Опис роботи над темою "Гра як засіб навчання на уроках в початковій школі"

Про матеріал
Як зробити урок в початковій школі цікавим. Для використання на уроках вчителями початкової ланки
Перегляд файлу

Із досвіду роботи « Гра – як засіб особистісно орієнтованого навчання»

 

«У грі немає людей серйозніших,

 ніж малі діти»

                                                   В.О.Сухомлинський

Як зробити, щоб дитина не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосовувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевненою, бажала вчитися? Як зробити урок цікавим, таким, що запалить животрепетну іскорку допитливості в очах дитини, зародить бажання вчитися? На мою думку, відповідь на це питання – гра!

На мою думку, основне завдання сучасного вчителя – залучити учнів до активної самостійної діяльності, перетворюючи школярів у її суб’єктів. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань.

Коли ж дітям на уроках цікаво? Тоді, коли учень може реалізувати свої можливості, інтереси, прагнення, а не залишатися пасивним виконавцем волі вчителя, безініціативним, позбавленим можливості творити. Гра на уроці – це «чарівна паличка», за допомогою якої учень може навчитися читати, рахувати, писати і, головне, мислити, винаходити, доводити. Крім того, гра робить навчання цікавим, радісним. Мене зацікавило питання гри як засобу особистісно-орієнтованого навчання в початковій школі. На мою думку, особистісно-орієнтоване навчання спрямовує вчителя і учня на пошук нових шляхів і засобів, які забезпечуватимуть повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів учнів в усіх сферах їхньої діяльності. Ніхто не заперечуватиме значимості ролі гри у розвитку дитини. У дітей дошкільного віку гра є провідним видом діяльності. Коли діти приходять до школи, вчитель використовує ігрові моменти навчальної діяльності для підсилення мотивації навчання, полегшення запам’ятовування навчального матеріалу, психологічного розвантаження та зняття втоми.

І починати роботу над формуванням і розвитком здібностей учнів слід уже з перших днів навчання, пропонуючи дітям невеличкі і спочатку не дуже складні ігри.

        Я пропоную якомога частіше під час навчально-виховного процесу проводити з учнями різні ігри, що сприятимуть розвитку інтелектуальних та творчих здібностей школяра, а також формуванню його особистості – самостійної, самовпевненої, що вміє спілкуватися, доводити свою думку та поважати думку товариша.

Діти дуже полюбляють гратися та змагатися, бо це весело, цікаво і корисно. Це навчає, виховує, об’єднує. Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються). Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому завдання вчителя при застосуванні гри в навчанні полягає у підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті.

Досвід моєї роботи показує, що завдяки ігровим формам занять вдається залучити всіх учнів (навіть пасивних) до систематичної розумової праці, дати їм змогу відчути успіх, повірити в свої сили. Добору та вдосконаленню ігор я приділяю значну увагу: виготовляю наочні посібники, вигадую цікаві ігрові ситуації, визначаю прийоми та способи, які б пов’язали програмний матеріал з грою. Потрібно навчити дітей правильного спілкування, дотримання правил.

Молодші школярі вчаться з інтересом тоді, коли їм цікаво і, найголовніше, коли навчальні дії стають для них особистісно значущі, тобто коли ними рухає пізнавальна потреба – знати, міркувати. А для цього треба спиратися на інтелектуальні почуття дитини, позитивні емоції. З цією метою інколи мотивую навчальну діяльність необхідністю допомогти казковим героям, звірятам розв’язати цікаві завдання, ставлю навчальне завдання у цікавій, несподіваній формі. На своїх уроках я використовую ігри та ігрові ситуації, які несуть певне дидактичне навантаження, залучаю нескладні моменти, наприклад, вклавши завдання або запитання в уста казкового персонажу. Звичайні завдання або запитання, вправи стануть цікавими і незвичайними, якщо в роботі використовувати елементи змагання. Час від часу використовую на уроках ребуси, наукові образи.

Гра має супроводжувати навчання. Переконана в тому і, мабуть, не я одна, що найкраще дитину в молодшій школі розвивають дидактичні ігри це той фактор, що допомагає малюку краще адаптуватися до навчання, розвивати пам'ять, увагу, виховує взаємоповагу. Саме граючись, дитина краще виявляє себе як індивідуальність. Завдання, в яких пов’язані і розумова, і фізична активність, сприяють вихованню гармонійної особистості. Адже гра – це не просто розвага, це фантазія, помножена на розум і кмітливість.

Г = ф*р*к

Завдання початкової ланки освіти – навчити кожну дитину вчитися, сформувати позитивні пізнавальні інтереси до вивчення навчальних предметів, створити умови для самовираження та самореалізації кожного учня. Навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом залучення учня до гри.

Маючи сорокарічний досвід роботи, я дійшла висновку: важливо навчити дітей думати, приймати власні рішення і вміти відстоювати їх. Початкова школа нині – це школа самореалізації, само актуалізації особистості. Завдання кожного вчителя не тільки дати дітям суму знань, а й навчити спілкуватися, вирішувати проблеми, знаходити вихід із нестандартної ситуації.

На педагогічних радах, засіданнях методичного об’єднання, що проводяться в нашій школі, вчителі початкової ланки знаходять відповіді на багато питань щодо використання сучасних інноваційних педагогічних технологій. Дитина 6-7 років одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової і навчальної. Протягом уроку можна ввести 2-3 короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, а можна весь урок побудувати у вигляді сюжетно – рольової гри. Перевагу віддаю таким іграм, які передбачають участь більшості дітей класу, швидку відповідь. Наведу приклади ігор, які часто використовую на уроках.

 

 

 

Ігри на уроках математики

 

  • « Хто швидше ?» (склад чисел)
  • «Мовчанка» (назвати попереднє чи наступне число або сусідів)
  • «Де заховали?» (поняття «ліворуч», «праворуч», «вперед», «шукай між»)
  • «Хто де стоїть?» (учні називають свої імена. Хто стоїть попереду? Зліва? Перед?)
  • «Яке число задумане?» (задумане число на 3 більше від 4)
  • «Хто більше?» (складання прикладів на додавання з відповіддю 9,8,5)
  • «Доповни до…» (діти доповнюють число до…)
  • «Весела лічба» (цифри від 1 до 10; учні змагаються у швидкості називання чисел у порядку зростання або в порядку спадання )
  • Словесні диктанти: намалювати 10 кружечків, а зафарбувати третій

 

Ігри на уроках навчання граматики (читання і письмо)

 

  • «Чарівний мішечок» (іграшки, у яких є потрібні літери)
  • «Листоноша» (лист із завданням для сильніших дітей)
  • «Яка літера заблукала?»
  • «Робота в парах: складання діалогів»
  • «Мікрофон» (під час підсумку уроку)
  • «Ланцюжок слів» (на останню букву слова, добирають нове слово)

 

 

Майже весь навчальний процес я намагаюсь перетворити на суцільну гру, що допомагає стимулювати пізнавальний процес, формувати в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичними уміннями; привчати дітей до праці, творчості; виховувати впевненість в собі.

Тільки при ретельній підготовці до проведення гри вона може дати очікувані результати:

  • зробити знання цікавим, посилити інтерес до набуття нових знань;
  • полегшити засвоєння матеріалу;
  • сформувати звичку зосереджуватись і постійно думати, створити у дітей бадьорий настрій.

 

Кожна гра вчить дитину оцінювати свої здібності, допомагає повірити в свої сили, підштовхує її шукати й знаходити різні шляхи для самореалізації, розвивати найкращі людські якості.

 

 

docx
Додано
21 лютого
Переглядів
211
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку