Опис досвіду роботи вчителя географії

Життєві шляхи – як ріки, а ріки – як життєві шляхи. Одні несуть свої води тихо й незворушно, інші ж вирують, намагаються знести каміння зі шляху, шукаючи нові русла. Саме такий неспокійний шлях обрала  для себе я, вчитель географії Валентина Володимирівна Костецька. Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів.

Сучасний учень прагне до усвідомлення сенсу навчання, його практичного значення і застосування в майбутній суспільно-економічній діяльності.        Перебудовчі процеси в Україні обумовили нові тенденції в розвитку освіти. Виникла потреба суспільства в творчих, діяльних і обдарованих, інтелекту­ально розвинених громадянах, оновлення національної свідомості, відродження духовності. В зв’язку з цим найактуальнішою є проблема переходу навчально-виховного процесу від предметно - знаннєвого підходу до компетентнісно -орієнтованого, переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі; розгляд цього результату з погляду потреби в суспільстві, забезпеченості спроможності випускника школи відповідати новим запитам ринку праці, пошуку свого «Я» у професії, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих проблем

   Моє завдання, як педагога полягає в тому, щоб дати дітям навички та вміння мислити творчо, критично. З цього  і випливає моя методична проблема: «Розвиток креативного мислення учнів на уроках географії, як елемент розвитку  творчих  компетентностей».

Вважаю обрану проблему актуальною тому, що вона забезпечує:

• уміння учнів самостійно вчитися;
• критично мислити;
• здатність до самопізнання і самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності;
• розвиток навичок необхідних для життєвого і професійного вибору.

 Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Саме творчі завдання дають змогу саморозкритися юному обдаруванню (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні). Ось чому таким  актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу,  активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.

   Погоджуючь із словами В. О. Сухомлинського, який говорив: «Творчість  - це глибоко своєрідна сфера духовного життя дитини, у якій яскраво розкривається індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можна охопити якимись однаковими правилами обов’язковими для всіх».

Сучасну систему освіти можна порівняти з шорстким природним каменем з безліччю гострих граней, западин і опуклостей, який відточується річкою часу для того, щоб оптимально виконати соціальне замовлення щодо формування функціонально грамотного випускника. Сьогодні основна функція педагога не стільки бути джерелом знань, скільки організувати процес пізнання, створити таку атмосферу в класі, в якій неможливо не вивчитися, і в цьому нам допомагають педагогічні технології, які ми застосовуємо на кожному уроці – головні складові частини навчального процесу.

 ХХІ ст. потребує різноманіття творчих особистостей. У зв’язку із тим необхідно надати дітям усі можливості для експерименту й відкриття нового в естетичній, художній, спортивній, науковій, культурній і соціальній сферах, які повинні доповнювати цікаві розповіді про те, що створили в цій сфері минулі покоління чи сучасники.       Національна стратегія розвитку освіти до 2021 року чітко зазначає, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують вдосконалення навчально-виховного процесу, активізують пізнавальну та творчу активність учнів.

  Існують різні аспекти формування творчої активності учнів. Якщо філософія обґрунтовує методологічну основу творчості (як діяльності що породжує щось нове, чого ніколи не було), психологія розглядає творчість як вищий рівень логічного мислення, яка є поштовхом до діяльності, соціологія досліджує вплив середовища на розвиток творчої особистості  (Л.С.Вигодський, С.Л.Рубінштейн, А.Н.Леонтьєва, А.М.Матюшкіна), то педагогіка вивчає методи та умови формування творчості учнів. Даній тематиці присвятили свої роботи зарубіжні та вітчизняні науковці: В.І.Бондар, Б.І.Которяєв, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, О.М.Алексюк, А.В.Киричук, А.А.Матюшкін, П.І.Підкасий, О.Я.Савченко.

Вважаю що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для такої особистості творча діяльність є життєвою потребою. Слід зазначити, що у психолого-педагогічній літературі поряд із терміном «творча особистість» трапляється термін «креативна особистість» - та, що має внутрішні передумови що забезпечують її творчу активність. творчу особистість може сформувати лише творчий учитель. Адже недаремно, звертаючи увагу педагогів на велику роль вчителя у формуванні творчої особистості В. О. Сухомлинський сказав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Не буде вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших».

     К. Д. Ушинський більше ста років тому сформулював основну мету школи: навчити дітей вчитися. Саме навчити не фізиці,географії,  історії, хімії, а сформувати здатність учити себе. Важливо навчити дитину самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. Тому мені, як учителю слід допомогти  дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення школи.

