Олександр Олесь "СТЕП" Літературне читання 4 клас

Миколаївська загальноосвітня школа №1

 

 

 

 

 

Відкритий урок

Літературне читання 4 клас

Олександр Олесь «Степ»

 

 

Вчитель початкових класів

Подкуйко Світлана Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«…Справді, гляньте: степ широкий

Буйним сизим морем став!»

Літературне читання 4 клас

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «СТЕП»

Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи. Обладнання: презентація, ілюстрації, підручник, картки для роботи в группах.

Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА * Робота над скоромовками

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

* «Восени пахне яблуками» Василь Сухомлинський *

- робота у парах, читання тихим голосом

- читання «ланцюжком»

- читання тексту окремими учнями  вголос

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

Що таке степ?

Природна зона помірних широт. Безмежна рівнина, вкрита густою травою. Степ – тип рослинності, що об'єднує трав'яні угрупування, в складі яких переважають посухостійкі рослини, такі як ковила, типчак, житняк, келерій, тонконіг, степова осока, метелиця, зубровка і багато інших трав'яних рослин.

 

Серед трав багато квіткових рослин, які прикрашають землю: польові айстри, волошки, будяки, буркун, алтей, гіацинти, дзвіночки, звіробій, материнка, шавлія, польові півники деревій, білі і жовті ромашки та безліч інших. Із кущових рослин по балках і ярах – шипшина, терен, глід, жостір, барбарис, ліщина, калина, крушина.
В давні часи степ був основним багатством і джерелом існування для багатьох поколінь наших предків-слов'ян. Степ годував величезні табуни худоби. Люди жили в степу не лише із землеробства і тваринництва, а й з рибальства, полювання та бджільництва.

В ріках було стільки риби, що під час нересту в невеликих ріках і рукавах Дніпра вона не вміщувалась у воді і витискувалась на берег. Скільки відбулось великих подій на тобі і за тебе, степе! Ти був колискою наших предків слов'ян. Ти став місцем вольниці непокірних сміливців. В низинах твоєї ріки Славути виникли перші козацькі січі, які відіграли велику роль у створенні нашої нації.
Твої багатства, степе, незмірні і незчислимі!
Ти не збіднів, старий, сивий степе, і в наш час. Не шепоче на тобі шовкова трава – тирса. Шелестять золотаві хліба. Не бродять табуни диких коней тарпанів – замість них пасуться коні чистокровних порід. Не бігають сайгаки та джейрани – пасуться мільйонні отари тонкорунних овець-мериносів.
Весною ти, наш степе, у рожевім цвіту яблунь і персиків, у білім цвіту вишень, черешень, абрикос, груш і слив. Обплітають тебе сотень сортів виноградники – від найраніших до найпізніших у визріванні. Ти змінився, але не збіднів, наш сивий степе. Ти був, є і будеш найважливішим джерелом людського багатства.

 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ  НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Опрацювання статті про Олександра Олеся 

* Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета 

— Де проводив свій час улітку маленький хлопчик? 

— Хто мав великий вплив на майбутнього поета? 

— Який вплив на Олександра мав дід? 

— Що згадував поет про дитинство? 

— Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся? 

2. Робота над віршем Олександра Олеся «Степ» 

1) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Який настрій він у вас викликав? 

— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш? 

2) Словникова робота. 

Неоглядна — безмежна, безкрая. 

Перина — виготовлений з пуху, пера матрац. 

Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками. 

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання. 

— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш? 

— Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи? 

— Які слова виділите голосом при читанні? 

 

4) Виразне читання вірша учнями за строфами. 

5) Слухання вірша аудіо запис

6) Аналіз змісту вірша. 

— Доберіть синоніми до слова степ.

Із чим порівнюється степ навесні? 

— Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ? 

— Із чим порівнюють степ улітку? Чому? 

— На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти? 

— Із чим порівнюється степ узимку? Хто оберігає сон баби-зими? 

— Знайдіть у вірші порівняння. 

* Робота за ілюстраціями. 

— Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року? 

* Робота в групах  " Знайдіть за текстом вірша початок речення " 

... морем став 

... пахощі поллє

... рівна і м’яка 

… дзвінкими пташками

— Яким рядкам вірша відповідають малюнки?

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- Сьогодні на уроці я дізнався... 

- Мені сподобалось... 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вивчити вірш напам’ять

   

 

СТЕП
Олександр Олесь

Степ весною — наче килим, 
сонце кидає нитки, 
вишиває візерунки, 
то розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною, 
з кожним днем пишніш стає, 
то обсиплеться росою, 
то враз пахощі поллє.

 

 

 

Степ у літі — наче море,
розіслався навкруги,
хто його обійме зором,
хто угледить береги?!
Ось подув південний вітер,
захиталось море трав.
Справді, гляньте: степ широкий
буйним сизим морем став!

 

Мов пустеля неоглядна,
степ пожовклий восени.
Мов пісок, рудіють трави,
не шумлять уже вони.
Не почуєте вже співу
голосних дзвінких пташок,
не побачите ніде вже
ні розводів, ні квіток.

 

Степ зимою — мов перина,
біла, рівна і м’яка.
Спить на ній зима холодна —
баба люта і лиха.
Мертвий сон старої баби
злі морози стережуть,
доки їх вітри південні
у яри не заметуть.