Соціалізація особистості в системі формування правової культури громадян в освітньому просторі Нової Української школи

«Соціалізація – це процес розвитку особистості

протягом всього його життя;

проходячи через кризи і долаючи їх,

 особистість отримує основу для подальшого зростання»

Ерік Еріксон

 Ми живемо в епоху глобальних змін, соціальних трансформацій, євроінтеграції, і образ майбутнього містить в собі системну новизну. До ситуації подібної принципової новизни необхідно готувати нашу молодь вже сьогодні. Вона не просто повинна «пристосовуватися» до мінливих умов, але й  вміти самовизначатися в даній ситуації, зберігати культурну та історичну спадщину і дорожити цим надбанням, вміти робити обґрунтований вибір, розуміючи і приймаючи на себе пов'язаний з ним ризик і створювати нові проекти розвитку.

Освіта потенційно є найпотужнішим чинником суспільних перетворень, засобом формування нового суспільного і соціокультурного укладу. Інтегральний ефект освіти - це соціалізація в широкому сенсі слова, що розуміється як формування у молодого покоління базових основ і самого способу існування в сучасному світі. Саме в освіті закладаються основи світогляду людини, його культурний і ціннісний багаж, рівень соціальних і професійних компетенцій. І, залежно від обраної стратеги соціалізації, інститут освіти може як виконувати функцію консервації застарілого суспільного укладу, так і ставати інструментом випереджаючого розвитку, створюючи специфічними для нього засобами потенціал соціальної модернізації країни.

Сучасні процеси вимагають від молодого покоління здібностей активної і відповідальної участі в соціальному житті, здатності до соціального самовизначення і формування особистої позиції. Тому в основу створення сучасної стратегії соціалізації повинна бути покладена перспективна модель, що припускає включення молоді в процеси розвитку. Управління цим процесом набуває сьогодні важливого значення.

Узявши до уваги  передовий педагогічний досвід, суть якого полягає  у застосуванні індивідуального (особистісно орієнтованого) підходу, спрямованого на розвиток кожної окремої дитини при підготовці до школи, педагогічні працівники втілюють в життя всі свої найкращі ідеї, надбання щодо виховання і навчання майбутнього покоління. Для вирішення питання ефективної соціалізації дитини, що є однією з найважливіших складових гармонійного розвитку підростаючої особистості, ми об’єднуємо педагогічні зусилля держави, батьків і педагогів, що зумовлює необхідність їх цілеспрямованої взаємодії як суб’єктів педагогічного процесу.

Останнім часом на державному й міжнародному рівнях відбувається зміцнення статусу дитинства в суспільстві, про що свідчить поява міжнародних документів про охорону дитинства, підвищення уваги до дитячої соціалізації. Одним із важливих завдань нашого закладу є створення оптимальних умов для соціального становлення й саморозвитку зростаючої особистості.

Пошуку гармонії розвитку дитини у природному та соціальному середовищі присвятив свою педагогічну діяльність В. Сухомлинський.

Розглядаючи процес соціалізації особистості, варто зазначити, що вперше термін «соціалізація» був введений у систему понять американським соціологом Ф. Гідінгсоном наприкінці ХІХ століття і визначався як «процес розвитку соціальної природи людини».

На сучасному етапі значно збільшилась кількість визначень процесу соціалізації. «Соціалізація» - це процес, коли людина усвідомлює себе в суспільстві як особистість.

Тому соціалізувати дитину, ми збагачуємо її індивідуальний досвід позитивними враженнями від спільної з іншими життєдіяльності, розвиваємо в неї соціальні потреби, формуємо соціальні вміння та навички, виховуємо «відчуття іншого», формуємо готовність та здатність брати іншого до уваги, працювати в команді, домовлятися, узгоджувати свою позицію, в разі потреби поступатися власними інтересами на користь соціальної групи, діставати насолоду від допомоги та підтримки іншої людини у складній ситуації, тобто жити обличчям до людей, з відкритим серцем, умінням гармонійно «вписуватися» в дитяче угруповання, знаходити в ньому достойне місце, визначати свій статус серед однолітків відповідно до своїх можливостей та домагань, товаришувати.

Одним із найважливіших завдань нашого закладу є виховання нового громадянина, орієнтованого на соціалізацію (Додаток 1).

Концепція розвитку нашого закладу базується на основі української національної ідеї та особистісно-орієнтованої освіти, в основу яких покладено:

- ставлення до дитини як до суб’єкта життя, здатного до культурного саморозвитку;

- ставлення до педагога як до посередника між дитиною та культурою, здатного ввести його у світ культури і надати допомогу і підтримку кожній дитячій особистості в її індивідуальному самовизначенні у світі культурних цінностей;

- ставлення до освіти як до культурного процесу, рушійними силами якого є пошук особистісних змістів, діалог і співробітництво його учасників у досягненні цілей культурного саморозвитку;

- ставлення до школи як до цілісного культурно-освітнього простору, де живуть і відтворюються культурні зв’язки дітей і дорослих, відбуваються культурні події, здійснюються формування і виховання культурної людини.

У школі створена така педагогічна система, яка забезпечує повноцінний розвиток особистості кожного учня за рахунок організації особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу, умови для самореалізації, творчого самовиявлення учнів у різних видах діяльності та міжособистісного спілкування.

У рамках інтеграції та сучасного підходу до реформування освіти основним завданням держава ставить громадянську компетентність, однією і складових якої є висока правова культура та правосвідомість громадян. Це завдання вирішується якісним вивченням основ правових знань та допрофільних  курсів даного предмету.  Зважаючи на це, наша школа  обрала для профільного навчання правовий напрям. З 2015р. школу реорганізовано у НВК «Загальноосвітня школа - правовий ліцей».

Місія нашого навчального закладу полягає в тому, щоб задовольнити потреби суспільства щодо забезпечення учнів якісною освітою. Заклад постійно втілює в життя одне з найважливіших завдань освіти – виховання нового громадянина, орієнтованого на соціалізацію.

Метою інноваційного розвитку нашого навчального закладу є: шляхом диференціації навчального процесу та впровадження нових освітніх технологій створюємо сприятливі умови для здобуття якісної освіти, досягненням учнями такого рівня освіченості, який відповідав би їх особистісному потенціалу і в такий спосіб дав змогу створити основу для продовження освіти і власного розвитку, підготовки соціально успішної особистості, конкурентоздатної на ринку праці.

Основними завданнями розвитку нашого навчального закладу:

1. Концепція та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на підвищення якості освітніх послуг відповідно до потреб учнів і суспільства; доступність якості освіти.
2. Здійснення освітнього процесу згідно з індивідуальними можливостями, інтересами, нахилами, здібностями учнів; оновлення змісту освіти.
3. Забезпечення права дітей на вибір видів і форм діяльності, створення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчої обдарованості кожного учня.
4. Стимулювання творчої самореалізації особистості у навчальній, виховній, позашкільній діяльності як за ініціативою самої дитини, так і за умов стимулювання її мотивації до активності, самостійної діяльності у навчанні.
5. Формування в учнів свідомого вмотивованого вибору свого професійного майбутнього на основі профільного навчання.
6. Розвиток досвіду самоврядування, партнерства, волонтерства.
7. Активізація роботи з педагогічними кадрами.
8. Зміцнення матеріально-технічної бази.
9. Збереження та зміцнення здоров’я дітей.

У сучасних умовах шкільна освіта опинилась перед вибором нових пріоритетів: спеціалізації, диференціації, інформатизації, профілізації, гуманізації і т.п (Додаток 2).

Соціальні перетворення, які відбулися за останнє десятиліття, кардинально вплинули і на освітню ситуацію. Освіта у сучасному світі виступає як базис економічного зростання, необхідна умова соціально економічного благоустрою, стратегічний ресурс стійкого й динамічного розвитку кожної нації.

Відбулася зміна пріоритету – особистості учнів, тому одним із найважливіших напрямів модернізації освіти в Україні є перехід до профільного навчання. Необхідність у професійному самовизначенні – один із ведучих факторів розвитку особистості. У якості головного результату в стратегії реформування освіти розглядається готовність і здатність молодих людей нести особисту відповідальність як за власне благополуччя, так і за благополуччя країни. Незначний життєвий досвід дитини створює певні труднощі для професійного самовизначення.  Дуже важливо створити всі умови для того, аби дитина сама обрала те, що їй підходить, що їй допоможе реалізувати себе в майбутньому. Оновлені цілі загальної середньої освіти створюють сприятливі умови для формування соціально-активної, творчої особистості, творця і проектувальника свого життя.

Цілісність профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як системи є результатом узгодженої взаємодії складових цієї системи, що уможливлює:

-  актуалізацію механізмів саморозвитку відповідних складових;

- успішне досягнення кінцевого освітнього результату – формування компетентного випускника, здатного в подальшому набувати компетенції за обраним профілем навчання (профільні компетенції);

- забезпечення суб’єктності учасників освітньої діяльності; формування позитивної атмосфери, сприятливого психологічного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі.

Цілісний профільно орієнтований освітній простір є моделлю соціокультурного, педагогічного простору, за якого забезпечується інтеграція діяльності його суб’єктів. Означений простір детермінується наявністю структурованої системи педагогічних чинників, що сприяють розвитку та саморозвитку освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу відповідно до концепції його розвитку і профільної спрямованості. Перманентність та цілеспрямованість взаємодії суб’єктів такої освітньої системи орієнтує її на самовдосконалення. Органічне поєднання чинних (для всіх учасників педагогічного процесу) освітніх стандартів у процесі їх реалізації спрямовує допрофільну підготовку і профільне навчання школярів врахування  реальних умов саморозвитку, самоактуалізації, реалізації творчого потенціалу як учителів, так і учнів.

Забезпечення модернізації освітньої системи, перехід її у якісно новий стан зумовлює актуалізацію моніторингу навчальних досягнень учнів за критеріями сформованості компетентностей, що визначають рівні профільної спрямованості учнів і освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Забезпечення узгодженої взаємодії суб’єктів профільно орієнтованої освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу сприяє підтримці ефективності її функціонування та програмування перспектив розвитку, а також удосконаленню профільно орієнтованого освітнього простору, за якого формується інтегрований зміст навчальної діяльності відповідного профілю з високим соціокультурним, життєтворчим потенціалом. Постійна оптимізація процесів суб’єкт-суб’єктної взаємодії є основою збагачення позитивного мікроклімату освітнього процесу соціокультурними та особистісними цінностями, що сприяє соціалізації особистості учнів, а також підвищенню ефективності співдіяльності суб’єктів за реалізації спільних цілей у процесі модернізації загальноосвітніх навчальних закладів з певним профільним спрямуванням навчання.

На основі сутності, структурної організації, базових показників якості освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з профільним спрямуванням навчання розроблено структурно-функціональну модель його розвитку. За логікою поетапного розвитку освітньої системи виокремлено складові, які реалізують функції системотвірних на відповідних етапах діяльності: цільова –   формування блоку цінностей, цілей, проектування основи їх реалізації у загальноосвітньому навчальному закладі; процесуальна – адекватна організація педагогічного процесу, формування реальних компетенцій педагогів, інших суб’єктів освітньої системи на основних теоретичних засад інноваційної, компетентнісної освіти; модернізація змісту, добір адекватних технологій його реалізації, що детермінує необхідність інтеграції змісту навчальних предметів, забезпечує формування загальноосвітніх та профільно спрямованих компетентностей учнів, об’єднуючи всі навчальні предмети навколо реалізації визначеного у загальноосвітньому навчальну закладі профілю і відповідних цілей навчання з використанням позашкільних форм роботи; діагностична – контрольно-аналітична діяльність з визначення загальної результативності формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Логіка формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору з відповідним змістово-технологічним наповненням складових унаочнюється у розробленій структурно-функціональній моделі (Додаток 3).

Особливого значення в моделі набувають організаційно-дидактичні умови як комплекс системотвірних зовнішніх параметрів та внутрішніх чинників, які визначають ефективність організаційно-дидактичної складової діяльності загальноосвітнього навчального закладу, формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, забезпечуючи продуктивну взаємодію всіх суб’єктів навчально-виховного процесу і спрямовуючи їх зусилля на розвиток освітньої системи за стандартами компетентнісної освіти. Умови ефективного формування профільно орієнтованого освітнього простору: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти.

Концепція діяльності нашого закладу профільного типу, її цілісність та ефективність забезпечена чітким формулюванням мети, наявністю розроблених механізмів для її досягнення та окресленням векторів розвитку, які базуються на інноваційних процесах в освітній сфері, а також тенденціях до оптимізації профільності освітньої діяльності.

Успішна реалізація профільного навчання у старшій школі неможлива без якісної допрофільної підготовки, яка покликана створити умови для професійної орієнтації учнів, сприяти усвідомленому вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Тому допрофільну підготовку здійснюємо через вивчення окремих предметів («Права дитини», «Правова етика» 6 клас, «Вчимося бути громадянами» 7 клас, «Живи за правилами» 8 клас, «Практичне право» 9 клас) на диференційованій основі, введення курсів за вибором, інформаційну роботу, профільну орієнтацію.

Профільне навчання – це не лише поглиблення наукових знань і підготовка до подальшого навчання, але й набуття молоддю трудових умінь, навичок або навіть  професії, щоб усі випускники шкіл могли увійти у повноцінне життя в суспільстві.

Зміст досвіду нашого педагогічного колективу полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному впровадженні моделі профільної освіти, що ґрунтується на концептуальних засадах системно-суб'єктивного, діяльнісного підходів, визначенні й створенні організаційно-педагогічних умов реалізації даної задачі.

Головною метою діяльності нашого навчального закладу є формування компетентної особистості, готової до життєвого, зокрема профільного самовизначення, до самореалізації в швидкозмінних соціально-економічних умовах. Специфічною метою для нашого закладу є профільна орієнтація учнів через початкове профілювання, допрофільну підготовку, профільне навчання,  формування професійної компетентності в регіональних умовах життєдіяльності школи.

Реалізацію головної та специфічної мети здійснюємо через введення профільної підготовки на всіх ступенях навчання. Ми вважаємо, що головною метою в здійсненні профільного навчання має бути забезпечення загальнодоступності для молоді, отримання повноцінної початкової професійної освіти в залежності від їх індивідуальних здібностей і потреб, забезпечення професійної орієнтації та самовизначення учнів, встановлення наступності між загальною та професійною освітою.

       Для того, щоб забезпечити свідомий підхід учнів до вибору профілю, а отже, і до обрання професії у майбутньому, роботу розпочинаємо в початковій школі. Для свідомого засвоєння учнями громадянських цінностей та правових норм учителі створили певну систему роботи:

•    вивчення різноманітних сфер, в яких проявляються громадянські цінності і правові норми,  активізація власного досвіду дітей;
•    розкриття понять за допомогою художніх та поетичних образів;
•    узагальнення та закріплення отриманих знань через ігрові завдання за допомогою міжпредметних зв’язків.

Зміст і організація діяльності профільного навчання в ТНВК ШПЛ№2

1.       Правова освіта та виховання учнів школи І ступеня

Добре відомо, що молодші школярі суворіше, ніж дорослі, дотримуються правил гри і дитячого кодексу поведінки. На ці риси дитячої справедливості ми спираємось у правовій освіті та правовому вихованні молодших школярів. Принципи права цілком доступні дітям 6-9 років, треба тільки використовувати відповідні сюжетні приклади. Форми роботи з такими дітьми розширюються, передбачається не тільки проведення бесід, виставок малюнків, а й інших форм роботи:

•    проведення позакласних  годин з обговоренням конкретних випадків із життя, які вимагають прийняття рішень дітьми;
•    виховних заходів з використанням рольових ігор;
•    участі у конкурсах з правової тематики.

Організаторами у правоосвітній роботі виступають дирекція школи, класні керівники, лекторські групи старшокласників, психологічні служби навчального закладу, бібліотека.

Впродовж кількох років в 1-4 класах викладається курс «Права дитини».

2.       Правоосвітня та правовиховна робота з учнями школи ІІ ступеня

Істотне значення при організації занять з правових курсів має використання активних форм навчальної роботи так званої інтерактивності: ділових ігор, дискусій,  ситуаційних методик, парної роботи, роботи в групах, проектного навчання Такі методи дозволяють учням включатися  в активний процес  пізнання світу, людей і самих себе, формують уміння  і навички характеризувати явища і процеси суспільного життя держави, знаходити інформацію, аналізувати та оцінювати її, формувати  й висловлювати свою власну думку, робити вибір і займати власну позицію.

У 6-х класах викладається інтегрований курс «Правова етика» як есперементальний предмет «Етика+Право». У 7-х класах введено курс «Вчимося бути громадянами». У 8-х класах викладається курс «Живи за правилами». Для учнів 9-х класів передбачено викладання «Основ правознавства» та цьогоріч введено курс «Ми - громадяни України», що сприяє формуванню в учнів правової свідомості як складової громадянської компетентності.

У процесі організації допрофільної підготовки особливої актуальності набуває компетентнісний підхід, суть якого полягає в забезпеченні готовності школярів до продуктивної самостійної і відповідальної дії на кожному етапі допрофільного навчання, набуття умінь вирішення значимих практико-орієнтованих проблем.

3.       Правоосвітня та правовиховна робота із старшокласниками

Навчання в правовому ліцеї є першою сходинкою для учня на шляху професіонального вибору і орієнтування в майбутньому. Зараз у старшій школі робиться акцент на становленні компетентної особистості, здатної до соціальної  громадянської адаптації, навчанні протягом усього життя, оволодінні декількома професіями, залежно від кон’юнктури ринку праці.     

Учні старших класів не тільки мають можливість удосконалювати свої знання з правознавства на уроках, але й  відвідують  правовий лекторій та правові гуртки («Феміда», «Правовий калейдоскоп»). Учні 10-х класів вивчають «Основи правознавства», а  з 2018 року наш заклад є одним із пілотних в Україні по вивченні курсу «Громадянська освіта». Принциповою відмінністю нової навчальної дисципліни є спрямованість на певну переорієнтацію в світогляді школяра. Ми впевнені, що сенс запровадження цього курсу полягає в необхідності розвивати в людині зі шкільного віку почуття гідності, усвідомлення своїх прав і місця в суспільстві, а також можливостей реалізації своїх прав і свобод. Учні 11-х класів поглиблюють свої знання не тільки на уроках «Основ правознавства», а й  вивчаючи курси, що підсилюють знання: «Конституційне право України», «Громадянська освіта. Основи демократії», а також з 2018 року введено курс «Моя громадянська свідомість. Подолання корупції».   

Учні старших класів віддають перевагу діяльнісно - практичним формам роботи:

•    конференціям;
•    диспутам;
•    проведенню «круглих столів»;
•    створенню лекторських груп, які готують цикл бесід правової тематики для молодших школярів.
•    участі у форумах.

Результати олімпіад продемонстрували ефективність профільного навчання, простежується збільшення результативності, що є свідченням системної роботи в закладі з обдарованими дітьми.

4.       Правоосвітня робота з батьками

Для роботи  в цьому напрямку залучаються: дирекція школи, класні керівники, учителі правознавства, шкільний психолог та представники правоохоронних та соціальних служб. У нашому навчальному закладі діє університет правових знань для батьків. Звичайним явищем  у школі є проведення тренінгів для батьків, на яких обговорюються питання взаємовідносин батьків і дітей, права дітей  та батьківські обов’язки.

5.       Підвищення правової  і професійної компетентності педагогів

Для того, щоб проводити грамотно й ефективно правоосвітню та правовиховну роботу, учителі добре знають головні положення чинного законодавства, щоб бути зразком для учнів і їх батьків.

 Питання правової самоосвіти вчителів постійно обговорюються на педрадах, учителі правознавства не тільки своєчасно проходять курси підвищення кваліфікації, а й беруть участь у різноманітних вебінарах, тренінгах та семінарах з питань правоосвіти та громадянської освіти.

Створена  у школі система впровадження безперервної правової освіти базується на застосуванні як традиційних, так і інноваційних педагогічних технологій. Слід звернути увагу на наскрізність правової системи – від дошкільної освіти до свідомої необхідності підвищувати власну правову компетентність шляхом самоосвіти. Наступним кроком нашої діяльності є оптимізація створення системи правової освіти (Додаток 4).

Загальна мета та конкретні завдання правової освіти та виховання вирішуються в процесі навчальної діяльності. Правова освіта є цілеспрямованою систематичною діяльністю по формуванню  і підвищенню в учнів правосвідомості та правової культури.

Правова освіта в нашому навчальному закладі  спрямована, перш за все, на формування певного рівня знань з правових дисциплін, а також на формування правової свідомості як складової громадянської компетентності.

Схема забезпечення виконання

Програми правової освіти населення

Ми будуємо правову державу, громадянське суспільство, тому в дітях формуємо певні суспільні цінності:

• політичні:

суверенітет, незалежність, народовладдя, право нації на самовизначення, свободу вибору  громадянства тощо;

• правові, ідеологічні:

мир, свобода, рівність, справедливість, толерантність тощо;

• економічні:

економічне благополуччя, матеріальний добробут, економічна стабільність, соціально-орієнтований ринок;

• соціальні:

соціальна справедливість, самореалізація особистості, соціальна захищеність тощо.

 У нашій школі розроблено складові моделі випускника школи (Додаток 5). Перш за все, він має бути здатним до самовизначення і самореалізації. Він повинен  мати високий рівень правової культури та правової свідомості. Сам термін «правова культура» охоплює:

а) певний рівень правового мислення і чуттєвого сприйняття правової дійсності;

б) стан процесів правотворення та реалізації норм права;

в) специфічні способи правової діяльності.

 Правове виховання – це складова частина виховання в цілому. Але правове виховання впливає не тільки на свідомість, а й на відповідну сторону поведінки, формує переконаність у необхідності  суворого додержання законів, прав та обов’язків. Кінцевим результатом правового виховання є реальні справи, вчинки  у сфері правових відносин, які свідчать про дієвість правового виховання.

 Загальна мета та конкретні завдання правового виховання вирішуються в процесі навчальної діяльності. Одночасно виділяються конкретні й безпосередні задачі правового виховання. До них відносяться:

• формування в кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв’язок права з навколишньою дійсністю;

• формування поваги до держави, до її законодавчих та виконавчих органів;

• прищеплення навичок правосвідомої поведінки;

• виховання нетерпимості до різноманітних правопорушень;

• формування потреб та умінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб.

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах  особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях.

Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню компетентностей, таких як:  комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна, естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

       Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та шкільної практики особливого звучання набуває проблема обґрунтування  сутності компетентнісного  підходу в освіті. Значення цієї проблеми зумовлене тими докорінними змінами, що сталися в системі загальної освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості  як найвищої цінності суспільства, на її соціалізацію.

Соціалізація підростаючого покоління відбувається під впливом розвивального середовища, до якого можна віднести Всесвіт, державу, суспільство, етнос, ЗМІ. Але на дитину безпосередньо впливають такі інститути соціалізації, як сім’я, угрупування однолітків, різні неформальні об'єднання, молодіжні організації, школа та інші виховні заклади.

Соціалізація - це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння дитиною соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, з іншого боку – це процес активного відтворення системи соціальних зв'язків за рахунок активної діяльності й активного включення в соціальне середовище, реалізації себе як особистості, вплив на обставини та оточення.

Участь закладу в експерименті «Громадянська компетентність школярів» сприяла побудові адаптивної моделі управління, яка передбачає, що людина – це творча особистість, яка постійно ставить перед собою нові цілі і досягає їх своїми силами.

Освітній простір, у якому підліток готовий взаємодіяти з соціумом, створюється різними чинниками.

З метою створення умов для розвитку активної діяльності школярів на основі інтеграції, диференціації й індивідуалізації навчання, врахування та забезпечення подальшого розвитку інтересів, нахилів, здібностей і на підставі діагностування, моніторингових досліджень щодо прогнозування та визначення профільності навчання, реалізації прав учнів на вибір відповідного профілю в основній школі.

Основним завданням соціально-психологічної служби є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально-виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоров’я, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень розвитку особистості. Для реалізації соціалізації учнів в освітньому середовищі використовуються різні види робіт: консультаційна, яка полягає в допомозі людині вирішити ті проблеми, з якими приходять до психолога; психодіагностична, включає виконання різних методик, тестів, опитувальників (на виявлення індивідуальних особливостей, міжособистісних відносин, пізнавальних процесів); психокорекційна робота направлена на подолання негативних явищ у навчальному закладі, у сім'ї, у соціальному оточенні і розвиток здібностей, формування особистості учня; профілактична робота, суть якої полягає в попередженні можливих негативних явищ в психологічному і особистісному розвитку учня. Соціально-психологічна служба та весь педагогічний колектив школи працює над профілактикою девіантної поведінки, попередженням правопорушень, агресивності та жорстокості учнівської молоді.

Робота шкільної бібліотеки залучає учнів до читання й основного з умінь для покоління  інформаційної ери – уміння самостійно здобувати знання, уміння вчитися протягом життя.

Учнівське самоврядування реалізовує проект школи «Школа – держава «ДВА» (Держава, Воля, Авторитет), сприяє розвитку лідерських навичок учнів, самостійності у прийнятті управлінських рішень, відповідальності за прийняті рішення, розкритті і реалізації своїх потенційних можливостей.

Діяльність національно-патріотичного музею  «Криївка» сприяє формуванню громадськості й патріотизму в учнів, розширенню світогляду й вихованню пізнавальних інтересів і здібностей, оволодінню практичними навичками пошукової, дослідницької діяльності, удосконаленню освітнього процесу.  Музейне освітнє середовище виконує не тільки виховні функції, але і розвиває ініціативу, суспільну активність, надає більше можливостей для організації самостійної і творчої роботи школярів.

Підключення навчальних кабінетів до мережі Інтернет, створення сайту школи відкриває шлях до глобальної всесвітньої інформаційної бази, кардинально змінює процес спілкування, що не може не вплинути на освітні процеси. За таких умов якісно новим стає механізм забезпечення можливостями використання телекомунікаційних технологій у системі навчання та доступу до комп’ютерної системи навчального закладу. Єдине інформаційне середовище передбачає створення мережних спільнот як об’єднання педагогічних працівників, учнів та їх батьків, у якому паралельно з традиційним спілкуванням відбувається спілкування за допомогою інформаційної мережі Інтернет.

Благодійний проект «З Україною в серці» формує активну громадянську позицію, милосердя у молоді.

Національне виховання  є одним із головних пріоритетів школи - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності, та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури. Педагогічний колектив школи спрямовує свою діяльність на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і  духовності формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Національне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей  та обдарованої, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до  самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Підготовка молоді до свідомого вибору професії – важлива проблема з точки зору соціальних та психолого-педагогічних аспектів. Щоб запобігти помилкам у виборі професії,  практичний психолог школи веде систематичну роботу з профорієнтації з учнівською молоддю.  Для ознайомлення учнів та їх батьків з професіями, які користуються попитом та затребувані ринком праці, в школі працює термінал служби зайнятості.

Ведеться співпраця з установами, громадськими організаціями, позашкільними закладами, закладами культури, підприємствами міста, вищими навчальними закладами не тільки міста Тернополя, але й України.

    Школа пройшла досить велику кількість етапів інноваційних  процесів та придбала не тільки необхідний досвід управління та впровадження інновацій, а й усвідомлення того, що всі нововведення мають цінність тільки тоді, якщо вони безперечно впливають на кінцевий результат діяльності, яким є випускник школи (Додаток 6).

Як стверджує академік АПН О. Сухомлинська, головна мета громадянського виховання - це підготовка молоді до життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі, визнання та прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для даного суспільства.

Тому найважливішою проблемою нашого закладу є наступне: «Соціалізація особистості з високою національною і громадянською свідомістю через систему наукових і виховних заходів та реалізацію ресурсного забезпечення освітнього простору як фактору саморозвитку учня і учителя».

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються через усі освітні галузі і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, навичок співжиття і співпраці в суспільстві, дотримання соціальних норм і правил. Вони реалізуються через комплекс компетенцій, які мають специфіку залежно від конкретної галузі, предмета, вікових можливостей учнів.

Одним з найголовніших завдань виховної роботи з учнями школи є формування у них загальнолюдських цінностей, сталих моральних якостей, почуття доброти, поваги одне до одного, до оточуючих, родини, виховання гуманістичного бачення світу та свого місця в ньому.

Навчально-виховний процес зорієнтований на особистість, яка в результаті педагогічних впливів набуває знань, умінь і якостей самовдосконалення, досягає певного рівня розвитку таких компетентностей: соціальної, полікультурної, інформаційної, комунікативної, а також компетентності саморозвитку, де очікуваним результатом буде  цілісна особистість, здатна до постійного самовдосконалення, яке залежить від поетапного формування якостей особистості.

Сьогодні, у пору активних демократичних перетворень, ми маємо змогу у виховній практиці застосовувати ті громадянські надбання, які будуть сприяти вибору активної життєвої позиції та свідомого формування світогляду нашої молоді.

Наш навчальний заклад сьогодні – це генератор ідей, життєдайне педагогічне джерело освіти (навчальності) і виховання патріота, громадянина з високою активною позицією, в змісті якої закладений фундаментальний зміст особистісного потенціалу кожного учня: лідера, виконавця, учасника, а звідси і підхід до кожного з них з окремою методикою. Це інтерактивні методи без яких не може обійтись сьогодні освіта і класичні методи, прийоми, які безперечно стали королями педагогічного успіху.

Цілісний освітній простір, як педагогічний феномен в нашому закладі вже тішить результатами успішних школярів, компетентних, дотепних, справжніх патріотів країни, які своїми діями і присутністю в соціумі держави збагачують її національний потенціал, а значить життя Великої держави – Україна!

Дати дітям радість праці,

Радість успіху в навчанні,

Пробудити в їхніх серцях

Почуття гордості, власної гідності…

В.О. Сухомлинський