18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Опис досвіду "ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА"

Про матеріал
Опис досвіду вчиткля музичного мистецтва з теми "ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА"
Перегляд файлу

1

 

 

Запорізька гімназія №11 Запорізької міської ради запорізької області

 

 

 

 

Опис доствіду

 

 

 

 

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

 

 

 

 

Ігнатенко Тетяна Валентинівна

               вчитель музичного мистецтва

                Запорізької гімназії №11

                Запорізької міської ради

                Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                       С.2

РОЗДІЛ 1 «ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ З ПИТАННЯ  ФОРМУВАННЯ  МУЗИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА»

1.1.Висвітлення питання компетентнісного підходу до навчання у нормативно – правовій базі.                                                                                С.3

1.2.Комплекс музичних компетентностей.                                             С.4

1.3.Використання інноваційних технологій навчання на уроках музичного мистецтва.                                                                                          С.6

1.4.Етапи реалізації змісту навчання на уроках музичного мистецтва.С8

РОЗДІЛ 2 «РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ У УЧНІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА»

2.1.    Сутність естетичного виховання та його зміст.                          С.9

2.2.    Формування у школярів художньо – естетичних смаків.          С.12

2.3.    Музика, як один із засобів розвитку естетичних смаків школярів.   С.15

ВИСНОВКИ                                                                                             С.17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                               С.17

ДОДАТКИ                                                                                                С.20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

                                                            Музичне мистецтво – своєрідний

                                                         камертон цивілізації, універсальний

                                                        спосіб мислення, здатний синтезувати

                                                         істину, добро і красу, сформувати

                                                         людину творця.

                                                                                                       Л. Масол

Тема досвіду :Формування музичної компетентності та розвиток естетичних смаків на уроках музичного мистецтва.

Актуальність теми. Сучасний етап модернізації шкільної мистецької освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. З огляду на це актуалізується потреба у розвитку компетентнісної музичної освіти школярів, зорієнтованої на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Мета наукового дослідження: перевірити ефективність психолого – педагогічних умов у процесі  формування музичної компетентності та розвитку естетичних смаків учнів на уроках музичного мистецтва.

Об’єкт педагогічного дослідження: процес формування музичної компетентності та розвиток естетичних смаків учнів на уроках музичного мистецтва.

Предмет педагогічного дослідження: діяльність учнів на уроках музичного мистецтва у процесі формування музичної компетенції та розвитку естетичних смаків.

Завдання дослідження:

  •                  вивчити літературу з даного питання;
  •                  обґрунтувати необхідність формування музичної компетентності та естетичних смаків учнів на уроках музичного мистецтва;

Медоди педагогічного дослідження:

  •                  вивчення літературних, нормативно – правових документів та інших джерел з даної теми;
  •                  спостерігання за діяльністю учнів на уроках музичного мистецтва з метою виявлення рівня сформованості музичної компетентності та розвитку естетичних смаків учнів на уроках мистецтва;

 

РОЗДІЛ 1 «ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ З ПИТАННЯ  ФОРМУВАННЯ  МУЗИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА »

1.1. Висвітлення питання компетентнісного підходу до навчання у нормативно – правовій базі

Проблема розвитку компетентнісної художньо - естетичної освіти школярів, зорієнтованої на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння знаходить своє відображення в офіційних документах – державних стандартах, концепціях і навчальних програмах. Реалізація основної мети, визначеної Державним стандартом нового покоління освітньої галузі «Мистецтво», передбачає формування в учнів системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як інтегральної основи світогляду, здатність до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження . Закономірно посилюється інтерес педагогічної науки і практики до проблеми використання компетентнісного підходу у художньо (музично)-естетичній освіті школярів. У Державному стандарті загальної середньої освіти освітньої галузі «Мистецтво» музичну компетентність визначено як здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного мистецтва, що формується у процесі музичної діяльності (сприймання, виконання, створення).

Для розуміння особливостей реалізації музичної компетентності в мистецькій освіті важливими є праці українських учених: І. Беха, Н. Бібік,

І. Єрмакова, О. Овчарук, Л. Масол, О. Пометун, І. Родигіної, О. Савченко,

Є. Торшилової та ін.; російських науковців: І. Зимньої, А. Маркової,

Г. Селевка, А. Хуторського та ін.

 Важливу роль в  розкритті питання компетентнісного підходу до навчання  відіграє науково- практичний доробок Л. Масол, яка у сфері музичного мистецтва видокремлює інтерпретаційні та діяльно-творчі компетентності учнів. Разом із цим варто підкреслити, що основою для визначення комплексу музичних компетентностей є види музичної діяльності, пов’язаної зі сприйманням, виконанням та створенням музики. Також у визначенні змісту предметних музичних компетентностей ураховано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (знає, оцінює та інтерпретує, розуміє, уміє, застосовує, виявляє естетичне ставлення, виражає власні оцінні

судження тощо).

1.2. Комплекс музичних компетентностей.

У педагогічних наукових працях розглядається такий комплекс музичних компетентностей: інтерпретаційні, вокально-хорові виконавські, інструментально-виконавські, творчі.

1. Інтерпретаційні (здатність до аналізу та інтерпретації музичних

творів, усвідомлення розвитку музичного образу, застосування відповідної

термінології);

2. Вокально-хорові виконавські (застосування вокально-хорових

навичок під час виразного виконання народних і професійних пісень);

3. Інструментально-виконавські (застосування елементарних навичок

гри на музичних інструментах: народних, сучасних (електронних),

прочитання та виконання партитури на дитячих музичних інструментах);

4. Творчі (імпровізація (вокальна, інструментальна), драматизація,

інсценізація, створення мелодій, ритмічних і музичних супроводів).

З метою реалізації педагогічної ідеї була розроблена, впроваджена та

перевірена дидактична модель, яка розкриває цілісність та взаємозв’язок етапів уроку музичного мистецтва (організаційно-мотиваційний, змістово-

компетентнісний, ціннісно-рефлексивний) і охоплює структурні компоненти навчального процесу (мету, зміст, інноваційні художньо-педагогічні технології), спрямованого на формування музичних компетентностей учнів

основної школи, активізацію їхніх пізнавальних інтересів, здатність до

творчого самовираження. Особливість створеної моделі виявляється у

тому, що вона має інноваційну спрямованість та зміст. (Рис.1.)

УРОК МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

ВЧИТЕЛЬ

УЧНІ

Мета – формування комплексу музичних компетентностей учнів

Етапи уроку

Організаційно - мотиваційний

Інтерактивні технології

Види музичної діяльності

Музичні компетентності

Спиймання музики

Інтерпретаційні

Ігрові технології

Змістово - компетентнісний

Вокально – хорова діяльність

Вокально – хорові виконавські

Інформативно– комунікативні технології

Гра на музичних інструментах

Інструментально - виконавські

Ціннісно - рефлексивний

Проектні технології

Творча діяльність

Творча

 

Рис. 1. Дидактична модель формування предметних компетентностей учнів на уроках музичного мистецтва

1.3. Використання інноваційних технологій навчання на уроках музичного мистецтва.

Метою організації навчального процесу на уроках музичного мистецтва є розвиток комплексу музичних компетентностей у процесі активної музичної діяльності школярів (слухання, виконання, створення). Урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою тощо. Діяльність педагога на уроках музичного мистецтва «на всіх етапах є спілкуванням і потрапляє під вплив спілкування», яке вчитель організовує в різних видах та формах музичної діяльності учнів, спрямованої на формування компетентностей учнів. Компетентнісний підхід посилює важливість творчої, проектної, інтерактивної та практичної діяльності. Разом із цим він обумовлює діалогічність, самоорганізацію, вибірковість щодо вибору змісту та форм діяльності, актуалізацію досвіду, удосконалення методів та освітніх технологій (перенесення акцентів з аналізу художнього матеріалу вчителем на самостійний пошук учнями інформації та її інтерпретацію, систематизацію, креативні та інтерактивні методи, медіа технології).(Додаток А)

З огляду на це, процес формування предметних компетентностей на

уроках музичного мистецтва обумовлює використання і комбінування

таких інноваційних художньо-педагогічних технологій навчання:

1) інтерактивних;

2) ігрових;

3) інформаційно-комунікаційних, мас-медійних;

4) проектних.

Використання інтерактивних технологій пов’язане з колективним обговоренням проблеми або співставлення інформації, ідей, думок. Серед ефективних інтерактивних методів виокремлюються наступні методи: «Акваріум», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Прес», «Навчаючи, вчуся», «Мікрофон», «Займи позицію», «Один-двоє-всі разом», «Карусель», «Дискусія в стилі ток-шоу», «Дебати», «Симпозіум», «Дерево рішень», «Аналіз казусів», «Переговори та медитація», «Сходи і змійки», «Кейс-метод»).

Форми інтерактивного навчання поєднують роботу в парах, ротаційні (змінні) трійки, роботу в малих групах, броунівський рух та ін.

Використання ігрових методів активізує креативну діяльність в умовних ситуаціях, в результаті якої пізнавальні дії включаються в контекст соціально або особисто значущої ситуації.

Усі ігри умовно можна поділити на 2 групи (класифікація Н. Кудикіної):

з фіксованим змістом (музично-дидактичні, інтелектуальні, пізнавальні (загадки, ребуси, кросворди, вікторини, лото, аукціони, ярмарки, конкурси, естафети, турніри);

творчі (художньо-конструкторські (з елементами праці) та сюжетно-рольові (гра-імітація образів музичних творів за допомогою «розмовляючих рук», рольова гра, ситуаційно-рольова гра, інтерактивна гра, гра драматизація, інсценізація, театралізована гра, народна гра, комп’ютерна гра).

Інформаційно-комунікаційні, мас-медійні технології, пов’язані з широким застосування мультимедійних технологій. Л. Масол під мультимедіа розуміє комплекс інформаційних технологій – апаратних і програмових засобів, що надають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі з різними типами інформації (графікою, текстом, звуком, відео), організованими в єдину систему. Обробка і збереження такої інформації, як зазначає дослідниця, здійснюється в єдиній цифровій формі. До апаратних (технічних) мультимедійних засобів відноситься комп’ютер і периферійні пристрої (акустична система, звукова карта, мікрофон, принтер, сканер, фото та відеокамера). До спеціалізованих мультимедійних апаратних засобів можна віднести мультимедіа-проектор та інтерактивну дошку, використання яких спрямоване на підвищення ефективності освітнього процесу.

Група освітніх мультимедійних засобів охоплює:

– педагогічний програмний засіб (ППЗ);

– комп’ютерну презентацію;

– електронну музичну енциклопедію;

– програму для співу караоке;

– Інтернет-ресурси.

Проектні технології спрямовані на організацію самостійної діяльності учнів для досягнення певного результату (конкретно практичного). Відповідно до домінуючого компоненту проекти можуть бути дослідницькі, інформаційні творчі, рольово-ігрові, практико-орієнтовані. Проекти, що виконуються на одному уроці чи серії уроків, відносяться до короткотривалих, проекти, розраховані на місяць чи більше (до півроку), – середньої тривалості, проекти, виконання яких потребує від півроку до року, – довготривалі.

