Відділ освіти Гайворонської районної ради

Методичний кабінет відділу освіти

 

 

 

 

Розвиток читацьких умінь і навичок молодших школярів через використання інтерактивних технологій навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Гайворон - 2019

Бандурівський ліцей

Гайворонської районної ради Кіровоградської області

 

 

 

 

Розвиток читацьких умінь і навичок молодших школярів через використання інтерактивних технологій навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Гайворон - 2019

ЗМІСТ

 

Головне завдання учнів початкової школи

Шість кроків для опанування навичок читання

Застосування інтерактивного навчання на уроках читання

Інтерактивні технології навчання читання

Ігри, які можна використати для 1 класу

Ігри, які можна використати для 2 класу

Додаток 1

Додаток 2

Список використаної літератури

Для нотаток

Головне завдання учнів початкової школи

 

Основне завдання школи- розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти людині знайти своє місце у суспільстві, призначене для неї природою. Провідна роль в успішного навчання належить учителю. В початкових класах місія педагога охоплює практично всю життєдіяльність дитини в школі. Перед учителем постають відповідальні завдання: сформувати у дітей усі необхідні якості, навички, вміння школяра збагатити їх належними знаннями, загалом підготувати дітей до того, щоб вони могли успішно опанувати складну й відповідальну науку подальшого життя.

Не випадково прислів’я стверджує: добрий початок- половина справи. Головне завдання початкових класів- це навчити дитину вчитися. Сформувати вміння спостерігати, думати, висловлювати власну думку, читати, писати.

Педагогічний процес повинен грунтуватися на принципах особистісно-гуманного підходу до дітей. У педагогічному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинне характеризуватися наявною розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя.

Формування навичок читання- тривалий і складний процес, що потребує постійної уваги до занять і забезпечується передусім добором навчального матеріалу та відповідними методичними прийомами ведення уроку. Саме тут і застосовую загадки, прислів’я, приказки, скоромовки, чистомовки, ребуси, кросворди, вірші, які містять багатий пізнавальний матеріал. Використовую їх при ознайомленні з новим звуком, у звукових вправах, у словниковій роботі, для додаткового читання за темою занять, а також для закріплення нового матеріалу.

Великого значення на уроках читання надаю вправам, що розвивають виразність, інтонаційність читання. Пропоную читання текстів( окремих уривків, речень) з почуттям суму, співчуття, радості, задоволення(залежно від змісту). Діти читають голосами героїв, відповідно до їхнього характеру.

Навчитись уміння читати- головне завдання учнів початкової школи. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, чим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою.

Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить у середні класи. Той навчальний мінімум, який має оволодіти учень з різних предметів, вимагає, щоб діти добре вміли читати не лише вголос, але й мовчки, в темпі хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учня. Пропоную прослідкувати крок за кроком методику системи читання, якою я користуюся на своїх уроках.

 

 

 

 

 

 

Шість кроків для опанування навичок читання

 

Перший крок – знайомство з буквами. Тут автоматизується дія ідентифікації звука і букви. Показуючи одночасно графічний символ і вимовляючи звук, я накладаю на букви не тільки фонетику, але й певний мовномоторний акт, оскільки в шести-, семирічної дитини сформовані мовленнєві автоматизми – прихована артикуляція постійно супроводжує аудіювання. Адже її власне мовлення сформувалось на основі імітації мовлення дорослих і є похідним від розуміння мовлення інших.

Цей етап зазвичай не займає більш ніж 10-15 днів. При цьому весь буквенний матеріал я показую дітям водночас через ігри з буквами, пізнання букв, знаходження звуків у назвах предметів, складання слів із букв тощо.

Початковий етап – єдиний у цій системі, де зміст відтворення не є основним предметом сприйняття, бо ще немає тексту, як такого. Але на наступному етапі осмислення тексту виступатиме на перший план.

Другий крок – перехід до злиття букв і складів, будується аналогічно, але тут одночасне пред’явлення графічного і фонетичного матеріалу грає більш значущу роль у зв'язку з його ускладненням. Єдиною довільною дією учнів у процесі роботи є ідентифікація графічного і фонетичного матеріалу, який я пред'являю одночасно в доступному темпі. Супроводжуючи рух вказівки за текстом власним голосом читанням, поступово підводжу дітей до того, що вони спроможні супроводжувати моє читання пальчиком по рядочку самостійно.

Здійснюється ідентифікація букв і фонем, відбувається аудіювання і діти розуміють текст.

Третій крок – передбачає спеціальну підготовку зорового аналізатора. Ідентифікація фонетичного і графічного матеріалу передаються тим, що очі читаючого знаходяться в тому місці, котре в цю хвилину звучить з моїх слів. Пропоную дитині читати пошепки разом зі мною.

Спочатку діти зможуть проговорювати вголос разом зі мною лише закінчення слів.

Четвертий крок – не тільки промовляти слова одночасно з диктором, а й випереджувати його, це можливо в тому випадку, коли очі учня забіжать наперед тексту, що звучить.

П’ятий крок – оволодіння вокалізацією й умінням читати. Досягненням цього етапу є закріплення навичок голосного читання.

Шостий крок – удосконалення виразного читання, оволодіння інтонацією, емоційною експресією.

Сьогоднішній урок має ввібрати передову методику, найновіші методичні підходи до його проведення. Але тільки системна робота, застосування нових технологій навчання приведе до успіху.

В.О.Сухомлинський мудро підкреслив, що, виряджаючи дитину до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель побачить у дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосування інтерактивного навчання на уроках читання

Своє завдання як учителя початкових класів вбачаю у створенні умов для розкриття та розвитку активної творчої особистості молодшого школяра.

Застосовуючи інтерактивні технології навчання читання дотримуюся таких підходів щодо організації уроку:

• Спираюся на дитячий досвід і мінімальні базові знання з теми за допомогою обговорення міні-проблеми, вступної бесіди;
• Створюю умови для поділу класу на групи зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників. Кожна група висуває свого лідера, який керує її роботою;
• Передбачаю проблемність завдання, збуджую активність учнів. Під час обговорення проблеми підштовхую дітей до створення власної версії, до самостійності.
• Створюю на уроці атмосферу співробітництва учнів і вчителя, яка позбавляє страху отримати критику. Емоційне піднесення й почуття розкутості створюють сприятливий мікроклімат для засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розкриття здібностей учнів.

Застосування  інтерактивного навчання на уроках читання здійснюю шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню учнів вміння дискутувати.

Наводжу приклади найбільш уживаних при фронтальній формі організації навчальної діяльності технології: мікрофон, мозговий штурм, навчаючи- вчуся, ажурна пилка.

При кооперативній формі навчання застосовую роботу в парах, роботу у малих групах.

Перед тим як починати вчити дитину читати, треба щоб у неї з’явився до цього інтерес. Психологи кажуть: потрібно сформувати мотивацію для читання. Яким чином це зробити? Є два способи:

1. Читати дитині різноманітні цікаві казки, історії, оповідання, вірші.
2. Розповідати і пояснювати малюкові, чому так важливо і цікаво навчитися читати.

Навчати дітей віком 5-6 років найефективніше під час гри, з використанням незвичних, веселих вправ. Залучаючись до ігор, дитина не помічає, як у нього формується цілий ряд дуже важливих операцій, які лежать в основі читання. Поряд із цим дорослий, який вчить дитину читати, повинен чітко уявляти собі, що робити не слід за суворо визначеною послідовністю. Є такі основні етапи навчання читати з використанням гри:

• Дитину слід навчити робити звуковий аналіз слів.

Ігри: « Який звук виділений?», «З яких звуків складається слово?», «Заміни звук» та інші.

• Знайомство з літерами.

Ігри: «Веселі ритми», «Смішні букви-чоловічки», «Почни з останньої букви».

• Виділення складів у слові і читання складів.

Ігри: «Хто так може говорити?», «Поміняй голосний», «Відгадай слово», «Склади склад», «Буква до букви у гості прийшла».

• Етап спрямований на те, щоб навчити читати слова різної довжини.

Починаю з коротких слів (2,3 букви), переходжу до слів із 6-8 букв. Коли я відчуваю, що учень легко справляється з довгими словами, починаю переходити до читання текстів.

Ігри: «Друга половинка слова», «Перевернуті слова», «У королівстві перевернутих літер», «Відгадай ребус», «Хто перший прочитає».

Велике значення для покращення швидкості читання має збільшення кута зору учнів. Для цього я використовую таблиці зі словами чи цифрами.

Завдяки цілеспрямованій роботі досягається такий рівень сформованості навичок, що помилки в ході читання трапляються рідко, діти розуміють зміст, читають досить швидко, передають настрій твору, стан героїв, дотримуюся інтонаційних засобів.

Для поліпшення правильного читання я використовую вправи на розвиток чіткості вимови: промовляння групи голосних, приголосних звуків, складів, читання слів із цими звуками, речень, скоромовок, прислів’їв. Ці вправи розвивають рухливість мовленнєвого апарату.

Правильності читання сприяють вправи на вироблення уваги до слова, до його частин: читання слів зі спільним коренем, різними коренями, але однаковим префіксом; читання слів, які відрізняються за звуком. 

Запобігаю помилкам попереднім кількаразовим прочитуванням важких слів, словосполучень, великих речень, що трапляються в тексті.

Для вдосконалення вміння виразно читати, учні повинні навчитися аналізувати твір: розуміти емоційний настрій героїв, автора; уявляти описані картини; розуміти зміст описаних подій, мати про них свою думку, визначати мету читання; користуватись інтонаційними засобами виразного читання: прочитати з радістю, із сумом, із здивуванням, з байдужістю.

Вправи на вироблення навички швидкого читання.

Дітям подобаються такі вправи:

1. Багаторазове читання уривка за певний час.
2. Читання тексту «Бджілка».
3. Читання «Хвилею».
4. «Блискавка» - читання з прискоренням. Починають діти читати у звичайному темпі. При слові «блискавка» діти поспішають дочитати якомога швидше. Потім переказують прочитане.
5. «Дощик».

Дощик накрапає                       читають тихенько.

Дощ сильнішає                          голосніше.

Злива                                           голосно.

Дощ затих                                   замовкають.

6. «Вовк і заєць». Беруть участь двоє учнів. Перший починає читати, а другий продовжує після того, як перший опанує 1 речення і намагається його наздогнати.

Інтерактивні технології навчання читання

Робота в парах

Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи в малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань.

За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом.

На уроках читання при роботі в парах даю учням такі завдання:

• Читати в парі «ланцюжком» ( з виправленням помилок під час читання);
• Підготуватися до читання в особах чи інсценізації;
• Запитати один одного про значення виділених слів;
• Перевірити вірш напам’ять;
• Поставити один одному запитання за прочитаним.

Робота в групах

          Цей варіант інтерактивного навчання сприяє активному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Учнів об’єдную у групи за бажанням або за партами. Інколи виготовляю емблеми декількох видів за кількістю груп. Діти об’єднуються в групи за однаковими емблемами.

При роботі над текстом даю в групах такі завдання:

• Прочитати текст;
• Обговорити твір, відповідаючи на запитання;
• Зробити висновок і підготуватися до презентації спільної думки, якої ви дійшли в процесі роботи в групі;
• Обрати в групі доповідача, який зуміє відстояти думку групи;
• Презентація думок. Виступ представників груп.

 

 

 

Технологія «Карусель»

 Варіант кооперативного навчання «Карусель» найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами.

Технологію «Карусель» застосовую:

• Для обговорення будь-якої проблеми з протилежних позицій;
• Для збирання інформації з будь-якої теми;
• Для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань;
• Для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

За технологією «Карусель» організовую роботу так:

• Розставляю стільці для учнів у два кола;
• Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому- обличчям.

Таким чином, кожен сидить навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє- рухоме: за сигналом усі учасники пересуваються на один стілець вправо і знаходяться перед новим партнером. Мета : пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

Використовуючи технологію «Карусель» на уроках читання, даю такі завдання: повторити вірш, попрацювати із скоромовкою, лічилкою.

Технологія «Мікрофон»

Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідати на запитання, висловлювати свою думку чи позицію.

За даною технологією організовую роботу так:

• Ставлю запитання класу;
• Пропоную класу говорити в мікрофон, передаючи його один одному по черзі;
• Подані відповіді не коментую.

Технологія «Метод Прес»

Технологія «Метод Прес» я використовую при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється.

Цей метод навчає учнів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

 

Форми роботи з критичного мислення

Критичне мислення- це результат навчання, активний процес, який надає учневі можливість контролювати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати її, переробляти, адаптувати або відкидати. Структура розвитку критичного мислення така:

Актуалізація – фаза уроку, протягом якої учням пропоную придумати про те, що вони вже знають з теми, поставити власні запитання та встановити мету навчальної роботи.

Рефлексія – фаза уроку, протягом якої учні роблять перегляд ідей, значення яких вони усвідомили; учні запитують, дискутують, піддають сумніву, поширюють нове значення до нових обріїв.

Усвідомлення – фаза уроку, протягом якої учні здійснюють пошукову діяльність і в результаті контролюють чи усвідомлюють нове значення.

На етапі актуалізації я застосовую «мозкову атаку», «сенкан», «гронування».

На етапі усвідомлення я застосовую такі форми роботи з розвитку критичного мислення, як кероване читання, читання з позначками.

На етапі рефлексії я використовую такі форми роботи, як », «сенкан», «гронування».

При проведенні таких форм роботи, як «мозкова атака», «кероване читання», обов’язковими умовами є:

• Бути доброзичливими
• Не критикувати
• Дотримуватися регламенту повідомлення дітей
• Прийняти і записати всі ідеї
• Запропонувати свою думку повинен кожен.

 

 

 

 

 

 

 

Ігри, які можна використати для 1 класу

Гра « Садівник»

Посадити квіти і дерева у яких є звуки ( Р) ( Р).

Діти придумують слова і складають з розрізної азбуки: ромашка, троянда, горобина, терен, чорнобривці, груша, черешня, береза, горобина, горіх.

 

Гра « Заповни кошик»

Учні діляться на 3 групи. На таблиці намальована буква П поряд з нею 3 кошики.

І група наповнює кошик овочами

ІІ група наповнює кошик фруктами

ІІІ група наповнює кошик ягодами

В учнів на партах лежать роздаткові картки, серед них є зайві, які не мають цієї букви.

 

Гра « Повітряні кульки»

На кульках написані склади. Діти повинні скласти слова із складів і прочитати.

 

Гра « Мозаїка»

Дітям роздаються картки червоного , синього, зеленого кольору. Склади перемішані. З них треба скласти слова де перший склад червоного кольору, другий – синього, третій – зеленого.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігри, які можна використати для 2 класу

Гра « Доповни речення»

Пташка співає.

Пташка співає_____    _____.

Пташка співає_____    _____   _____.

_____   _____   співає пташка.

 

Гра «Хто це? Що це?»

• Білий, холодний,  пухнастий, лапатий –(сніг)
• Жовті, червоні, золоті, осінні – (листочки)
• Солодке, соковите, червоне, велике- (яблуко)

 

Гра « Утвори пару слів з логічним зв'язком»

Шурхотить                    вітер

Шумить                          листя

Свистить                        трава

Гуркотить                       птах

Рипить                             сніг

Тріщить                           дощ

Співає                              грім

Шелестить                      мороз

 

Гра « Асоціації»

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Тема. «Яке частування таке й дякування». І. Я. Франко «Лисичка та Журавель»

Мета. Познайомити дітей з українською народною казкою «Лисичка та                 Журавель». Вчити виразно інтонувати казку, правильно читати в особах, аналізувати казкові сюжети, розкривати мотиви вчинків дійових осіб, риси їх характерів. Розвивати зв’язне мовлення учнів, критичне мислення, збагачувати словниковий запас. Виховувати почуття дружби, доброзичливого ставлення до людей.  

Обладнання. Таблиці для читання, макет казкового журналу «Як посолиш, так і їстимеш», чоловічки (сині, жовті, червоні), картки із завданнями для роботи в групах,  малюнки тварин, картки з шифрограми, малюнки до казки «Лисичка та Журавель», набір рукавичок (казкові герої).      

Тип  уроку: комбінований.

                                                         Хід уроку

І. Організація  класу

Наш урок цікавий

Він гостей зібрав ласкавих

Повернімося обличчям до гостей

І лагідно промовим: «Добрий день!»

- Сьогодні я запрошую вас до чарівної казки.

Учень.  Казок країна чарівна

В гості нас чека вона,

Отож, часу не гаймо

У подорож рушаймо!

ІІ. Мовленнєва розминка

Вправи для розвитку дихання і зорового сприйняття

- Заглянемо у віконечко до Казки. Не піднімаючи голівки подивимось вгору, вниз, вправо, вліво. А щоб, вона нас не помітила, загасимо свічечку. Казка дуже гостинна. Вона пригостила нас смачним варенням та гарячим чаєм, охолодимо його. Понюхоймо квіточку, яка стоїть на столі Казки. 

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

1.Бесіда

- Казок чимало є на світі – і веселих, і сумних. Із перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої. Хто вам читав казки?

- Назвіть свої улюблені!

- А від якого слова утворилося слово казка? (Від слова казати).

ІV. Актуалізація опорних знань

- Хто такий казкар? (Людина, яка складає казки).

- З яким казкарем познайомились нещодавно?(І. Я. Франко)

- Що таке казка? (Це розповідь про незвичайні, фантастичні події. Кінцівка переважно оптимістична: добро перемагає  зло.

- Чим казка відрізняється від оповідання? (В казці відбуваються події, яких не може бути в житті).

- Які види казок ви знаєте? Чим вони відрізняються? (В народних казках – автор  народ, у літературних автор конкретна особа.)

V. Оголошення теми, мети уроку

1.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- Діти, саме час звернути увагу на журнал, який має назву «Яке частування таке й дякування»

2.Інтерактивна вправа «Очікування»

- Подумайте та напишіть, на чоловічках, що ви очікуєте побачити в  журналі з такою назвою? Прикріплюють на дошку!

VІ. Ознайомлення з новим матеріалом

- Які у вас очікування?

• Я думаю, що цей журнал про якісь страви. І як їх приготуєш, такі вони будуть й на смак.

• Я вважаю, що в журналі записані рецепти певних страв. А назва застерігає, щоб дотримуватись рецептури у приготуванні їжі.
• Я очікую, що в журналі  ми дізнаємось щось корисне і важливе у приготуванні  страв. А назва звертає нашу увагу на правильність використання інгредієнтів для кожної страви.
• Ні, ви помиляєтеся, в журналі описано приклади того, як треба дякувати.
• А я думаю, що як почастуєш, так і тебе і вгостять.

- Дівчатка не сперечайтеся, ми обов’язко дізнаємось чиє припущення було найточніше.

- Тож, тема нашого уроку така, як назва журналу! «Яке частування таке й дякування». Сьогодні ми будемо читати сторінки цього журналу і виконувати всі завдання.

1. сторінка  «Секретне меню»

- Щоб дізнатися «секретне меню», тобто казку, яку ми  будемо читати, розгадайте загадки, які нам підготували учні.

У кущах вона ночує І на зайчика полює. Вся руденька ця сестричка, А зовуть її …

Довгі ноги, довгий ніс, Прилетів – обід приніс Смачних жабеняток Для своїх маляток…

 

 

Йшов собі якось Журавель

І зустрів Лисицю,

Стали друзями вони,

Все як і годиться,

Та нечемною була

Лисичка- сестричка,

Тому казочка про них

Зовсім невеличка,

Та мораль там непроста

І для всіх дається.

Як же казочка про них,

Любі друзі, зветься? «Лисичка і Журавель».

- Це і ж секретне меню. Сьогодні на уроці ми познайомимося з авторською українською казкою Івана Яковича Франка «Лисичка та Журавель», яка ввійшла до збірки казок «Коли ще звірі говорили».

- Відкриваємо 2 сторінку «Салат читачів».

1. Гра «Перекладачі»

- Сторінка пропонує переставивши букви, прочитати слова. Знайти «зайве» слово у кожному стовпчику. Чому воно «зайве»?

рокова зока ликрок силиця

(корова) (коза) (кролик) (лисиця)

ледят росока уверальж нисиця

(дятел) (сорока) (журавель) (синиця)

(«Зайве» слово журавель, тому, що це перелітний птах, лисиця, бо вона дика тварина).

- Як ще називають журавля?

2.Читання скоромовки

- Один з наших героїв пропонує скоромовку про себе.

                             На болоті журавель

                              цілий день збирав щавель.

                             Назбирав собі на борщ,

                              та якраз вперіщив дощ.

- Діти, спочатку прочитайте скоромовку в мене на «буксирі» повільно, а потім швидко і дуже швидко. А потім прочитайте здивовано, сумно, радісно.

3 сторінка «Словниковий суп»

- Ця сторінка пропонує попрацювати в парах над словами, що зустрічатимуться в казці. Знайдіть пояснення до кожного слова і позначте в кружечку відповідну  цифру.

3. Робота на картках

• Попрацюйте в групі доберіть близькі за значенням слова до даних слів:

 

приятелювати                      хоче просунути припрошувати                     пригощати, призволяти пісним голосом                    невеселим встромлює голову               дружити, товаришувати облизня спіймала                нічого не отримала не погордуй                          не відмовляйся

 

- Готуємося до правильного виразного читання вголос.

4 сторінка «Основна страва», пропонує прослухати казку.

5. Читання казки вчителем. Аудіозапис.

- Куди запрошували лисичка та журавель один одного? (На гостини)

 -Чи сподобалася вам казка?Покажіть!

- Який настрій викликала?(Трохи сумний та зажурений. Бо друзі не вияснивши один в одного свої вподобання – розсварилися)

6. Робота над правильністю читання слів

- Перш ніж, прочитати казку, давайте правильно прочитаєм слова в підручнику на с. 105.

- Прочитайте казку самостійно.

7. Самостійне читання казки учнями.

- Які страви готували приятелі один одному? Чому саме їх?

- Чому розсердилася Лисичка на Журавля?(Бо думала, що гарно поїсть).

- Як Журавель називає Лисичку? (Кумонько, любонько, люба моя).

- Як ці слова називаються? (слова - звертання).

8. Робота з малюнком

- Розгляньте малюнок, скажіть, який епізод казки змальовано? А на картинці?

VІІ. Вибіркове читання

1. Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

- Прочитайте, як Лисичка запрошувала Журавля в гості?  (Приходь, Журавлику! Приходь любчику! Чим хата багата тим і вгощу). Чи щирим було запрошення?

(Ні! Улесливим та хитрим! Вона поки не з’їла всієї каші, то навіть нічого не мовила. Хоча потрібно було запитати свого гостя: чи зручно йому, чи щось потрібно? Це правила гостинної господині!)

- Зачитайте, яке частування приготувала лисичка? (Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молоком).

- На що сподівався кожен з них?

- Знайдіть в тексті чи вдалося Журавлеві скуштувати частування, яке приготувала Лисичка?  (Журавель стук, стук дзьобом – нічого не спіймав).

- Яку посудину вибрала лисичка для частування гостя? (Тарілку)Як ви думаєте, чому? (Бо вона сама їсть із тарілки)

-Зачитайте, як повів себе Журавель після Лисиччиного частування? (Спасибі й за те, промовив Журавель. А ти б лисичко до мене завтра в гості прийшла б!)

- Як це характеризує Журавля?

- Якби міг повести себе журавель?

-Скажіть, яку посудину обрав Журавлик для частування? (Глечик) А чому саме глечик? (Бо в нього довгий дзьоб, і йому саме так зручно)

-Як повела себе Лисичка після частування? (Розсердилася і навіть не подякувала.)

- Як розумієте вислів «Відтоді й зареклася Лисичка з Журавлем приятелювати?»

- Як ви гадаєте, на чиєму боці автор казки? 

(Я вважаю, що автор на боці Журавля. Він подякував за обід і запросив Лисичку до себе в гості, а Лисичка не подякувала за гостину, а тільки розсердилась і зареклася дружити з Журавлем)

- Чого навчає нас ця казка? (В будь-якій справі слід враховувати не тільки свої інтереси, а й інтереси інших людей.)

- Чи була міцна дружба в приятелів? Покажіть! А у нас може бути? Давайте покажем!

Фізкультхвилинка

2. Поділ казки на частини.

- І в. прочитайте зачин, ІІ в. – прочитайте кінцівку казки?  Чим відрізняється за змістом зачин і кінцівка?

- На скільки частин можна поділити казку? (На  дві частини), 

- Дайте назву кожній з частин. (1 частина «На запросинах  у лисички», 2 частина «Журавлева гостинність»).

3. Робота з прислів’ям

-  Прочитайте, скажіть, яке з  прислів’їв може бути заголовком до нашої казки.
Друзі  пізються  в  біді. 

Потрудись, побігай, а тоді вже обідай.
Як посолиш, так і їстимеш.

Не той друг, хто медом маже, а той хто правду каже.

Яке частування таке й дякування.

- Як ви зрозуміли це прислів’я?

VІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Гра «Читання колом»

- Прочитайте в групах свою частину казки по колу, визначте найкращого читача.

2. Виразне читання казки  учнями в особах

- Скажіть які почуття слід передати, читаючи слова Лисички? Журавля?

(Лисичку треба читати хитреньким, тоненьким голоском. Тоді, коли Лиска пригощала Журавлика, то Журавля треба читати незадоволеним, гнівним, ображеним голосом. А коли він пригощав, то задоволеним, щасливим, бо провчив хитрунку)

- Спробуйте за допомогою інтонації передати характери героїв казки.

Найкращі читачі готові? Спробуйте прочитати казку в особах 1 частину

3.Визначення героїв.

 5 сторінка Десерт пропонує зайнятися цікавою вправою          

4. Характеристика дійових осіб.

Робота в групах (хлопчики і дівчатка)

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

- Діти, об’єднайтеся у групи. Створіть «асоціативний кущ». Підберіть слова, які охарактеризують героїв. Образ Лисички створять дівчатка, образ журавлика-хлопчики.

                        «Асоціативний кущ» до образу лисички.  

                           

                              нещирість                       підступність

                               

            хитрість                  Л И С И Ч К А            

 

                                              улесливість

 

                     «Асоціативний кущ» до образу журавля.              

 

                             винахідливість           доброта         

 

               довірливість       Ж У Р А В Е Л Ь           щирість

 

                                       чемність          ввічливість

 

- Зачитаю ! Молодці ви впоралися із завданням!

4. Перегляд уривка мультфільму

-Чим відрізняється і чим подібна ця казка від прочитаної нами?

- Чи сподобалася вам кінцівка?

- Давайте складемо казочку, в якій  головні герої та їх друзі будуть жити дружно. Візьміть своїх друзів!

5. Презентація діалогів

Складені діалоги дітей 

Журавлик і Лисичка

-Журавлику, любчику! Я дуже сумую за нашою дружбою. І хочу її повернути!

- Ох, Лиско, люба моя, кумонько! Я теж надзвичайно цього хочу!

- Лебедику мій, я зрозуміла, що думала лише про себе, тому вибач мені!

-І ти мені, вибач, Лиско!

-Журавлику, ходімо до мене в гості! Я наварю нам – м’яса, буряків і квасольки та насиплю тобі в глечик, який нещодавно придбала, а собі насиплю в тарілку. І всім буде смачно!

- Дякую, тобі за розуміння! Я дуже радий, що ми знову приятелі! Наша дружба тепер буде міцна!

 

Журавлик і Лисичка

-Веселику, мій дорогий, я вже всі очі виплакала, бо наша дружба розірвалася. Давай будемо миритися!

-Так, кумонько, я щиро радий, що ми забули наші образи.

-Журавлику, я придбала нам глечики з широкою шийкою!

-А навіщо?

-Якщо ти прийдеш до мене на гостини, то  ми обох зможемо дістати їжу. І посуд буде однаковий.

-(Сміється)А я придбав - глибокі тарілки, з яких ми зможемо їсти, коли ти прийдеш до мене на гостини. І посуд буде однаковий!

-От і добре! Давай будемо частувати один одного. І не забувати, що слова: дякую, спасибі, вибач -  мають велику силу!

Зайчик і Вовчик

-Ну от, зайчику, ти і попався! Я тебе з'їм!

-Вовчику, братику, я тебе не боюся!

-Чому?

-Я лише нещодавно зрозумів, що,  насправді, ти дуже добрий, але боїшся в цьому зізнатися!

-Ні, я злий, бо хочу тебе з’їсти!

-А давай перевіримо: з’їш морквину так, як я!

-Давай! (Пауза - їсть морку).

-Ну як тобі сподобалось?

-Мабуть ….. так!

-Ну от, вовче, тепер тобі можна не їсти зайців, а дружити з ними.

-Я був таким самотнім…, а відтепер у мене буде багато друзів! Дякую, друже!

  Білочка і Їжачок

-Це я знайшла грибочка!

-Ні,  я!

-Віддай мені!

-Мені він потрібен більше!

-Ой, ой, ой,  як боляче! Ти вколов мене голочкою!

-Білочко, вибач, я не хотів! Візьми грибочка, не плач, я тобі ще принесу!

-Їжаче, ми даремно з тобою сварилися, адже в лісі є ще багато грибів. І ти мені, вибач!

-Давай, білочко, помиримось та й будемо друзями.

-Згода! Будемо добрими друзями, та найкращими сусідами!

-Сьогодні ми втратили грибочок, але знайшли дружбу!

- Чи хотіли б ви, щоб казка закінчилася саме так! Спробуйте вдома придумати подібну кінцівку!

 - Який висновок можна зробити з прослуханих діалогів?

(Суперечка може бути не тільки між Лисичкою та Журавлем, а й між ким завгодно, тому треба вміти її вирішити) 

ІX. Підсумок  уроку.

Остання сторінка «Поради на згадку»

- Діти, я хочу взяти у вас інтерв’ю, аби записати всі ваші поради на останню сторінку журнала.

- З якою казкою познайомились? Хто її написав? Це літературна чи народна казка?

- Чи справжніми друзями були  Лисичка та Журавель? (Ні, бо здавна наш народ цінує дружбу й засуджує ворожнечу між людьми. Про дружбу складено багато пісень, віршів, прислів`їв)

- Які б поради ви дали своїм друзям, щоб вони не потрапили у такі неприємні ситуації, як  герої казки?

(Пам’ятати народний вислів: «Як посолиш,так і їстимеш».Коли гарно другові, то гарно й тобі.Як почастуєш друга, так він і подякує. На добро відповідати добром, а зло вміти прощати).

- Повертаємось до теми уроку, яке було частування, а яке дякування в головних героїв?

- Чого вас навчила казка? (Не має значення при яких обставинах, і з ким, ти розірвав дружбу. Головне вміти поступатися, вибачати один одному та берегти саме цінне – дружбу!)

- Зверніть увагу на дошку! Що сталося з нашими чоловічками?

(Наші очікування об’єдналися, а це значить, що ми стали одним дружним класом. І будемо розумно вирішувати всі суперечки! )

- Я бажаю  вам справжніх друзів, адже друг – це той хто знає мелодію твого серця, і може її наспівати коли ти забудеш слова…

- Сьогодні на гостини ми звали вчителів, тож давайте будемо гарними господарями і почастуємо своїх гостей! Також пригостимо один одного!

- Що ж маємо сказати? (Дякуємо!)

 

 

Додаток 2

Тема: Урок Доброти за творами В.О. Сухомлинського

Мета: Вчити учнів усвідомлювати книжку як засіб спілкування з автором, з мудрою людиною;формувати в учнів осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей; розвивати вміння висловлювати власну думку, робити висновки з прочитаного; виховувати віру в силу добра, дружби і справедливості; прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: Крилаті вислови, прислів’я про доброту, твори В.О. Сухомлинського, тематичні малюнки.

Хід уроку

 

І. Організація класу

Вітання гостей

Вчитель. Привітайте гостей, що до нас завітали.

                Хочу чути, чого б ви усім побажали.

Діти. Всім присутнім ми зичим здоров’я й добра.

Вітання друзів

- А тепер доторкнемося один до одного, усміхнемося один одному й подаруємо своє тепло і чудовий настрій.

Учениця. Я всміхаюсь сонечку!             

Діти(всі). Здраствуй, золоте!

Учениця. Я всміхаюсь квіточці!

Діти. Хай вона цвіте!

Учениця. Я всміхаюсь дощику!

Діти. Лийся, мов з відра!

Учениця. Друзям усміхаюся

Діти. Зичув сім добра!

- Хай першими сядуть дівчатка – краса нашого класу, а потім хлопчики – сила і мужність.

- 

ІІ. Мовна розминка

Гра «Сорока» (промовляння скоромовки)

***

Ми плакати –  не плакали.

Нам плакати нема коли.

***

У бобра добра багато.

***

Над квіткою гуде бджілка,

Сидить в житі перепілка,

На черешнігоробець,

А хто зловить – молодець!

Читання слів із карток-блискавок

Картки-блискавки: уважність, милосердя, співчуття, правдивість, чуйність.

IІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Учитель. Якщо ми назвемо пропущені слова у прислів’ях, то зможемо з’ясувати, про що буде наша розмова сьогодні на уроці. 

***

…..діло роби сміло. (Добре)

***

Хто людям …. бажає,

Той і собі має. (добра)

***

….  діло далеко розходиться,

А лихе ще й далі. (Добре)

Бесіда

–  Як вигадаєте, про що ми будемо з вами говорити сьогодні на уроці? (Про добро, добрі справи).

–  А чи справді той, «хто людям добра бажає, той і собі має»?

–  Як ви розумієте прислів’я «Добре діло далеко розходиться,  а  лихе ще далі»?

ІІІ Повідомлення теми та завдання уроку

Вчитель. Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість - людина приходить у цей сонячний світ для добра. Творити повсякчас добро для інших – це велике покликання людини.

- Тож хочу наш урок позакласного читання розпочати такими словами:

Живи, добро звершай,

Та нагород за це невимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Саме цей вислів «Людина починається з добра» є темою нашого уроку ДОБРОТИ.

Розпочинається урок наш доброти

Тож  прошу вас серця свої відкрити

Щоб зрозуміти і запам’ятати

Лише з добра усе бере початок.

- Сьогодні ми з вами, як вчені – мовознавці спробуємо осягнути всю глибину слова  «доброта», дізнаємось:

- що таке добро?

- чи легко робити добро?

- як навчитись розрізняти добро та зло?

-  чи породжує добро дружні стосунки?

- як навчитись обирати стежку добра в житті.

ІІІ. Поглиблення, розширення читацького досвіду учнів

Учень. Людина починається з добра!

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

 

Рефлексія. Вправа «Мікрофон»

- Діти, а що таке на вашу думку добро, доброта, що означає робити добро? (Відповіді учнів)

Вчитель. «Добре», - ми говоримо про те, що є приємним і корисним для нас.

«Добре», - говоримо ми, коли нам радісно і затишно. «Добре», - кажуть наші батьки, друзі чи знайомі, коли ми зробили щось хороше іншим людям.

- Згадайте слова і вислови, в яких є слово «добро» і які ніколи не зникають з мовного вжитку? (Відповіді учнів)

- Отож, в основі всіх наших добрих почуттів, слів і вчинків лежить поняття добра. Увесь світ, який створив Бог, є добрим. Адже його творець – це абсолютне Добро. Ми повинні навчитись творити добро.

З’ясування первинного сприйняття самостійно прочитаних творів В. Сухомлинського

- Які твори ви прочитали, готуючисьдо уроку? (Відповіді дітей).

- Чи цікаво вам було читати оповідання Сухомлинського?

Представлення групою оповідання «Бабуся і хризантема»

 Виразне читання учнем оповідання

 Демонстрація ілюстрацій до твору; обговорення малюнків дітей

Робота з текстом оповідання

1. Уявіть і розкажіть, якими були стосунки дівчинки і бабусі? За що, на вашу думку, дівчинка любила свою бабусю?

2. Чому дівчинка вирішила посадити на могилі бабусі квіти? Зробіть припущення: чому онучка обрала сааме хризантеми? (Можливо, ці квіти любила її бабуся; можливо тому, що ця гарна квітка якнайкраще могла розповісти про любов онучки до бабусі).

3. Які звуки допомогли дівчинці відчути, що бабуся після смерті продовжує знаходитися поруч із нею? (Спів жайворонка, зозулі, голубки).

4. Які квіти розквітли на могилі бабусі? Опишіть їх.

5. Як зрозуміла дівчинка появу білої квітки серед рожевих?

6. Як ви вважаєте, чому про маленьку дівчинку, героїню оповідання «Бабуся і хризантема», можна сказати, що у неї «світла, мов квітка, душа»? (Тому що дівчинка любить свою бабусю, шанує пам'ять про неї, доглядає її могилку).

7. Обговоріть, як онучки і онуки мають ставитися до своїх дідусів і бабусь, щоб про них можна було сказати, що вони мають «світлі душі»?         ( Любити стареньких, допомагати їм, чемно поводитися,, піклуватися про них).

Робота над оповіданням «Майже чарівна розмова»

Представлення группою оповідання «Майже чарівна розмова»

 Виразне читання учнем оповідання

 Демонстрація ілюстрацій до твору; обговорення малюнків дітей

Завдання та запитання

1. У яку пору року відбуваються події в оповіданні? (Навесні)

2. Складіть сенкан до слова «весна».

 

Орієнтовне виконання завдання:

Весна

гарна, чарівна

прийшла, принесла, розцвіла

пробуджується все від сну

радість.

3. Як «звучить» весна?  Чому хлопчик не чув весняного співу пташок? 

4. Висловіть припущення, чому хлопчик плакав?

5. Робота в парах. Об’єднайтеся в пари і оберіть ролі (дідуся і хлопчика). Уявіть, про що могли розмовляти дідусь і хлопчик? Складіть діалог: хлопчик розповідає про причину своїх сліз, дідусь утішає хлопчика.

6. Чому розмову дідуся з хлопчиком автор називає «майже чарівною»?

7. Заповніть таблицю «Весна очима хлопчика: до і після розмови з дідусем».

Весна до розмови з дідусем

                                                               Весна після розмови з дідусем

– Не бачив, як квітнуть сади.  – Почув, як весело щебечуть пташки

– Не чув, як щебечуть пташки – Побачив, як квітнуть сади.

– Небо здавалося чорним – Побачив журавлиний ключ

– Журавлиний ключ як сльоза – «А зараз весна!»

 

Відверта розмова

– Чи бували «чарівні розмови» у вашому житті?

– Хто вас заспокоїв? Розкажіть подібний випадок.

Фізкультхвилинка

Робота з оповіданням Василя Сухомлинського «Камінь»

Представлення группою оповідання «Камінь»

 Переказ учнем оповідання

 Демонстрація ілюстрацій до твору; обговорення малюнків дітей

«Творча майстерня»

Колективне написання власного продовження оповідання

Завдання. Уявіть, що у нас є чарівний пристрій «Стоп-текст». У якому місці оповідання ви б скористалися ним, щоб зупинити і змінити розповідь?

Орієнтовне виконання завдання

«Одного разу до криниці прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне.

Підняв камінь…»

«Стоп-текст»

Власне продовження твору

Підняв камінь хлопчик, постояв над криницею і задумався: «А чи не порушить мій камінь джерела, чи не нашкодить криниці? Криниця приносить усьому живому скільки користі. Страшно, якщо мій камінь уб’є її».

Уявив хлопчик на мить, як зруйнує його камінь джерело, як обміліє, а потім висохне криниця, як загине дуб і всі рослини, які живляться її джерельною водою, як подорожні у спекотний день не зможуть відпочити біля криниці і втамувати спрагу.

Страшно стало хлопчику, що його витівка може обернутися таким великим лихом для криниці і для всього живого. Закинув хлопчик камінця подалі в ліс і почув, як вдячно хлюпнула водиця: «Спасибі тобі, хлопчику, за те, що не вчинив нерозсудливо! Твоя нерозсудливість могла би коштувати дорого!»…

Через багато-багато років хлопчик став стареньким дідусем. Доля знову привела його до криниці. Спочатку він навіть не впізнав місцевості. Дуб виріс таким могутнім, що ніби закривав своїми величезними гілками півнеба. Напився дідусь холодної і смачної води, втамував спрагу і сів у затінку спочити. 

На серці його було спокійно і радісно…

VІ. Підсумок уроку

«Трихвилинне есе»

Завдання: за 3 хвилини записати свої думки про твори Сухомлинського, які розглядалися на уроці.

 «Крісло автора». Бажаючі сідають у «крісло автора» і читають свої есе.

Гра «Павутинка»

Діти сідають у коло. Кидають один одному клубок із нитками так, щоб утворилася «павутинка добрих вчинків». При цьому продовжують речення: «Добра людина…» (Наприклад. Добра людина завжди допоможе у біді. Добра людина завжди шануватиме пам’ять про своїх рідних. Добра людина ніколи не образить і не скривдить. Добра людина чуйна і турботлива. Добра людина береже усе живе та ін.).

VІІ. Домашнє завдання. Написати листа другові з порадою прочитати оповідання В.О.Сухомлинського

Список використаної літератури

 

 

1. Артемова Л. В. Дидактичні ігри і вправи. м - Київ : Рад. шк., 1977.

2. Радіна Є. І. Дидактичні ігри і заняття з дітьми раннього. м- Київ, 1975.: іл.

3. Сорокіна О. І. Дидактичні ігри з літературного читання - Київ, 1957. : іл.

4. Дидактичні ігри в початковій школі навч.-метод. посіб. / О. П. Янківська. - Київ, 1985.

5.Татенко О. С. Дидактичні вимоги до практичних занять у навчальних майстернях. – Київ,1961.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для нотаток