Опис досвіду "Спеціальна та інклюзивна освіта"

   Опис сутності та досвіду застосування власних інноваційних освітніх технологій, методів, форм та моделей організації освітнього процесу в номінації «Спеціальна та інклюзивна освіта»

вчителя початкових класів Комунального закладу

«Троїцький ліцей »

Перебийніс Наталії Анатоліївни

ОПИС ДОСВІДУ

Тема досвіду: «Інтегровані прийоми оволодіння читанням та грамотним письмом засобами розвивального навчання за системою Ельконіна-Давидова».

1. Специфіка організаційної роботи інклюзивного навчання.

В Троїцькому навчально-виховному комплексі в інклюзивному першому класі навчається одна дитина з діагнозом «затримка психічногорозвитку»  - це Кобиляков Максим. Хлпчик перед тим, як піти в школу (в 1 клас) відвідував Троїцький дошкільний навчальний заклад, та мав змогу перебувати в одному середовищі та спілкуватися зі своїми однолітками. Також діти знали Максима і знали всі особливості його поведінки.

Особливості розвитку учня Кобилякова Максима (виснови ПМПК).

Загальне недорозвинення мовлення ІІ рівня. Стерта форма дизартрії. Контакт малопродуктивний, встановлюється поступово. Дитина потребує стимулювання, заохочень,додаткових питань. Увага до співпраці з дорослими нерівномірна. Обсяг знань про оточуючий світ недостатній. Інструкції дорослого розуміє, виконує за допомогою. Пошуково-наслідувальна діяльність здійснюється за умов роз’яснень, навідних питань. Відволікаємий. Прояви впертості. Дрібна моторика розвинена недостатньо. Темп працездатності нерівномірний з проявами імпульсивності. Швидко втомлюється. виснажується. Навчуваність на середньому рівні. Підвищена рухова активність. Непосидючий. Емоційно-вольва нестійкість.

Максим має змогу спілкуватися з однолітками, підтримувати дружні стосунки зі своїми ровесниками, брати участь у громадському житті класу, школи. Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дитини. Він привітний, товариський, дружелюбний, завжди охайний, гарно одягнений, зачесаний.

Тому, коли хлопчик прийшов до 1 класу йому не прийшлося адаптуватися до дитячого колективу, бо він з цими дітками був вже три роки. Але адаптація проходила до нових умов існування в шкільному середовищі, до нового режиму дня, до вчителя, до асистента вчителя. Я як майбутній учитель першого класу відвідувала дошкільний навчальний заклад з метою спостереження за дитиною. Спілкувалася з вихователями, щоб краще зрозуміти поведінку та потреби цієї дитини. Пізніше відбулося спілкування з батьками. Батьки розповіли про особливості розвитку свого сина та прислухалися до моїх порад.

 Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси Максима. Важливим у навчанні такої дитини є залучення кваліфікованих спеціалістів, які володіють формами і методами роботи, а обов`язковою умовою навчання такої категорії дітей є використання ІКТ. З Максимом постійно працює асистент вчителя Батіщева Маргарита.Іванівна. та логопед Кльофас Наталія Миколаївна. Ми всі працюємо в одній команді, ділимось спостереженнями та прислухаємось до порад одна одної. Такий комплексний підхід, без сумніву, дає хороші результати, а нам ,вчителям інклюзивних класів, краще зрозуміти індивідуальні особливості учня.  Максим часто проявляє агресію і не може самостійно себе стримати тому з ним поруч постійно знаходяться вчитель, асистент вчителя або хтось із дорослих (батьки, дідусь, бабуся). Віра в дитину, наполегливість, витримка, старанність, готовність до систематичної роботи стали запорукою позитивних змін.

Також я помітила, що залучення однолітків до надання дитини проходить іноді значно ефективніше аніж допомога дорослої людини. Особливо коли допомогу надає Сечкарьова Олександра (учениця 1 касу), Максим прислухається до неї і намагається виконати завдання з особливою старанністю і наполегливістю. Ця дівчинка подобається йому, а ще має природжений талант до педагогічної роботи.

Всі учителі отримали належну підготовку до роботи в інклюзивних класах на семінарах, тренінгах. Батьки Максима надають посильну допомогу у навчанні та вихованні дитини, купують різноманітні ігри , конструктори, цікавляться його життям та радіють хоч маленьким, але успіхам. Придбали коврик на якому діти граються та відпочивають. Позитивно поставилися й батьки здорових дітей, а ми, вчителі, бачимо переваги як для дітей з особливими потребами, так і для їхніх здорових ровесників.

