Опорний конспект із зарубіжної літератури для 11 класу на тему: "Модернізм. Авангардизм та його течії".

Про матеріал

Опорний конспект – це форма організації роботи на уроці, стислий виклад певної навчальної інформації.

Використання опорних конспектів на уроках дозволяє вчителю зменшити час на опрацювання учнями певної теми і тим самим швидше її опрацювати. Опорний конспект дозволяє відобразити найважливіше у матеріалі, що вивчається, а також сконцентрувати увагу учнів на тому матеріалі, який необхідно запам'ятати.

Перегляд файлу

Зарубіжна література

11 клас

(опорний конспект)

 

Тема: Модернізм  як  некласична  модель  культури, найновіше і найпослідовніше втілення  художньо-естетичного  перевороту XX ст. 

Авангардизм і його  основні  течії.  Елітарна  та  масова  культура.

 

Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу позначився на світоглядних та естетичних системах, на мистецтві й літературі. Література XX ст. вражає розмаїттям шкіл, течій, напрямів. Але в ній є і те, що об’єднує, — любов до людини, уболівання за її долю, прагнення захистити, застерегти, зберегти її духовний світ, як і світ узагалі. Свобода творчості привела до виникнення багатьох нових літературно-мистецьких течій. Сукупність цих течій дістала назву «модернізм» (з франц. сучасний).

Модернізм – загальна назва напрямів і течій на межі ХІХ –ХХ ст. Головні ознаки: поновлення застарілих художніх форм, експериментаторство, збагачення системи образотворчих засобів. Перші представники: Ф.Кафка, Дж.Джойс, М.Пруст. У межах модернізму виділяють такі літературні течії: екзистенціалізм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, абстракціонізм, неоромантизм.

Символізм – напрям у мистецтві, відгалуження модернізму. Виник у Франції в 70-х рр. XIX ст. Література, на думку символістів, є виявом прекрасного, тобто естетична функція ставилася на перше місце. Представники: П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме, Р. М. Рільке, О. Блок.

Імпресіонізм – напрям у мистецтві, відгалуження модернізму, виник у Франції, у другій половині XIX ст.. Ознаки: епізодичність, фрагментарність описів; твори у формі ліричного монологу, незакінчення фраз, думок; передача внутрішніх почуттів (почуттєвих станів) героя через засоби відтворення кольорів, світлотіней, звукових барв і тонів; багатство використання тропів. Представники:  Гі де Мопассан, О. Уайльд, А. Фет.

Футуризм (з лат. майбутнє) — одна з течій модернізму в літературі початку XX ст., принципами якої є руйнування норм морфології і синтаксису, звуконаслідування, використання образів-символів тощо.

Неоромантизм (з грецьк. новий романтизм) — умовна назва естетичних тенденцій в європейській літературі кінця XIX — початку XX ст. їх сенс полягав у відродженні певних рис естетики романтизму: культу героїки, уславлення мужності, утвердження нового героя — мужньої людини, життя якої пов’язане з ризиком та незвичайними пригодами. Найвиразніше виявився неоромантизм в Англії, у творчості Р. Кіплінга, Р. Стівенсона.

Авангардизм (з франц. попереду та охорона) – термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Авангардизм проявився у цілій низці течій та шкіл: кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм, конструктивізм, імажизм тощо. Цим течіям притаманне бунтарство.

Футуризм (від лат. futurum - майбутнє) – авангардистська течія в літературі і мистецтві 10-30-х років ХХ ст., для якої характерні бунт проти старого світу й колишніх цінностей, активне експериментаторство у царині форми і змісту, творення нового майбутнього естетичними засобами. Уперше виник в Італії.

Кубізм – авангардистська течія в європейському живописі, яка сформувалася у Франції на початку ХХ ст. (П. Пікассо). У своїх картинах кубісти розкладають предмети на елементарні геометричні тіла – куб, шар, конус. Їхня програма – деформація реального світу надуманими експериментами в царині форми.

Дадаїзм (від франц. dada – дерев’яний коник, у переносному значенні – дитячий лепет) – авангардистська течія, що виникла у Швейцарії за років Першої світової війни. Дадаїсти оголосили будь-який виріб твором мистецтва, якщо художник дав йому назву. Вони створювали колажі з клаптів шпалери, з фрагментів друкованої продукції (газетних, журнальних сторінок), організовували скандальні літературні вечори. Самі вони називали все це «художнім хуліганством».

Сюрреалізм (з франц. надреальне, надприродне) – одна з течій модернізму, яка виникла у Франції і спочатку в літературі, а потім поширилася на інші види мистецтва. Сюрреалізм формувався, відводячи особливу увагу підсвідомому та несвідомому, реалізованому через прийоми автоматичного письма, правила випадковості, сновидіння тощо.

Експресіонізм (з франц. вираження) — одна із течій авангардизму, в основі якої песимізм, втрата ідеалів і віри, біль за людину. Виник у Німеччині й Австрії.

 

Елітарна, елітна література (від франц. краща, обрана) — вишукана, зрозуміла лише «обраним», окремим, підготовленим читачам.

Масова література. 1. Література, розрахована на масового, пересічного читача. 2. Твори, які за своїми художніми якостями не сягають рівня класики. 3. Низькопробна література, розрахована на низькі смаки читачів. У сучасній англо-американській критиці вона називається популярною літературою, у німецькій — тривіальною, у французькій — паралітературою (пара — подібний). Масова література неоднорідна. Є літературний «низ» і белетристика — середня ланка. Низ — це література, яка культивує аморальність, жорстокість, розпусту, грубий натуралізм. Белетристика — науково-фантастичні, пригодницькі, детективні та інші твори, які користуються популярністю в читачів і сприяють утвердженню в суспільстві загальнолюдських цінностей.

Зарубіжна література

11 клас

(опорний конспект)

 

Тема: Модернізм  як  некласична  модель  культури, найновіше і найпослідовніше втілення  художньо-естетичного  перевороту XX ст. 

Авангардизм і його  основні  течії.  Елітарна  та  масова  культура.

 

Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу позначився на світоглядних та естетичних системах, на мистецтві й літературі. Література XX ст. вражає розмаїттям шкіл, течій, напрямів. Але в ній є і те, що об’єднує, — любов до людини, уболівання за її долю, прагнення захистити, застерегти, зберегти її духовний світ, як і світ узагалі. Свобода творчості привела до виникнення багатьох нових літературно-мистецьких течій. Сукупність цих течій дістала назву «модернізм» (з франц. сучасний).

Модернізм – загальна назва напрямів і течій на межі ХІХ –ХХ ст. Головні ознаки: поновлення застарілих художніх форм, експериментаторство, збагачення системи образотворчих засобів. Перші представники: Ф.Кафка, Дж.Джойс, М.Пруст. У межах модернізму виділяють такі літературні течії: екзистенціалізм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, абстракціонізм, неоромантизм.

Символізм – напрям у мистецтві, відгалуження модернізму. Виник у Франції в 70-х рр. XIX ст. Література, на думку символістів, є виявом прекрасного, тобто естетична функція ставилася на перше місце. Представники: П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме, Р. М. Рільке, О. Блок.

Імпресіонізм – напрям у мистецтві, відгалуження модернізму, виник у Франції, у другій половині XIX ст.. Ознаки: епізодичність, фрагментарність описів; твори у формі ліричного монологу, незакінчення фраз, думок; передача внутрішніх почуттів (почуттєвих станів) героя через засоби відтворення кольорів, світлотіней, звукових барв і тонів; багатство використання тропів. Представники:  Гі де Мопассан, О. Уайльд, А. Фет.

Футуризм (з лат. майбутнє) — одна з течій модернізму в літературі початку XX ст., принципами якої є руйнування норм морфології і синтаксису, звуконаслідування, використання образів-символів тощо.

Неоромантизм (з грецьк. новий романтизм) — умовна назва естетичних тенденцій в європейській літературі кінця XIX — початку XX ст. їх сенс полягав у відродженні певних рис естетики романтизму: культу героїки, уславлення мужності, утвердження нового героя — мужньої людини, життя якої пов’язане з ризиком та незвичайними пригодами. Найвиразніше виявився неоромантизм в Англії, у творчості Р. Кіплінга, Р. Стівенсона.

Авангардизм (з франц. попереду та охорона) – термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Авангардизм проявився у цілій низці течій та шкіл: кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм, конструктивізм, імажизм тощо. Цим течіям притаманне бунтарство.

Футуризм (від лат. futurum - майбутнє) – авангардистська течія в літературі і мистецтві 10-30-х років ХХ ст., для якої характерні бунт проти старого світу й колишніх цінностей, активне експериментаторство у царині форми і змісту, творення нового майбутнього естетичними засобами. Уперше виник в Італії.

Кубізм – авангардистська течія в європейському живописі, яка сформувалася у Франції на початку ХХ ст. (П. Пікассо). У своїх картинах кубісти розкладають предмети на елементарні геометричні тіла – куб, шар, конус. Їхня програма – деформація реального світу надуманими експериментами в царині форми.

Дадаїзм (від франц. dada – дерев’яний коник, у переносному значенні – дитячий лепет) – авангардистська течія, що виникла у Швейцарії за років Першої світової війни. Дадаїсти оголосили будь-який виріб твором мистецтва, якщо художник дав йому назву. Вони створювали колажі з клаптів шпалери, з фрагментів друкованої продукції (газетних, журнальних сторінок), організовували скандальні літературні вечори. Самі вони називали все це «художнім хуліганством».

Сюрреалізм (з франц. надреальне, надприродне) – одна з течій модернізму, яка виникла у Франції і спочатку в літературі, а потім поширилася на інші види мистецтва. Сюрреалізм формувався, відводячи особливу увагу підсвідомому та несвідомому, реалізованому через прийоми автоматичного письма, правила випадковості, сновидіння тощо.

Експресіонізм (з франц. вираження) — одна із течій авангардизму, в основі якої песимізм, втрата ідеалів і віри, біль за людину. Виник у Німеччині й Австрії.

 

Елітарна, елітна література (від франц. краща, обрана) — вишукана, зрозуміла лише «обраним», окремим, підготовленим читачам.

Масова література. 1. Література, розрахована на масового, пересічного читача. 2. Твори, які за своїми художніми якостями не сягають рівня класики. 3. Низькопробна література, розрахована на низькі смаки читачів. У сучасній англо-американській критиці вона називається популярною літературою, у німецькій — тривіальною, у французькій — паралітературою (пара — подібний). Масова література неоднорідна. Є літературний «низ» і белетристика — середня ланка. Низ — це література, яка культивує аморальність, жорстокість, розпусту, грубий натуралізм. Белетристика — науково-фантастичні, пригодницькі, детективні та інші твори, які користуються популярністю в читачів і сприяють утвердженню в суспільстві загальнолюдських цінностей.

docx
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
2094
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку