твір «Ніч перед боєм» розповідає про відступ радянських зневірених солдатів додому через річку Десну, де вони зустрічають двох дідів-перевізників, які своїми словами надихають деяких військових на повернення до бою і боротьби до останнього подиху. У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік, Іван Дробот питає капітана Петра Колодуба про його «внутрішній секрет». Той відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами-рибалками. Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савка і Платон.
Всю дорогу діди між собою обговорювали втікачів, які, хоч і мали нову форму, та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, оскільки «кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене». На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший, ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже «перемагають горді, а не жалісливі».
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачили діда Платона, та його онука, який випадково був свідком тих подій і, лишившись живим, опинився в землянці з Колодубом, сказав, що цьому вже не бути. Коли всі червоноармійці пішли, німці, що наступали, наказали перевезти їх через Десну. Як діди з німцями вже були посеред річки, Савка й Платон попросили один в одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиш один хлопець, який був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: «Готові на будь-який огонь!»
Композиція твору. Експозиція: розмова солдатів в окопі. Зав'язка: солдати повертаються з поля бою і зустрічають двох дідів — Савку і Платона. Кульмінація: розмова дідів, упевнених в перемозі, про цінність рішучості в бою. Розв'язка: прощання з дідами. Післяслово: розповідь про подальшу долю дідів.
– Чому Олександр Довженко обрав героями людей простих, зовсім не героїчної зовнішності?– Чи можемо ми побачити героїв із боку, очима інших персонажів?– Який образ викликав у вас особливу симпатію? Чому? – Який образ, навпаки, викликав у вас антипатію? Чому?– – Чи можна вважати діда Платона та діда Савку патріотами?– Чи можна вважати патріотом Петра Колодуба? – – Чи були патріотами солдати, які відступали?Б Е С І ДА
- Де і коли відбуваються події твору? Назвіть головних і другорядних героїв оповідання Герої оповідання «Ніч перед боєм»Головні герої: Петро Колодуб. Дід Платон Півторак. Дід Савка Другорядні герої:Іван Дробот (онук діда Савки)Борис Троянда. Сокіл Зверніть увагу на прізвища героїв твору. Які асоціації вони у вас викликають? Чому, на вашу думку, автор вибирає саме такі прізвища? Рослинний та тваринний світ. Природа – мир. Дуб – символ могутності та довговічності, цілісності й здоров’я. Дуб – символ повноти життя, могутньої сили й величної краси, викликає подив, захоплення та повагу. А ім’я Петро означає «камінь», «скеля». Отже, ті , хто знаходився поруч із Колодубом також ставали могутнішими.
Антитеза війна мир (використавши цитати з твору) Тиха широка Десна. Над річкою і над лісами вечірнє небо. Чистий піщаний виступ. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли.…сором, і розпач, і невимовний жаль……і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.вогненний знак прожектора… попід хмарою носилися ракети, мов змії. Прогриміли постріли важких німецьких гармат. …пролетіли перелякані качки.гриміли гармати…далекобійний снаряд упав коло нас у Десну і підніс угору великий водяний стовп
Паспорт твору. Літературний рід — епос. Жанр — оповідання. Тема: відображення віри у перемогу над фашизмом звичайних людей Платона Півторака та діда Савки, розкриття їхньої ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба й інших героїв-захисників Вітчизни.Ідея: уславлення героїчного подвигу народу в боротьбі з фашизмом. Головна думка: «Ні кроку назад!»
Про кого йдеться:«на вид ви такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові»? Капітан Петро Колодуб. Дослідники творчості О. Довженка відзначають глибоку народність його творів, що полягає, серед інших засобів, у використанні фольклорних прийомів. На кого з фольклорних героїв схожий капітан Колодуб? Які народнопоетичні засоби допомагають письменникові створити героїчний образ капітана Колодуба?
Капітан Петро Колодуб напередодні великого бою розкриває на прохання молодих танкістів свій «внутрішній секрет» як «людини безстрашної і невтомної». У його спогадах постають перші місяці війни, коли йому довелося познайомитися з дідом Платоном Півтораком, який разом зі своїм товаришем — дідом Савкою — на човні переправляв військових через Десну.
«Павутинка думок»- Яким показано на початку твору Петра Колодуба? - Ким він був до війни? - У чому його «внутрішній секрет»?- Яку роль відіграла у житті головного героя і його товаришів зустріч з дідусями?- Які слова Платона Півторака воїни запам’ятали на усе життя? «Життя - бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»«людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові»
Персонажі твору Бойовий дух бійців на момент зустрічі з дідами автор виправдовує такими словами: «Ворожі кліщі мали от-от замкнутися перед нами. Ми несли на плечах своїх поранених товаришів. Падали з ними, проклинали все на світі і йшли далі. Ніде правди діти, були такі, що кидали зброю і з гіркою лайкою повзли до рідних хат, не мавши сили духу пройти мимо».
Дід Платон, запалив у серці Колодуба вогонь ненависті до фашистів, став для нього «грізним голосом нашого мужнього народу». Особливо запам’яталися прощальні слова діда, звернені до пригнічених відступом солдатів: «Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино».
«Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак». Дід Савка разом із дідом Платоном переправляв бійців через Десну. Портретна характеристика
«Мозковий штурм»*Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу. *Я не витримав далі дідових розмов, — так важко було мені його слухати. В цю мить він здався мені жорстоким і несправедливим дідом.* …діди, мов добрі річні духи; *…вони були сміливі, діди оті, сердиті і не боялися смерті; * Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань. *Він продовжував з Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас. Що робить дідів Платона і Савки мудрими й красивими? Чому їх названо «добрими річними духами»?Капітан Колодуб:
«Мозковий штурм»* По сухому темному його лицю текли сльози і падали в Десну.*А все ж таки нічого в світі я б так не хотів, як після війни поїхати на Десну до діда Платона.* І поклонитися діду Платону в ноги за науку. *Це була його правда. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас. *Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий. Що робить дідів Платона і Савки мудрими й красивими? Чому їх названо «добрими річними духами»?Капітан Колодуб:
У цих словах діда Платона виражена основна думка твору. У такий спосіб Довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». Її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир Петро Колодуб, від імені якого ведеться розповідь. Для нього, як і для багатьох відступаючих бійців, переправа через Десну стала справжнім духовним очищенням. Тоді, як сам про те розповідає, його охопив сором і розпач, зникли жаль і туга, натомість «нестерпний вогонь пропік наскрізь». Завдяки цьому вогню, що викресав дід Платон, тепер він, капітан Колодуб, «у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть».
Чому можна вчинок, який здійснили Платон Півторак і дід Савка назвати героїчним?Ото як ви пішли у лози, через годину прибігли німці. Довго вони били діда, що перевіз вас, хотіли розстріляти, а потім був приказ негайно переправитися на другий берег. Ну повезли. Насіло їх вщерть. Випливли на середину Десни. Тоді дід Платон і каже:— Савко, прости мене!— Бог простить.— У другий раз!— Бог простить.— Прости утретє!— Бог простить.— Прости і ти мене, Платоне, — сказав дід Савка.— Бог простить.— У другий раз!— Бог простить.— У третій раз!— Бог простить. Та за третім разом як повиймали вони весла, та як стрибнули на правий борт, та й перекинули човна. Все потонуло — і кулемети, і німці, і діди. )
Цей епізод в оповіданні сповнений найвищої емоційної напруги незвичайної смерті мужніх дідів. Платон і Савка гинуть, потопивши посеред Десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. Ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. Адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки.- Що, на вашу думку, символізують образи дідусів у творі?Ці образи символізують невмирущий героїчний дух рідного народу. Невипадково для цієї ситуації письменник-романтик обрав саме «крайню» вікову категорію — старість. Вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.
Останні роки стали найтяжчим випробуванням за роки незалежності України. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ зіткнувся з агресією російської федерації. Росія анексувала Крим, а зараз веде неоголошену війну на сході Україні. Наші воїни мужньо захищають неподільну, соборну Україну, тому моральний обов’язок кожного громадянина зробити все можливе для Перемоги над агресором. Ми заплатили високу ціну за свій європейський вибір на Майдані, вимагаючи нового старту для своєї країни під снайперськими пострілами силовиків, і продовжує платити у війні зараз. Ми відвойовуємо власну розтоптану гідність, Богом нам дану, і свідчимо про неї світові.
Згадаємо у наших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Запалимо свічку, і нехай кожен із нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню - частинки вічного. А світло свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони згасли як зорі, але повинні жити в нашій пам’яті! У жалобі схилімо голови.
Вшануємо всіх тих, хто загинув в роки Другої світової війни, війни на Сході України, хто віддав своє життя за незалежність нашої України у теперішній війні, вшануємо хвилиною мовчання. Натягнуті нерви, немов тетива, Пронизує пам'ять скорбота прощання, І сумно згасає і тепло сплива Хвилина мовчання… І подвиги мужні і дружнє плече, І роки надій, перемог, сподівання, І серце сльозою нараз опече Хвилина мовчання…БІЛЯ ТОПОЛІ
Домашнє завдання. Виписати з оповідання крилаті вислови, які містять народні погляди на життя. Саме вам, діти, через роки, десятиліття слід нести пам’ять про страшну війну, яка принесла горе майже в кожну домівку, саме ви не повинні забувати тих, хто захищав нашу Батьківщину від фашистської навали. Тих сивочолих ветеранів, у яких до цієї пори не загоїлися рани. Берегти спогади про тих, хто недолюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи міста і села України, хто свідомо зробив крок на зустріч зі смертю, аби ви жили у мирній Україні. Цих років не померкне слава! «Ніхто не забутий, ніщо не забуте…»
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:- Довженко і світ. Творчість О. П. Довженка в контексті світової культури. Упорядник С. П. Плачинда. К.: Радянський письменник, 1984р.-221с.- Олександр Довженко. Повість полум’яних літ. Повісті , оповідання, публіцистика . К.: Молодь,1984.365 с. - Пам'ять не згасне.( Велика Вітчизняна війна 1941-1945. ) Під редакц. Олексія Кононенка. Благодійний фонд « Артанія», М. Тисмениця.2001 р.-100 с. Інтернет-ресурси:- http://www.teacherjournal.com.ua - http://www.istpravda.com.ua- https://uk.wikipedia.org/wiki/Ніч_перед_боєм- https://naurok.com.ua/moralniy-urok-dida-platona-y-dida-savki-dlya-soldativ-u-povisti-oleksandra-dovzhenka-nich-pered-boem-8360.html- https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-na-temu-o-dovzenko-nic-pered-boem-obrazi-dida-platona-j-dida-savki-ihnij-moralnij-urok-dla-soldativ-230955.html- https://naurok.com.ua/oleksandr-dovzhenko-nich-pered-boem-obrazi-dida-platona-ta-dida-savki-predstavnikiv-ukra-nskogo-trudovogo-narodu-178659.html