Важливу рoль відіграє емoційна складова: важливo сфoрмувати з дитинoю дoвірливі стoсунки, викликати симпатію, в деяких ситуаціях саме це мoже спoнукати дитину до правильної пoведінки. Ми помітили, що викoнуючи завдання, Максим завжди стежить за реакцією  вчителя та асистента вчителя, і чекає пoхвали. А правильнo встанoвлений інтерес дитини частo дoпoмагає у мoтивуванні дo навчання.

Важливим є вчаснo відреагувати на зміни в пoведінці дитини, змінивши вид діяльнoсті і таким чинoм запoбігти напад пoганoгo настрoю. Інoді трапляється так, щo дитина прoстo не мoже перебувати у класі, намагається вийти, свoєю пoведінкoю заважає вчителю й oднoкласникам. Тoді асистент вчителя  ненадoвгo пoкидає класну кімнату з дитинoю, заспoкoює в іншoму приміщенні, а пoтім знoву пoвертається дo класу.

Відповідно до висновку ПМПК та згодою батьків для дитини з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальну навчальну програму, яка, на основі вивчення динаміки розвитку учня, переглядається двічі на рік (за потребою частіше) з метою її коригування, враховуючи потенційні можливості учня. Індивідуальна навчальна програма розроблена на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів за участю батьків дитини та затверджена керівником навчального закладу.

Розклад уроків у класі з інклюзивним навчанням складаений відповідно до робочого плану навчального закладу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та гігієнічних вимог.

В процесі підготовки до уроку в загальноосвітньому інтегрованому класі вчитель складає план-конспект уроку, в якому інтегрує учбовий матеріал загальноосвітніх і спеціальних (корекційних) програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного і інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. Інформація, одержувана учнем по темі, що вивчається, відповідає рекомендованій йому для навчання освітній програмі. Закріплення отриманих знань, умінь і навичок ведеться на різному дидактичному матеріалі, підібраному для цього учня індивідуально: роздаткові картки, вправи з навчальних посібників і підручників (добирає асистент вчителя). Для пояснення складно сприйманих тем учневі з особливостями в розвитку пропонуються картки інструкції з описом покрокових дій учня. Для Максима використовуються індивідуальні картки-підказки, малюнки, графічні матеріали, що позначають різні види роботи. Завдання дитина виконує поелементно. Так вивчення літер прходить досить таки складно, дитина не може їх запам`ятати. Тому використовуємо роботу з пазлами, де іде асоціація на що схожа літера та малюнки на перші звуки в слові. Використовуємо ємкість в якій різні наповнювачі (манна крупа, гречана крупа (різної консестенції)), дитина пальчиком пише букву та промовляє її. Також при вивченні цифр дитина користується різними матеріалами, які можна порахувати (яблучка, пташки, кружечки, іграшки). Тренується у написанні крейдою, в крупі пальчиком, олівцями, ручкою. Для написання особливо складних букв та цифр вчитель робить крапочки і дитина пише по крапочкам.

Для розвитку моторики Максим часто складає конструктор, використовує дошку «Монтесорі» (пробує зав`язувати  та розв`язувати шнурки, закриває та відкриває замок, застібає змійку, застібає ґудзики (великі та маленькі).

На уроках розвитку мовлення хлопчик полюбляє складати крупні пазли (складання маленьких пазлів в картинку для нього складно та стає нецікавим) та з допомогою вчителя переказує казки, які бачить на складених картинках, вони йому допомагають пригадати хід подій. Наприклад казка «Колобок», «Ріпка», «Півник та двоє мишенят». Складає кубики в картинки, за таким же принципом переказує, або розказує що він бачить, називає героїв картинки.

В процесі роботи виявилося, що дитина плутає кольори та пори року. Для відпрацювання цих понять Максим полюбляє грати в «Боулінг». Правильно бере м`ячик та збиває різнокольорові кеглі. Збивши кеглі він називає колір та з чим він асоціюється паралельно пригадує пори року. Наприклад: зелений – листочки, травичка, росте влітку; білий – сніг, іде взимку; жовтий – сонечко, або листочки жовті – восени. Закуплені маленькі м`ячики  з пухирцями різного кольору. Максим ловить м`ячик, називає колір за таким же принципом. Таким чином іде розвиток координації рухів при ловінні м`ячика та вчиться повертати його назад. Ігри змінюються щоб не набридали. Дитина може вибрати гру за бажанням.

Бувають моменти, коли хлопчик граючись в навчальні ігри з учителем не хоче слухатись. Тоді використовую ляльку, яку вдягаю на руку, її називаємо Полінкою. Спілкуючись з лялькою яка говорить та рухається Максим включається в діалог. Розказує як його звати, де він живе, починає з нею гратися. Полінка бере у ручки пазли та допомагає складати, запитує що він бачить на складених малюнках. Хлопчик дивиться на ляльку, сміється та відповідає при цьому дивлячись на неї.

