Опорний конспект з української літератури на тему "Тропи"

Троп

Значення

Приклад

Поетична лексика

Епітет

художнє означення (який?)

Прозора синь, палкі слова, ніжна осінь, тихий день

Постійні епітети

традиційні художні означення (УНТ)

Тиха вода, яснії зорі, широкий степ, карії очі

Порівняння

показ ознаки предмета через вказівку на подібність до іншого предмета (за допомогою сполучників як, ніби, наче, неначе, мов, немов);  в орудному відмінку

Круглі хмари, білі, як сніг.

Мов зачарований, стоїть Київ

Горами хвилі підійма (підійма хвилі, як гори)

Заперечне порівняння

протиставлення двох понять

Ой то не зоря – то дівчина моя

Перифраз

описовий мовний зворот; фразеологізм

Лесин край – Волинь, Кобзар – Шевченко, чорне золото – вугілля, накивати п’ятами − втекти

Евфемізм

благозвучне слово, вираз для заміни непристойних, небажаних чи заборонених слів; різновид табу

Жінка похилого віку – баба, людина в нетверезому стані – алкоголік, хата з чотирьох дощок − гроб

Оксиморон

поєднання протилежних, непоєднуваних понять

Дзвінка тиша, живий труп, бідний багач, розумний дурень, лихо сміється, знайома незнайомка

Метафора

вживання слів в непрямому значення на основі їх подібності (незвичайна дія −  що робить?)

Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті.

Персоніфікація (уособлення)

різновид метафори, наділення неживих предметів властивостями істот (неживе стає людиною)

І плакав дощик за вікном, сміялося сонечко, співала весна, зітхала хуртовина

Метонімія −

різновид метафори, заміна назви одного предмета іншим на основі подібності, перенесення найменування за суміжністю понять:

1.місцевість замість назви жителів

Радіє Київ рідний мій. Село святкує

2.ім’я автора замість назви творів

Слухаємо Лисенка. Читаємо Франка

3.матеріал замість предмета

Срібло зими, золото у вухах, столовий кришталь

4.предмет замість його вмісту

Закипів чайник, витрусив кишені, випив чашку,

 йде клас, зал аплодує, випив келих, співає хор

5.назва властивості замість носія

Радість ввійшла в дім, гіркота спогадів, сум життя

6.назва знаряддя дії замінює саму дію

Там говорять кулі. Перо Шевченка висміювало царат

7.назва предмета замінює часовий проміжок

Всю дорогу я думав про дім. Любити до могили

Синекдоха – різновид метонімії, який полягає в заміні назви цілого назвою його частини:

1.назва частини тіла замість людини

Хазяйство потребувало рук, у родині сім ротів, сюди не ступала людська нога заробити копійку

2.назви одягу, предметів замість людини певного стану

Кожухи та свитки обдурили пана. Загін у 15 шабель

3.однина замість множини і навпаки

Не мати крихти в роті, іти на турка, домашня птиця, доспіла вишня. Копійка карбованець береже

Алегорія

двоплановість зображення; іносказання; відтворення людських характерів в образах тварин, предметів, явищ природи (у байках, притчах)

Сова − мудрість, Осел – впертість, Лисиця – хитрість, Бджола – працелюбство, Шершень – лінь, Вовк та Ягня – поміщик та селянин

Символ

заміна абстрактного поняття конкретним образом

Голуб – символ миру. Вода – символ життя.

Гіпербола

поетичне перебільшення

Тобі я кину всі квітки до ніг.  Поет став морем…

Літота

поетичне применшення

О принесіть, як не надію, то крихту рідної землі…

Хлопець лагідно обійняв її осину талію.

Авторський неологізм

Нове слово або вислів, створений письменником для посилення виразності художньої мови

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П.Тичина).

Провесна (Леся Українка). Мрія (М.Старицький)

Поетична фонетика

Анафора

однаковий початок рядків у строфі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі. Леся Українка

«С s s »

Епіфора

однакове закінчення рядків у строфі

Свята брам одчинилась,/ Козака впустили.

І знов брама зачинилась,

Навік зачинилась

Алітерація

повторення однакових приголосних звуків

Хто се, хто се на тім боці чеше собі коси.

Асонанс

повторення однакових голосних звуків

На панщині пшеницю жала. Втомилася, не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.

Звуконаслідування

відтворення звуків природи засобами людської мови

Немов хто косою  − черк!

А вдруге світліше – дзінь!

Тавтологія

поєднання однакових або близьких за значенням слів

Думу думати, співати-виспівувати, гуси-гусенята, рано-вранці, лихо тяжкеє, кляли-проклинали

Поетичний синтаксис

Риторичне запитання

запитання, яке не потребує відповіді і посилює увагу читача

Чого являєшся мені у сні?

Риторичне звертання

звертання до уявного співбесідника (абстрактне поняття)

О слово рідне, орле скутий!

Рефрен (повтор)

повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості

Приспів у піснях

Інверсія

непрямий, незвичайний порядок слів у реченні

Панські Петро для чинів тре кутки.

Відношень дивних я знавець тонкий.

Художній паралелелізм

паралельне зображення картин природи і життя людини (у 2 рядках)

Не щебече соловейко в лузі над водою,

Не співає чорнобрива, стоя під вербою

Антитеза

протиставлення в рядках

У мужички руки чорні,/ В пані рученька тендітна

Градація

розташування слів у напрямі поступового наростання чи спадання експресії (найчастіше – дієслів)

Тряслась, кректала, побивалась, як бубон, синя стала вся;  Упавши на землю качалась, у барлозі, мов порося.

Полісиндетон (багатосполучниковість)

навмисне збільшення сполучників у реченні

У піснях і труд, і даль походу, і  жаль, і усміх, і любов.

Асиндетон

(безсполучнико-вість)

навмисний пропуск сполучників

Не прийнялися три ясени, / Тополя висохла,

Повсихали три явори, / Калина зав’яла

Алюзія

натяк у літературному творі на загальновідомий факт

Про Сагайдачного співали, либонь, співали і про Січ

Фразеологізми

Фразеологізм

усталений мовний  зворот

Пекти раків – червоніти.

Фразеологічні синоніми

фразеологізми, які мають синонімічні значення

Брати язика на гаплик, набрати у рот води,

ні пари з уст, ні гу-гу, ані телень

Фразеологічні антоніми

фразеологізми, які мають антонімічні значення

Кури не клюють – як кіт наплакав.

Валитися з рук – йти як по маслу

Прислів’я

короткий образний народний вислів узагальнюючого характеру

Яка хата, такий тин, який батько, такий син.

За одягом зустрічають, за розумом проводжають.

Приказка

влучний образний вислів

У страху очі великі. Як з гусака вода

Крилатий вислів

(афоризм)

коротке авторське судження, яке в стислій зручній для запам’ятовування формі містить глибоку думку

Все йде, все минає і краю немає (Шевченко).

Книги – морська глибина (І.Франко).