Олесь ГОНЧАР. Життя і творчість. “Модри Камень”. Ідейно-художній аналіз твору

Підготувала вчитель української мови та літератури Добренського ліцею Семіон Наталія Олександрівна. Тема. Олесь ГОНЧАР. Життя і творчість. “Модри Камень”. Ідейно-художній аналіз твору

Письменник і його доба. Та доба, у якій жив і творив Олесь Гончар, умістила в себе воєнне лихоліття, утиски й переслідування української інтелігенції, період оновлення й активізації суспільного та мистецького життя, часи застою, роки боротьби за державницьку самостійність України та здобуття незалежності. Керівні комуністичні органи намагалися впливати на творчість Олеся Гончара, однак він продовжував писати нові твори на актуальні проблеми. Саме Олесь Гончар, засвідчуючи свою патріотичну позицію, відкривав установчу конференцію Товариства української мови імені Т. Шевченка, Установчий з’їзд Народного Руху України.

Творчість. Олесь Гончар — романіст і новеліст, повістяр й оповідач. Розпочав свій творчий шлях він як поет, однак вірші, написані у воєнні роки, були опубліковані лише в 1985 р. у збірці «Фронтові поезії». Перші прозові жанри, що їх почав освоювати Олесь Гончар на письменницькій ниві, — це новели й оповідання. Тематично твори 1940-х років — це звернення до подій Другої світової війни («Весна за Моравою», «Жінка в сірому»), змалювання краси людей праці («Соняшники»), розкриття духовної величі й духовної злиденності особистості («Людина в степу»), зображення краси й сили кохання («За мить щастя», «Модри Камень»), порушення важливих національно-суспільних проблем («Кресафт», «Чорний яр», «Ніч мужності», «Білі ночі», «Народний артист» та ін.).

Тематика повістей Олеся Гончара — це відображення подій Другої світової війни, уславлення нескореності людського духу («Земля гуде»), змалювання краси людини праці («Микита Братусь», «Щоб світився вогник»), проблема виховання важких підлітків («Бригантина»). Романи Олеся Гончара відзначаються багатопроблемністю, широтою авторського погляду на світ, актуальністю і злободенністю порушених проблем. Це романи «Альпи» (1946), «Голубий Дунай» (1947), «Злата Прага» (1948), що цілісно склали трилогію «Прапороносці». До теми війни Олесь Гончар звертається й у таких творах, як «Людина і зброя» (1960), «Циклон» (1970). Письменник аналізує історію воєнних поразок і перемог, розглядає проблему морального обов’язку перед Вітчизною. Особливо уславив Гончара-письменника роман «Собор» (1968), у якому глибоко розкрита проблема духовності підростаючого покоління. У романах «Тронка» (1963), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980) тема війни переплітається з темою мирної праці, наступністю поколінь, духовним багатством людини.

Олесь Гончар — майстер психологічної новели у відтворенні почуттів, внутрішньої краси людини, діалектики душі своїх героїв. Спробуйте осягнути сутність психологічної новели «Модри Камень». Подумайте, чому історія про випадкову зустріч двох — його і її — «у великій драмі війни» не загубилася серед багатьох подібних історій, а бентежить, тривожить душу й нинішньому поколінню читачів. Словацькою Modry Kamen — Синій Камінь, назва невеличкого містечка в центральній частині Словаччини

Тема новели: складність людських почуттів, трагічного кохання, якому не судилося внутрішньо розкритися між солдатом-українцем і дівчиною-словачкою в період війни й окупації.Ідея: утвердження моральної сили й внутрішньої краси людини, сили кохання, нездоланої любові, яка сильніша за смерть.

Сюжет. Виконуючи завдання в тилу ворога, український розвідник був поранений у гірському словацькому містечку. Його врятувала словацька дівчина Тереза. Між молодими людьми зародилося палке кохання, яке не мало продовження, бо Терезу стратили поліцаї за переховування радянського воїна. Основна думка цього простого сюжету: сила кохання, нездоланна любов сильніші за смерть. Композиційно-стильові особливості. Новела «Модри Камень» написана в романтично-піднесеному стилі. Мить кохання, що зародилося між радянським бійцем і словацькою дівчиною, виступає як засудження війни. Розмова в новелі ведеться від першої особи. Діалог героя-оповідача з красунею Терезою не має чітких контурів. Перегляд буктрейлера»Модри Камень»https://www.youtube.com/watch?v=z. Viwq. Rdf5 LQ

Зав’язка — випадкова зустріч українського солдата в гірській словацькій оселі з дівчиною Терезою. В обох виникають перші почуття, які мали перерости у свято душі. Але Тереза гине від руки поліцая. Радість і щастя обриваються вмить, залишивши тільки силует світлого почуття, яке так і не змогло розквітнути — це кульмінація. Розв’язка новели — повернення радянського розвідника після визволення території, але він не застає Терезу живою. Її світлий образ продовжує жити в пам’яті солдата, в його мріях: «Померкло, стерлося все. Навіть те, що звучить незабутнім першим коханням. Чому ж це випадкова зустріч, єдиний погляд, єдиний у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне? Ти — як жива». Цією думкою Олесь Гончар стверджує, що кохання, наперекір усьому, переживає смерть.

Глибоко і проникливо змалював письменник образ Терезиної матері, яка втратила у війні двох дітей (брат Терези загинув у боротьбі з фашистами). Упізнавши солдата, згорьована жінка згадала про свою дочку, яка могла би бути щасливою із цим юнаком-розвідником. Образи твору досконалі в зображенні, адже уособлюють чисті почуття, глибокі переживання. Автор знаходить іще один вдалий прийом зображення — художнє обрамлення, якими є перша та п’ята частини новели. Тут внутрішній монолог і діалог із Терезою доповнюється репліками дівчини й матері. Розмова з Терезою підводить читача до розуміння ідеї новели: утвердження невмирущості людської душі, освяченої почуттям кохання.

У новелі особлива символіка кольорів. Білий — як символ невинності, чистоти й радості. У ньому чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою («Білі стрункі ноги...», «...білі руки, біла легка сукня...»). Зелений — символ природи й молодості, це — колір надії на злагоду, мир і спокій. Однак його перебування на межі протилежних кольорів свідчить також і про його недовершеність, недозрілість («зелений дуб», «зелені спини гір»). Голубий — символізує благородство, ніжність і вірність, легкий сум, недосяжність вічного, як недосяжною є небесна блакить («Модри Камень», «небо весняне високе голубе», «блакитний дзвін»). Натомість чорний — символ темряви, зла і смерті («чорне згарище», «голий чорний димар», «чорна пов’язка на рукаві»).

Домашнє завдання. Прочитати новелу «Модри Камень» О. Гончара. Підібрати цитатний матеріал до образів солдата і Терези