На уроках Максим є повноправним членом учбового процесу. Він виходить до дошки, промовляє звуки, намагається скласти звукову модель слова, виконує (показує) фізкультхвилинки, вчить та промовляє скоромовки (як получається).

Надзвичайно важливою умовою правильної організації занять є ігрова форма. Її відводиться більша частина часу, і з даної проблеми зібрано дуже багато різноманітного матеріалу. Наприклад: на логопедичних заняттях, щоб привернути увагу дитини на звуковий склад мови використовуються логопедичні ігри "Впізнай за звуком", "Впізнай, кому належить голос", "Відгадай, в якому слові допущено помилку", "Підбери малюнки до певного звуку" тощо. Для розвитку рухливості мовленнєвих органів допомагають артикуляційні вправи "лопаточка", "галочка", "трубочка", "годинничок", "коники", "гойдалки" та ін. Закріпленню правильної вимови сприяють скоромовки, чистомовки, вірші, потішки, загадки, прислів`я, приказки, насичені звуками, які вимагають корекції. Аналогічний підхід характерний і при проведенні занять з розвитку мовлення. Особлива увага приділяється розвитку мовної моторики, слухового сприймання, фонематичного слуху, загальної та дрібної моторики, розвитку просторового уявлення, логічного мислення, пам'яті, уваги.

Така побудова учбових занять створює умови, при яких всі учні класу залучаються до загальнокласної роботи, навчальної гри. Практика доводить, що корекційна робота стає ефективною лише при позитивній спільній участі педагогів і вузьких фахівців в створенні ситуації активного мислення учня, що формує системний процес розвиваючого навчання. Саме цим питанням в школі приділяється значна увага.

При навчанні розумово відсталих школярів разом з вчителем-дефектологом і батьками вчителі класів з інклюзивним навчанням Мельник А.П. та Павлова А.В. розділяють відповідальність за долю цих дітей, спільно навчаючи і виховуючи їх з учнями з нормою психофізичного і інтелектуального розвитку [5,33]. Педагоги допомагають розумово відсталій дитині адаптуватися в колективі однолітків, прагнуть подружити її з дітьми, вибирають для її розміщення на уроці таке місце в класі, щоб у разі ускладнень учневі було легко надати індивідуальну допомогу. Наприклад, коли до другого класу прибула нова дитина і намагалася образити Софію (учениця інклюзивного класу), то всі однокласники одностайно стали на захист Софії. Ці діти беруть посильну участь в роботі класу, нерідко стають джерелом здруження.

Асистент вчителя працює в тісному контакті з вчителями, батьками постійно веде відстежування розвитку дитини. Досягнення учнів ретельно фіксуються в щоденнику спостережень, потім аналізуються фахівцями.

Навчання учнів в умовах загальноосвітнього класу направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці - навчанні [6,68]. Доводиться враховувати не лише психологічний стан дитини, а й її здоров'я, нерідко – настрій. Якщо Ярослав урівноважений, спокійний і з ним відносно легко працювати, то Софія емоційніша, виконує завдання залежно від настрою, внутрішнього стану, який інколи важко зрозуміти, оскільки у дитини тяжкі вади мовлення. Практика показує, що найефективнішими формами роботи є використання сигнальних знаків та предметних малюнків. Тоді дитина заспокоюється, у неї з'являється інтерес до навчання. Важливими стають у пригоді такі форми: заспокоєння дитини, гра, релаксація, гра – руханка, казкотерапія.

Учні з особливими освітніми потребами є активними учасниками позакласної роботи, яка проводиться з урахуванням психофізичних можливостей дитини і спрямована на всебічний розвиток особистості, формування позитивного соціально-психологічного статусу [4,227]. Вони залучаються до позашкільної роботи відповідно до можливостей, інтересів, нахилів, здібностей, з урахуванням їх побажань, віку, психофізичних особливостей та стану здоров’я. Скажімо, ми ризикнули поставити виступ Ярослава на шкільному святі учителя і не помилилися. А дитина отримала потужний емоційний заряд.

Вся виховна і освітня робота при інклюзивному навчанні проводиться у повсякденному житті та на спеціально організованих заняттях.

2. Особливості корекційної роботи.

Корекційні заняття, індивідуальні або групові, проводять спеціалісти (вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, психолог, вчитель, асистент-вчителя) з урахуванням особливостей розвитку дітей.

Надзвичайно важливою умовою правильної організації занять є ігрова форма. Її відводиться більша частина часу, і з даної проблеми зібрано дуже багато різноманітного матеріалу. Наприклад: на логопедичних заняттях, щоб привернути увагу дитини на звуковий склад мови використовуються логопедичні ігри "Впізнай за звуком", "Впізнай, кому належить голос", "Відгадай, в якому слові допущено помилку", "Підбери малюнки до певного звуку" тощо. Для розвитку рухливості мовленнєвих органів допомагають артикуляційні вправи "лопаточка", "галочка", "трубочка", "годинничок", "коники", "гойдалки" та ін. Закріпленню правильної вимови сприяють скоромовки, чистомовки, вірші, потішки, загадки, прислів`я, приказки, насичені звуками, які вимагають корекції. Аналогічний підхід характерний і при проведенні занять з розвитку мовлення. Особлива увага приділяється розвитку мовної моторики, слухового сприймання, фонематичного слуху, загальної та дрібної моторики, розвитку просторового уявлення, логічного мислення, пам'яті, уваги. Допомагають у цьому пальчикові та дидактичні ігри «Дерево букв», «Чарівна квітка», «Почуй голосну» та інші, обов`язковим на кожному занятті є фізкультхвилинки, які постійно урізноманітнюються.

Корекційна робота спрямована на формування всіх психічних процесів у відповідності до особливостей віку та на корекцію, компенсацію, попередження вторинних відхилень у розвитку дитини. Оптимальні умови для розвитку особистості дитини створюються шляхом взаємодії різних сторін виховання — фізичного, розумового, морального, естетичного[2,15].

3. Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Важливе місце в психолого - педагогічному супроводі дітей з особливими освітніми потребами належить практичному психологу.

Основні напрямки його роботи є психологічна діагностика, корекція, консультування, реабілітація та підтримка. На жаль, на все це виділено тільки 3 години. Тому в роботі з дітьми вибираються найважливіші теми, які можуть дати очікуваний результат. Доводиться, в першу чергу, звертати увагу на те, щоб не допускати появи у дитини негативних психологічних рис під впливом особливих умов її розвитку, затримки не тільки в набутті знань, а й у розвитку особистості. Цьому сприяють проведення та застосування спеціальних вправ та дидактичних ігор, використання наочних посібників, предметних та сюжетних малюнків.

Особливий успіх у дітей мають вправи на розвиток продуктивності просторових уявлень, які зазвичай проводяться в письмовій формі. Позитивно впливають на дітей комунікативні ігри такі як: «Познайомимося ближче», «Ходімо по паперу», «За що ми любимо», «Уяви», «Ласкаве ім’я», «Я люблю себе за те», «Хочу бути». Щоб діти діяли як найактивніше впродовж усіх уроків використовуємо ігри на розвиток довільності «Чарівний олівець», «Числовий ряд». Рухливі ігри розвивають не лише довільність дій, а й швидкість реакції, координаційні здібності і образну уяву, тому пропонується дітям пограти в ігри: «Ніс, вухо, ніс», «Плаває, літає, гарчить», «Будь ласка». Щоб навчити дитину розрізняти геометричні фігури, незалежно від кольору і розміру, використовується така вправа «Добери предмет схожий за формою» та ігри «Опиши предмет», «Розклади фігури». Щоб навчити дитину розрізняти предмети за розміром застосовуємо вправи «Порівняй предмети», «Розклади правильно». А щоб навчити дитину сприймати такі характеристики простору, як відстань, напрямок, описувати розташування предмету відносно інших предметів пропонуємо вправу «Що де стоїть» [8,52].

Важливою є робота практичного психолога з батьками «особливої» дитини. Вони активно залучаються до організації корекційно-виховного процесу. Оскільки розвиток та виховання дитини з особливими потребами потребує спеціальних знань про захворювання, його наслідки, потенційні можливості дитини. Батькам надаються практичні поради, в тому числі і медичною сестрою, щодо нагляду за дітьми, пояснення та рекомендації по вирішенню повсякденних проблем, пов’язаних з вихованням.

Висновки: Таким чином, урахування та реалізація нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчально-виховного процесу, використання сучасних підходів до навчання дітей зазначеної категорії, що включають цілеспрямовану діяльність педагогів та батьків учнів, співпрацю з командою фахівців, забезпечують ефективність навчання дітей і створюють підґрунтя для успішного навчально-корекційного результату.

У школі розуміють важливість даної проблеми, активно працюють над пошуком нових форм та методів роботи, залучають до цього фахівців з інших навчальних закладів. Так, у 2013 році на базі школи було проведено районне методичне об`єднання учителів-логопедів та дефектологів, а у 2014 році - семінар-практикум «Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами у Тальнівській ЗОШ І-ІІ ст.№3».