Афоризми
Олександра
Петровича
Довженка
Вiйну називають мистецтвом. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума.
Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі.
Що кому.
Життя народу – у жнивах ланів.
Життя таке коротке. Поспішайте творити добро.
І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Коли пристрастей немає, немає мистецтва …
Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
Пiд моїм українським дубом їдять жолудi… свинi й шакали.
Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу.
Там, де виховують рятуватись, не перемагають.