Опис досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури

                                                       ВСТУП

                                            Від педагога залежить, чим стане серце дитини –

                           ніжною квіткою чи засушеною корою.

                                        Заповітна мрія кожного мислячого педагога –

                                             щоб серце вихованця було чутливим до кожного

                                               слова вихователя, щоб дитяча душа відгукнулась,

                                               мов ніжна струна, на тонку музику його душі".

В. О. Сухомлинський

Вплив творчості на розвиток особистості вивчав відомий вчений-дослідник Л.Виготський, який зазначив, що творчість має місце не лише там, де створюється щось абсолютно нове, а й там, де вноситься своє розуміння, щось по своєму відтворюється, змінюється. Якщо є творчий процес, обов’язково буде і результат. Творча особистість досягне його за будь-яких умов. В кожній людині закладені творчі начала – вроджені можливості. Головне – розвинути ці начала. Проблеми формування творчої особистості хвилювали педагогів-практиків: В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, А.С.Макаренка.

Психологічні дослідження підтверджують позитивну роль творчості у стимулюванні пізнавальних інтересів учнів, допитливості, дослідницької активності, здатності до знаходження оригінальних рішень та прогнозування.

Є.Л. Куц у статті «Формування творчої особистості засобами художньої літератури» стверджує, що «творчі здібності – продукт саморуху, самостійного розв’язання задач і питань, самостійного розкриття закономірностей і зв’язків між предметами та явищами… Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого інтерес, захоплення і пристрасть - рушійні сили».  

Навчання за своєю природою – процес творчий. А будь-яка творча діяльність вимагає постійного напруження сил.

Тема педагогічного досвіду вчителя зарубіжної літератури «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури та в позакласній діяльності».

Метою роботи є:

-         реалізація завдань нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;

-         створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей школярів, атмосфери співробітництва, взаємодії учителя та учня на уроках зарубіжної літератури ;

-         формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Результативність досвіду: виникає інтерес до вивчення предмета; збільшується кількість учнів, що бажають взяти участь в олімпіадах і різних конкурсах; підвищується культура усного і писемного мовлення школярів; сприяє розвитку творчої уяви і самостійної розумової діяльності учнів, поступово намічається тенденція зростання успішності, збільшення відсотків якості знань.

 Головним об’єктом  у навчально-виховному процесі є кожна конкретна дитина. В    основі досвіду    лежить    особистісно-орієнтоване    навчання, 

використання інтерактивних та мультимедійних технологій. 


 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

                               Виховання чутливості до слова та його відтінків –

                                       одна з передумов гармонійного розвитку особистості.
                                                                                               В.О. Сухомлинський

«Креативна особистість» та «творча особистість»

Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення, як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.

Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, її осмислення дозволяють запропонувати такий підхід до визначення творчої особистості. На основі ретельних досліджень психологів правомірно розрізняти поняття “креативна особистість” і “творча особистість”. Під “креативною” розуміють таку особистість, яка має внутрішні передумови (особистісні утворення, специфіка когнітивної сфери, нейрофізіологічні задатки), що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану ззовні пошукову та перетворювальну діяльність. Таким чином, детермінантою творчої активності особистості є її креативність. Але творча активність не завжди є продуктивною. Продуктивну творчу активність називають творчою діяльністю, тобто таким творчим процесом, внаслідок якого виникає нове досягнення, яке може мати як об’єктивну, так і суб’єктивну новизну та оригінальність. На основі цього можна дати визначення творчої особистості як креативної особистості, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. Так, наприклад, працелюбність не обов’язково притаманна креативній особистості, але для результативної творчої активності вона має першорядне значення.

 Щодо терміна “креативні риси”, який часто вживається дослідниками, то його слід застосовувати лише тоді, коли говориться власне про креативну особистість, тобто про характеристику внутрішніх передумов для творчості.

 Креативність – властивість особистості, що виявляється в тенденції до вирішення проблем по- новому, суб’єктивно чи об’єктивно, новими засобами, семантичними “стрибками”, новими конфігураціями дій або методів та ін.

Зрозуміти природу креативності без розуміння сутності творчості неможливо. В зарубіжній психології існує безліч підходів до визначення поняття креативності (більше 60) і їх кількість постійно збільшується.

Для активізації креативності необхідно створення особливого психічного стану особистості (емоційної, інтелектуальної, фізичної сфери), який сприяє творчому процесу. Робоче визначення поняття “творчий стан” передбачає одночасну активованість системи характеристик:

Креативні продукти можуть бути різноманітні за природою: нове вирішення проблеми з математики, відкриття хімічного процесу, створення музики, картини, поеми, нової філософської чи релігійної системи, оригінальне вирішення соціальних проблем.

 Співвідношення рівня процесів креативності й інтелекту впливає на особистісні якості та способи адаптації.

П. Торрансом  була висунута теорія "інтелектуального порога", заснована на експериментальних даних, отриманих з використанням розробленого ним тесту: якщо IQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворюють єдиний фактор, тобто пов'язані між собою, а якщо вище 120 – креативність стає незалежною величиною, тобто немає людей з низьким інтелектом і високою креативністю, але високий інтелект не обов'язково пов'язаний з високою креативністю.

Характеризуючи творчу дитину в цілому, можна констатувати такі її особливості:

1. Інтелектуальний потенціал – гнучкість, швидкість, точність, дивергентність, економічність мислення; цупкість зорової, слухової пам’яті, здатність до наслідування; жива уява; тривала концентрація й зосереджена увага.

2. Допитливість – внутрішня пізнавальна мотивація; відчуття нового.

3. Ініціатива – постійна активність і зайнятість; велика працездатність; любов до ризику; любов до труднощів.

4. Незалежність, самостійність, прагнення до самовираження, віра у свої сили, критичність, реалістичність самооцінки.

5. Наполегливість, відданість завданню, почуття напруженості.

6. Передбачення, створення еталонів. Ігнорування можливостей свого розвитку.

7. Оригінальність, творчість: нестандартні рішення, прагнення до творчих задач та занять, винахідливість.

8. Ерудиція, високий рівень мовленнєвої виразності, багатий словниковий запас, компетентність, систематизовані та міцні знання.

9. Психосоціальні характеристики: почуття справедливості, потяг до лідерства, почуття гумору.

Творча дитина ставить завдання, виконання яких вимагає відстрочки часу. Тобто мотивація діяльності має дальню перспективу.

Спеціалісти намагаються розв'язати завдання щодо структурування якостей творчої особистості. Дослідники все більше погоджуються з думкою, що здатність до твор­чості властива не лише видатним діячам науки, техніки та культури, а й характеризує всіх людей, що її можна стимулювати та розви­вати цілеспрямованими заходами, підвищуючи ефективність продуктивної діяльності людини в різних галузях, повно використовуючи творчий потенціал.

Психологічна наука, як зазначає М.Г.Ярошевський, у XX столітті відмовилася від твердження про унікальність творчого акту і твор­чої особистості. Психологи переконані, що здатність до творчості закладена в кожній людині, яка реалізує її різною мірою в різних умовах.

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури     

Урок зарубіжної літератури дає учням можливість поринути у світ творчості – знайомитися з художньою лабораторією письменника; знаходитись в умовах, коли треба написати листа герою, взяти участь в інсценівці, намалювати ілюстрацію до твору. Тому урок літератури не можна уявити поза творчістю, поза розвитком уяви учнів, фантазії, асоціативності мислення, образності, уміння естетично оцінювати життєві та мистецькі явища.

  Однак, на уроках літератури деяку навчальну інформацію слід заучувати. Матеріал, який засвоюють учні, не завжди однорідний за своїм змістом і характером, тому, окрім ідейно-художнього змісту твору, учні повинні знати певні факти з історії його написання, біографії автора, теорії літератури (щодо визначення жанру цього твору) тощо. Ці знання є фоном, фундаментом, обов’язковою умовою для розгортання творчої діяльності учня.

Творчість як процес має певні етапи:

1) підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз;

2) процес вирішення проблеми;

3) період творчого процесу - інсайт (осяяння) - результат активності підсвідомих сил.

Узагальнюючі етапи творчої діяльності:

• вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми;
• формулювання гіпотези;
• доведення гіпотези.

Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках вчитель використовує створений  дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.

Методи і форми роботи по формуванню творчих  здібностей учнів

на уроках зарубіжної літератури

Щоб стимулювати творчу активність школярів, вчитель використовує такі методи і прийоми:

 - використання цікавих аналогій;

- створення ситуацій емоційного переживання;

- проблемний метод навчання;

          -  метод відкриття;

         - метод творчого читання;

- створення ситуації вибору;

- самостійна дослідницька робота;

- завдання для розвитку уяви у зв’язку з прочитаним;

- метод «зацікавлення» навчальним матеріалом;

- завдання пошуково-дослідницького випереджального характеру;

- завдання літературознавчого характеру;

- міжпредметні зв’язки;

 - мультимедійні технології;

-застосування інтерактивних вправ.

А також різні види творчо-розвивальних технологій:

• технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень - суб'єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);
• технологія навчального дослідження;
• проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук);
• технологія «мозкового штурму»;
• технологія виконання евристичних завдань;
• технологія розв'язування дослідницьких проблем.

Працюючи над проблемою розвитку творчих здібностей учнів, вчитель урізноманітнює методи і прийоми навчання, види роботи, які виконують учні, адже одноманітність робить уроки сірими і буденними, що убиває в учнів бажання творчо мислити.

У своїй роботі вчитель велику увагу приділяє оптимальному вибору методів, прийомів і засобів навчання, які зумовлюються змістом уроку, характером і специфікою навчального матеріалу.

  Враховує, безумовно, пізнавальні інтереси і можливості школярів, рівень їх інтелектуального розвитку.

Під час організації навчально-творчої діяльності школярів застосовуються такі методичні прийоми:

- класифікаційний огляд (для впорядкування ідей, що виникли в результаті  «мозкової атаки»);

- порушена послідовність (для встановлення логічних зв’язків, перевірки знання тексту тощо);

- сенкан (для узагальнення інформації, спонукання учня розмірковувати над темою);

- «займи позицію» (спрямований на формування власної точки зору й уміння її відстоювати);

- передбачення (формує вміння робити передбачення, наприклад, за назвою твору);

- читаємо та запитуємо (формує вміння формулювати запитання та знаходити на них відповіді у тексті твору);
- запитання до автора (для глибшого розуміння тексту, активізації процесу читання). 

Для розвитку творчих здібностей учнів ефективними є мовленнєво-творчі вправи, які вчитель застосовує у своїй діяльності:
- спрямовані на розвиток фантазії та уяви: «Уяви себе…», «Уяви собі…»;
- спрямовані на формування вмінь відстоювати власну думку: «Доведи думку», «Переконай учителя»;

- спрямовані на формування вмінь оцінювати результати роботи: «Оцінисебе…», рецензування тексту.

 Ефективним є і проблемний метод, який активізує навчальну діяльність учнів, не залишає байдужим навіть самого пасивного школяра, вимагає ґрунтовної відповіді, яка спирається на відпрацьований матеріал уроку.

   Відповіді на проблемне питання є різними, вони дають можливість зрозуміти позицію учня, а також побачити глибину засвоєння ним теми уроку.

 Під час вивчення творчості Миколи Гоголя на початку уроку перед семикласниками ставиться проблемне питання «До якої культури належить спадщина Гоголя – до російської чи української?» ; вивчаючи творчість Петрарки у 8 класі,учні працюють над питанням «Чи актуальна творчість поета сьогодні, чому?»; під час роботи над творчістю Омара Хайяма працюють над питанням «Чому через 100 років читачі усього світу не втрачають цікавості до творчої спадщини митця?». До обговорення актуальних проблем художнього твору вчитель залучає батьків через завдання, яке дає дітям. Так, вивчаючи твір «Останній дюйм» Дж. Олдріджа у 7 класі, було поставлено перед учнями завдання: прочитати або переказати батькам оповідання Дж. Олдріджа «Останній дюйм» і записати їхню думку щодо проблем, порушених у цьому творі. Підготуватися до уроку-дискусії. Поставити батькам запитання за темою майбутнього уроку-дискусії («У чому полягають проблеми взаємин між батьками й дітьми? Чи здатні вони порозумітися одне з одним? Яку роль у взаєминах різних поколінь відіграють родинні цінності та традиції?»), записати їхні відповіді. Вивчаючи тему«Друга світова війна в літературі», було дане завдання учням: розпитати батьків про участь їх дідів, інших членів родини у Вітчизняній війні. Чи зберігається у вашій родині пам'ять про цих родичів, як вона передається із покоління в покоління?

Широко застосовується метод творчого читання, а саме:

• виразне читання учителя;
• читання окремих епізодів, сцен з п’єс;
• виразне читання учнів;
• коментоване читання;
• читання напам’ять. 

    Творче читання вимагає особливої уваги до слова, фрази, ритму. Цей метод дозволяє вчити дітей слухати і чути художнє слово, насолоджуватись ним, вчитись самим говорити і читати виразно.
Вчитель пропонує учням цікаві завдання для розвитку творчої уяви у зв’язку з прочитаним. Вивчаючи у 7 класі твір Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», ставиться перед учнями завдання: Ви — автор картини або колажу за мотивами оповідання Г. Белля. Опишіть кольорове тло подій в оповіданні. Які кольори створюють символіку подій? - Ви — звукорежиссер радіотрансляції оповідання. Яким має бути звукове тло цієї радіотрансляції? Опишіть повоєнну зустріч учнів цього класу. Чи всі вони обрали однаковий шлях? Як ви вважаєте, що найстрашніше у долі цього юнака? При вивченні «Долі людини» М. Шолохова пропонує учням (опис за уявою) - опишіть оповідача від особи його випадкового співрозмовника і хлопчика. Вивчаючи у 8 класі «Божественну комедію» Данте, учні мандрують колами пекла разом із Вергілієм - екскурсоводом. Таким чином, школярі мають можливість спробувати себе у ролі екскурсовода. Готуючись до екскурсії, учні краще засвоюють матеріал підручника, знайомляться із додатковою літературою, користуються інтернет-ресурсами. Пропонується учням створювати ілюстрації до прочитаних творів. Свої роботи діти захищають, а учні класу ставлять їм запитання. З метою формування спеціальної підготовки з питань теорії літератури, біографії письменників, характеристики літературних напрямків вчитель використовує метод «зацікавлення» навчальним матеріалом, адже ці знання є фундаментом літератури і учні повинні вміти аналізувати, синтезувати і виділяти головне в теоретичному матеріалі. Використовує асоціативний ланцюжок, який складається з важливих моментів біографії і творчості письменника, характеристики літературних явищ. Працюючи над вивченням певної історико-літературної епохи (Античності, доби Відродження, класицизму тощо), школярі складають її «паспорт», в якому описують основні її характеристики.

Під час вивчення творчості письменника повідомляються учням маловідомі факти з його життя або цікава інформація про історію створення художнього твору. Наприклад, щоб зацікавити особистістю Амадея Гофмана, вчитель повідомляє про кохання юної Юлії Марк до 35-річного письменника, яка брала

у нього уроки музики і який на той час був одружений.

Письменник чудово розумів відстань, яка була між ними, він тільки музиці й паперу відкривав свою шалену пристрасть. Під час написання «Крихітки Цахес…» Гофман перебував у хворобливому стані, і малюк Цахес відвідував письменника у його хворобливій уяві. Автор особисто узявся за створення ілюстрацій до твору з метою чіткої характеристики головного героя. Коли вивчається творчість М. Булгакова, згадуються деякі історії, пов’язані з екранізацією славетного роману Булгакова, про фатальність та витівки диявола під час зйомок. 

Важливим етапом засвоєння програмового матеріалу є використання міжпредметних зв’язків. Так при вивченні новели О. Генрі «Останній листок» був проведений компаративний урок з уроком української літератури і твору В. Стефаника «Кленові листки», а при вивченні твору Сетон-Томпсона «Лобо-володар Корумпо» урок був проведений разом з вчителем біології і вчителем образотворчого мистецтва. На уроках твори музики, живопису, художні тексти, історичні факти можуть бути як об’єктом дослідження, так і першоджерелом у творчому процесі, або фоновим матеріалом, що дозволяє сприймати художній твір і світовідчуття школяра цілісно, «по іншому» (історичне дослідження «Гоголь і Україна»).

Вчитель постійно ставить учнів у ситуацію самостійного здобуття знань, практикує завдання випереджального характеру. Найчастіше це відбувається під час вивчення творчості письменника та історико-літературних епох.
Неможливо вивчати творчість письменника, оминувши традиції, історію, культурні надбання його народу.

На таких уроках необхідний яскравий, вражаючий ілюстративний матеріал, який не залишить учнів байдужими.

 У цих випадках на допомогу приходить слайд-шоу.

(урок у 7 класі за темою «Диво перемоги романтичної мрії над законами буденного світу» (за повістю О. Гріна «Пурпурові вітрила»).

Серед вдалих спроб - проведення уроків з використанням мультимедійних технологій, створення проектів, міні-презентацій, досліджень.

В кінці I семестру учням 11 класу було запропоновано підготувати творчий проект. «Художні світи російських поетів “срібної доби” В. Маяковського, М. Гумільова, О. Мандельштама, М. Цвєтаєвої, С. Єсеніна».

Попри всі переваги мультимедіа, впроваджуючи комп’ютерні технології у навчання, вчитель переконана в тому, що слід керуватися критерієм доцільності.

Важливе значення для розвитку творчих здібностей учнів має домашнє

завдання. М.М. Поташник, доктор педагогічних наук, стверджує, що повинна існувати диференціація домашніх завдань (за характером, змістом та об’ємом). 

Зокрема популярною для учнів є робота над домашніми індивідуальними завданнями, що передбачають розвиток обдарованості, творчих здібностей, заглиблень у літературознавчий, філософський, соціологічний контекст.

Намагається вчитель розвивати творчі здібності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень. Робить це поступово: від репродуктивного мислення до продуктивного, а відтак до творчого. Використовує фантастичну уяву, навчає запам’ятовувати зразки. Як зазначає Е. Мейман, «фантазія є першою формою діяльності, за допомогою якої свідомість дитини перероблює засвоєний матеріал наочних уявлень і перетворює цей матеріал на її справжнє духовне надбання». У таких учнів важливо підтримувати впевненість у своїх творчих можливостях, створювати умови для самовираження в межах своїх можливосте

 Позакласна робота з предмета

  Позкласна діяльність з предмета є не менш важливою ланкою у розвитку творчих здібностей учнів. Тому вчитель залучає учнів до проведенням різних масових заходів з предмету зарубіжної літератури, а саме:

         - участь у районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах дитячих                          творчих робіт, предметних учнівських олімпіадах;

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що педагогічна діяльність вчителя має позитивний вплив на суб’єкти навчально-виховного процесу, на розвиток їх творчих здібностей, а також досягнуті певні успіхи, а саме: 

• активна самоосвітня діяльність учнів;
• всебічний культурний розвиток школярів;
• інтерес до предмета, вироблення цілей самореалізації на уроці та в позаурочний час;
• зростання успішності, збільшення відсотків якості знань;
• підвищення культури усного і писемного мовлення школярів;
• розвиток соціальної та громадянської компетентностей.

А щоб результат роботи був недаремним,  вчитель повинен бути майстром своєї справи, умів створити таку  атмосферу роботи на уроці, щоб учням хотілося вчитися і проявляти свої здібності, умів вирізняти найкращі таланти своїх вихованців і направляти   у потрібно русло .

ЛІТЕРАТУРА

1.  Гонташ Г.Є. Формування творчої особистості. // Всесвітня література та культура. – 2003. - №5- с.13-16
2. Дем’яненко О.О. Програма системного використання творчих завдань під час вивчення зарубіжної літератури, та  до неї, 5-8 кл. // Всесвітня література. – 2004. - №9-с.14-19 
3.  Куц Є.Л. Формування творчої особистості засобами художньої літератури. // Всесвітня література. – 2000. - № 2. – с.5-7
4. Романець В.А. Психологія творчості. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-е вид., 2001. – 288с. (с.131)