А.Дністровий «Біла дівчинка». Порівняльний аналіз з новелою Г.Маркеса «Стариган з крилами»
Урок з позакласного читання. Знайомство одинадцятикласників із твором письменника-сучасника А.Дністрового "Біла дівчинка". Компаративний аналіз твору з новелою Г.Маркеса
А.Дністровий «Біла дівчинка». Порівняльний аналіз з новелою Г.Маркеса «Стариган з крилами»
Клас: 11
Тип: позакласне читання
Методи: словесні, практичні, дослідницькі
Мета: ознайомити учнів із біографією письменника; провести ідейно-художній аналіз твору «Біла дівчинка»; порівняти твори Дністрового та Маркеса; розвивати увагу, мислення, мовлення, дослідницькі навички учнів, вміння висловлювати власні думки, працювати в групах; виховувати інтерес до сучасної літератури.
Обладнання: тексти новел, портрет А.Дністрового, план порівняльного аналізу творів, повідомлення учнів, текст літературного диктанту.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
Розподілені раніше на 4 групи учні займають свої місця.
ІІ. Основний етап.
- Презентація учня «Біографічна довідка про письменника сучасної літератури»
- Евристична бесіда за сюжетом твору.
А) Слово вчителя: Сюжет оповідання співвідносний з біблійними міфами, у яких ідеться про кінець світу (Апокаліпсис). Основний конфлікт перенесено у площину внутрішнього «Я» героїв, втілюючи тезу про одночасне співіснування в душі кожної людини ПЕКЛА та РАЮ.
У автора Апокаліпсис – це порушення світо устрою, панування хаосу. [Теми та образи Апокаліпсису постають у творчості митців, котрі жили на зламі епох, або в кризових ситуаціях].
Біла дівчинка – уособлення чогось таємного, оскільки з’явилася нізвідки і пішла в небуття. На сакральність героїв вказує білий колір – символ чистоти, непорочності, святості. Як і Ісус, вона мала дар зцілювати. До неї доторкалися лише ті люди, котрі мали намір допомогти їй – самі ж тоді біліли і через деякий час виявляли в собі здатність зцілювати недуги. Побілілі люди ставали ніби Помазаниками Божими.
Б) Бесіда:
- Як ставилися люди містечка до дівчини? (з острахом, а історики та краєзнавці сказали, що «це Господнє попередження про велику небезпеку»)
- Чи серйозно сприймали Білу дівчинку як Божий знак? (Ні, розпочався «білий бум» - все біле стало модним; приїзд туристів – заробіток. Автор змальовує повну нівеляцію духовності, що замінена матеріальними вигодами. Відкидання людьми Світлої сили та її носіїв (побілілих людей) вказувало на перемогу моралі «раба» на мораллю «Господаря» (за Ф.Ніцше). Адже Ніцше зазначав, що у моралі господаря «добро» завжди означає «шляхетність» у значенні «високої духовності», а «зло» - «вульгарність» та «плебейство»)
- Наведіть приклади цькування побілілих людей.
- Хто став на їх захист? (священик)
- Чи дійшли його слова до жителів містечка? (ні; вони називали їх «інфікованими», «небезпечними», «хворими»).
- З чим можна порівняти ярмарок промислових та продовольчих товарів? (Шабаш темних сил, який оголив усі вади та пороки суспільства).
- Якою картиною завершує автор свій твір? ( буревій, що змів усе з площі, де проходив фестиваль).
- Що символізує буревій? (Очисну силу, яка в той же час стає і караючою).
3. Робота в групах.
Завдання для груп:
- Провести аналогії та контрасти між змістом (тема, ідея, проблема, фабула, характер, пафос) творів А.Дністрового та Г.Маркеса.
- Провести аналогії та контрасти між внутрішньою та зовнішньою формою творів, їх композиційною структурою.
- Проаналізувати контрасти та символи творів.
- Проаналізувати мову творів (лексичний склад, тропи).
ІІІ. Закріплення.
Літературний диктант
- Звідки з’явилася в містечку біла дівчинка: а) з боку східного шляху; б) західного; в) північного; г) південного.
- Хто першим побачив білу дівчинку: а) діти; б) будівельники; в) баба Пелагія; г) журналісти.
- ФО «долила масла у вогонь» означає: а) посварилася; б) жити у достатках; в) підсилювати, розпалювати певну ситуацію.
- Хто серед названих героїв НЕ побілів: а) 6-літній хлопчик; б) селянин; в) мер; г) літня жінка.
- Служби перестали рахували білих людей, коли їх кількість сягнула: а) 50 душ; б) 60; в) 70) г) 100.
- Хто з побілілих першим відчув на собі ненависть жителів: а) Біла дівчинка; б) хлопчик; в) 40-річна молодиця; г) літня жінка.
- У який день проводили відкриття ярмарку та фестивалю вареників: а) понеділок; б) вівторок; в) неділя; г) четвер.
- Який художній засіб вжито в реченні «Густий піщаний буревій танцював на центральній площі…»? (Метафора).
- Час дії: а) весна; б) літо; в) осінь; г) зима.
