Опис практичного досвіду підготовки і проведення СТЕМ-уроку англійської мови в 10 класі школи з поглибленим вивченням іноземних мов

Про матеріал

Стаття містить особливості підготовки, проведення та результати СТЕМ-уроку англійської мови у 10 класі школи з поглибленим вивченням іноземних мов

Перегляд файлу

Опис практичного досвіду підготовки і проведення СТЕМ-уроку англійської мови в 10 класі школи з поглибленим вивченням іноземних мов

Вч. Биданцева М.Г.

СТЕМ-освіта є одним із найсучасніших трендів у сучасному освітньому просторі не тільки в Україні, а й в усьому світі. Основні засади її формування проникають і поступово входять, починають пронизувати всю вертикаль учбового процесу.

СТЕМ-напрямок і гуманітарні дисципліни на перший погляд йдуть поруч, не перетинаючись, однак неминуче взаємопроникнення і інтеграція починають стосуватися і них.

Навчання англійській мові як суто гуманітарній дисципліні, звичайно, не може бути відірваним від конкретних реалій життя. І коли наступає вік цифровізації, все більшої компьютерізації, вік новітніх технологій і покоління Z, англійська мова стає тим ключем, що відкриває цей світ дітям, оскільки вона є метамовою усього сучасного суспільства.

Саме тому важливість створення СТЕМ-уроків англійської мови важко переоцінити, тоді як конкретних матеріалів щодо практичного досвіду проведення таких уроків майже немає. Є поодинокі розробки, однак їх недостатньо. Тоді як теоретичного матеріалу та порад із імплементації вдосталь.

Це зумовило нашу спробу висвітлити практичний досвід із створення і проведення подібного уроку у школі з поглибленим вивченням іноземних мов.

Урок був створений і проведений у 10 класах, підручник, за яким працюють діти, – “Enterprise 4 Intermediate Coursebook” Virginia Evans, Jenny Dolley, Express Publishing, 2019.

Під час підготовки до уроку основні труднощі полягали у намаганні поєднати типово гуманітарну дисципліну з матеріалом технічної спрямованості.

Аналіз матеріалів підручника показав, що СТЕМ–елементів дуже мало у звичайному навчальному матеріалі. СТЕМ є лише в потенції. В окремих випадках – це поодинока тема, яку можна розвинути, іноді – це окремі елементи тематичного матеріалу, які можна поєднати із СТЕМ напрямком, можна ввести СТЕМ- акценти.

За програмою та тематичним планом діти вивчали тему, яка на перший погляд, далеко відстоїть від техніки та технологій, - це «Crime». Однак, як виявилося, завжди можна знайти зв’язок із актуальною проблемою сьогодення, обрати формат уроку, який буде поєднаний із СТЕМ.

Було обрано актуальну форму проведення СТЕМ-уроку – хакатон, згідно методичних рекомендацій до проведення подібних уроків [1]. САМЕ така форма дозволила концентровано і суггестивно провести роботу над проблемою, максимально насичити урок як інформаційним матеріалом, та і пошуковою, аналітично- креативною діяльністю.

Під час проведення СТЕМ-уроку відбувалося формування наступних ключових компетентностей: здатність спілкуватися іноземними мовами, компетентності в галузі природничих наук, інноваційність, інформаційно-комунікаційна компетентність, громадянські та соціальні компетентності, підприємливість та фінансова грамотність.

Формування предметних компетентностей відбувалося з метою узагальнити та активізувати вивчений лексичний та граматичний матеріал за темою, вжити його у новому, незвичному СТЕМ – контексті, застосувати його для вирішення актуальних проблем сучасності. Отже, за дидактичною метою це урок комбінований.

Особливість формування наскрізних вмінь на уроці – читання з розумінням, висловлювання власної думки, критично і системно мислити, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, виявляти ініціативу, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими – виявляється в тому, що вони сприяють формуванню не тільки ключових компетентностей, але й предметних: діти вчаться робити це англійською мовою, тобто набувають основних навичок іншомовного спілкування і навіть іншомовного мислення.

Щодо обладнання та матеріалів, використаних під час уроку – серед найбільш актуальних - мультимедійний проектор, вихід до мережі Інтернет, ватмани та маркери. Підручник послуговував вторинним джерелом для узагальнення вивченого матеріалу.

Магістральним методом, що використовувався на уроці, був метод проблемного навчання, що полягає у створенні проблемної ситуації, активної пізнавальної, пошуковій, аналітичної та творчій діяльності. Учні вчаться вирішувати складні питання, які потребують актуалізації знань, аналізу, вміння бачити за окремими фактами явища, закономірності, і йдуть далі – намагаються вирішити з’ясовану проблему.

Поставлені цілі і задачі, вид уроку і формат проведення зумовили структуру уроку. Його умовно можна розбити на кілька частин

Введення до уроку;
Основна частина уроку:

а) частина узагальнення набутих знань;

б) частина, що має формат власне хакатону;

Рефлексія.

В свою чергу перша частина уроку містила обов’язкові для уроку іноземної мови елементи: привітання, повідомлення теми та мети уроку, уведення в іншомовну атмосферу, актуалізацію опорних знань та мотивацію навчальної діяльності. Враховуючи складність поставленої задачі і обмежений час, найдоцільнішим під час виконання першої частини уроку було використання вправ, спрямованих на розвиток критичного мислення: діти входять у іншомовну атмосферу та пригадують вивчене завдяки вправі «Тонкі та товсті запитання»; формування мотивації до навчальної діяльності відбувається завдяки вправі «Прогнозування за ілюстрацією».

Основна частина уроку починалася з узагальнення і систематизації знань лексики і граматики за темою. Для цього діти працювали в групах, маючи обмежений час і використовуючи підручних, виконували вправу «Кластер», систематизували і представляли вивчений матеріал на ватмані у вигляді кластерів – граматичного і лексичного. Виконавши завдання, діти мали коротко представлені власні добутки.

Починати роботу в форматі хакатону представлялося доцільним з пояснення, що таке хакатон, звідки взялася така форма роботи, які етапи передбачає. Обов’язково дітям треба було пояснити, що хакатон – це один із найпродуктивніших івентов, поширений у сфері IT, під час якого учасники інтенсивно працюють в команді з метою винайдення рішення нагальної проблеми [2]. Час, що відводиться, дуже обмежений. Наприкінці під час пітчінгу учасники презентують власні добутки і відбувається їх обговорення.

Після пояснення основних засад проведення хакатону було необхідно екстраполювати їх на урок що проводився. Для цього основні стадіїї хакатону було перенесено в урок і пояснено учням, як це відбуватиметься.

Перший етап у хакатоні – формування команд. Оскільки учні вже працювали в командах, які склалися довільно на початку уроку, зі зміною виду діяльності було ефективно пере форматувати команди. Для цього було підготовлено картки з буквами, які діти обирали по одній і мали скласти слова «advanced», «engineering», «technologies». Таким чином було утворено три команди.

Другий етап – презентація проблеми, яку мають вирішити учасники. Перш, ніж переходити до цього виду діяльності, потрібно було необхідно ввести СТЕМ-слова та словосполучення, що стануть в нагоді під час роботи. Це нова для дітей лексика технічного напрямку. Було обрано найпростіший спосіб введення цих слів – їх представлено на дошці або на слайді презентації й на окремому аркуші роздаткового матеріалу. Головне – наочність, щоб діти у будь-який час могли звернутись до цієї лексики й активізувати її.

Перехід до презентації проблеми відбувається завдяки перегляду 2 відео з YouTube, в яких йдеться про катастрофи й нещасні випадки, пов’язані із використанням штучного інтелекту, а саме: відео з аварією авто Тесла, що рухалося на автопілоту, під час якого загинув водій [3], і відео про авіа катастрофу, причиною якої було програмне забезпечення [4]. Попередньо дітям було поставлено завдання переглянути відео, намагатися зрозуміти, про що йдеться, й проаналізувавши їх, виокремити, що є спільного у двох цих випадках, і хто винний. Таким чином діти опрацьовували сучасний матеріал, представлений неадаптованою мовою, розвивали навички аудіювання СТЕМ-текстів.

Наступний крок – рефлексія щодо переглянутого з обов’язковим висновком: спільне в обох відео – відповідальний за катастрофи є штучний інтелект. Поняття штучного інтелекту є новим для дітей, тому здавалося доцільним представити дітям його визначення і різновиди [5] , після чого діти самостійно добирали приклади використання штучного інтелекту у повсякденному житті.

Саме тут відбувалася постановка проблеми, учням пояснили, що, штучний інтелект вже є реалією нашого життя, а законодавства, яке регулювало відповідальність за злочини, скоєні за його допомогою, ще немає. Після цього дітям було чітко поставлено задачу: впродовж 15 хвилин, працюючи в командах, обрати один вид штучного інтелекту, міркувати, які злочини можуть бути скоєні з його допомогою, і хто може бути винний. Діти могли користуватися за потреби власними гаджетами з виходом в Інтернет. Під час цього виду діяльності основна вправа – «Мозковий штурм». Результати мали бути представлені або у вигляді «Рибної кістки», або у вигляді «Ментальної карти». Оскільки ці вправи з розвитку критичного мислення були новими для учнів, на екрані проектора та на роздатковому матеріалу діти могли бачити схеми, зразки такого представлення матеріалу [6,7]. Виконавши завдання, під час пітчінгу учні мали представити власні доробки з обов’язковим обговоренням добутків, використовуючи попередньо представлений у вигляді кластерів лексичний і граматичний матеріал.

Наприкінці уроку обов’язково мала місце рефлексія, під час якої діти ділилися враженнями, розповідали, що було найцікавішим і найкориснішим.

Домашнім завданням було написати коротке ессе за темою хакатону “Artificial intelligence crimes. Who is to blame?”.

Отже, оскільки наразі існує дуже мало практичного досвіду, основні труднощі під час підготовки до проведення СТЕМ-уроку англійської мови полягали у виокремленні СТЕМ-потенційних точок дотику теми, що вивчалася, із СТЕМ-напрямком.

СТЕМ-урок англійської мови надав змогу розвивати в учнів 5 з 11 ключових компетентностей.

Розвиток наскрізних вмінь сприяв формуванню не тільки ключових компетентностей, але й предметних: діти набували основних навичок іншомовного спілкування і навіть іншомовного мислення.

Під час уроку поєднувалося використання традиційних учбових матеріалів, таких як підручник, та новітніх - використовувалися матеріали мережі Інтернет, основна форма подачі – відео, як мультисенсорне джерело інформації.

Основний обраний формат проведення СТЕМ-уроку – хакатон, надав можливість концентровано опрацювати реальну проблему сьогодення. При цьому відбулося введення основних елементів хакатону у традиційну для уроку англійської мови структуру. Найефективнішими при цьому виявилися вправи з розвитку критичного мислення: «Товсті і тонкі запитання», «Кластер», «Мозковий штурм», «Рибна кістка», «Складання ментальної карти».

З точки зору формування саме предметної компетентності, подібний урок дав змогу узагальнити й актуалізувати вивчений лексичний і граматичний матеріал, збагатити його СТЕМ-лексикою, розвивати в дітей навички аудіювання, монологічного і діалогічного мовлення.

За вимогою часу СТЕМ-елементи неминуче входять у систему гуманітарних дисциплін, впливають на створення його мікроодиниці, що є основою всього навчання – урок. При цьому дуже важливо проєднати традиційні методи і прийоми, основу навчання іноземній мові, «базісні» методи і прийоми з новітніми, наразі гіперактуальними, які власне і представляє СТЕМ. Практичний досвід такого поєднання, у усіма його недоліками і перевагами, може стати в нагоді як вчителям-практикам, так і фахівцям з методики викладання іноземних мов.

Використані джерела:

Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2020/2021 навчальному році https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-rozvytku-stem-osvity-v-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-ta-pozashkilnoyi-osvity-u-2020-2021-navchalnomu-rotsi/
Що таке хакатони і навіщо їх організовують?

https://osvitanova.com.ua/posts/750-shcho-take-khakatony-i-navishcho-ikh-orhanizovuiut