Олександр Олесь "Чари ночі"

Олександр Олесь «Чари ночі»

Сміються, плачуть солов'ї

І б'ють піснями в груди:

"Цілуй, цілуй, цілуй її, —

Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада:

Весна іде назустріч вам,

Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши

Свій сум, думки і горе —

І струмінь власної душі

Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя!

Чаруйсь, хмелій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці рвійно шелестить,

Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани...

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п'яні.

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, —

Гори! Життя — єдина мить,

Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти,

Коли ввесь світ співає?

Налагодь струни золоті:

Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок

З вогнем, з піснями в гості

На свято радісне квіток,

Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття:

Що візьме час, що люди,

Погасне в серці багаття,

І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,

Як Фауст, дні минулі...

Та знай: над нас — боги скупі,

Над нас — глухі й нечулі..."

…

Сміються, плачуть солов'ї

І б'ють піснями в груди:

"Цілуй, цілуй, цілуй її —

Знов молодість не буде!

Рід: лірика (інтимна)

Жанр: романс (він став популярною народною піснею)

Збірка: «З журбою радість обнялась»

Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання

Головна думка: "ловити летючу мить життя"

Ідея: заклик любити життя, насолоджуватись його красою, цінувати кожну мить

Віршований розмір: чотиристопний ямб

Художні засоби:

Метафори: "тут ллються пахощі густі, там гнуться верби п'яні", "…уся земля тремтить в палких обіймах ночі"

Персоніфікований образ: "весна іде назустріч нам", "весна бенкет справляє"

Наскрізний паралелізм: "людина – природа"

Прийом обрамлення: на початку й у фіналі поезії повторюється строфа

Символічні образи: солов’ї (символ весни, кохання); іскра (символ душевної енергії, завзяття); бенкет весни (символ буяння природи й життя); Фауст (символ неповоротності минулого, минущості, марності намагань).

Ключові слова: Фауст, весна, молодість