Опис досвіду. Активізація пізнавальної діяльності на уроках географії.

 

 

 

 

 

 

 

 «Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні географії в школі.»

 

 

ЗМІСТ

Вступ……..…     ……………………………………………………………………..3     1. Традиційний урок (типи, структура, методика)                ….…………………..4

2. Сучасні методи й підходи націлені на активізацію пізнавальної діяльності у процесі вивчення географії                                                                                        5

2.1 Застосування комп'ютерних технологій і мультимедіа спрощення процесу викладання й підвищення його якості           ………...…………………………….6

2.2 Використання малюнків і опорних ілюстративно-графічних конспектів у процесі викладання курсу.                                                                                         8

2.3 Використання ігор (криптограм і ребусів) для пробудження інтересу до предмета учнів                                                                                                           10

2.4 Використання віршованих творів, художньої літератури й фольклору на уроці для більшої зацікавленості учнів та найкращого засвоєння найбільш важкого матеріалу                                                                                                     15

2.5 Використання тестів для найбільш кращого засвоєння програмного матеріалу, і навіть контролю рівня знань учнів                                                     19

Висновки……..………………………………………………………………..........21

Список використаної літератури…………………………………………………..22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Географія у школі завжди була важливою світоглядною дисципліною. Адже географія охоплює практично всі галузі життя нашого суспільства та довкілля, включаючи у собі дані з багатьох інших наук (геології, астрономії, екології тощо.). Географічні знання дозволяють сформувати просторове бачення світу, побачити взаємозв'язок  між усіма об'єктами і явищами природи, зрозуміти сутність процесів, які відбуваються у природі та суспільстві.

Оволодівши географічними пізнаннями, людина усвідомлює себе частиною навколишнього простору, відтворює собі цілісну картину сучасного світу. Тому географічні знання, географічна культура повинні прагнути бути частиною загальної культури кожної людини [28].

Але в багатьох учнів відсутній належний інтерес до шкільного курсу географії.

Пізнавальний інтерес, безумовно, є основою навчання. Знайти оптимальні методи і засоби, що дозволяють активізувати пізнавальний інтерес учнів, підвести їх розуміння, що географія пронизує всі сторони життя людей й застосовується у різноманітних питаннях, починаючи з особистих і суспільних, - завдання кожного вчителя географії.

 

 

1. Традиційний урок (типи, структура, методика)

 

До основних рис традиційної класно-урочної системи навчання:

1. Постійний склад учнів приблизно мають однаковий вік та підвищення рівня підготовленості (клас);

2. Кожен клас працює у відповідності зі своїм річним планом (планування навчання);

3. Навчальний процес ввозяться вигляді окремих взаємозалежних, наступних одна одною частин (уроків);

4. Кожен урок присвячено тільки одному предмету (монізм);

5. Постійне чергування уроків (розклад);

6. Керівна навчительство (педагогічне управління);

7. Застосовуються різні види й форми пізнавальної, діяльності учнів (варіативність діяльності) [24].

Типи традиційного уроку.

Попри розмаїття типів, всі уроки у традиційній системі орієнтовані розвиток учня через діяльність вчителя.

1. Урок ознайомлення з новими матеріалом (урок повідомлення нових знань).

2. Урок закріплення вивченого.

3. Урок застосування знань і умінь.

4. Урок узагальнення і систематизації знань.

5. Урок перевірки і корекції знань і умінь.

6.Комбинированний урок.

7.Урок-лекция.

8.Урок-семинар.

9.Урок-залік.

10.Урок-практикум.

2. Сучасні методи й підходи націлені на активізацію пізнавальної діяльності у процесі вивчення географії

 

Є багато сучасних технологій, які дозволяють обрати найефективніші форми і методи навчання.

У цьому розділі нами дається уявлення про такі методи і підходи:

2.1 Застосування комп'ютерних технологій і мультимедіа спрощення процесу викладання й підвищення його якості.

2.2 Використання малюнків і опорних ілюстративно-графічних конспектів для кращого сприйняття географічних об'єктів і процесів.

2.3 Використання ігор (криптограм і ребусів) для пробудження інтересу до предмета учнів.

2.4 Використання віршів, художньої літератури й фольклору для кращого засвоєння найбільш важкого матеріалу.

2.5 Застосування тестів для кращого засвоєння матеріалу і місцевого контролю рівня знань.

Але стійкий інтерес до предмета забезпечується не тільки технологією, а й особистістю вчителя, характером його спілкування з учнями, вміння зробити викладання свого предмета жвавим і доступним.

2.1 Застосування комп'ютерних технологій і мультимедіа спрощення процесу викладання й підвищення його якості

 

Сучасне суспільство нерозривно пов'язане з процесом інформатизації. Відбувається повсюдне впровадження комп'ютерних технологій. У цьому одна з пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства – інформатизація освіти, тобто вставляння коштів нових інформаційних технологій у освіти, зокрема й у систему географічного освіти [7].

Залежно від дидактичних цілей та специфіки географії як навчального предмета виділяють такі види комп'ютерних програм.

1. Навчальні програми.

2. Програми –тренажери.

3. Контролюючі програми.

4. Демонстраційні програми.

5.Моделюючi програми.

6. Інформаційно – довідкові програми.

7. Мультимедіа – підручники.[27].

Які ж переваги є в застосуваннi комп'ютерних технологій у процесі навчання?

Безсумнівно, що урок з використанням комп'ютера викликає в дітей підвищений інтерес та підсилює мотивацію навчання. Використання комп'ютерних технологій створює можливості доступу до великої кількості раніше недоступної сучасної, свіжої інформації, здійснення «діалогу» з джерелом знань. А поєднання кольору, мультиплікації, музики, звукової мови, динамічних моделей тощо. розширюють можливості уявлення навчальної інформації.

Як свідчить досвід, застосування мультимедійних засобів у навчанні сприяє підвищення ефективності процесу, оптимізації діяльності учнів.

Застосування комп'ютерних технологій у викладанні географії стало необхідним, оскільки майже в половини дітей є персональні комп'ютери, і вони активно використовують в підготовці домашніх завдань і виконання творчих робіт. Але слід визнати, що успішне впровадження комп'ютерних технологій у викладання географією можливе лише за оснащенні необхідними програмами і навіть комп'ютерами [7].

2.2 Використання малюнків і опорних ілюстративно-графічних конспектів у процесі викладання курсу.

 

Географія такий предмет, що завжди припускає використання великої кількості наочного матеріалу.

Без демонстрації в географії обійтися практично неможливо. Справді, складно вивчати який небуть об'єкт, не бачачи його на власні очі. Тому дуже важливо застосування малюнка під час пояснення матеріалу, його повторення, і навіть під час опитування учнів.

Малюнок можна показувати на плакаті чи попередньо намалювати на дошці, а учні мають можливість замалювати їх у зошит. І тут відбувається мимовільне запам'ятовування явища. Це все сприяє розвитку географічного мислення. Думки учнів спираються на наочні образи, створювані малюнками [9].

Опорні конспекти як навчання сприяють найбільш осмисленому засвоєнню понять, формуванню глибоких знань, їх систематизації. З іншого боку, використання опорних конспектів передбачає управління пізнавальної діяльністі учнів, розвиток умінь самостійної роботи, самоконтролю [1].

Досвід роботи багатьох вчителів показує, що із застосуванням опорних конспектів розвивається пам'ять, логічне мислення, спроможність до аналізу, монологічна мова, розкривається творчий потенціал, індивідуальні здібності учнів.

Опорні конспекти є одним з видів короткого запису і служать засобом графічного узагальнення досліджуваного матеріалу. Побудова опорного конспекту здійснюється поетапно, відповідно до основних питань уроку й у певній послідовності:

 - відбір необхідної інформації внаслідок аналізу карт, використання інших джерел інформації – довідників, таблиць, діаграм тощо.

 - стисле узагальнення перероблених матеріалів з наступним графічним відтворенням в опорному конспекті [1].

Опорні сигнали вводяться вчителем або пропонуються учнями. Використання опорних конспектів передбачається на уроці – при поясненні учителем нової теми, або при виконанні домашнього завдання – для кращого засвоєння учнем заданої теми.

Оволодівши прийомами складання типових опорних конспектів, учні самостійно виконують практичні роботи з опису материків, природних зон, рік і т.п. [1].

З іншого боку, використання опорних конспектів вносить у процес навчання якийсь елемент гри, а ігрові моменти, безумовно, активізують інтерес учнів.

2.3 Використання ігор (криптограм і ребусів) для пробудження інтересу до предмета учнів

 

У своєму прагненні отримати високу якість знань і любов до предмета використовують різноманітні форми організації уроків. Одна з таких форм – навчальна гра. Гра, може найбільше зацікавити дитину, навіть старшокласника. Навчальний матеріал у грі засвоюється значно ефективніше.[28].

До ігрових форм уроку відносять рольові ігри, ігри-подорожі, навчальні ігри, ігри-вправи тощо.

Умова гри часто вимагає від учня самостійного аналізу навчального матеріалу і вичленування потім із нього необхідних фактів і понять, і навіть логічних міркувань, висновків, і оцінки ситуації [13].

Для успішного проведення гри необхідно, щоб учні досить добре знали матеріал, де буде будуватися навчальна гра.

Семиклассники вже досить володіють навичками самостійної роботи. Їм характерна потреба у лідерстві, і якщо вона не реалізована, в дитини виникатимуть проблеми емоційного характеру. У мотивації учнів до ігрової діяльності на першому плані висувається бажання проявити лідерські якості, реалізуватися у себе у грі, якщо традиційні форми організації уроку не дають дитині такої можливості [13].

Курс географії у 7 класі дозволяє створювати яскраві, емоційно забарвлені образи природи материків і океанів, країн і народів.

Найпопулярніший варіант навчальної гри є гра-подорож. Цей вид гри передбачає реалізацію лідерських якостей.

Приклад такої гри.

«Природні зони світу (урок- подорож) 7 клас»

Мета уроку: узагальнення знань учнів про розміщення і причини зміни природних комплексів суші, вміння їх пояснити; вміння аналізувати зміст карт.

Обладнання: кліматична карта і карта природних зон світу, атласи, таблички із назвами всіх природних зон, станцій, інструктивні картки.

Зміст уроку

1. Пояснення ходу уроку-подорожі, короткий зміст завдань кожної станції.

2. Подорож станціям.

3. Станція «Номенклатура». Підбиття підсумків.

Дати визначення понять: природна зона; природний комплекс;широтная зональність; висотнапоясность; природний ландшафт; антропогенний ландшафт.

Станція «Карта»

1. Назвати і показати на карті природні зони світу і материків (за вибором).

2. У якому напрямку розташовуються зони? Показати на карті. Причини зміни природних зон на материку (за вибором учня).

3. Використовуючи таблички із назвами природних зон, розподілити в послідовності на одному з материків (за вибором).

З запропонованого набору табличок під назвою природних зон учень вибирає і прикріплює їх на карті материка. Якщо дозволяє час на уроці, можна роботу виконати на карті всіх материків, крім Антарктиди. Чому?

4. Використовуючи інструктивну картку (Залежність рослинності від клімату), запитання (будь-які 2 – 3 із запропонованих). Зробити висновок.

5. Вибрати пошук правильної відповіді.

У чому проявляється пристосованість рослин саван до навколишнього середовища:

а) дерева скривлені, зігнуті до землі, низькорослі;

б) дерева вічнозелені, мають широкі й жорсткі листя;

в) в засушливий період трави вигорають, багато дерев скидають листя.

Завдання: зіставити кліматичну мапу і карту природних зон.

1. По карті природних зон знайти області, зайняті екваторіальними лісами.

2. Користуючись орієнтирами, подумки перенести ці області на кліматичну карту.

3. Вияснити річну кількість опадів цих місць.

4. Визначити середні температури самого холодного та самого теплого місяців.

5. На карті природних зон знайти області, зайняті саванами.

6. Подумки перенести ці області на кліматичну карту.

7. З'ясувати річну кількість опадів та середні температури цих областей.

8. Порівняти кліматичні умови двох зон і визначити, чим викликана зміна рослинності — зміною температури чи зміною умов зволоження?

9. Знайти області пустель і напівпустель. Чим пояснюється поширення  пустель?

10. Знайти сухі субтропічні області, вологі. З'ясувати кількість опадів та температурні умови.

Станція «Природна зона»

Назвати природну зону:

1. «Літо коротке, прохолодне. У місцях, вільних від снігу та криги, ростуть де-не-де лишайники» (арктична пустеля).

2. «Тут ростуть колючі чагарники, полин. Батьківщина кактусів, агав» (тропічна пустеля).

3. «З рослинності переважають дуб, бук, липа, горіх» (широколисті ліси).

4. «Ґрунти чорноземи, багаті перегноєм і дуже родючі» (степ).

5. «Ґрунти бурі, ростуть полин, саксаул, водяться верблюди, гризуни» (напівпустеля і пустеля).

6. «Вечнозелені ліси, різноманітні по видовому складу, багатоярусні, цвітуть і плодоносять цілий рік» (вологі екваторіальні лісу).

Станція «Заповідник»

Назвати і  показати на карті заповідники і національні парки на одному з материків (за вибором). Із якою метою вони нанесені? (можна взяти 2 – 3 материка).

Станція «Людина й природа»

Привести 2 – 3 приклади сприятливого і не сприятливого впливу людини на природу у її господарську діяльність.

На закінчення уроку робиться узагальнення, підбиваються підсумки, виставляються оцынки.

З усього вищесказаного, можна зробити висновку, що ігрова діяльність сприяє успішнішому засвоєнню учнями нового матеріалу, підвищенню навчальної мотивації, зростанню особистостей дитини, об'єктивності самооцінки, формуванню навичок поведінки у колективі.

2.4 Використання віршованих творів, художньої літератури й фольклору на уроці для більшої зацікавленості учнів та найкращого засвоєння найбільш важкого матеріалу

 

2.4.1 Віршовані твори

Важливе значення для емоційного стану на дітей має використання під час уроків географії віршів, не лише створює позитивний і "емоційний настрій учнів, і навіть забезпечує пізнавальне навантаження. Вірші використовуються учителем на всіх етапах уроку.

Засвоєння матеріалів і уявлення будь-яких процесів дітям краще пропонувати у віршованій формі.

Наприклад, вивчаючи тему «Природні зони Африки», формуючи уявлення про вологий екваторіальний ліс:

Африка, Африка – материк чудес,

У Африці, у Африці є диво – ліс.

У цьому лісі - небачена – краса,

Вдень і вночі там тільки темрява,

І взимку і влітку у ньому теплота,

І мавпам тут лепота.

Великий хижак є леопард,

І нагадує неї дуже гепард.

А горили так уже верещать,

Не будеш бананам радий.

І хоча у тому лісі краса,

Не хотіла в ньому жити ніколи [3].

Даючи уявлення про Австралії можна використовувати ці два вірші як епіграф:

«Сон» Дмитро Хмельницький

Ви в Австралії бували? Ви Австралію бачили?

Невже ніколи ви не їздили туди?

А зі мною сталося: мені Австралія приснилася.

Ви послухайте зараз мою коротеньку розповідь:

«Я летів на вертольоті, а можливо самолете,

Раптом побачив з відкритого вікна: піді мною лежить країна.

З парашутом я спустився і на суші опинився.

Роздивився – ні душі, всі колії хороші.

Щоб не змерзнути раптом, я вирушив на південь.

Тільки дивно: як південніше –холодніе і холодніше.

Я побачив чудовий ліс: там дерева до небес,

І пляшки там ростуть, і ліани то й тут.

Дуже дивна країна – любить пожартувати вона:

Ці звірі носять сумки попереду.

А цей, жартома, ніс свій позичив у качки.

А це хто такий з'явився переді мною?

Це місцевий житель, країни цей довгожитель.

Від нього ж дізнався, що у Австралію потрапив,

Що її Тасман відкрив, Кук відкриття закріпив» [20].

 

«Австралія» Геннадій Усов

Австралія – країна навпаки,

Вона розташовується під нами.

Там, очевидно, ходять на голові;

Там навиворіт вивернутий рік.

Там розцвітають у жовтні сади,

Там у січні, а не у липні літо,

Там протікають річки без води

(Вони в пустелі пропадають десь).

Там заростях сліди безкрилих птахів,

Там кішкам для харчування дістаються змії,

Народжуються звірята з яєць,

І собаки гавкати не вміють.

Дерева самі лізуть з кори,

Там кролики страшніше, ніж паводок,

Рятує південь від північної спеки.

Столиця не має населеня.

Австралія – країна навпаки.

Її джерело – на лондонському причалі:

Для хижаків дорогу розчищали

Народ - вигнанці і каторжники.

Австралія – країна навпаки [26].

 

Можна дати дітям, як домашнє завдання, написати вірш:

Після прослуховування вірша його зміст можна обговорити з дітьми.

 

2.4.2 Художня література

Також для змістовного і цікавого проведення уроку грає велику роль використання у викладанні додаткової літератури. До того ж важко знайти інший такий навчальний предмет, в якому необхідна додаткова література більше, аніж за вивченні географії, оскільки географія як наука оперує об'єктами і явищами, що їх неможливо безпосередньо спостерігати.

У художній літературі є чимало яскравих образних описів природи, але вибраний опис має бути «географічний», тобто розкривати географічну специфіку об'єкта.

У результаті, використання додаткової літератури на уроці, буде успішним лише у тому випадку, ставши чітко продуманою ланкою у системі роботи вчителя, коли вона органічно вливається в канву уроку, коли вона пробуджує в школярів потребу у читанні.

2.4.3 Фольклор на уроці географії

Світ народних загадок чудовий, адже предметом народної поезії ставав будь-який об'єкт чи явище у нашому житті. Прислів’я чуйно уловлюють своєрідність природи, побуту й життєвого укладу народу.

Природні умови території завжди мали велике значення для жителів, часто були основою походження національних звичаїв, особливостей побуту (типів жител, видів одягу, засобів пересування) і занять населення. І на ряді прислів'їв і приказок їх житейський, практичний сенс виявляється переданий у вигляді опису характерних ознак природи конкретної території, що дозволяє привернути їхню увагу на окремих уроках географії.

У прислів'ях яскраво відбито господарську діяльність населення, та розумне включення їх у розповідь вчителя може помітно його збагатити. Так, прислів'я монгольського народу передусім розповідають про скотарство: «Щастя чоловіка – безмежний степ». «Без трави немає худоби, без худоби немає їжі». «З 360 занять найпочесніше – землеробство». (Китайська). «Перш подумай про рис – потім все інше»; «Усе буде, коли рис є». [18].

 

2.5 Використання тестів для найбільш кращого засвоєння програмного матеріалу, і навіть контролю рівня знань учнів

Найбільш економною формою контролю та об'єктивнішим показником ступеня засвоєння усіма учнями матеріалу є тести.

Основна відмінність тесту від традиційної контрольної праці полягає у тому, що вона завжди передбачає вимір. Тому оцінка, буде виставлена за підсумками тестування, відрізняється більшої об'єктивністю і незалежністю від можливого суб'єктивізму вчителя, який завжди вільний з його особистих симпатій чи антипатій стосовно того чи іншого учня. Головна характерна риса тесту – об'єктивність.[3].

Тести виконують одночасно низку функцій:

 - контролюючу;

 - навчальну;

 - розвиваючу;

 - виховуючу;

 - діагностичну;

 - прогностичну.

Систематичне тестування стимулює активність і увагу учнів на уроці, підвищує їх відповідальність, і під час навчальних завдань. Результати перевірки тестів аналізуються вчителем та служать йому з одного боку, показником рівня знань учнів, з другого – самооцінкою роботи, самого вчителя, що дозволяє йому внести необхідні корективи у процес навчання дітей і цим попередити повторення помилок школярів [15].

Проте надмірне захоплення тестуванням без належного критичного осмислення різних його аспектів можуть призвести до недостатньо об'єктивного оцінювання його навчальної цінності й цим замість користі завдати шкоди.

Безумовно, тест не сприяє розвитку мовних навичок не може замінити іспити. Проте може бути успішно використовувати як одну з форм проміжного підсумкового контролю. Така форма перевірки, якщо вона має регулярний характер, привчає школярів до відповідальності за весь матеріал розділу, що сприяє успішності їхньої навчання, оскільки тестом, розрахованим на 10-15 хвилин виконання, можна охопити весь вивчений за відповідний час матеріал і перевірити усіх учнів [3].

ВИСНОВОК

 

У методиці географії нагромаджено значний досвід застосування підходів і методів, описаних у цій роботі. Елементи цих технологій використовуються багатьма вчителями, адже результативність їх очевидна. Застосування даних підходів і методів спрямоване створювати ситуації успіху, організацію навчання без примусу, розвиток співробітництва.

Результатом застосування всіх таких технологій є:

 - збільшення інтересу учнів до свого предмета;

 - включення кожного учня у розвиток і навчання;

 - розуміння школярами значимості отриманих знань;

 - розкриття творчих здібностей учнів;

 - формування адекватної самооцінки особистості, своїх достоїнств.

Підсумовуючи, хочеться відзначити, що "застосування різних технологій і арсеналу навчання забезпечує вдосконалення форм і методів навчання [28].

Введення у навчальний процес різноманітних методичних прийомів підвищує ефективність викладання, розвиває творчість і ініціативу учнів, забезпечуючи подальший підйом рівня навчання і виховання. Лише за таких умови можна зробити предмет географію справді улюбленим уроком свої учнів.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бенькович Т. М. Опорні конспекти у навчанні географії / Т. М.Бенькович, Д.Л.Бенькович. – М.: Просвітництво, 1995. – 172 з.

2. Бровка Є.В. Використання віршів на уроках географії / Є.В. Бровка // Географія у школі. – 2004. - № 1. – з. 64 – 70.

3. БугаеваТ.И. Таємниці материків і океанів. Дивовижні природні явища. – Донецьк: ТОВ ПКФ «БАО», 2006. – 288 з.

4. Вагнер Б.Б. Ігрові тести під час уроків географії /Б.Б. Вагнер. – М.:Флинта, 1997. – 150 з.

5. Гаврилова Г.Ф. Природні зони світу (урок-подорож) VII клас /Г.Ф. Гаврилова // Географія у школі. – 1997. - № 2. – з. 80 – 81.

6. Галагур М. В. Використання комп'ютера під час уроків географії й у позаурочної діяльності//Географія – (ysu/kafedra/geografiya/index.files />Page817.htm).

7. Географія: Цікаві матеріали до уроків та позакласних занять в 6-8 класах /. Н.А. Касаткіна. – Волгоград: Учитель, 2005. – 155 з.

8. Громов П.О. Малюнок у навчанні фізичної географії / П.О. Громов. – М.: Просвітництво, 1979. – 128 з.

9. Душина І.В. Географія: Наша домівка – Земля: Материки, океани, народи і країни. 7 кл. / І.В.Душина, В.А.Коринская, В.А.Щенев. – 6-те вид.,дораб. ідоп. – М.: Дрохва, 1999. – 318 з.

10. Єфімов С.І. Художня і науково – популярна література під час уроків фізичної географії / С.І. Єфімов // Географія у шкільництві. – 2004. - № 6. – з. 45 – 47.

11. Ізмайлов А.В. Тести у процесі навчання географії // Географія. – (iro.yar/resource/distant/information_technology/raspr_konfer/Tezisy_Uglich/Galagur.htm).

12.Коринская В.А. Географія материків і океанів. 7 кл. / В.А.Коринская, І.В.Душина, В.А.Щенев. – 6-те вид., перераб. – М.: Дрохва, 2002. – 384 з.

13. Крилова О.В. Цікавий урок географії / О.В. Крилова – М.: Просвітництво, 1989. –96с.

14. Крилова О.В.Материки і океани. 7 кл. / О.В. Крилова. – 4-те вид., перераб. – М.: Просвітництво, 2000. – 317 з.

15. Крилова О.В. Методичні рекомендації з вивчення Австралії / О.В. Крилова // Географія у шкільництві. – 2005. - № 1. – з. 37 – 40.

16. Кульневич С.В. Сучасний урок / С.В.Кульневич, Т.П.Лакоценина: У 2 год. – Ростов-на-Дону: Учитель. – Ч. 1. – 2004. – 288 з.

17. Кульневич С.В. Сучасний урок / С.В.Кульневич, Т.П.Лакоценина: У 2 год. – Ростов-на-Дону: Учитель. – Ч. 2. – 2005. – 288 з.

18. Новенко Д.В. Нові інформаційні технології у навчанні / Д.ВНовенко // Географія у школі. – 2004. - № 5. – з. 47 – 51.

19. Сахнова С.І. Вірші під час уроків географії / С.І.Сахнова // Географія у школі. – 2003. - № 9. – з. 61 – 62.

20. Митниця Е.А. Комп'ютерні технології: можливості використання /Е.А. Митниця // Географія у школі. – 2004. - № 4. – з. 46 – 50.

21. Тодишев Д.А. Як зробити предмет улюбленим для учнів? // Географічна інформація. – (chur.sakha/Tez_doc/Geogr.htm).

22. ФромбергА.Э. Методика упорядкування та проведення тестів за географією /А.Э.Фромберг // Географія у шкільництві. – 2002. - № 8. – з. 47 – 54.

23. Шульгіна О.В. Можливості і проблеми використання комп'ютерних технологій у викладанні географії / О.В. Шульгіна // Географія у шкільництві. – 2003. - № 8. – з. 45 – 50.