"Одухотворений Україною". Життєвий і творчий шлях М.В.Дремлюги

Тема проєктного дослідження:«Одухотворений Україною». Життєвий і творчий шлях М. В. Дремлюги. Виконавець: учень 5-го класу Переяславської мистецької школи імені Павла Сениці Зосько Назар Консультант: викладач-методист Павленко Олена Василівна

Микола Васильович Дремлюга(2 (15 липня) 1917 - 18 грудня 1998)український композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч,член Національної спілки композиторів України (1944),професор Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського (1978), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972), народний артист України (1993),лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1998),автор першого в історії української музики концерту для бандури і симфонічного оркестру (1985),представник академічного напрямку.

Дитинство та початок творчостінародився 2 (15) липня 1917 р. в слободі Бутурлинівка (нині місто у Воронежській області), на батьківщині матері;після революції жив у родині батька на Вінничині;отримав хороше сімейне виховання;досконало володів французькою та німецькою мовами;читав в оригіналі Шілера, Гете, Новаліса, Віланда, Гауфа;вчився малювати та грати на фортепіано;дослухався до українських пісень та самостійно їх співав;провідна роль батька у становленні М. Дремлюги як музиканта

Навчання в Київському індустріальному інститутіпісля закінчення середньої школи вступає до Київського індустріального інституту (нині Національний технічний університет України «КПІ ім. Ігоря Сікорського») на факультет хімічного машинобудування;продовжує займатися музикою, писати власні твори;бере приватні уроки у відомого піаніста Г. Беклемішева;виступає на інститутських вечорах як акомпаніатор і соліст;працює концертмейстером у хорі Українського радіокомітету під керівництвом О. Міньківського

Навчання в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського1939 р. знайомство з Л. М. Ревуцьким;1939 р. вступ до Київської консерваторії на два факультети: - історико-теоретичний, - композиторський (у клас Л. М. Ревуцького);1944 р. прийняття до Національної спілки композиторів України;1946 р. закінчення з відзнакою обох факультетів Київської консерваторії;1949 р. завершення навчання в аспірантурі із захистом кандидатської дисертації на тему «Українська фортепіанна музика та фортепіанна творчість Л. М. Ревуцького»

Трудова діяльність в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського з 1946 р. викладає на історико-теоретичному та композиторському факультеті Київської консерваторії;з 1965 р. стає її доцентом;з 1978 р. – професором кафедри композиції та інструментовки;незмінно пропрацював у консерваторії 52 роки; викладав: гармонію, музичний аналіз, музичну літературу, оркестровку, читання партитур, хорову аранжировку та з 1966 – композицію.

Учні Миколи Васильовича Дремлюги. О. Білаш;Л. Дичко;В. Сільвестров;Є. Станкович;І. Карабіц;К. Мясков;В. Філіпенко;О. Костін;І. Поклад;В. Верменич;П. Ладиженський;І. Кириліна

Музично-творча спадщинамонументальні симфонічні твори: -цикл поем «Батьківщина», «Пороніно», «Болгарська поема», «Лірична поема», -6 симфоній, - симфонічні сюїти, - симфонічні увертюри, - 8 концертів з симфонічним оркестром для фортепіано, труби, бандури, скрипки, гобою;вокально-симфонічна музика: - кантати: «На землі Кобзаря», «На колгоспних полях» - ораторія «Ленін»;вокальна спадщина: - хори на 4 голоси а капела «Пори року», «Над Дніпром жита шумлять», «Отче наш»; - пісні для дітей; - сольні та хорові пісні; - романси і поеми;твори для фортепіано: - цикли – «З глибин» (4 поеми), - токата на тему веснянки М. Лисенка «А вже весна», - 8 прелюдій «Зима», - «Весняна сюїта», - «Фортепіанний альбом» (24 п'єси);камерно-інструментальні твори: - поема для віолончелі та фортепіано, - сонати для скрипки соло та скрипки з фортепіано, гітари, - твори для гобоя і фортепіано (концерт, поема, елегія, інтермецо)музика до кінофільмів: - «Суєта», - «Під золотим орлом»; музикознавчі праці: - Українська фортепіанна музика (дожовтневий період), - Принципи та методи обробки народної пісні, - Воспоминания о Л. Н. Ревуцком, - Композитор і педагог. Анатолію Коломійцю – 75.

І насамкінець, Микола Васильович Дремлюга був видатним композитором, музикознавцем та педагогом, чий талант і внесок у музичну спадщину залишаються невмирущими. У своїй творчості прагнув до національної визначеності музичної мови, широко використовуючи при цьому народно-пісенні джерела. Розкрив нові виражальні можливості української бандури і перетворив її з акомпануючого інструменту у виконавський, створивши для неї непересічний концертний репертуар, який включає фуги, сюїти, сонати, прелюдії, баркароли. Автор першого в історії української музики концерту для бандури та симфонічного оркестру. Автор симфонії №3 «Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.», що вражає своєю довершеністю, красою і філософською глибиною та за яку отримав Державну премію України імені Т. Г. Шевченка

Помер Микола Васильович Дремлюга 18 грудня 1988 року і похований на Байковому кладовищі у Києві.

М. Дремлюга «Народний танець»

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!До нових зустрічей.