Опорний конспект з практичним завданням "Іменник, 4 клас"

       Тема уроку:  Рід та число іменників. Відмінювання іменників.

       Сьогодні ти навчишся

- визначати рід та число іменників; 

- змінювати іменники за числами та відмінками;

- ставити іменники у початкову форму.

        Сьогодні ми продовжуємо знакомитися  з іменниками.

                                                   Рід іменників

Іменники не змінюються за родами.

                            Іменники змінюються за числами

                    ГРИБ                                        ГРИБИ

         Рід іменника визначається у формі однини: океани (мн.) – океан (одн, ч.р.)

   Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.

Одно й теж слово може використовуватися в різних формах.

Наприклад:

          Ось наша школа.

                 Діти навчаються у школі.

                       Біля школи - стадіон.

                               За школою – великий сад.

                                       Ми любимо свою школу.

Запам`ятай: Під час зміни форми слова змінюється його закінчення. Закінчення залежить від питання, яке ти ставиш до іменника від іншого слова речення.

Називний відмінок   – хто? що?

Родовий відмінок      – кого? чого?

Давальний відмінок – кому? чому?

Знахідний відмінок   – кого? що?

Орудний відмінок     – ким? чим?

Місцевий відмінок    – на кому? на чому?

Кличний відмінок

Запам`ятай:   не відмінюються такі іменники:

- іншомовні з кінцевим голосним: журі, меню, кіно, радіо.

- жіночі прізвища на приголосний та на [о]: Коваль, Петренко.

- більшість складноскорочених слів: вступити до ВНЗ

ЗАПАМ`ЯТАЙ СЛОВНИКОВІ СЛОВА:  навзає´м

Завдання. Прочитай конспект, виконай вправи.

1. Запиши іменники у три стовбчика за родами.

   Дощ, доріжка, хліб, сонце, злива, зерно, край, Україна, золото.

              ч.р. (він, мій)                 ж.р. (вона, моя)                 с.р. (воно, моє)

2. Запиши іменники у множині.

Слово-…

степ - …

дерево - …

лікар - …

кіно - …

3. Прочитай речення. Зміни іменник Україна, додаючи усно питання від інших слів.

1. Свою (Україна) любіть (Тарас Шевченко).

2. (Україна) моя, (Україна), я для тебе у світі живу (Дмитро Павличко).

3. Кохаю край наш дорогий, що зветься (Україна) (Володимир Сосюра).

4. І єдиній моїй (Україна) — нероздільна моя любов (Леонід Полтава).