Опис досвіду Лабунської Наталії Анатоліївни з теми «Проектна діяльність учнів на уроках української мови та літератури»

Опис досвіду Лабунської Наталії Анатоліївни з теми

«Проектна діяльність учнів

на уроках української мови та літератури»

Працюючи двадцять шостий рік у школі, усвідомлюю, що рушійною силою процесу навчання є стійкий інтерес учня до предмету. Тож вважаю, що обов’язковою умовою навчання української мови та літератури є зацікавлення школяра.

Пріоритетним для мене серед сучасних інтерактивних та особисто зорієнтованих педагогічних технологій є метод проектів, тому впродовж п’яти років упроваджую тему «Проектна діяльність учнів на уроках української мови та літератури».

Працюючи над проектом, учень виконує конкретне завдання, але на основі вільного вибору, пов’язаного з його інтересами й нахилами, самостійно або в групі чи парі за умови, що кожен почуватиметься комфортно. Школяр самостійно підбирає матеріал, продумує, що хоче бачити в результаті, планує роботу, усвідомлює, для чого він виконує певний проект і де отримані знання й досвід можна застосувати. Цей метод мотивує учня до роботи, учить орієнтуватися в інформаційному просторі, привчає розподіляти час, розвиває критичне мислення, комунікативні навички, створює позитивну атмосферу на уроці, виховує відповідальність за спільну працю, дозволяє учню виконувати різні соціальні ролі. Щонайголовніше – здобувач знань отримує задоволення від процесу і кінцевого продукту.

Великий інтерес в учнів викликають рольово-ігрові проекти, які дозволяють «приміряти» різні соціальні ролі. Саме гра створює конкуренцію, викликає інтерес і бажання перемогти або самому, або в команді, де відповідальність лежить на всіх учасниках, а на капітанові – за правильно розподілені обов’язки в команді. Для того, щоб перемогти, потрібні і знання, й кмітливість, і спритність, тому привчає гра не лише конкурентоспроможності, а й умінню працювати колективно, докладати неабияких зусиль для спільної перемоги.

На уроках української мови та літератури проводжу конкурси, брейн-ринги, мовні аукціони, ігри такі, як-от: «Лінгвістична дуель», «Латка», «Вправа з ключем», «Ерудити», «Мовні обрахунки» тощо. На уроках літератури це випереджувальні завдання для літературознавців, істориків, критиків, психологів, на уроках – «Ти учитель» (журналіст, сценарист) тощо. Інсценізуючи уривки художніх творів, учні не тільки вчать слова, розігрують ролі, а й продумують декорації, костюми, підбирають музичне оформлення. Школярі презентують проекти, інсценізуючи «Кайдашеву сім’ю» та «Бабу Параску і бабу Палажку» І. С. Нечуя-Левицького, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Наталку Полтавку» І. П. Котляревського, колядки та щедрівки, сватання, народні пісні тощо.

Значне місце в моїй педагогічній діяльності посідають творчі проекти. Учні пишуть і поезію, і прозу. З метою мотивації чи рефлексії створюються сенкан та діаманта. Пишуть школярі етюди, есе, відгуки, листи героям чи авторам творів, відгуки, анотації, вигадують казки тощо. Так твір «Я – європеєць» Зінченко А. увійшов у сотню кращих в Україні (2017 р.). У районному конкурсі ораторського мистецтва з теми « Щасливий вік той, у якому живе твій подих долі й мрій…» (М. Вінграновський) учениця 11 класу Кушнір А. посіла ІІІ місце (2016 р.), до цього Крупа І. виборювала ІІ і ІІІ місця поспіль, у конкурсі творів-есе про письменника рідного краю «Земні та зоряні слова,/ глибинні та співучі! Не в мене ви, а я у вас/ довіку вірний учень!..»: особливості творчості М. І. Чумака» учениця 9 класу Пономаренко О. перемогла в районі, а провівши дослідницьку роботу з цієї ж теми, брала участь в обласній учнівській науково-практичній конференції Харківського територіального відділення Малої академії наук України, нагороджена Дипломом департаменту науки й освіти. У Міжнародному мовно-літературному конкурсі творів учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка в районному етапі учениця 5 класу Харченко І. посіла 2 місце (2017 р.) – це неповний перелік робіт, що були відзначені грамотами чи матеріальними подарунками.

Звісно, не всі учні хочуть писати твори, але іноді й не дуже вдалі, але цікаві для учнів творчі роботи, дають позитивний результат. Так з метою запам’ятовування написання ненаголошених [е-и] в словникових словах, прошу дібрати мнемонімічні формули, як-от: лев на леваді, пишний пиріг, леґінь з легенди, – Кайдалов Я. вигадує директора на «дирчику» – і учні всієї школи тепер знають, що слово «директор» пишеться з буквою и. А створюючи зв’язне висловлення зі словами чоловічого роду, Стадник С. «померлого собаку замотує в чорний тюль і хоронить, як козака, під високим насипом». Таке безглуздя, звісно ж, викликає сміх, та учні класу пам’ятають, що названі слова чоловічого роду.

На уроках літератури учні створюють творчі проекти, вигадуючи своє закінчення твору, або переказують текст, зумисно допускаючи помилки, чи  відтворюють з кінця, починаючи з розв’язки переповідають зміст, лише потім пояснюють причини того, що трапилося.

 Творчі проекти – це не лише зв’язні висловлення, це й буктрейлери до творів, презентації з добором акторів, які б зіграли ролі в ними відзнятому кінофільмі. Така робота розвиває уяву, креативність, критичне мислення, зв’язне мовлення, нахили й здібності й приносить неабияке задоволення від отриманого результату й високої оцінки, а отже, дитина стає компетентною.

У ході навчання залучаю учнів до виконання дослідницько-пошукової роботи. Це й квести з мови й літератури, пошук слова в електронному словнику ґаджета, добір досі невідомої учням інформації про письменника, написання рефератів тощо. Виконуючи дослідницько-пошукові проекти, Пономаренко О. посіла ІІ місце в районі у Всеукраїнському конкурсі-експедиції «Україна – моя Батьківщина» (2016 р.), а ІІІ місце в області виборола Зінченко А. (2019 р.) в конкурсі захисту робіт МАН на тему «Лексико-семантична характеристика прізвищ жителів села Дворічний Кут Дергачівського району Харківської області». Звичайно, це довготривала й досить складна наукова робота, яка потребує знань з предмету, уміння відбирати інформацію, класифікувати, встановлювати причино-наслідкові зв’язки, робити висновки, захищати власний проект, тому під силу лише найрозумнішим.

Гідне місце в моїй роботі посідає практично-виконавчий проект, результатом якого є літературна чи мовознавча газета, створена учнем гра, наприклад «Вірю чи не вірю?», навчальний посібник (таблиця, роздаткові картки, кросворд з певної теми чи за навчальним текстом, алгоритм, тест), мультимедійний продукт (презентація), постановка, свято ( я класний керівник 11 класу, учні вже самостійно написали сценарій випускного вечора). Такі форми роботи вимагають опрацювати декілька джерел, відібрати необхідну інформацію, продумати оформлення продукту, виконати грамотно й естетично роботу.

Навчаючи української мови й літератури, використовую інформаційні проекти, особливо, коли за урок треба опрацювати велику кількість інформації з теми. Учні виготовляють міні-проекти: портрет письменника й відомості про нього або вислови про видатну особистість чи його твір на аркуші А4; малюнок героя й цитати з твору тощо. Учні займаються оформленням газет з певної теми, стендів, буклетів. Цей проект спрямований на збір інформації про який-небудь об'єкт чи з певної теми з метою аналізу й узагальнення.

Отже, працюючи над темою «Проектна діяльність учнів на уроках української мови та літератури», розумію, що це той метод, який варто використовувати в Новій українській школі, бо направлений на особистісно зорієнтовне навчання й підтримує сталий інтерес до вивчення предмету. Принципами методу проектів є добровільність у виборі діяльності кожним учнем, посильність роботи й доведення її до логічного кінця, урахування інтересів дитини та її психологічних особливостей. У ході проектної роботи формуються основи культури праці – якісне виготовлення та естетичне оформлення продукту. Щонайголовніше для здобувача знань – корисна значимість виконаних проектів, досвід, знання й уміння, задоволення від процесу й отриманого результату, для вчителя – підвищення якості знань, бо підтримується інтерес до вивчення предмету, а для держави – компетентна особистість.