     На півночі є мудра притча: «Якщо людині дати одну рибину, вона буде сита один день, якщо дати дві рибини, вона буде сита два дні, а якщо навчити людину ловити рибу, то вона буде сита все життя.» Так і в навчанні – потрібно дати дітям не «заготовку» знань на завтра, а «озброїти» вмінням здобувати ці знання.

       Сьогодні у  класі сидять діти з різними здібностями і талантами. І переді мною встало непросте завдання – розкрити їх і розвинути. Потрібно допомогти дітям не просто засвоювати певну інформацію, але, і осмисливши її йти далі, знайти їй вживання, можливо, відкрити щось нове.

            Погоджуючись з основним принципом навчання В. Ф. Шаталова «Учити всіх, навчати кожного» -, вважаю, що дорога до кожного учня лежить через урок. На уроках діти читають, пишуть, думають, сперечаються, міркують, вчаться співпереживати, відкривають істини і пізнають світ.

         Урокам властиві непередбачені ситуації, і професійна майстерність вчителя перевіряється на них найстрогішим чином. Що необхідно, щоб учень не відчував себе безпорадним від невміння виконати вимоги вчителя, боязні отримати двійку, щоб навчання не було нудним заняттям. У чому ж секрети професіоналізму педагога? У підготовці до уроку.

     Для цього існує ряд сучасних інноваційних технологій, нових форм і методів роботи , зокрема:

• інтерактивні технологій;
• проведення нестандартних уроків;
• використання ігрових елементів.

Все це допоможе  зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення.

      На сьогоднішній день ця проблема особливо актуальна, тому що в світі вимог особистісно – зорієнтованого навчання не можливо вчити всіх однаково, потрібно знайти підхід до кожної дитини – старанної і не дуже, обдарованої і лінивої, лідера і виконавця. Швидкість засвоєння навчального матеріалу у кожної дитини різна. Для осмислення сприйнятої інформації кожному учню необхідно свій час. Одному достатньо 5-10 хвилин, а іншому декілька більше. Але всі діти мають здібності і нам, учителям, необхідно їх розвинути.

   Технологія навчання дітей за якою я працюю дає змогу забезпечити здобуття учнями знань на рівні Державного стандарту, зокрема:

• розвиток значущих рис особистості;
• розвиток умінь самостійного набуття знань;
• сприяння творчому зростанню обдарованих учнів;
• підтримка високого рівня мотивації вивчення географії.

Сутністю технології  в першу чергу є:

•  підвищення зацікавленості до навчання,
•  розвиток творчих можливостей учнів
• викликати у дітей пізнавальний інтерес.

Тому на кожному уроці  створюю умови, щоб:

• навчити дітей здобувати знання самостійно, при цьому організовуючи й направляючи сам процес навчання;
• виважено продумую запитання, а потім ставлю їх так, щоб вони активізували самостійну думку учня;
• розвиваю в учнів інтерес до навчання через проблемно – пошуковий підхід до висвітлення теми.(Додаток  Г)

   Забезпечуючи контроль та керівництво розвитком творчого мислення  підбираю різноманітні форми організації навчально-виховного процесу, а саме: фронтальна, індивідуальна, індивідуально-групова, робота в парах, трійках, робота в ланках, кооперативно-групова.

        З психологічної точки зору – враховую індивідуальні здібності та особливості мислення учнів та усі види їх пам’яті з метою підвищення  рівня засвоєння матеріалу, що сприяє: 

• формуванню навичок логічного мислення;
• розвитку творчих здібностей кожного;
• здатності до самоконтролю;
• пізнавальній мотивації;

Найважливішим для мене залишається питання: як вчити дітей?

Пошуки в кожного різні, але я вважаю,  вчити потрібно так, щоб уроки були цікавими і, при цьому, діти отримували міцні знання.

Які ж методи і методичні прийоми   переважають у моїй роботі? Це -  традиційні, випробувані часом і досвідом, а також новітні, інтерактивні  та  активні методи. Намагаюсь  поєднувати їх.   Щоб зробити уроки цікавими, змістовними, щоб учні чекали на них,  впроваджую  в практику нестандартні уроки, зокрема уроки-ігри.   Ігрова  діяльності підчас навчально – виховного процесу дає можливість можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання з географії. 

Належну увагу приділяю інтегрованим урокам. Їх використання  сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічно пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

        З метою формування творчої особистості розробляю посібники для самостійного опрацювання матеріалу учнями, дидактичні матеріали до уроків, завдання для перевірки знань.

 Домашні завдання намагаюсь урізноманітнювати, придаючи творчість. Так, починаючи з 6-го класу учні готують повідомлення з різних джерел інформації,  збирають добірки фотоматеріалів,  пишуть твори-мініатюри. З кожним роком ці завдання ускладнюються відповідно до вподобань і здібностей учнів. Це можуть бути: рекламні проекти, екологічні пам’ятки, кросворди, складання задач, проблемних запитань, створення відео та аудіозаписів, макети вулканів, водоспадів.

   У процесі  навчально-виховної роботи  ми помічаємо,  ознаки обдарованості у дітей, які  виявляються в яскраво вираженій пізнавальній необхідності. Вони випереджають однолітків в опануванні навчального матеріалу з предмета, прагнуть до систематичних знань з географії та інших предметів. Зрозуміло, що розкриття здібностей школяра, визначення ступеня його обдарованості можливі за умов працелюбності і високої пізнавальної активності. Отже, творчості необхідно навчати, а для цього необхідний час: спочатку йде найпростіше поповнення знань, далі відбувається формування умінь, тільки після цього процес спрямовується на розвиток творчих здібностей школяра.
Для того щоб кожний учень міг розвивати свої творчі здібності,  я як вчитель спрямовую свою роботу на те, що:

•  використовую  різні  форми, методи організації навчальної діяльності орієнтовані на конкретного учня;
• створюю атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу; 
• підтримую учня в його бажанні знаходити власний спосіб роботи, аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроці;
• спонукаю аналізувати інших;
• підтримую  ініціативу, самостійність у роботі;
• намагаюсь забезпечити створення умов  для природженого самовираження учня.

   Пропоную учням творчі завдання за їх бажанням. Творча діяльність дитини можлива в разі великої зацікавленості предметом вивчення, тому нав'язування творчих виступів не рекомендується. Наявність великої кількості телерадіоінформації, спеціальної географічної літератури, хрестоматій, посібників, сприятливий психологічний клімат на уроках підштовхує кращих учнів до самовираження, бажання засвоїти та розповісти на уроках додатковий матеріал з вивченої теми так, або він не був схожий на розповідь учителя, а доповнював її. Готую  додаткові матеріали та пропоную їх використання учням, що полегшує їх підготовку до уроків.(додаток Б, Г)

   Вагоме місце в роботі посідають міжпредметні зв’язки. Використовую міжпредметні зв’язки для того, щоб один предмет допомагав розкрити інший, а це сприяє підвищенню інтересу до предметів.(додаток Б)

   Щоб розвивати мислення учнів, їхні творчі здібності  потрібно використовувати проблемне навчання. В основному це завдання: порівняй, сформулюй, знайди логічний зв'язок. Проблемні завдання використовую цілеспрямовано. Перед учнями  ставлю проблему, яку вони повинні вирішити шляхом самостійного аналізу,  висування пропозицій, гіпотез, доказів,  спонукаю до пошуку знайти більше ідей, самостійно розв’язати поставлену проблему.(Додаток А. Урок № 6.)

   Обдарованим школярам необхідно приділяти значну увагу. такими заходами, які дозволять удосконалити навчально – виховний процес з обдарованими дітьми, дати їм не тільки глибокі знання, а й озброїти їх практичним розумінням основ географічної науки, є проведення олімпіад юних географів, конкурсів – захистів науково – дослідницьких робіт, КВК, вікторин.(Додаток В)

   На розвиток творчості беззаперечно  впливає поезія, яка стимулює пізнавальний інтерес, розширює свідомість, вчить сприймати світ, як єдине ціле, крім того вірші допомагають школярам краще зрозуміти та засвоїти новий матеріал, розряджають психологічну обстановку при опитуванні, мобілізують увагу, а головне дають можливість зацікавитися географією та полюбити її. Крім того поетичні твори можливо застосовувати на всіх етапах уроку. Особливо ефективно використання віршів при мотивації навчальної діяльності та вивченні нового матеріалу. (Додаток  Б, Д)

  Розвиваючи творчий потенціал дітей ретельно вивчаю індивідуальні особливості та потреби учнів і відповідно планую роботу з ними, створюю сприятливі умови для розвитку й реалізації творчого потенціалу учня, створюю умови для  самопізнання та самоутвердження школяра через усі форми і методи навчальної ті позакласної діяльності. При цьому використовую такі прийоми:

• використовую завдання, що вимагають висновків;
• створюю сприятливу атмосферу на уроці;
• заохочую висловлювання оригінальних ідей;
• використовую питання дивергентного типу;
• надаю дітям можливість активно ставити запитання;
• підтримую успіх.

    Ефективність застосування того чи іншого методу залежить від індивідуальних якостей учителя, його вміння за допомогою різних прийомів включати творчих, здібних школярів  в активну пізнавальну діяльність, спрямувати їхні зусилля на поглиблене оволодіння знаннями і уміннями.

   Творчий потенціал учнів не є вродженим, його не можна набути в процесі навчання, як знання, уміння, навички. Тут повинні проявитись певні цінності самої дитини, її внутрішні зусилля з культивування в собі творчого потенціалу. Відомо, що творчий потенціал – це передумова для творчого процесу, з одного боку, і його результат – з іншого. Творчий потенціал учнів розкривається поступово, поетапно, через збагачення творчого досвіду, систематичне спрямування на творчу діяльність, виховання потреби у творчості.

    Сьогодні запам’ятати всю інформацію, кількість якої постійно зростає, неможливо, та й не потрібно. Знання повинні поступатись способам діяльності і, в першу чергу, творчим. Іншими словами, важливий не стільки об’єм знань, якими володіє людина, скільки вміння добувати необхідні знання і застосувати їх у конкретних ситуаціях.

   Саме на це і спрямована моя  робота по формуванню креативного поля діяльності дитини. Така система роботи сприяє вихованню компетентної особистості в процесі вивчення географії, яка володіє ключовими компетентностями  та здатна самореалізуватися в суспільстві, знайти своє місце в житті.

 Отже, любімо дитину, розвиваймо дитину, створімо для неї школу радості, як вчив великий педагог В. О. Сухомлинський.

Бібліографія

1. Державна національна програма “Освіта” Україна ХХ століття. – К.: Райдуга, 1994. – 64 с.
2. Національна стратегія розвитку освіти до 2021року.
3. Закон України «Про інноваційну діяльність»..-[Online].Доступ http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.htm$40-15
4.  Баранов А. О возможности использования средств MS Office в обучении географии // География в школе. – 2003. - №7. – С.64-65.
5. Волобуєва Т.Б.Розвиток творчої компетентності школярів.-Х.:Вид.група «Основа»,2005.-112с
6. Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії // Географія. – 2004. - №23. – С.15-16.
7.  Калашніков І.В. Аналіз підходів до проблеми творчості в психолого педагогічній літературі. // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса. – 1999. – №8-9. – С. 113-117.
8. Костиря К. Використання комп’ютерів з метою особистісно орієнтованого навчання на уроках географії // Рідна школа. – 2004. - №10. – С.28-31.
9.                Корнєєв В. Комп’ютер і географія // Освіта. – 2003. - №12. – С.10-11.
10.            Мірошник С. Проблема формування творчої самостійної діяльності учнів у педагогічній науці // Світло. – №1. – 2003. – С. 10-13.
11. Митрофанова Ю.В. Подготовка будущих учителей географии к использованию новых информационных технологий // География в школе. – 2004. - №6. – С.43-55.
12. Новенко Д.В. Новые информационные технологии в обучении // География в школе. – 2004. - №5. – С.47-51.
13. Садовнікова О. Па. Розвиток творчої самостійності учнів колегіумів : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Інститут педагогіки АПН України. — К., 2008. — 20с.
14. Ротаєнко П. Комп’ютер у навчанні географії // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шкільний світ). – 2003. - №12. – С.7-9.
15. Шульгина О.В. Возможности и проблемы использования компьютерных технологий в преподавании географии // География в школе. – 2003. - №8. – С.45-49.
16. Юхимович О. Використання комп’ютерної техніки під час вивчення географії // Географія та основи економіки в школі. – 2003. - №5. – С.16
17. Валерій Пестушко «Географія в поезії»;
18. Юрій Безбородько «Формування географічних знань через поетичні образи»;

18. Валерій Власюк «Акровірші та віршовані загадки на уроках географії;

19. Ю.Ф.Федоренко «Віршовані загадки-топоніми на уроках географії;

20. М.П.Багацька «Використання поезії на уроках географії»;