«Розквітай же, рідна українська мово!»

Сценарій свята  до Міжнародного дня рідної мови

 «Ну що б, здавалося, слова…Слова та голос — більш нічого,

Народ всевічний. Слово — наш народ.

На сцену виходять ведучі.

Ведучий 1: Доброго дня вам, шановні друзі! Ми раді вітати вас на святі рідної мови.

Ведуча 2. Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

Ведучий 3: Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

Ведучий 1: Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є живим корінням нашої вічно живої культури.
 

Пісня  «Ласкаво просимо»

Ведуча 1 Яка прекрасна українська мова! Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками. Мова… Яка ти багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами.

Ведучий 2 Ти квітуєш пелюстками слів у морозних думах полину, даєш поетові дужі крила, щоб міг піднятися у височінь, ученим ти відкриваєш мудрість людської душі. Ти повна сил, як кремезний дуб широколистий, тобі рости,  рости й не в’янути, бо у твоїм серці – «великого народу ніжна і замріяна душа»

.

 Ведуча 3  Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними  вільнолюбними  предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

……………………………….

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Ведуча. Мова — одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Ведучий. Народжується нове життя. Перші слова… Вони із матусиної колискової, бабусиної легенди. Саме вони відкривають дитині безмежний  світ зеленої діброви – мови. Отже, мова – спів, мова – казка. У мові – сиві віки і юний прийдешній день.

Ведучий . Через мову створюється неповторний емоційний світ єднання поколінь, світ, у якому живе рідне слово. Дитина ще не скоро вимовить його, але в дитячу пам'ять уже влилися звуки рідної мови.
 

Пісня «Музика слова»

ВЕДУЧА  Історiя кожного народу має героїчні й трагiчнi, щасливi й нещаснi сторiнки. На долю України випали великi поневіряння: турецько-татарськi орди, польськi феодали, росiйський царизм хотіли поневолити наш народ. Забороняли мати власну iсторiю, культуру, мову.

Звучить балада про Україну (муз. фон)

Засмутилася земля , що уквітчана весною

……………….

ВЕДУЧИЙ. Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.

ВЕДУЧА.  Ось кiлька сторінок «Скорботного календаря української мови»:

- 1720 рiк - росiйський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

- 1775 рiк - зруйновано Запорозьку Сiч і закрито українськi школи при полкових козацьких канцеляріях.

- 1862 рiк — закрито українськi недiльнi школи, якi безкоштовно органiзовували видатнi дiячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.

-  1876 рiк — указ росiйського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пiсень.

- 1884 рiк — закрито всi українськi театри.

-  1908 рiк - вся культурна й освiтня дiяльнiсть в Українi визнана царським урядом Росії шкiдливою.

-   1914 рiк — росiйський цар Микола IІ лiквідовує українську пресу - газети й журнали.

-   1938 рiк — сталiнський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення росiйської мови, чим пiдтинає корiння мовi укранськiй.

 -  1983 рiк — видано постанову про так зване посилене вивчення росiйської мови в школах, що призвело до нехтування рідною мовою навiть багатъма українцями.

 -  1989 рік - видано постанову, яка закрiплювала в Українi російську мову як офiцiйну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні...

Пісня  Л. Горова. «Українська мова»

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

……………………………..

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

ВЕДУЧИЙ.   «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування»,— писав Панас Мирний.

ВЕДУЧА.  У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова — державна мова України.

Мова кожного народу неповторна і — своя;

в ній гримлять громи в негоду, в тиші — трелі солов’я.

………………………………………..

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,— мова в кожного із нас.

Пісня  «Мова єднання»

ВЕДУЧА.   Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ.

ВЕДУЧИЙ.  Золота струна мови — символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.

Пісня   «Українська мова»

ВЕДУЧИЙ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,— скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей.

ВЕДУЧИЙ. На весь світ стало відомим ім’я Петра Яцика, українського мецената з Канади, який започаткував проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови, спрямованого на пропаганду і підтримку розвитку української мови.

 ВЕДУЧИЙ.  І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом  даній землі, в час, коли постала, як благословення Боже, вимріяна Шевченком незалежна Україна, в час, коли ми маємо здійснювати мрію Кобзаря — об’єднатися в одну велику сім’ю, ім’я якій — українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі випадки, як у гуморесках Павла Глазового.  (Звучать гуморески у виконанні учнів).

Читець 1. Заноза
Сказав якось Федір Галка
……………………………

Читець 2. Заморські гості
Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.

…………………..
Бо шпана по-українськи

Говорить не буде.
 

ВЕДУЧИЙ. Є у нашій мові й  те, що не вмирає —

Тепло любові, пам'яті, надій.

Із гумором співдружна Україна,

Так сміємося на здоров'ячко у ній.

Сценка «Баби Параска і Палажка на святі рідної мови»

Ведучий 1: Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив!». Зречення рідної мови призводить до мовної деградації, до самознищення особистості.

Ведучий 2: Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у словянському морі.

І Ведучий. Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово - щастя, натхнення, добра, миру , світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.

 Пісня. «Ми ніколи не зречемося рідної мови»