- Жанр твору? (оповідання).
- Слово «чувак», вжите в тексті, є: а) загальновживане; б) діалектне; в) професіоналізм; г) жаргонізм.
- Чий це образ: «Маленький, опецькуватий… із черевцем, на якому не защіпалися ґудзики»: а) мер; б) кондитер; в) підозрілий експерт; г) священик.
Відповіді: 1 а, 2б, 3в, 4в, 5а, 6в, 7г, 8 метафора, 9в, 10 оповідання, 11г, 12а.
ІУ. Підсумок.
- Висновок вчителя: А.Дністровий намагався подати нову версію есхатологічного міфу, що була суголосна з філософією М.Бердяєва, за якою Апокаліпсис – це не караюча сила, а лише шанс на переродження людства, шанс на прилучення людини до вищої сили Творця.
- В обох творах показана негативна риса людей, які не здатні осягнути ні глибин зла, ні глибин добра. Автори звертаються до міфологічних елементів перетворення. Змальовують у кольорах осені та зими суспільство. Образами янгола та білої дівчинки намагаються відродити в читачів віру та здатність до милосердя – адже це необхідні елементи духовно здорового суспільства.
Література:
- Юлія Почебут. Актуалізація есхалатичного міфу в оповіданні А.Дністрового «Біла дівчинка» (Інтернет)
- Силкіна В. І. «Янголи втомилися від людських гріхів…» Урок-роздум за оповіданням Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами». 7 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. - № 1. – С. 11-13.
- Ніколенко О.М.. Марченко Н.Г. Чи потрібні янголи на землі? Габріель Гарсіа Маркес і Лев Толстой (Порівняльний аналіз оповідань «Стариган з крилами» та «Що живить людей»). 7 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999. - № 6. – С. 46-51.
ДОДАТОК
|
Аналогії та контрасти |
«Біла дівчинка» |
«Стариган з крилами» |
|
Зміст (тема, ідея, проблема, фабула, характер, пафос) |
Тема: Показ єства сучасних людей, для яких матеріальні вигоди замінили духовність.
Проблема: бездуховність, жорстокість, байдужість, жадібність; добро і зло; віра і зневір’я; Ідея: пошук шляхів гармонізації світу, що втратив вектор руху; прагнення віднайти внутрішню гармонію власного «Я». Жанр: новела. Настрій сумний. Пафос трагічний. |
Тема: Показ єства сучасних людей, для яких матеріальні вигоди замінили духовність. Проблеми: бездуховність, жорстокість, байдужість, жадібність; добро і зло; віра і зневір’я; Ідея: замислитися над сенсом життя, над своєю поведінкою у людському середовищі, зазирнути до власної душі, чого в ній більше: духовного чи матеріального. Жанр: новела. Настрій сумний. Пафос трагічний. |
|
Внутрішня форма |
Сюжет співвідносний з біблійними есхатологічними міфами, у яких оповідується про кінець світу. З образом Апокаліпсису пов’язано образ Білої дівчинки. Цей образ стає сюжетоорганізуючим компонентом твору.
Ніхто з людей не звертався до білої дівчинки ні з яким проханням.
Наявні портретні (біла дівчинка), пейзажні (на початку твору дається опис осіннього містечка, опис буревію в кінці твору)описи.
|
Сюжет поєднує реальне і фантастичне, звичайне і міфологічне.
Ніхто з людей не звертався до янгола ні з яким проханням.
Наявні портретні (янгол, дівчина-павук), пейзажні описи. |
|
Зовнішня форма |
Форма оповіді: від імені автора. Біла дівчинка не розмовляє. Автор співчуває білій дівчинці (звідси пестливі слова: дівчинка, білісінько-білосніжною, голівка тощо; зображує її у світлих тонах). Жителі містечка: страх і цікавість, глузування. |
Форма оповіді: від імені автора. Янгол розмовляє «незрозумілою мовою» (це люди не розуміють Божої мови). Ближчою до людей (бо вони грішні) є дівчина-павук, бо вона «розповідає про своє нещастя», їй «можна було ставити скільки завгодно запитань», такою вона стала через непослух. Автор співчуває янголу (пестливі слова:«старенький», кристаликами; наділяє його «звучною» мовою, яку люди не розуміють, бо давно вже думають лише про власні потреби). Грубі у ставленні до янгола місцеві жителі, наприклад, для подружжя янгол – це «старезний дід» з обскубаними крилами, для отця Гонзага – «старезна курка». |
|
Композиція |
Поділу на частини нема Зав’язка: поява білої дівчинки. Кульмінація: ярмарок. Розв’язка: «…її губи нечутно щось прошепотіли, і дівчинка пішла в протилежний бік». Початок твору має песимістичний, депресивний настрій, що підтверджує пейзаж та настроєвий стан людей містечка.
|
Поділу на частини нема Зав’язка: поява янгола у вигляді старого діда, «який упав обличчям у грязюку». Кульмінація: хвороба ангела в останню зиму. Розв’язка: виросло тверде й довге пір’я в янгола, і він полетів «у бік моря». Початок твору має песимістичний, депресивний настрій, що підтверджує пейзаж. |
|
Контрасти |
1.Образи: Біла дівчинка; будівельники; діти; мер; таксисти; священики, баба Пелагея 2.Біла дівчинка, як і Ісус Христос, мала дар зцілювати . 3. Деякі люди співчували і допомагали Білій дівчинці (хлопчик, який «дружньо взяв її за руку»; літня жінка, що хотіла нагодувати та вдягти дівчинку; старий селянин, що погладив її по голові; 6-літній хлопчик, що допоміг перебратися через потічок). 4. Має присвяту (поза сюжетний елемент). «Донечці Марті-Марії». 5. Протиставляються дії звичайних людей і тих, хто став білими. 6. Фраза баби Пелагеї вказує на те, що люди не готові до змін і не хочуть їх («Чому я повинен змінюватися?» - говорить скептик у натовпі) 7. Ярмарок відбувався в четвер, а наші предки цього дня омивали душу й тіло від гріхів (у творі навпаки: всі грішать). 8.Білу дівчинку бачили не всі. 9. Ознака духовності – білий колір дівчинки. 10. Місце дії: містечко. 11. Зросли доходи містечка. 12.Біла дівчинка теж самотня, їй не вистачило сили протистояти духовно хворому суспільству (можливо, через свій вік). 13. Час дії: пізня осінь. 14. Є застереження: поява білої дівчинки – це «Господнє попередження про небезпеку» (через хвору душу суспільство може зникнути): чи дослухаються люди до цього ( адже в кінці твору дівчину не чують, і вона йде з міста). 15. Колір: білий протиставляється жовто-сірому
|
1.Образи: головні - родина: чоловік Пелайо, його дружина Елісенда, їх син; Янгол (основна риса характеру – терплячість); другорядні - дівчина-павук; падре Гонсага, жителі рибальського селища. 2. Чудеса янгола «схожі більше на жарт» (у сліпого виросли три зуби; паралітик виграв у лотерею; у прокаженого на уражених місцях росли соняшники). 3. Кидали камінням в нього; припекли бік розжареною залізякою; висмикували пір’я. Елісенді він заважав. 4. Не має присвяти. 5. Протиставляються янгол і дівчина павук. 6. Полегшене зітхання Елісенди говорить про те, що люди не хочуть змінюватися. 7. Янгола бачили всі. 8. Ознака духовності – крила янгола. 9. Місце дії: рибальське селище. 10. Збагачення подружжя. 11. Янгол дуже розчарований в людях і не чекає від них нічого; він вже не має сил боротися за їх душі. 12. Час дії: декілька років. 13. Є оптимістична нота: янгол зміг само- вилікуватися і само-відновитися (може, й люди зможуть). 14. Колір: сірий (поєднує в собі протилежні якості чорного і білого, вважається самотнім. З ним пов’язують меланхолійні, хворобливі, печальні, депресивні настрої). |
|
Символіка |
Білий колір – символом віри, чистоти, непорочності, святості; Ярмарок – «шабаш темних сил»; Буревій – символ очисної і караючої сили |
Море – символ бурхливого і суперечливого життя; ангел – втілення прекрасного, прагнення до ідеалу, відображення душі людини; свіжий морський вітер – відчуття свободи; крила – духовний злет; Грім і гроза – Божа кара |
Мова твору (Г. Маркес «Стариган з крилами»):
1) поетична лексика
- Синоніми: «старий і немічний», «з’явився-прийшли»;
- Іншомовні слова: краби, імена героїв, альгвасила, сентаво;
- Тропи: епітети («німим заціпенінням», «відкрите море», «циркова звірина», «земними вітрами» тощо), порівняння (як жебрак, мов світлячки, мов багата сеньйора, мов дворняга), гіпербола («а черзі бажаючих подивитись на живого ангела не видно було кінця-краю»); метонімія («все село вже знало»); іронія («Отець Гонзага перед тим, як стати священиком, був дроворубом»); оксюморон («жити в цьому пеклі, повному ангелів»).
Маркес символічно, через натяки і алегорію показує єство сучасної людини.
Мова твору (А.Дністровий «Біла дівчинка»):
- синоніми: сквер-парк; зло-лихо; святкувати-веселитися;
- антоніми: маленькі-великі (про скульптури);
- іншомовні слова: гіпертоніків, мігренню, кросворди, джаз, блюз, мер, інфраструктура тощо;
- жаргонізми: тусовка, чувак;
- фразеологізми: долила масла у вогонь;
ТРОПИ:
- епітети: низькі хмари; перемінні ліниві дощі; пізня непривітна осінь, пронизливий вітер тощо;
- порівняння: ніби не від цього світу; немов пломбір чи перший сніг; мов борошно; мов у жаби (про очі);
- уособлення: «і дерева знову виструнчуються в звичній позі»; «вулички отямилися від колишньої сплячки»; «буревій танцював на центральній площі»;
- метонімія: «військо до переляканого поселення так і не дійшло»;
- іронія (де йде мова про «білий бум»; де йдеться про опис «цікавих об’єктів» містечка).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку