Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора та його твори. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання.

Тема. Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора та його твори. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Олекси Стороженка; дослідити жанр твору «Скарб», фольклорну основу, коло проблем, порушених у творі; розвивати навички дослідницької роботи учнів, усного мовлення; вдосконалювати вміння аналізувати прозові твори; сприяти вихованню кращих рис характеру на основі загальнолюдських моральних цінностей.

Цілі

Учні знатимуть ідейно-художній зміст оповідання О.Стороженка «Скарб», символічне значення образу-скарбу, особливості гумористичного змалювання образу головного героя, його поведінки.

Учні вмітимуть складати цитатний план, висловлювати власні міркування про сенс людського життя, обстоювати свою думку.

Тип уроку:  засвоєння знань, умінь, навичок.

Обладнання: текст твору, дидактичний матеріал (картки),

                        проектор, презентація.

Методи, форми, прийоми роботи на уроці: інтерв’ю з письменником, словникова робота, складання схем, ментальної карти, щоденника подвійних нотаток.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Вітання з учнями (емоційне налаштування на позитивну співпрацю).

Демотиватори (або мотивацiйнi постери) пропоную учням обрати картку-демотиватор, яка стане своєрідним девізом уроку, що позитивно налаштує на урок.

II. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель:

 - Урок у нас сьогодні незвичайний, тим, що ми застосували для роботи проектні технології.

Проблемні питання:

• Цікаві факти з біографії Олекси Стороженка
• Що символізує образ скарбу?
• Чи був щасливий герой оповідання «Скарб»
• Чи можна Павлуся змінити?  (моделювання ситуації)
• Що є найважливіше у житті?

•    Ми об'єдналися в такі групи:  журналісти,  літературознавці,  мовознавці,  психологи, експерти, соціологи.

III. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Презентація роботи груп

• «Журналісти» 

(Завдання: дослідити життя й творчість О.П.Стороженка і відобразити його у формі інтерв’ю з письменником)

• Добрий день! З вами програма «Відверта розмова» і я її ведуча Іванісова Анжела.

Сьогоднішній наш гість  - нащадок давнього козацького роду, військовий,  письменник,  музикант,  художник,  скульптор Олекса Петрович Стороженко.

• Розкажіть, будь ласка, де і коли ви народилися? (Народився 24 листопада 1805 року у с. Лисогори, тепер Ічнянського району на Чернігівщині).
• 3 якого роду ви походите? (Мої предки були сотниками і полковниками).
• Де ви навчалися? ( у «благородному пансіоні» при Слобідсько-Українській губернській гімназії в м. Харкові).
• Відомо, що ви служили у війську. Чи брали участь у війнах? (З 18 років був на військовій службі, перебував у війську під час - турецької війни 1829 р. і придушення польського повстання 1831 p.).
• Доля щедро наділила вас талантами. Розкажіть, будь ласка, про. (Блискуче грав на віолончелі, знався на історії світової музики, виявив неабиякий талант у малюванні та скульптурі, а головне моє покликання - література ).
• Розкажіть про зустрічі із цікавими людьми, як вони вплинули на вашу творчість. (У 1825 р. в Немирові я подружився зі сліпим столітнім дідом, який багато розповідав про минуле, походи Кривоноса, князя Четвертинського. А в 1827 р. на Катеринославщині познайомився з 96-літнім запорожцем, який розповідав мені про Запорозьку Січ).
• У яких виданнях друкувалися ваші твори? (У російських журналах та українському журналі «Основа»).
• Які нагороди, відзнаки маєте? (хрест Святого Георгія, за воєнні звитяги в турецькій війні; медаль Академії мистецтв, за проект пам’ятника Несторові Літописця)

Вчитель:

О. Стороженко останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусь), де й помер 18 листопада 1874 року. Літературна спадщина О. Стороженка за обсягом невелика. Значна її частина – це твори російською мовою. 1863 видано двотомник його творів: «Українські оповідання». Одним з таких оповідань є «Скарб», яке ввійшло до збірки «З народних уст»

Чи замислювалися ви колись над тим, що таке щастя? На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Мабуть, і ви ставили собі не раз таке запитання. А чи був щасливий герой оповідання «Скарб» Павлусь, давайте поміркуємо про це. Спочатку нам необхідно звернутися до писемного джерела, безпосередньо до твору. Пропоную пригадати зміст прочитаного оповідання

1.        «Літературознавці»

(Завдання: познайомити із ідейно-художнім змістом твору О.Стороженка «Скарб» і відобразити результат у вигляді схеми)

• Сюжет: У заможній родині був син Павлусь, якого мати дуже опікала: годувала, не дозволяла йому працювати, ходити на вечорниці. Після смерті батьків Павлуся доглядали наймити, за яких він жив спокійним, розміреним життям. Павлусь цілими днями їв або спав. Одного разу хлопці вирішили піти шукати скарб і запропонували до цього залучити і Лежня (так парубки прозвали Павлуся). Той не захотів. Вважалося, що саме «якась пакость» може переутворитися на скарб. Побачивши край дороги дохлого хорта, вони принесли його до хати Павлуся і кинули йому через вікно. Хорт, впавши на поміст, перетворився на дукати. Ось який щасливий Павлусь! Незабаром Лежень одружився, були діти, але працьовиті, покірні, слухняні, всі в дружину. Так Павлусь спав, спав, спав, поки не заснув навіки.
• Отже,  тема: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.
• Жанр:  Ми стверджуємо, що це оповідання. Хоча твір має казковий сюжет, згадано про легенду, містить прислів’я та приказки, є порівняння, слова із зменшено-пестливим значенням, отже, більше схоже на казку. Але казка є різновидом оповідання. А ми довели, що оповідання «Скарб» має фольклорну основу.

Учитель: З прочитаного оповідання ми бачимо, як легко Павлусеві дістався скарб. Яке цікаве слово? Кожна людина його сприймає по-різному, але водночас  - це щось цінне, корисне, велике…Як би ми його не трактували, але воно має конкретне значення, про яке ми можемо дізнатися із тлумачного словника.

2.        «Мовознавці»

  (Завдання:провести словникову роботу за текстом і відобразити у вигляді запису на слайді)

1.Словникова робота

Скарб-це…

1. Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3. Хто- ,що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4. Господарські речі; пожитки, майно.

• Отже, щонайменше два тлумачення (1, 3) можна використати для пояснення слова у цьому оповіданні. Ще з сивої давнини люди повсякчас шукають свій скарб – щастя. Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими.

Учитель: Твори Стороженка засновані на використанні українського фольклору. Фантастичні елементи в них поєднуються із зображенням селянського побуту, народних звичаїв. Присутній в оповіданнях образ оповідача, що робить морально-етичні акценти в зображуваних ситуаціях, спонукає читача до роздумів і оцінок

3.        «Психологи».

             (Завдання: виявити проблематику тексту і відобразити у вигляді ментальної карти)

• У своєму оповіданні «Скарб» Олекса Стороженко описує звичайного везунчика на ім'я Павлусь. Хлопчик виріс в досить багатій родині, ніколи нічого не потребував і тому не мав ніяких проблем.
• Це сталося через його батьків, які виконували всі його забаганки. Отже, уперед нами постає проблема батьків і дітей.

Мати Павлуся своєю любов'ю не дає подорослішати сину. Вона не хоче бачити в ньому особистість, а хлопець радіє такому піклуванню, бо завдяки цьому може займатися улюбленими справами: їсти, пити, лежати.

• Тут з'являється ще одна проблема – лінощів і працьовитості. Недарма ж Павлуся хлопці так і прозвали Лежнем. Розбещений опікою матері, він не є самодостатньою людиною, бо після смерті батьків навіть люльку собі самостійно запалити не може.
• Повною протилежністю Лежню в творі виступають наймити, які все життя працюють, щоб забезпечити не лише власне життя, а й добробут свого ледачого хазяїна.
• Головною проблемою є проблема щастя. Для кожного героя щастя своє. Мати почувається щасливою, бо може присвятити всю себе улюбленому синові. Павлусь щасливий, бо може цілими днями байдикувати. Хлопці вбачають своє щастя у скарбі, що закопаний в степу.
• Дивним видається уявлення про щастя селян з казки Олекси Стороженка з глибокою назвою "Скарб". Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печі і лише відкривала рота, як те голодне новонароджене пташеня, щоб поїсти. Хибну думку породила заздрість, а заздрість, як відомо, присипляє здоровий глузд. Фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. Існує ж багато людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. Але жага легких грошей вбиває в них бажання працювати і самовдосконалюватися.

Учитель: Що ж таке щастя? Щось матеріальне чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? Для багатьох щастя — це мрія, що не має форми та матерії.

А мрії іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. Та якими б оригінальними не були б людські думки, зрештою всі бажають бути щасливими. Не завжди успіх — це щось конкретне. І коли мрія отримує форму, то іноді виявляється зовсім не тим, що людина намагається уявити

4.       Експерти

        (Завдання: з'ясувати, чи може сучасник  зрозуміти з твору О.Стороженка “Скарб”   чиї судження про щастя були правильними матері, батька, парубків, автора і відобразити у вигляді щоденника подвійних нотаток)

Мати: «...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!»)

Батько:!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»

• Автор: «Сказано:  як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати: сам скарб його знайде. А другому неборакові на бездоллі у те ж саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій і останню сорочку витягне; не поробить день, то на другий і їсти нічого»
•  «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»
• Парубки: «Візьмемо із собою на щастя... то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!»
• - Отже, матір і автор вважають, що щастя залежить від долі, парубки  покладаються на щасливий талісман,  батько взагалі займає пасивну позицію. Тож жодне з тверджень не є правилом. Насправді, ми вважаємо правильним вислів "хочеш бути щасливим — будь!".

1.6.Соціологи

(Завдання:  з'ясувати, чи був щасливий герой оповідання «Скарб» і відобразити у вигляді інтерв'ю)

Нас зацікавило питання, чи був щасливий герой оповідання «Скарб»? Для учнів нашого класу було  змодельовано такі ситуації: «Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх витратили?», «Якби ви були справжнім другом Павлуся, які поради надали стосовно того, щоб змінити його пасивний спосіб життя?», «Павлусь XXIстоліття»  За допомогою інтерв'ю я продемонструю результати

* Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх витратили?

(                                                       )

* Якби ви були справжнім другом Павлуся, які поради надали стосовно того, щоб змінити його пасивний спосіб життя?  

- Уяви собі на хвилину, що у тебе  немає друзів, з якими можна було б про щось безтурботно потеревенити; тобі  навіть нічого згадати, бо ви не висовували носа далі своєї хатини; про те, як виглядають рослини і тварини, дізнаєшся лише з розповідей... Стає сумно?

• Став перед собою цілі.
• Рухайся усвідомлено.
• Займайся тим, що тобі подобається.

* Павлусь XXI століття

- Є люди, до яких фортуна уважна? Тому вони мають усе.

- Та чи є вони щасливими? Наприклад, мажори (діти багатіїв). Вони хоча і мають гроші та великі можливості, але по суті нещасні люди.

- Так, бо, по-перше, здебільшого обділені батьківською увагою, адже треба заробляти гроші.

-  По-друге, реалізовують нездійснені мрії батьків, зокрема обирають престижну професію, а не те, що подобається самому;

- А одружуються за домовленістю з наближеного до багатіїв кола.

- Одним словом, не можуть бути собою.

- А  потім стають зарозумілими, пихатими, усім не задоволеними.

- Таким людям складно жити в цьому світі...

4. Підсумки уроку

Рефлексія.

• Чи сподобалася дослідницька робота під час підготовки до уроку?
• Як ви оцінюєте свою роботу?
• Які ваші враження, емоції від побаченого та почутого на занятті?
• Що запам'яталося найбільше?
• Які висновки ви зробили?

5. Домашнє завдання (на вибір).

1. Записати прислів’я про ледачих та працьовитих людей.
2. Виписати вислови видатних людей про щастя.
3. Написати листа Павлусеві.