Опис передового педагогічного досвіду «Інтерактивні технології на уроках української словесності»

Опис передового педагогічного досвіду

Чорнобрової Орисі Анатоліївни,

вчителя української мови та літератури

«Інтерактивні технології на уроках української словесності»

Вступ

Учителем бути — це доля моя.

Так, це моя доля. Хоч нелегка, але цікава, захоплююча, без якої я вже не уявляю свого життя. Бо професія педагога вимагає щодня, щохвилини великого напруження мислі, повної віддачі душевних сил. А щоб було що віддати, треба дуже багато працювати, багато знати. Тільки знаючий вчитель завжди щедрий.

«Хай педагог завжди спішить до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді і діти спішитимуть до школи й від усього серця радітимуть кожній зустрічі з педагогом», - говорив Ш.О. Амонашвілі.

Як же зробити так, щоб учні кожного дня поспішали до школи, брали  іскорку знань від учителя - словесника, як підвищити якість освіти? Учителі, які  сумлінно   працюють,  добре  знають, що   передусім   треба  постійно вдосконалювати урок, бо він - основа всього навчально-виховного процесу. 

Сучасна освіта — це не відтворення, не запам'ятовування певного матеріалу, а вміння використати свої знання в будь-яких життєвих ситуаціях. Сьогодення вимагає від школи життєво компетентної креативної особис­тості, здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку світу, тому, на мою думку, головне завдання вчителя — не дати учнівській душі перетворитися на «сіру мишу», змаліти, він має навчити учня прагнути висоти.

Саме на це спрямована стратегічна мета Національної доктрини розвитку освіти в Україні — створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості. А це можливе лише під час формування механізмів само­організації, саморозвитку творчого пошуку, дослідницької діяльності, що сприяють формуванню творчого мислення учнів.

Традиційна структура уроку (опитування, вивчення нового матеріалу - учитель розповідає, а учень слухає, - закріплення) застаріла. Вона виховує у школярів пасивність, замінює роботу думки заучуванням.

Вважаю, що без пошуків нестандартних рішень нам не зробити школу цікавою для учнів. Тому близько до серця сприймаю ідеї вчителів-новаторів, які хочуть працювати по-своєму, та й сама часто шукаю нових неординарних шляхів. Намагаюся всіляко зацікавити учнів предметом, прищепити їм любов до рідного краю. Добре продумую кожний урок, враховую інтереси своїх дітей. Хочеться відчути, що учні чекають твого приходу, на уроці стараюся виконувати роль режисера, але не розпорядника, функцію не тільки організатора, а й співучасника. Діти на таких уроках виступають моїми співавторами.

Враховуючи практичну значущість обраної проблеми, визначила тему дослідження «Інтерактивні технології на уроках української словесності».

Актуальність досвіду, його практичне значення

Учитель творить Людину.

В. Сухомлинський

У ході дослідження було сформульовано й перевірено таку гіпотезу: умовою для особистісного зростання учнів є комплексний підхід, а саме: оптимізація навчального процесу шляхом впровадження у практичну роботу психології та підходів особистісно зорієнтованої технології, інтерактивного навчання, проектних технологій, усвідомлення педагогом необхідності відповідати сучасним вимогам.             

Мета дослідження полягає в розробці ефективної мето­дичної системи, що забезпечить впровадження осо­бистісно зорієнтованого навчання на уроках як важливої складової гармонійного розвитку особистості.

Актуальність даної теми посилюється необхідністю подолати уніфікований, унітарний підхід до навчально-виховного процесу, враховуючи натомість інноваційні ідеї, національні традиції української методичної науки і педагогічної практики як минулого, так і сучас­ного, досвід зарубіжних колег.

Основна ідея досвіду, інноваційна значущість

Мудрість влади педагога полягає в тому,

щоб моя воля стала бажанням дитини.

В. О. Сухомлинський

Яким має бути сучасний урок? Які вимоги до уроку та до вчителя, що працює в системі «навчання для ди­тини»?

Передовсім, які особистісні якості має розвивати та формувати урок? Замислимося, якими б ми хотіли ба­чити своїх учнів у дорослому житті.

• духовно багатими
• національно свідомими
• толерантними
• здатними критично мислити  
• творчими особистостями
• щасливими й успішними людьми.

Для цього на уроці вчителеві необхідно:

• залучати дітей до колосальних багатств рідного сло­ва та до виявлення у ньому національної духовності, моралі і культури
• створювати позитивний настрій на роботу і під час неї
• враховувати, що на навчання впливають два основ­них фактори -  це стан і стратегія 
• підтримувати найменші зрушення, поважати неро­зуміння й незнання
• враховувати індивідуальні психолого-фізіологічні особливості дітей даного шкільного віку
• створювати проблемні ситуації та пролонговані - (продовжені) проблемні ситуації 
• вчити не тільки запам'ятовувати, а й досліджувати і навіть відкри­вати
• поєднувати візуальну, слухову діяльності
• формувати вміння самостійно здобувати знання.

Технологія досвіду

Упевнена: неталановитих дітей не буває. Кожен має свою іскринку. Дуже важливо своєчасно помітити той паросточок, не дати йому загинути, зів'янути.

Завдання кожного вчителя — розкрити потенціал ди­тини, розвинути його.

Отже, головне завдання сучасного уроку — це створення такої ситуації, щоб учневі було цікаво, щоб дитина мала змогу розвивати свої творчі здібності.

Для цього використовую інтерактивні технології на­вчання.

В сучасній школі виділяють три основні моделі навчання:

1) пасивна

учитель → учень;

2) активна

учитель ↔ учень;

3.     інтерактивна.

Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити % за­своєння матеріалу.

Схема «Піраміда навчання»

•     Лекція — 5 % засвоєння

•     Читання — 10 %

•     Відео/аудіоматеріали — 20 %

•     Демонстрація — 30 %

•  Дискусійні групи — 50 %

•  Практика через дію — 75 %

Навчання інших / застосування отриманих знань відра­зу ж — 90%.

Майбутнє за системою навчання:

учень — технологія —  учитель.

Групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці

Групова (фронтальна) форма організації навчаль­ної діяльності учнів — це навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів або всього класу. Усі учні працюють разом чи індивідуально над одним завданням із подальшим контролем результатів.

Колективна (кооперативна) форма навчальної діяль­ності учнів — це організація навчання у малих групах учнів. Кооперативне навчання дає можливість кожно­му учневі співпрацювати зі своїми ровесниками, спіл­куватися, сприяє досягненню учнями високих резуль­татів засвоєння знань та формування вмінь.

Основні ознаки кооперативної групової роботи:

1.   поділ класу на групи; 
2.   склад групи змінюється залежно від змісту і харак­теру навчальних завдань;
3.   кожна група розв'язує певну проблему, визначену завданням;
4.   завдання в групі виконується у такий спосіб, щоб можна було оцінити індивідуальний внесок кожно­го члена групи й групи в цілому.

Результативність досвіду

Щоб розвивати логічне мислення, зорову і слухову  пам'ять, орфографічну грамотність  учнів,  проводжу  уроки - тренувальні вправи з елементами зацікавлення  (лінгвістичні ігри, ребуси, конкурси). Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".

Так, у 9 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Лінгвістика тексту".

Морфеми, а точніше їх умовні позначки, зображуємо у "зоряному небі"(5 клас)

Під час ознайомлення з класифікацією речень (8 клас) колективно склали «Кластер»:

Вивчаючи тему „Склад" (5-й клас), учні швидко виконують правила гри „Прочитайте слова народної пісні". Якщо правильно поділити слова на склади й узяти у 1-му й 4-му стовпчиках 1-й, а в 2-му й 3-му 2 склад, то можна прочитати слова народної пісні:

 Склавши склади, діти прочитають: «Унадився журавель до бабиних конопель».

Такі вправи з ключами люблять також старшокласники. Часто самі складають завдання для своїх однокласників. Тому використовую на уроках, в позакласній роботі навчальні кросворди (перехресні слова), шаради (мовні загадки, побудовані на поділі слів або виразів на граматично і лексично „зашифровані" частини), мовні ігри.

Позакласні заняття, які я проводжу, дають можливість учням не лише глибше пізнати закони мови, а й привчатися працювати з науково-популярною літературою з мовознавства, зі словниками різних типів, удосконалювати рівень свого усного і писемного мовлення.

Вивчаючи літературу, застосовую такі методи інтерактивної роботи, які подобаються учням, інтригують своєю назвою та формою проведення.

Дуже люблять старшокласники уроки, на яких вивчається інтимна лірика письменників. Це надзвичайно благодатний матеріал для проведення уроків з елементами концерту з використанням музики, уривків із спектаклів. Готуючись  до  таких   уроків, учні   опрацьовують  додаткову літературу, складають цікаві повідомлення, вивчають позапрограмні твори. Такі уроки мають естетичне і виховне значення, бо дають змогу глибше розкрити духовний світ поезії, музики. Цікаво пройшли у нас уроки з вивчення творчості Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, В.Сосюри.

Розглядаючи творчість багатьох письменників, принагідно намагаюсь дати відомості про їх зв'язок з нашим краєм. Так, під час вивчення біографічних відомостей про Лесю Українку, учень читає народний переказ „Лесині жарти", в основу якого покладені реальні факти про перебування Лесі Українки у місті Вижниці. А інший учень робить повідомлення про перебування Лесі Українки в Чернівцях, її зустріч з Ольгою Кобилянською, яка допомогла пережити важку втрату - смерть Сергія Мержинського.

Вивчаючи творчість Олега Ольжича, учень робить повідомлення про життя і ранню творчість цього письменника на Буковині. Неодноразово перебував на Буковині й І.Франко. Учні розповідають епізоди про те, з яким захопленням зустрічали його жителі міста Чернівців, зокрема студентська молодь. Як приємно дивитись у дитячі очі, коли вони світяться натхненням, надією. Значить, сприйняли учні письменника, його твори і розумом, і серцем, відчули гордість за рідний край, за його талановитих людей і за знаменитих гостей, які своїми відвідинами додали йому слави.

Зміцненню зв'язків літератури з життям сприяють уроки літератури рідного краю та українознавства. На цих уроках я вчу дітей мислити, творити, усвідомлювати, хто вони є і чиїх батьків діти, формую національну свідомість. Вчу любити і поважати батька й матір, шанувати людей і схилятися перед мудрістю, бути добрим і чесним, гідними дітьми своєї землі. Тому уроки літератури рідного краю - то не просто мистецтво, не просто знання, то уроки формування і лікування душ.

Висновки

Технологія сучасного уроку вимагає системного підходу. Тому, приступаючи до вивчення нової теми, розробляю систему роботи, визначаю типи уроків та форми роботи, «психологію» уроку, а під час безпосередньої підготовки уроку деталізую, вношу зміни. Вважаю, що головними моїми досягненнями як учителя є те, що:

•     діти люблять предмет і поважають учителя;

•     на уроці цікаво працювати всім: учням, педагогу;

• діти вчаться з радістю і досягають результатів!

Які ж головні недоліки нашої системи освіти та виховання? Назвемо їх: акцентуація уваги на зовнішній системі цінностей у той час, коли залишається осторонь внутрішня; викладання досить часто переважає над учінням; педагог вивищується, повністю домінує над учнем.

Вчитель-словесник сьогодні не стільки той, хто вчить, скільки той, хто розуміє і відчуває, як дитина вчиться. У цьому — завдання новітньої парадигми педагогіки.

Отже, практика переконливо свідчить, що найбільш комфортно, вільно й розкуто учні творять на уроці тоді, коли вчитель створює певні умови для сприятливої творчої обстановки, застосовує різноманітні методи і прийоми, як традиційні, так і інноваційні, враховуючи індивідуальні особливості дітей.

Вважаю, що кожен педагог має пам'ятати, що використання інтерактивного навчання - не самоціль. Незалежно від того, які технології навчання використовує у своїй роботі, він повинен насамперед у кожній дитині бачити особистість, бо перед Богом усі рівні. Пам'ятати, що дитина - народ, майбутнє України. І щоб була спокійною старість - навчити їх, дітей, людяності, доброти.