23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Виховний захід "Вечерниці"

Про матеріал
Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи. Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації. Вдосконалювати мовну культуру учнів. Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.
Перегляд файлу

Мета. Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи. Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації. Вдосконалювати мовну культуру учнів. 
Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.
Обладнання. Українська піч, посуд, рушники, національні костюми.

ХІД СВЯТА
      Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що святкувалися у певний час. Слов’яни розділили їх за трьома видами світла.

Свята взимку означали народження світла. В народі кажуть: «Зима прийшла – і празників привела».

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави.

Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добра господиня та весела молодь…


( На сцені з’являються дід і баба)

СЦЕНКА "ДІД І БАБА"

Дід    

Щось добреньке з’їсти хочу,
Тільки що – не знаю сам.

Баба    

Голови б ти не морочив,
Що зварила – те й подам.


 

Дід    

Вареники, борщ і каша,
В животі від них урчить.

Баба    

Вередливий став ти, діду.
Що тобі іще зварить?

Дід    

Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть би, з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди б ще вбить яйце.

Баба  

Отже, клятий!
Хоч бери, тікай із хати!
Будь по-твоєму, спечу.

   ( Підходить до столу, починає „місити” тісто ).
Дід    

Ти готуй, стара, швиденько,
Повечеряєм гарненько.
(До зали)    Баба в мене – молодець!
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець.

( Підходить до баби, обіймає її).

Дід    

Пам’ятаєш, моя люба,
Як були ми молоді,
Напечем, бувало, хліба -
Повна хата молоді.

Баба    

Танці, співи, сміх до ночі
Вечорниці…А тепер?


(Чується стук і голоси за дверима.)

Хлопчик    

Господаре! Чи пустите до хати?
Вміємо співати, вмієм танцювати.

Дід  

 Заходьте, хлопці, заходьте, дівчата!
Скоро і коровай в печі будемо виймать.
Якраз впору!
(Хлопці і дівчата заходять під музику   (пісня «Добрий день вам, добрі люди»), сідають на лаві.

1-й учень:

Добрий вечір, господаре!

Добрий вечір, господине!

2 – й учень: Чули ми, що в цій хаті сьогодні вечорниці.

3-ій хлопець: Ви нас зустрічайте варениками смачними та масними.

4-ий хлопець: Бо ми прийшли до вас з піснями голосними!

Баба    За звичаєм тим давнім, гостям, що рідко заходять треба ноги попелом з нашої печі посипати, щоб частіше в гості ходили.
Дід    Дорогі гості, запрошуємо вас за столи тесові. Хлопців просимо сісти по праву сторону.
Баба    А дівчат, за звичаєм, по ліву.

Дівчина.

Улянко, що ти вишиваєш?

Дівчина.

Серветку. Подивись, які красиві голуби.

Дівчина.

А я рушник вишиваю собі на весілля.

Дівчина.

А я для свого нареченого сорочку вишиваю.

Дівчина.

Дівчатонька-сестриці

Годі щебетати.

А давайте попробуємо

Пісню заспівати.

Дід  А дійсно, заспівайте, нехай наша баба молодість згадає.

Пісня «Ой є в лісі калина»

Гриць ( виходить, позіхає)
Оце треба було так горлати?
Не дали мені й поспати.
На печі так зручно лежати,
Що не хочеться й вставати.
( ДоБаби)
Що тут відбувається?

Баба.  А у нас вечорниці. Грицю, а як тобі спалося? Який ти бачив сон?

Гриць.  Та хіба ж там в темряві щось побачиш?
Баба Всі знають, що ти ледачий.
Ти не змінився, Гриць, я бачу.
Отож, серденько моє,
І пісня – жарт про тебе є.

( Пісня «Грицю- Грицю, до роботи»)

Дід.   А зараз ми побачимо, яка з дівчат – найкраща господиня.

(Дівчата ліплять вареники)

Дід.  Українські козаки дуже полюбляли позмагатись, в кого сильніша долоня, тобто хто візьме в жменю більше горіхів. (1 конкурс з горіхами)

Наступний конкурс « Теребіння кукурузи»            (2 конкурс  з кукурудзою)

Справжні козаки вміли триматися в сідлі, а чи вміють наші хлопці їздити верхи на конях. Зараз ми перевіримо      ( 3 конкурс  Їзда на конях)

Баба.  А от дівата по-справжньому вирішували, як знайти найсильнішого. А думали так: хто добре їсть, той добре працює, той і сильніший. А головною їжею у козаків був куліш. (4- конкурс «Хто швидше зїсть куліш)

Дід.  А ще наш народ полюбляв жарти. Тож давайте і ми пожартуємо.

1 Учень.     Упіймав дядько на яблуні хлопця.

  • Ти що там робиш?
  • Та упало ваше яблуко, то я його вішаю.

2 Учень  Мамо! Чи Ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

  • Ой, боже мій! Чи ж ти її витяг?
  • Еге, буду я її витягать, щоб вона мене вкусила!

Я піймав кота і кинув у діжку, щоб він мишу зїв. 

 

СЦЕНКА «НЕ МОЇ НОГИ!»
(Один хлопець читає слова, а другий показує пантоміму)
Серед лісу, серед гаю у неділешній обід
Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.
Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.
Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.
- Не мої се – каже, - ноги! Присягаюсь на чим світ. – 
Бо мої в чоботях були, а ці босі, без чобіт.
 

Дід. От ми трохи розвеселилися. А яке ж свято без загадок?

Хлопці, загадайте-но дівчаткам загадки.

Хл.1  На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте,
Жовте око, жовті вії,
Та чомусь воно не гріє.( соняшник)


Хл.2 У зеленому лісочку
Хто сидить там на дубочку?
Уночі мишей полює –
Діточок своїх годує (сова)


Хл.3  Із неба диво золоте

І світить нам, і гріє,
Ніщо без нього не росте,
І всяк йому радіє. ( сонце)

Хл. 4 Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди,туди зазирає,
На морозі замерзає,
Бо одежини не має .(ніс)
 

Баба. Дівчатка, може й ви загадаєте щось хлопцям?

Дівчата загадують свої загадки

Дівчина     В лісі росло, в столяра пишалося, в гарного господаря прядивом вкривалося.
Хлопець     Подумаєш, ну й загадка! Стіл то, бо його скатертиною вкривають.
Дівчина     Входить, входить, а в хату не заходить.
Хлопець     Двері.
Дівчина     У хлів іде без шкіри, а виходить з шкурою.
Хлопці     Хліб.
Дівчата     А в мене така загадка: «Чого хочеш – не купиш, а що хочеш продати – не продаси?!»
Хлопець     Такого нема. За гроші все купиш.

Дід     Е ні, всього, діти не купиш. Моя відгадка така «Це молодість і старість».

Хлопець Дівчата, та коли ж ви нас годувати будете? Так вже вареників хочеться!

Дівчина От зараз ми вас почастуємо.
( Пісня «Мій милий вареників просить»)

ПІСНЯ «НАШІ ХЛОПЦІ ВАРЕНИКІВ ХОЧУТЬ»
(Дівчата і хлопці співають у формі діалогу)

Наші хлопці вареників хочуть
Наші хлопці вареників хочуть
Навари, милая, навари, милая
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.
А я дров не маю, ви мої хороші,
А я дров не маю, хлопці мої гожі.
Нарубай, милая, нарубай, милая
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.
Я рубати не вмію, ви мої миленькі,
Я рубати не вмію, мої солоденькі.
Научись, милая, научись, милая
Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.
А я сил не маю, ви мої хороші,
А я сил не маю, хлопці мої гожі.
Не балуй, милая, навари, милая.
Пирогами пригости, мила, чорнобрива.

Дід А зараз ми подивимось, яка з дівчат найкраща господиня.
(Виносять вареники , показують на дошці з мукою)

Дід Здається, у нас тут всі гарні господині.
Баба Гарно вміють дівчата вареники ліпити й пісні гарно співають.
А батьки знають українські пісні? Нумо, позмагаємось!


(Гра з батьками. Ділимо батьків на дві групи. Згадати пісні на Ой, Гей, А, Про козаків, Про дівочу долю)
 

Баба .  Гарні вечорниці в нашій хаті! 
Добре, що прийшли до нас на вечорниці. 
Бачу, вмієте веселитись, жартувати, танцювати. 

Дід: І ми, старі, згадали свою молодість. 
Та на порожній шлунок не довго жартуватимеш. 
А що, бабо, вареники готові? 

Баба. Готові. То ж сідайте до столу, будь-ласка. 

Баба.  А глядачів скільки у залі!
То це теж наші гості, 
І по очах бачу, теж вареничків хочуть. 
Зараз, зараз скуштуєте. 
Дівчата, пригощайте гостей. 
(Дівчата  пригощають варениками) 

Дівчина: Ой, мабуть, давайте, люди, 
За гостину дякувати будем 
І за те, що гарно приймали. 
І за те, що смачно частували. 

Хлопець: Нехай ваша добра хата 
Буде радістю багата 
І ділами, й пирогами, 
І гостями, і друзями. 

Дівчина: А ще бажаємо сили, 
Щоб ніколи не хворіли, 
Щоб люди поважали, 
Щоб діти шанували. 

Хлопець: Щастя, здоров’я не на один рік, 
А на цілий вік! 


 

docx
Додано
28 лютого
Переглядів
79
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку