Опис досвіду "Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури як засіб самопізнання та саморозвитку особистості"

Єсипенко Світлана Олексіївна,

вчитель української мови та літератури

комунального закладу

 «Спеціалізована школа І – ІІІ ступенів № 247

з поглибленим вивченням іноземних мов»

Деснянського району міста Києва

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках

української мови та літератури

як засіб самопізнання та саморозвитку особистості

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………3

Методи і форми роботи на уроках української мови та літератури…………...4

Мотиваційний лист……………………………………………………………….9

МАН - територія дослідницьких пошуків та наукових експериментів для талановитих та цілеспрямованих здобувачів освіти………………………….10

Висновки…………………………………………………………………………11

Список використаних джерел…………………………………………………..11

Додатки

Вступ

         Великий педагог В.О. Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форми роботи, які б сприяли розвитку пізнавальної активності дітей. У системі освіти творчі можливості, закладені в кожній людині природою, мають бути розвинені та педагогічно скориговані. Школа  повинна закласти підґрунтя розвитку творчого потенціалу особистості та визначити сталий напрямок цього процесу. Здатність учня до творчості  і сьогодні залишається пріоритетною  у формуванні ключових компетентностей здобувачів освіти.

        У сучасному світі людині потрібно творчо мислити, приймати нестандартні рішення. Молодь повинна мати вміння надавати відповідний контекст ідеям і знанням, оцінювати нове та відкидати знецінену інформацію. На мою думку,  сучасні уроки мови та літератури — це насамперед уроки, на яких  учитель уміло використовує всі можливості учня, весь його творчий потенціал з метою активного розумового розвитку, глибокого й усвідомленого засвоєння лінгвістичних знань, формування комунікативної компетентності та морально-вольових якостей, відтак — виховання мовної особистості.

        Слід зазначити, що на уроках мови та літератури вчитель повинен формувати в учнів і прагнення до самостійного пошуку, тому що дитина повинна оволодіти  і самоосвітньою компетенцією, яка виховує внутрішню дисципліну, вміння самоорганізуватися, спланувати свою діяльність, обрати власні способи вирішення проблеми і дати об’єктивну оцінку своїм здобуткам. Сьогодні учні можуть отримати інформацію з будь-яких джерел, але, на жаль, така інформація має здебільшого не пізнавальний, а розважальний характер, тому що легше споглядати, а не навчатися. Саме тому важливо акцентувати увагу сучасних школярів на  необхідності пізнавати світ і себе в ньому, самовизначатися й  виражати   свою позицію. На своїх уроках я спонукаю учнів до творчої діяльності та саморозвитку шляхом  пізнання, практичної діяльності та спілкування. Я вважаю, що це забезпечує і розвиток, і самостійність.

 Методи і форми роботи на уроках української мови та літератури

         На мою думку, основною формою організації навчальної діяльності є урок. А от яким йому бути, вирішує вчитель. У своїй педагогічній практиці я використовую традиційні уроки з елементами інноваційних технологій. Я переконана, що саме інноваційні технології сприяють розвитку творчої особистості, а інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, створює ситуацію успіху, сприяє повноцінній діяльності кожної дитини. На уроці я використовую різноманітні інноваційні технології.

          «Асоціативний кущ» - вільний запис асоціацій з певної теми. Я вважаю, що асоціації мають суб’єктивний характер, вони в кожного свої, тому, якщо учень до слова зима назвав асоціацію ліжко, прошу його пояснити, як він міркував. Саме процес встановлення зв’язків між двома поняттями є найціннішим. Цей метод особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час аналізу образів літературних героїв. Під час  написання твору-опису зовнішності людини за картиною відомого українського художника О. Мурашка «Дівчинка з собакою» у 7 класі діти складають різні «асоціативні кущі»: вираз обличчя дівчини, очі, зріст, постава, волосся, зачіска, одяг тощо. Цей матеріал і є основою роботи.

Так у 5 класі під час вивчення казки  І. Франка «Фарбований Лис»  учні «одягають» головного героя  в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ. Для учнів 5-6 класів такі завдання легкі і цікаві, тому що допомагають визначити основну думку твору (що засуджується або возвеличується). Також цей метод використовую для «входження» в тему, яка буде розглядатися в подальшому. Наприклад, тема «Прикметник». Які асоціації?  Частина мови, ознака, неповторність, краса, багатство, який – яка – яке – які. Тема «Займенник». Які асоціації?  Я - він, заміняє, повтор, частина мови, хто-що ,вказує – не називає. Таким чином перейшли до вивчення  нового.

              «Гронування» - ця методика навчання спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми, висловлюючи свої почуття, емоції, ставлення. Крім розвитку мислення, збагачує мову учнів, уяву, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, бачити головне. Часто використовую цей метод на уроках узагальнення та повторення матеріалу. Перевагу надаю багаторівневим гронам.

Українська мова. Речення, його ознаки (Додаток 1).

Українська література. Леся Українка «Лісова пісня». Зображення світу людини та світу природи в гармонійних і суперечливих взаєминах (Додаток 2).

           «Навчаючи, вчусь» - цей метод використовую у вивченні блоку інформації або в узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що вивчаються на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання. Я готую картки з фактами, що стосуються теми уроку, роздаю їх дітям. Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Далі їм пропонується ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Учень може одночасно говорити лише з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. У відведений час варто забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації. Після того, як діти завершать це завдання, пропоную їм   відтворити отриману інформацію. Відповіді можуть записуватись на дошці. Картки можуть містити різні факти.

Тема «Прикметник» (6 клас)

1.Широкий- якісні прикметник, київський- відносний, лисячий- присвійний.

2.Ширший, більш широкий -вищий ступень порівняння прикметників.

Найширший, найбільш широкий - найвищий ступень порівняння прикметників.

3. Казковий, вишневий, суттєвий, кущовий, матчевий.!!!!!!

4. Музичний, логічний.

5. Бабусин, Софіїн, учнів.

6.Західноукраїнський, теплолюбний, дводенний, багатоканальний, жовтогарячий.

7. Мовно-літературний, світло-зелений, 100-річний, північно-західний, військово-спортивний.

8. Стінний, бетонний, орлиний, гречаний.

Дивлячись на слова, учень повинен згадати правила, розказати їх іншому та навести свої приклади .

О. Кобилянська «Valse melancoligue» (10 клас)

1. О. Кобилянська – гірська орлиця.

2.  «Valse melancoligue» - літературний паспорт.

3. Ганнуся – « ясна, майже попеляста блондинка з правильними рисами й дуже живими блискучими очима. Збудована була прегарно»

4. Марта- учителює, одружується, стає зразковою матір’ю.

5. Софія- утілення Музики, надзвичайно обдарована дівчина, яка має великі успіхи в грі на фортепіано.

6. Незалежність і самодостатність Ганнусі, Марти, Софії.

Учень наводить приклади з біографії письменниці та тексту по кожному факту.

            Мікрофон - ідея цієї інтерактивної вправи полягає в тому, що вчитель пропонує учням швидко, кількома реченнями  висловити свою думку стосовного певного питання. Класу пропонується уявний мікрофон, який передається від учня до учня після того, як кожен висловив свою думку. Перевагою цього методу є те, що учнів не потрібно ділити на окремі групи.

Наприклад, під час вивчення теми в 5 класі «Значення мови в житті людини

та суспільства. Українська мова – державна мова України » для актуалізації опорних знань пропоную такі запитання:

- Для чого людям потрібна мова?

- Як мова допомагає в навчанні й праці?

-  Чому суспільству було б важко без мови?

- Чому потрібно берегти рідну мову?

- Що означає статус державної мови?

При вивченні твору «Скарб» О. Стороженка ( 7 клас) прийом «Мікрофон» застосовую, коли говоримо про щастя. Даю учням завдання, щоб вони зачитали твори-речення «Що таке щастя?»

* «Щаслива та людина, яка має родину »

* «Щастя дається тому, хто багато працює».

* « У житті все щасливе, все пречудове. Життя ціниться не за тривалість, а за зміст»

*«Щоб людина була щасливою, їй треба заслужити своє щастя, мати на нього право. Тільки тоді воно буде повноцінне, справжнє.»

* «Щаслива та людина, яка має надійних друзів »

                Незакінчені речення - цей прийом дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими, крім того,  вчить  говорити коротко, але по суті і переконливо.

Чітко називаю тему, з якої учні будуть висловлюватися, формулюю незакінчене речення і пропоную дітям закінчити його.

Сьогоднішній урок змусив мене замислитися…

Найбільше вразило мене…

Я навчився(лась)…

На сьогоднішньому уроці мені сподобалося… і не сподобалося…

Я переконався(лась), що…

          Мозковий штурм використовую, щоб створити різні варіанти вирішення певної проблеми. Основне завдання методу — зібрати якомога більшу кількість ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення й стереотипів. Учням пропоную згадати все, що вони знають або думають, що знають з певної теми. При проведенні «мозкової атаки» не ставлю запитань. Учні мають самостійно пригадати все, що знають з теми. «Мозкова атака» використовується і для розв’язування завдань, під час яких потрібно обговорювати різні підходи вирішення проблеми. Така «мозкова атака» має іншу мету і, відповідно, інший результат.

Ставлю учням конкретне запитання:

Чому роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», як вважає літературознавець О. Білецький, нагадує будинок із численними прибудовами? (10 клас)

Відповіді різні:

складна композиція;

роман багатоплановий, бо в ньому порушуються різні проблеми;

яскравість та багатство мови;

різний часовий простір

Обговорюється кожна відповідь і робиться узагальнення.

Під час вивчення в 10 класі поеми І. Франка «Мойсей» ставлю кілька різних питань : «Що значить Біблія для тебе?», «У чому полягала місія Мойсея?», «Роль лідера в суспільстві?»

        З учнями 5- 7 класів на своїх уроках  часто використовую різні ігрові завдання, які здебільшого є пошуковими, створюють позитивну мотивацію навчання, пробуджують бажання знати, самостійно відкриваючи для себе певні мовні та літературні явища. Учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості. Лінгвістичні кросворди, вікторини, загадки, ребуси, мовні конкурси допомагають реалізувати творчий потенціал учнів, підвищують інтерес до вивчення предмета, є заохоченням до процесу письма учнів, які не люблять писати, допомагають зрозуміти понятті і зв’язки, які інколи важко усвідомити при традиційних формах навчання.

       Сенкан - вільна форма творчості, яка вимагає від учня вмінь знаходити в матеріалі найважливіше, робити висновки, коротко їх формулювати та виражати своє ставлення до проблеми, використовуючи лише п’ять рядків. Це швидкий і потужний засіб будь-якого уроку. Будова сенкану:

1. Іменник (тема)

2. Два прикметники (яке воно?)

3 Три дієслова(що воно робить?)

4 Фраза-висновок з чотирьох слів.

5 Іменник- синонім до теми

П’ятикласникам та шестикласникам сенкан допомагає під час написання творів, старшокласники люблять цей вид діяльності на літературі, коли вивчають теорію літератури або невеликий прозовий твір.

Тема «Особливості твору-опису тварин. Письмовий твір-опис тварин» (5 клас)

Спочатку кожен учень обирає тваринку, яку буде описувати, а потім складає сенкан.  Всі сенкани записую на дошці, щоб учні могли використовувати  їх як  допоміжні слова при написанні твору.

Котик                                                                     Собака

М’якенький, пухнастий.                                      Грайливий, швидкий.

Муркотить, радує, грає.                                       Охороняє, звеселяє, бешкетує.

Приносить мені втіху, насолоду.                        У будь-яку погоду гуляємо.

Ніжність!                                                               Друг!

Теорія літератури

Персоніфікація                                                     Епітет

Нежива, жива.                                                      Образний, живий.

Ходить, літає, переноситься.                              Описує, прикрашає, фарбує

Як сплять старі гаї?                                             Я йду широким степом

Олюднення                                                           Означення

Мотиваційний лист

Значні випробування під час війни спіткали й  одинадцятикласників. Вони готувалися до ЗНО з української мови та літератури, а довелося складати мультимедійний тест. Зрозуміло, що твору-роздуму, до структури якого вони вже звикли, не було, але долю багатьох абітурієнтів міг вирішувати мотиваційний лист. Поставали питання : « Як написати його без помилок? Чого категорично не можна робити? На чому  слід наголошувати?» Цей  вид творчої роботи потребував нових умінь та навичок. Крім того, на уроках мови не відводилися окремі години для його опрацювання. Але попередня клопітка робота дала свої результати, тому мої випускники гідно впоралися з цим завданням, виявивши творчий підхід (Додаток 3 ).

МАН - територія дослідницьких пошуків та наукових експериментів для талановитих та цілеспрямованих здобувачів освіти

               Особливу увагу приділяю участі дітей у Всеукраїнському конкурсі -захисті  науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, тому що це майданчик для подальшої  науково-дослідницької та експериментальної роботи молоді. Моя мета - виявити і підтримати обдарованих дітей, залучити їх до творчої діяльності. Я починаю працювати з учнями з 8 класу. Спочатку обираємо тему, розмірковуємо над предметом дослідження, змістом, структурою роботи. Перший розділ  роботи теоретичний, другий – практичний. Якщо перший розділ вимагає від учня вміння аналізувати та систематизувати науковий матеріал, то другий потребує креативності та творчості. Восьмикласники лише роблять перші кроки в науковій роботі, тому це більше схоже на реферат, а в дев’ятому класі ми вже розширюємо зміст і вдосконалюємо попередній матеріал. Старшокласники можуть продовжити працювати над цією темою , обираючи інший предмет дослідження, або зовсім змінити тему. Це вже залежить від уподобань дітей.

1.Гресь Дар’я . Образ козака-характерника в сучасній дитячій літературі .

2. Вінічук Софія. Тема Євромайдану в сучасній українській літературі .

3.Вінічук Софія . Майданна література та література про УПА: компаративний аналіз.

4. Малюга Ярослав. Зорова поезія: особливості авторського почерку (на матеріалі творів Івана Іова).

5.Ружило Людмила. Комікси: лінгвостилістичні особливості української версії.

6.Осельська Ольга. Терапевтичні та патогенні тексти крізь призму образів.

Висновки

       Отже, процес розвитку творчих здібностей учнів складний і багатогранний. Це зумовлено тим, що творча діяльність пов’язана з багатьма сторонами освітнього процесу, виступаючи одночасно як метою, так і результатом навчальної діяльності учнів. У своїй роботі я керуюся принципами послідовності, наступності та системності. Саме тому  я обираю такі форми і методи роботи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленість та бажання працювати, пізнавати та розкривати себе, свої здібності, свій потенціал. Учителю важливо помітити, підтримати, не розгубити ці дорогоцінні скарби, допомогти в становленні особистості. Тож намагатимуся і надалі створювати такі ситуації, що сприятимуть творчій активності школярів, розвитку їхньої уяви, асоціативного мислення, прагнення постійно вдосконалюватися.

Список використаних джерел

1. Борисенко Н. Вебінар « Інтерактивний урок: творимо разом із учнями». Режим доступу: https://youtu.be/998n4dz_DI4

2. Демчук-Маригіна Д. Вебінар «Практичні прийоми розвитку творчих здібностей учнів». Режим доступу:  https://youtu.be/r9FsAcF9gFo

3. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови та літератури.- Тернопіль: Астон, 2005

4. Маленко О. Вебінар «Креативність у розвиткові інтелектуальних і творчих здібностей учнів» . Режим доступу: https://youtu.be/GCKyFFpVAJU

5. Очеретько Н. А. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках

української мови та літератури. Режим доступу: https://genezum.org/library/rozvytok-tvorchyh-zdibnostey-uchniv-na-urokah-ukrainskoi-movy-i-literatury

6.Таїна обдарованості : практико-зорієнтований збірник на допомогу тим, хто працює  із  обдарованими дітьми / укладач Заболотний О.В.; за заг. ред. Клокар Н.І. – Біла Церква: КОІПОПК, 2005. – 160 с.

7. Український світ. Вебінар «Розвиток творчих здібностей на уроках мови та літератури як засіб формування мовної компетентності учня». Режим доступу: https://youtu.be/08kbjkBF4nU