Опорна схема «Односкладні речення»
Односкладні речення – це речення з одним головним членом. В односкладних реченнях другий головний член не потрібний, оскільки зміст речення і так зрозумілий.
Зіграй мені осінній плач калини.
Типи односкладних речень
Тип речення |
Форма вираження головного члена речення |
Приклади |
Означено-особові – односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану певною особою. |
Дієслово у формі:
|
Жду ласкавої одповіді на цей лист (М. Коцюбинський) Світи, щоб звеселилась хата. (В.Бровченко)
|
Неозначено-особові – односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану невизначеною особою. |
Дієслово у формі:
|
Над лиманами білять синім, білять білим над лиманами. (В.Вінграновський) Бо мене хоч били, добре били, а багато дечому навчили. (Т.Шевченко)
|
Узагальнено-особові – односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи у будь-який момент часу. Основне призначення – образне вираження загальних суджень, узагальнень. |
Дієслово у формі 2-ої особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного або наказового способу, рідше в інших формах. |
Любиш поганяти, люби й коня годувати. Вчи дітей не страшкою, а ласкою. В океані води не зміряєш. (Нар. тв.) |
Безособові – односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них. |
Безособове дієслово |
Тим часом розвиднялося, світало. |
Особове дієслово в безособовому значенні |
У лузі пахне вогкою травою. |
|
Прислівник (із допоміжним дієсловом або без нього) |
Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява. |
|
Дієслівна форма на но-, то- |
Всі взолочено віконця. |
|
Інфінітив або інфінітив+прислівник чи присудкові слова треба, можна, час, слід, жаль |
Нам треба голосу Тараса! |
|
Слова нема, не було, не буде, при яких є додатки в родовому відмінку |
Де нема святої волі, не буде там добра ніколи! |
|
Називними (номінативними) називають односкл. реч., у яких гол.член стверджує наявність якихось предметів чи явищ у реальній дійсності. |
Здебільшого іменником у називному відмінку, рідше – займенником або іменним словосполученням. |
Зима. Холоднеча. Засніжений ліс. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|