 

1.4.Етапи реалізації змісту навчання на уроках музичного мистецтва.

Реалізація змісту навчання на уроках музичного мистецтва здійснювалася у процесі 3-х етапів.

Перший (організаційно-мотиваційний) спрямований на активізацію мотиваційно-потребової сфери учнів, стимулювання їхніх пізнавальних

художньо-естетичних інтересів.

Другий (змістово-компетентнісний) етап – створення сприятливих умов цілеспрямованого формування музичних компетентностей учнів, що передбачає здатність їх використання на практиці в нових, нестандартних

ситуаціях, оволодіння змістом навчального матеріалу та способами

діяльності.

Третій (ціннісно-рефлексивний) етап орієнтований на самостійне

осмислене використання інтерпретаційних, вокально-хорових виконавських, інструментально-виконавських, творчих компетентностей, самовираження у сфері музичного мистецтва на основі глибокого проникнення в сутність художньо-естетичних явищ тощо.

 

РОЗДІЛ 2. «РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ У УЧНІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА»

2.1.Сутність естетичного виховання та його зміст.

Роль естетичного виховання у розвитку особистості, її всебічному формуванні важко переоцінити. Вже в давнину існувала думка про елементи естетики та краси в житті та діяльності людини. 
Великий і різноманітний вплив мистецтва як найважливішого елементу краси і естетичного ставлення до дійсності на людину. Він перш за все виконує велику пізнавальну функцію і тим самим сприяє розвитку свідомості та почуттів особистості, її поглядів і переконань. В.Г. Бєлінський відзначав, що в пізнанні навколишнього світу є два шляхи: шлях наукового пізнання і пізнання засобами мистецтва. Він вказував, що вчений говорить фактами, силогізмами, поняттями, а письменникхудожник - образами, картинами, але говорять вони про одне й те ж.  У зв'язку з цим Бєлінський підкреслював, що мистецтво сприяє розвитку свідомості і переконань людини не менше, ніжнаука.
Велику роль відіграє мистецтво і естетичне виховання у формуванні моральності. Ще Аристотель писав, що музика здатна впливати на етичну сторону душі, і оскільки вона має таку властивість, вона повинна бути включена до списку предметів виховання молоді.
Мистецтво, особливо музика, є могутнім засобом духовного піднесення людини. А.І. Герцен зазначав, що без музики немає і не може бути ні смаку, ні стилю, ні багатосторонній широчіні розуміння. Завдяки музиці людина переживає століття. Музичні твори впливають на глибинні сфери людської психіки. Мистецтво розвиває естетичну культуру людини, вчить його розуміти прекрасне і будувати, як уже зазначалося, життя за «законами краси». 

 Проте вплив мистецтва на виховання людини у визначальній мірі залежить від його художньо-естетичного розвитку. Без знання законів художнього відображення дійсності, без розуміння мови і художніх засобів мистецтво не збуджує ні думок, ні глибоких почуттів. Воно приносить задоволення та насолоду тільки людині, яка має відповідну підготовку і достатньою мірою естетично освічена. Щоб сприймати красу оперного мистецтва, наприклад, необхідно знати його особливості, розуміти мову музики і вокалу, з допомогою яких композитор і співаки передають всі відтінки життя та почуттів і впливають на думки й емоції слухачів. Сприйняття поезії і образотворчого мистецтва також вимагає певної підготовки і відповідного розуміння. Навіть цікавий розповідь не буде захоплювати читача, якщо у нього не вироблена техніка виразного читання, якщо всю свою енергію він буде витрачати на складання слів з вимовних звуків і не буде відчувати їх художньо-естетичного впливу. Завдання школи - забезпечити необхідну естетичну підготовку учнів, ввести їх у великий світ мистецтва, зробити його дієвим засобом пізнання навколишньої дійсності, розвитку мислення і моральної досконалості. 

Поняття естетичне виховання органічно пов'язане з терміном естетика, що позначає науку про прекрасне. Саме слово естетика походить від грецького aisthesis, що в перекладі означає відчуття, почуття. Тому в загальному плані естетичне виховання позначає процес формування почуттів у сфері прекрасного. Але в естетиці це прекрасне пов'язане з мистецтвом, з художнім відображенням дійсності у свідомості і почуттях людини, з його здатністю розуміти прекрасне, слідувати йому в житті й творити його. У цьому сенсі сутність естетичного виховання полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного в мистецтві і житті, у виробленні естетичних понять, смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і обдарувань в галузі мистецтва. Оскільки естетичне виховання здійснюється за допомогою мистецтва, його зміст має охоплювати вивчення та залучення учнів до різних видів і жанрів мистецтва - до літератури, музики, образотворчого мистецтва. Саме цій меті служить включення в програму шкільного навчання мови та літератури, образотворчого та музичного мистецтва. Істотною стороною естетичного виховання є також пізнання прекрасного у житті, у природі, в моральному образі та поведінці людини. 
Зміст естетичного виховання включає в себе формування знань, умінь і навичок, виховання естетичних почуттів, інтересів і потреб, оцінок і смаків.Знання про прекрасне у дітей формуються в процесі естетичного освоєння навколишньої дійсності, у всьому її різноманітті, а також мистецтва як найбільш концентрованого відображення прекрасного. Різноманіття життя народжує і різноманіття видів і жанрів мистецтва. Не менш важливою стороною змісту естетичного виховання є його спрямованість на особистісний розвиток учнів. Перш за все, необхідно формувати в учнів естетичні потреби в галузі мистецтва, в осягненні художніх цінностей суспільства. 
Істотним компонентом естетичного виховання є оволодіння знаннями, пов'язаними з розумінням мистецтва і умінням висловлювати свої судження (погляди) з питань художнього відображення дійсності. З цим пов'язане формування в учнів уявлень і понять про специфіку відображення цієї дійсності в різних видах і жанрах мистецтва, вироблення вміння аналізувати зміст і морально-естетичну спрямованість мистецтва.  Велике місце у змісті естетичного виховання займає формування в учнів естетичного смаку, пов'язаного зі сприйняттям і переживанням прекрасного. Потрібно навчити школярів відчувати красу і гармонію справжнього твору мистецтва, виявляти художню вимогливість, а також прагнення до підвищення культури поведінки. 

 Важливим змістовним компонентом естетичного виховання є залучення учнів до художньої творчості, розвиток їх нахилів та здібностей до музики, образотворчого мистецтва та літератури. Л.М. Толстой висловлював переконання в тому, що у кожної дитини є різноманітні потреби в художній творчості, які необхідно розвивати і використовувати з метою виховання. Естетичне виховання має спрямовуватися на розкриття і осмислення громадянської основи мистецтва і сприяти формуванню в учнів громадських поглядів і переконань, а також моральності.  Естетичні властивості особистості не є вродженими, але починають розвиватися з самого раннього віку в умовах соціального оточення і активного педагогічного керівництва. У процесі естетичного розвитку відбувається поступове освоєння дітьми естетичної культури, формування естетичного сприйняття, а також уявлень, понять, суджень, інтересів, потреб, почуттів, художньої діяльності та творчих здібностей.

Принцип всебічного і гармонійного розвитку особистості, який поряд з іншими якостями має на увазі виховання працьовитості, культури, розвиток почуття краси. Повноцінне розумовий і фізичний розвиток, моральна чистота і активне ставлення до життя і мистецтва характеризують цілісну, гармонійно розвинену особистість, моральний зміст якої багато в чому залежить від естетичного виховання. 

2.2.Формування у школярів художньо – естетичних смаків.

Естетичне виховання в школі починається з молодших класів у процесі вивчення мови, доступних літературних творів, а також на уроках музики, образотворчого мистецтва, природознавства. Основний напрямок цієї роботи полягає в практичному ознайомленні учнів з різними видами мистецтва, привчання їх до естетичного сприйняття і найпростішим естетичним судженням. У вирішенні зазначеної задачі велику роль грає приклад і художня підготовка самого вчителя. Йому необхідно володіти вмінням красиво писати, виразно і емоційно читати вірші і розповідіматинавички музичного та образотворчого мистецтва. Підготовка вчителя і його компетентність у різних видах мистецтва не тільки створюють умови для переживання дітьми внутрішніх протиріч між наявним і необхідним рівнем їх естетичного розвитку, а й збуджують потреба в залученні до мистецтва. 
Для виховання художнього сприйняття в молодших школярів істотне значення має використання прийому порівняння при вивченні літературних творів, прослуховування музики й розгляданні картин і спонукання їх до оцінки цих творів, висловом власного ставлення до їх переваг і недоліків. Постановка найпростіших питань, спрямованих на з'ясування того, що дітям подобається в тому чи іншому творі, яка картина або музична мелодія краще, загострює їх сприйняття і спонукає до оціночних суджень. 
У вихованні естетичних сприйняттів молодших школярів необхідно широко використовувати заучування віршів, пісень, демонстрацію репродукцій картин. 
Велике значення має показ краси рідної природи, химерно поєднувала в собі спливають в синяву далечінь полів, бірюзове протягом річок,спокійну, облямовану кущами і деревами гладь озер, неповторну гаму пташиного співу, величаві масиви лісу і т.д

Виховна робота з розвитку і зміцненню естетичних потреб, прагнення до сприйняття прекрасного продовжується і в наступних класах, але, зрозуміло, на більш високому рівні. 

 Найпростіші естетичні уявлення та судження, як уже зазначалося, формуються в початкових класах. Проте основна робота в цьому напрямі здійснюється з учнями-підлітками і старшими школярами, що володіють для цього необхідними здібностями до більш глибокого розуміння мистецтва. 
В останні роки у шкільній практиці з метою розвитку естетичних суджень і поглиблення естетичних поглядів широко використовується написання творів, усне і письмове рецензування творів літератури, музики, театральних постановок, кінофільмів і художніх виставок. 
У зв'язку з важливістю естетичного виховання та розвитку в учнів художніх уявлень, понять і суджень велике значення має робота з опрацювання ними тій зв'язку, яка існує між різними видами мистецтва у відображенні життєвих явищ. Ось чому на заняттях з літератури необхідно використовувати твори музики та образотворчого мистецтва.

Виключно гострою проблемою, слабо розв'язуваної в шкільній практиці, є формування в учнів повноцінних художніх смаків, вміння відрізняти справжні високохудожні твори від примітивного ремісництва, від художніх виробів. Це особливо відноситься до музики й образотворчого мистецтва. Труднощі школи тут посилюються тим, що засоби масової інформації, дискотеки і відеотеки занадто широко популяризують західну музику і кінофільми на шкоду вітчизняному мистецтву. Подолати ці труднощі можна тільки одним - широким використанням класичної літератури, кращих зразків сучасної музики і художньої творчості. 

З раннього віку діти пробують свої сили в області співу, малювання, мистецтва слова. Розвивати й удосконалювати ці схильності і здібності - одне із завдань естетичного виховання. У молодших і середніх класах вона вирішується насамперед на заняттях з рідної мови та літератури, образотворчого мистецтва та музики. З цією метою вчителі дають школярам завдання робити свої ілюстрації до літературних творів, пейзажні замальовки рідної природи, пробувати писати вірші чи оповідання. Такі завдання мають на меті не формування професійних умінь у сфері художньої творчості, а розраховані головним чином на їх естетичний розвиток. Для тих же школярів, у яких виявляються творчі здібності, подібні заняття служать засобом вдосконалення художнього досвіду, умінь і навичок. Тут іноді має значення першого спонукання, що дає поштовх до серйозних занять мистецтвом. Відомий композитор Д.Б.Кабалевський висунув ідею про те, щоб уроки музики присвячувалися практичному вивченню музичних творів, глибокому ознайомленню учнів з відображенням у музичних творах явищ життя, моральності людей.  Це істотно покращує естетичний розвиток учнів, розуміння ними тісному зв'язку мистецтва з людською життєвою практикою.

 

2.3.Музика, як один із засобів розвитку естетичних смаків.

Естетичне почуття, яке виникає при сприйнятті чи виконанні музики, є ознака формування музично-естетичного смаку. Розвинений музичний смак - це здатність насолоджуватися цінною в художньому відношенні музикою. Про розвиненості музичного смаку говорить те, яку музику і як глибоко сприймає людина. 

 Формувати справжній музично-естетичний смак можливо лише із зосередженням величезної уваги слухання, сприйняття музики. Починати становлення процесу музичного сприйняття в учнів слід з чуттєвого аспекту, з пробудження емоцій, формування емоційної чуйності як частини музично-естетичної культури. Учні повинні поступово знайомитися з різними жанрами, стилями, зображувальністю і виразністю музики, вивчати творчість композиторів, накопичувати знання про види виконавства і стилях народної музики. Учитель дає необхідні музично-естетичні уявлення, систематично поповнюючи коло вже наявних знань, тим самим він має на меті виховання естетично розвиненого слухача музики, що володіє певною мірою сформованим музично-естетичним смаком. 

 Формування музично-естетичних смаків учнів - це процес складний і вимагає від вчителя музики об'єктивності і широти власних музичних поглядів. 

 Основні методи естетичного виховання можна об'єднати в такі групи: 
1. Методи і прийоми формування елементів естетичного сприйняття, оцінок, смаків, почуттів, інтересів і т.д. Наприклад, слухання музичного твору, розглядання картини або ілюстрації, бесіди і т.д. 

 При використанні цієї групи методів педагог повинен пам'ятати, що естетичне сприйняття можливе лише при відносній незалежності людини від матеріальних нестатків, потреб, що необхідний особливий настрій на сприйняття естетичного, особливу очікування емоційного впливу, спрямованість уваги на естетичні якості об'єкта, опора на емоції та почуття з спонуканням до співпереживання. З цією метою застосовуються різні поєднання словесних і наочних методів і прийомів у залежності від того, з яким естетичним явищем знайомлять дітей. Це можуть бути цілеспрямовані спостереження за явищами навколишнього з опорою на зорові, слухові, дотикові сприйняття, з прослуховуванням музичних творів, використанням художнього слова. 

 2. Методи, спрямовані на залучення дітей до естетичної та художньої діяльності, на розвиток їх умінь і навичок художньо відтворювати навколишній, освоювати елементарні засоби художньої виразності в залежності від виду мистецтва: музики, співу, танцю, малювання, ліплення, аплікації, художнього слова. Це можуть бути поєднання різних наочних, практичних і словесних методів і прийомів. 

 3. Ця група методів і прийомів спрямована на розвиток естетичних і художніх здібностей, творчих умінь і навичок дітей. Ці методи передбачають необхідність створення пошукових, «проблемних» ситуацій, диференційованого підходу до кожної дитини з урахуванням її індивідуальних здібностей. Конкретні прийоми будуть дещо відрізнятися в залежності від того, зв'язуються чи вони тільки з сприйняттям або відтворенням, виконавством або творчістю. 

 У першому випадку методи і прийоми спонукають дітей до самостійного висловлення з приводу змісту, характеру, виразних засобів конкретного твору мистецтва, до оцінки якості свого виконання і виконання однолітків, до різних порівнянь і зіставлень. У другому випадку діти виконують завдання в більш складних умовах. Наприклад, їм не показують спосіб зображення предмета, а пропонують здогадатися, подумати, знайти самим цей спосіб та ще спланувати всі етапи дії і розповісти про них.

Таким чином, дитина вчиться думати, шукати, пробувати, знаходити рішення. Творчі зусилля дітей направляються на пошуки в художній діяльності нових засобів, варіантів, комбінацій. Методи, які використовуються на заняттях, при цьому носять характер управління діяльністю дітей. 

 

ВИСНОВКИ

Сьогодні, в епоху кризи духовної та естетичної культури, в часи падіння гуманістичних ідеалів і суджень, що зумовлено багатьма негативними факторами, в тому числі і соціально-економічними; важливо відродити тенденцію ціннісного ставлення суспільства до людської особистості і зацікавленість у її гармонійному розвитку. Необхідно створити цілісну систему формування музичної компетентності та розвитку естетичних смаків підростаючого покоління, осередком якої повинна стати школа, де залучення дітей до мистецтва і скарбів загальнолюдської культури планомірно і цілеспрямовано ведеться на уроках естетичного циклу, а саме на уроках музичного мистецтва. 

 Робота з формування музичної компетентності і естетичного виховання в школі тісно пов'язана з усіма сторонами виховного процесу, форми організації її дуже різноманітні, і результати проявляються в різних видах діяльності. Виховання естетичного ставлення до навколишнього сприяє до формування багатьох якостей особистості дитини. Це складний і тривалий процес. Для того щоб навчитися розуміти прекрасне в мистецтві і в житті, необхідно пройти довгий шлях нагромадження елементарних естетичних вражень, зорових і слухових відчуттів, необхідно певний розвиток емоційних і пізнавальних процесів. 

 Повноцінне розумовий і фізичний розвиток, моральна чистота і активне ставлення до життя і мистецтва характеризують цілісну, гармонійно розвинену особистість, моральне вдосконалення якої багато в чому залежить від естетичного виховання.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/

laws/show/1392-2011-п; http://www.nbuv.gov.ua/ (10.06.2013). – Назва з

екрану.

2. Кабалевський Д.Б. Виховання розуму і серця. - М., 1984.

3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та

українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред.

О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.

4. Методика навчання мистецтва у початковій школі: посібник для

вчителів / Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна та ін. – Х. :

Веста : Видавництво «Ранок», 2006. – 256 с.

5. Масол Л. М. Компетентнісно-орієнтований підхід до загальної

мистецької освіти / Л. М. Масол // Збірник наукових праць: (Педаго-

гічні науки). – № 2: Теорія і практика естетичного виховання в умовах

соціокультурної трансформації / ред. кол. В. В. Крижко [и др.]. –

Бердянськ : [б. в.], 2006. – С. 25–31.

6. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в основній школі :

навч.-метод. посіб. / О. Я. Ростовський. – Тернопіль : Навчальна книга –Богдан, 2011. – 272 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Урок музыки по теме "Зерно интонации"

Разработка учителя музыки гимназии №11 Игнатенко Т. В.

Цель: сформулировать понятие “зерно интонации”.

Задачи урока:

  •                  подвести учащихся к пониманию “зерна интонации” как наименьшей выразительно-смысловой частицы музыки;
  •                  на основе музыкальных произведений выявить, что в “зерне интонации” содержится зародыш мелодии, ритма и других элементов музыкальной речи, главное же - характер музыки;
  •                  развивать музыкальных способностей (слух, голос, эмоциональная сфера);
  •                  формировать умения анализировать, выделять главное, делать выводы;
  •                  воспитывать слушательскую и исполнительскую культуру.

Оборудование:

  •                  карта-схема города “Интонация”;
  •                  выставка детских рисунков (на основе выполненного домашнего задания);
  •                  портрет В. Косенко;
  •                  рабочая иллюстрация к песне “Скворушка прощается ” муз.Т.Попатенко;
  •                  грамзапись и аудиозапись.
  •                  иллюстрации к песне «Кто дежурные?»

 

Ход урока

Оргмомент: со звонком учащиеся заходят в класс под музыку.

Музыкальное приветствие по тоническому трезвучию в мажоре и миноре: “Здравствуйте, ребята!”, “Добрый день!”.

Учитель: Какие жители города “Интонация” с нами поздоровались и чем отличались их приветствия?

Дети: Одно приветствие звучало в мажоре, другое в миноре. Приветствовали нас Домифин и Рефаэлла, которые живут на улице “Грустных и радостных интонаций”. В приветствии Рефаэллы III ступень понижена, что делает её интонацию грустной и минорной.

Повторение пройденного материала

Проверка домашнего задания: рисунки домиков для Домифина и Рефаэллы, выполненные детьми.

Учитель: Расскажите о городе “Интонация” и её жителях.

Дети: Слово интонация в переводе означает громкое произношение, повышение или понижение голоса. В этом городе есть улица “Музыкальных и речевых интонаций”, где живёт монтёр Егор, который рассказал нам о сходствах и различиях этих интонаций, что логическое ударение является правилом, от которого зависит выразительность интонаций. На улице “Правила интонации” мы узнали правила, при соблюдении которых наша интонация будет выразительной.

Учитель: О ком нам рассказала Рефаэлла на прошлом уроке?

Дети: Рефаэлла рассказала нам об учениках и их обязанностях в школе.

(Обратить внимание ребят на рабочую иллюстрацию в тетради к произведению, где изображены не только герои, но и имеется нотная запись и слова песни).

Учитель: Какие интонации слышны в произведении «Кто дежурные?» Д. Кабалевского?

Дети: В песне слышны мажорные утвердительные и вопросительные интонации.

(Исполнение песни “Кто дежурные ” муз Д.Кабалевского . Работа над дикцией, интонацией, ритмом, динамическими оттенками.)

Учитель: Какие обязанности выполняли учащиеся в песне?

Дети: Вытирали доску, подметали пол, готовили класс к уроку.

Изучение нового материала

Учитель: Предлагаю продолжить путешествие по городу “Интонация” и заглянуть на площадь “Музыкальных произведений”, где в волшебном сундуке хранятся зёрна интонаций.

Вы все знаете что, из маленького зёрнышка вырастает колосок, на котором находятся уже несколько зёрен. И никто не будет спорить, что из зерна яблони вырастет не другое дерево, а именно яблоня. Потому что в зёрнышке содержится информация о будущем растении. То же происходит и с “зерном интонации”. Из музыкальных “зёрен” вырастают фраза, мелодия, всё произведение. А какая информация о будущем произведении заложена в “зерне интонации”, мы попробуем выяснить сами.

Слушание «Гуморески » В. Косенко

Учитель: Может ли этот маленькая музыкальная пьеса рассказать о характере мелодии? Определите его.

Дети: Характер мелодии весёлый, жизнерадостный, бодрый.

Учитель: Выскажите свои предположения о будущем произведении. Жанр, исполнители?

Дети: Эта музыкальная пьеса не может являться танцем или песней.

 Учитель: Это произведение будет вокальным или инструментальным?

Дети: Исходя из характера музыки и построения мелодии, произведение будет инструментальным.

Учитель: Какой состав исполнителей потребуется для будущего произведения - соло, ансамбль или оркестр?

Дети: Сольному инструменту удастся передать такой характер музыки, так же как и ансамблю или оркестру.

Учитель: Пьеса «Гумореска» вошла в сборник В. Косенко «24 детские пьесы для фортепиано». На титульной странице композитор написал: «Юным пианистам нашей цветущей родины посвящаю». Каждая пьеса этого сборника как- будто небольшая картинка, которая изображает действия и фантазию детей. Некоторые произведения из этого сборника мы уже слушали на уроках в 1 и во 2 классах : «Не хотят купить медвежонка», «Купили медвежонка», «Дождик», «За мотыльком».Эти произведения объединяет их характер , мелодичность и интонация.

Послушаем произведение «Гумореска», которое выросло из зерна интонации, и сравним свои предположения с услышанной музыкой.

Слушание фортепианной пьесы повторно.

Учитель: Давайте попробуем передать услышанное при помощи рисунка. Какой из этих рисунков подходит к пьесе и почему? Какими красками передаётся настроение музыкального произведения?

Дети высказывают свои мнения.

После слушания, учащиеся анализируют произведение В. Косенко «Гумореска», делают соответствующие выводы:

  •                  слушая небольшой фрагмент, где спрятано “зерно интонации”, можно узнать многое о будущем произведении;
  •                  главное в “зерне интонации” - характер музыки.
  •           Музыкальная пауза «Танцуем сидя»

Под музыку песни «Танцуем сидя » М. Пляцковского ученики поют и выполняют движения .

Распевка «Мы играем и поём»

Учитель :Давайте повторим распевку, выученную на предыдущих уроках.

Учитель и ученики поют распевку.

  •               Учитель: Домифин решил усложнить задание: Придумайте новый ритмический рисунок к мелодии и тексту этой распевки, используя графическую подсказку:

Дети исполняют свои варианты распевок .

Учитель: Домифину понравилась ваша работа и сейчас он предлагает вам поиграть.Я сыграю вам небольшие музыкальные фрагменты из различных произведений, а вы определите мелодическое “зерно интонации”.

Исполняются фрагменты из произведений “Лето прошло …” (Я. Степовой.), “Вышли в поле косари ” (муз.народная), “Скворушка прощается ” (Т. Попатенко)

Дети высказывают свои мнения..

Учитель: давайте посмотрим в окно. Какое сейчас время года?

Дети: Сейчас – осень.

Учитель: Какие изменения в природе вы наблюдаете с приходом осени?

Дети: Дни становятся короче, а ночи – длиннее.

          Солнышко светит не так ярко, как летом. Воздух стал прохладнее.

          С приходом осени птицы улетают в тёплые края.

Учитель :Прослушайте песню и скажите: о ком она, и кто из жителей улицы«Грустных и радостных интонаций » предложил её разучить, Домифин или Рефаэлла?

                   

Учитель выразительно исполняет песню «Скворушка прощается» Т. Попатенко.

Дети отвечают на заданные вопросы и показывают сигнальные карточки, соответствующие интонации песни.

  •                                           
  •       

Разучивание песни «Скворушка прощается» по фразам.

Итог урока

Учитель: В городе “Интонация” нам встретились разные жители, которые рассказали многое о волшебных таинствах музыки и познакомили с новыми вокальными и инструментальными произведениями. С какой песней нас познакомил  Домифин?

Дети: Домифин - это житель улицы “Грустных и радостных интонаций”, который познакомил нас с песней “Скворушка прощается ” муз. Т. Попатенко.

Исполнение песни по куплетам.

Учитель: Какие зёрна хранятся в волшебном сундуке на площади музыкальных произведений в городе “Интонация”? Для чего нужны эти “зёрна-интонации”, какую информацию они в себе содержат?

Ответы детей.

Домашнее задание: нарисуйте Хранителя “зерен интонации” и придумайте ему имя.

Урок музыкального искусства

Разработала : учитель музыкального искусства Запорожской гимназии №11 Игнатенко Т.В.

Тема урока: Музыка моего народа.

Цели и задачи урока:

- познакомить учащихся с музыкальным искусством славянских народов;

- развивать художественный вкус, умение понимать музыку;

- формировать вокально–хоровые навыки, чувство ритма, музыкальные способности детей;

- воспитывать любовь к музыке своего народа, других славянских народов.

 

Тип урока: урок введения в тему.

 

Оборудование:

- иллюстрации к песням «Вийди, вийди, Іванку», «Бульба»

- сигнальные карточки – нотки

- музыкальный центр

- музыкальный инструмент (фортепиано)

- звуковая запись белорусского танца «Бульба»

-мультимедийная установка, компьютер

 

План урок

 

  1. Организация начала урока.
  2. Вступительная беседа о культуре и музыке славянских народов.
  3. Развитие навыков пения в фа мажоре и соль мажоре.
  4. Разучивание песни – веснянки «Вийди, вийди, Іванку».
  5. Слушание финала Первого концерта для фортепиано с оркестром П.Чайковского.

 

Ход урока

1. Организация начала урока.

- Музыкальное приветствие.

- Объявление темы и эпиграфа урока.

Показ презентации. Слайд 1, 2.

 

2. Беседа о культуре и музыке славянских народов

 -У каждого народа – своя музыка: народная и композиторская. В музыкальном наследии разных народов очень много общего. Это объясняется речевой и культурной близостью. Как в украинских, так и в белорусских и русских народных песнях ощущается широкая напевность, лиризм и задушевность мелодики, серьёзность и актуальность слов текста песен, в народных танцах – игровая танцевальность.

 

-Прослушайте белорусский народный танец «Бульба». Его мелодия основывается на белорусских народных традициях.

(учитель исполняет музыкальное произведение на фортепиано)

 

- Но это произведение – не просто танец, а и песня. Если его исполнить со словами в украинском переводе, то трудно догадаться, что это – белорусская мелодия. Вот послушайте.

(учитель исполняет украинскую народную песню «Ой, смачна картопля з печі »)

 

- А теперь послушайте украинский народный танец «Казачок».

(звучит танец в записи)

 

- Как вы думаете, похожи между собой украинский и белорусский танец?

- Какое настроение они создают?

- Какие танцевальные движения можно использовать в них?

- Какие ещё украинские танцы вы знаете?

Показ презентации. Слайд 3.

- А сейчас мы с вами потанцуем.

 Показ презентации. Слайд 4.

3. Развитие навыков пения в тональностях фа мажор и соль мажор.

- С каким настроением вы танцевали танец?

- Какой лад передаёт в музыке это настроение, покажите на сигнальных карточках?

- Все ли украинские песни и танцы написаны в мажорном ладу?

- Прослушайте отрывки  из украинских  народных песен «Ходить мороз по лужку» и «Ми кривого танцю йдемо».

(учитель исполняет отрывки песен)

- Определите, в каком ладу написаны песни. (дети показывают сигнальные карточки).

 

-Я вам предлагаю поработать в парах. Выберете себе один из отрывков , определите тональность и подпишите ступени.  – Кто из вас хочет быть координатором и поработать у доски?(учащиеся работают в парах, 1ученик работает с одной из песен на выбор у доски ).

- А теперь проведём взаимопроверку:

- Кто не справился с заданием?

- У кого были ошибки?

Учитель обращается к координатору:

- В какой тональности написана песня? Объясни, почему?

 

- Приготовьте «лесенки» для исполнения звукоряда. (дети поют звукоряд и показывают ступени на «лесенке»)

- Давайте споём отрывок одной из песен.

(ученики исполняют отрывок песни под сопровождение учителя)

- Песня «Ми кривого танцю йдемо» исполнялась по традиции с приходом весны. Такие песни в народе называли веснянками. Что вы знаете об этих песнях?

Опережающее задание

 

4. Разучивание песни – веснянки «Вийди, вийди, Іванку».

- Одна из самых интересных веснянок - «Вийди, вийди, Іванку».

(учитель исполняет песню)

 

- Какой характер песни?

- В какой темпе написана песня?

 

  •         Анализ мелодии и ритма

- На первый взгляд, мелодия песни очень простая, но при исполнении возникают вокально – ритмические трудности. Обратите внимание на партитуру песни, где вы можете заметить залигованные ноты, которые исполняются на распевании слогов(показ учителя). Это является характерной чертой украинских народных песен.

- Давайте прохлопаем ритмический рисунок песни. (ритмический рисунок записан на доске).

- Обратите внимание- на ударение в такте на 2 долю, а не на первую. Сосредоточьте внимание на скачкообразном ведении мелодии. Для этого давайте исполним тоническое трезвучие (в ми миноре) , теперь споём его, пропустив 3 ступень- соль (споём её бесшумно).

 

  •         Разучивание песни по фразам

Показ презентации. Слайд 5.

- интонирование 1, 2, 3 тактов .

- исполнение 1 фразы  со словами учителем , затем учащимися.

- сравнение 1 и 2 фраз, их мелодии.

- разучивание 2 фразы.

- соединение и исполнение 1 и 2 фраз (1 куплета).

- Эта песня исполнялась в хороводе. Обратите внимание на иллюстрации, как его исполняли девушки.

 Вашим творческим заданием будет придумать движения хоровода к песне – веснянке «Вийди, вийди, Іванку» или изобразить хоровод на рисунке.

 

5. Слушание музыки .

  •             Беседа учителя сопровождается показом презентации (слайд 6.)

- Эту веснянку однажды услышал выдающийся русский композитор П. Чайковский, когда он приезжал на Украину. Она очень понравилась композитору и он использовал её в финале своего первого концерта для фортепиано с оркестром.

- Давайте прослушаем фрагмент этого произведения, а если вы услышите мелодию веснянки, поднимите сигнальную карточку.

(звучит отрывок из финала первого концерта № 1 П.Чайковского)

 

- Композиторы очень часто используют мелодии народных песен других народов в своих музыкальных произведениях. Какие композиторы использовали украинские народные песни в своих музыкальных произведениях?

(дети вспоминают и называют композиторов и произведения)

(учитель вербально оценивает работу класса, отдельных учеников)

 

7. Итог урока

- Что интересного вы узнали на уроке?

-Какую песню мы разучивали?

- Какой русский композитор взял украинскую песню за основу для написания фортепианного концерта?

-Народные песни и народная музыка – неисчерпаемый источник классической музыки. Знакомиться с ними мы будем на последующих уроках этого семестра.

 

 

1

 

doc
Додано
2 лютого
Переглядів
163
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку