Опорна схема "Односкладні речення"

Тип речення

Форма вираження головного члена речення

Приклади

Означено-особові – односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану певною особою.

Дієслово у формі:

• 1-ої та 2-ої особи однини та множини дійсного способу;
• 2-ої особи однини і множини наказового способу

Жду ласкавої одповіді на цей лист (М. Коцюбинський)

Світи, щоб звеселилась хата. (В.Бровченко)

Неозначено-особові – односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану невизначеною особою.

Дієслово у формі:

• 3-ої особи множини теперішнього або майбутнього часу дійсного способу;
• Множини минулого часу.

Над лиманами білять синім, білять білим над лиманами. (В.Вінграновський)

Бо мене хоч били, добре били, а багато дечому навчили. (Т.Шевченко)

Узагальнено-особові – односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи у будь-який момент часу. Основне призначення – образне вираження загальних суджень, узагальнень.

Дієслово у формі 2-ої особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного або наказового способу, рідше в інших формах.

Любиш поганяти, люби й коня годувати.

Вчи дітей не страшкою, а ласкою.

В океані води не зміряєш.

(Нар. тв.)

Безособові – односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них.

Безособове дієслово

Тим часом розвиднялося, світало.

Особове дієслово в безособовому значенні

У лузі пахне вогкою травою.

Прислівник (із допоміжним дієсловом або без нього)

Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява.

Дієслівна форма на но-, то-

Всі взолочено віконця.

Інфінітив або інфінітив+прислівник чи присудкові слова треба, можна, час, слід, жаль

Нам треба голосу Тараса!

Слова нема, не було, не буде, при яких є додатки в родовому відмінку

Де нема святої волі, не буде там добра ніколи!

Називними (номінативними) називають односкл. реч., у яких гол.член стверджує наявність якихось предметів чи явищ у реальній дійсності.

Здебільшого іменником у називному відмінку, рідше – займенником або іменним словосполученням.

Зима. Холоднеча. Засніжений ліс.