оповідання В.Сухомлинського "Цікава сорока"

Про матеріал
Це оповідання дає змогу дітям розширити знання про зимуючих птахів і тварин, активізувати у вимові узагальнюючі слова "дикі тварини", " зимуючі птахи", виховує пізнавальний інтерес до довкілля, добре ставлення до птахів, тварин.
Перегляд файлу

1.Заняття ознайомлення із соціумом (моральне виховання)

Тема: «Хороше словечко – лежить недалечко»

Мета: ознайомити дітей з оповіданням В.Сухомлинського «Для чого кажуть людині «Спасибі»; продовжувати вчити дітей розуміти зміст прозового твору, емоційно сприймати його зміст; розвивати вміння запам’ятовувати послідовність дій, відповідати на запитання вихователя; розвивати мислення, вміння давати етично-моральну оцінку та судження героям твору за їх вчинки, закріпити «слова подяки» - дякую, спасибі; виховувати любов до природи, повагу до людей.

Попередня робота: розглядання ілюстрацій, сюжетних картин, фотографій про сім’ю, дитячий садок; бесіда про народні звичаї; читання віршів: Г.Бойко, К.Перелісної «Чарівні слова».

Матеріал: Лялька-хлопчик Михайлик, ілюстрація із зображенням струмка в лісі.

 Хід заняття

І етап – організаційний момент

Вихователь: Діти давайте привітаємося.

Добрий ранок, рідний дім

Добрий ранок діткам всім.

Добрий ранок сонечку ясному

Добрий ранок садочку прекрасному.

Вихователь: Діти, погляньте, до нас прийшов хлопчик Михайлик. Він на рік менший за вас. Михайлик хоче навчитися ввічливим словам, і кому їх говорять.

- Давайте пригадаємо і назвемо гарні слова. Михайлик послухає і запам’ятає.

 Дидактична вправа «Назвіть слова – гарні, ввічливі слова»

1. Коли прокидаєшся  вранці, як говорити мамі, татові?

    Коли приходите до садочка – при зустрічі з друзями?

- Доброго ранку!

- Здрастуйте!

- Доброго дня!

2. Коли ви йдете додому з дитячого садка, ви говорите …      

- До побачення!

3. Кого випадково образите, просите вибачення.

- Вибач.

- Пробач.

- Перепрошую.

Вихователь: Михайлик живе в Україні – він українець. А в Україні ввічливі, виховані люди. Михайлик хоче теж навчитися бути ввічливим. В українського народу є звичка при зустрічі дякувати за послугу.

- На вашу думку, діти, хто вчить словам – гарним, людським, ввічливим; словам подяки?

Діти: Батьки; близькі люди; вихователі в дитячому садку; люди, які живуть рядом, поруч; люди які поважають і допомагають одне одному.

Вихователь: А тепер, запросимо ввічливо хлопчика Михайлика відпочити, пограти з нами, проспівати пісеньку.

 Іде, іде дід, дід

 Несе, несе, міх, міх.

 Отакий дідище,

 Отакий страшище!

 Отакий ногатий!

 Отакий рукатий,

 Отакий вусатий,

 Отакий бородатий!

 Отакий дідище,

 Отакий страшище!

 А я не боюсь!

Вихователь: Дякую вам, діти, тобі Михайлику за веселу пісеньку.

ІІ етап – пізнавальна діяльність

Вихователь: Запрошую всіх вас послухати оповідання В.Сухомлинського «Для чого кажуть «Спасибі».

 Дрімучим лісом ішли два мандрівники – Дідусь і Хлопчик. Було жарко, мандрівниками хотілося пити. Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала вода холодна. Мандрівники нахилилися, напилися.

Дідусь сказав:                                                                                                                      - Спасибі тобі, струмок.                                                                                               Хлопчик усміхнувся.                                                                                                               – Чому ти усміхаєшся, Хлопче? – запитав Дідусь.

- Навіщо Ви, Дідусю, сказали струмкові «спасибі»? Адже він не жива істота: не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

- Це так. Якби води напився вовк, він може й не подякував. Ми ж не вовки, а люди. А знаєш, для чого людина говорить «спасибі»? Знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить?

Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер же був час подумати: шлях через ліс ще довгий.

Бесіда за твором:

1.Хто йшов лісом?

2.Що захотілося мандрівникам?

3.До чого підійшли хлопчик і дідусь?

4.Що сказав дідусь струмкові?

5. Навіщо дідусь сказав струмкові спасибі?

6. як дідусь пояснив своєму хлопчику?

7.Кого звеличує, підносить, вшановує слово «спасибі»?

8.Чого вчить ця народна мудрість?

 Творче завдання «Спасибі природі»

Вихователь: Дітки і ти Михайлик, уявіть, що ви на прогулянці – в лісі, парку, вулиці. Скажіть спасибі: дереву, сонцю, небу, вітерцю, квіточці, землі, всім. Поясніть, за що вдячні.

Вихователь: Діти, пропоную вам перетворитися на птаха – незвичайного.

Кругом себе поверніться,

І в птахів перетворіться!

 Гра «Птах вдячності»

Він прилетів на землю. Він залітає до тих, хто забув перепросити за щось, своїм батькам, друзям, знайомим, вихователям, рідним, близьким.                    - Максим, кому ти сьогодні не сказав «спасибі»?                                                          - А ти Злата, говорила сьогодні слова подяки?                                                         - Уляна, кому ти сьогодні була вдячна?                                                                         Прислів’я про вдячність.

Вихователь: Ви знаєте у народі говорять:

• За добре слово грошей не платять, а скажеш – усім приємно

• Вдячністю серце прикрашається

• Тепле слово і в мороз зігріє

• Добре слово краще за мед.

Вихователь:  Діти, як і люди жива природа, потребує, щоб її шанували, любили берегли, дякували, говорили слова вдячності.

- Скажіть, будь ласка, чи зрозумів хлопчик, за що дідусь подякував струмку?

Діти: Так, зрозумів.

- Хлопчик завжди буде дякувати за зроблену послугу, дякує дідусю, що він його навчив.

Вихователь: Вам, всім людям треба знати, -

                       За добро слід шанувати!

- Щодня дякуйте своїм близьким людям – мамі і батькові, дідусеві і бабусі, сестричці і братику, просто природі і усім людям.

- Подяка – це добро, це приємність від якої продовжується життя.

ІV етап – оцінно-контрольна діяльність

- Про що писав В.Сухомлинський в оповіданні?

- За що подякував струмочку дідусь?

- За що треба усім говорити «спасибі»?

- Хто написав оповідання з яким я вас познайомила?

- Як називається оповідання?

 

2. Заняття ознайомлення з природним довкіллям

Тема: Читання оповідання В.Сухомлинського «Цікава сорока»

Мета: розширити знання дітей про зимуючих птахів і тварин, запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій, збагачувати словниковий запас, активізувати у мові узагальнюючі слова – «дикі тварини», «зимуючі птахи», сорока-білобока, цікавість, смикне, призвела, сорока-куцохвоста; розвивати уяву, увагу, мислення; виховувати пізнавальний інтерес до довкілля, дбайливе, доброзичливе ставлення до птахів, інтерес до художніх творів.

Попередня робота: загадування загадок про птахів, тварин; розглядання ілюстрацій із зображенням птахів.

Матеріал: демонстраційний: ілюстрації птахів, диких тварин; іграшка пташка – сорока; аудіо запис з голосом сороки, макети дерев.

 Хід заняття

І  Спілкування.

(звучить аудіозапис співу сороки)

Ігрова ситуація: Залітає сорока і тріщить, стрекотить.

Сорока: Була сьогодні в лісі, побачила, стрекотить, що одні пташки відлетіли, інші залишаються, нічого не розумію, що до чого?

Вихователь: Тихіше, тихіше, не шуми. Дітки ви здогадалися, хто це?

Діти: Сорока.

Сорока: Добрий день!

Діти: Здрастуй сорока!

Вихователь: Сороко, що сталося?

Сорока: Та я кажу, що сьогодні в лісі була, одні птахи відлетіли, інші залишилися.

Вихователь: Дітки, пропоную вирушити до лісу, розібратися, що трапилося з птахами?

 Навколо себе оберніться,

 І на лісовій галявині з'явіться.

 Вихователь: Діти, подивіться, як навколо красиво, яке чисте повітря! Чуєте голоси, це нас лісові жителі зустрічають.

- Хто нас зустрічає, ласкаво шанує?

(На столі лежать картинки із зображенням птахів і звірів)

Вихователь:  Покладіть в одну сторону тварин, а в іншу птахів.

- Молодці, виконали завдання.

- Чи любите ви загадки відгадувати?

Діти: Так.

 Дидактична гра «Відгадай, хто це?»

Вихователь:

1.Червоногрудий, чорнокрилий

Любить зернинки клювати.

З першим снігом на горобині

Він з’явиться знову (Снігур).

 2.Спинка зеленуватого кольору,

Животик жовтуватий.

На голові чорненька шапочка

Та ще смужка шарфика  (Синиця).

3.Забарвленням сірувата,

Звичкою – злодійкувата,

Хто це? (Ворона)

Вихователь: Сорока, бачиш, діти відгадали правильно всі загадки. Молодці!

- Синичка, снігур, ворона – які птахи?

Діти: Зимуючі!

Вихователь: А як назвати – білку, зайця, лисицю, вовка?

Діти: Дикі тварини, звірі.

Вихователь: А наша сорока яка пташка? Перелітна чи зимуюча?

Діти: Зимуюча.

Вихователь: Так, вона залишається на зиму. І запрошує вас пограти.

 Фізхвилинка «Ворони»

Ось під ялинкою зеленою

Скачать весело ворони.

Кар-кар-кар   (голосно)

Кар-кар-кар.

Тільки до ночі замовкають

Кар-кар-кар  (тихо)

(Діти літають, сідають, затихають, закривають очі).

Вихователь: Я хочу прочитати оповідання В.Сухомлинського «Цікава сорока», в якої був хвіст куций (короткий).

 На високому дубі сидить Сорока-білобока. Не така, як інші. Куцохвоста. Хтось висмикнув у неї пір’я з хвоста. А все через цікавість.

 Сороки дуже цікаві. Усе їм хочеться знати й про все розпатякати лісовим птахам. Побачила раз Сорока-білобока, як маленька Білка скочила в дупло.

«А що там у дуплі? – думає Сорока. – А як там поживає Білочка? Що вона там робить?»

Скік-скік! – І от уже Сорока-білобока біля дупла. Боязко влізати, але ж цікавість бере гору. Полізла Сорока в дупло. Темно там, тільки чути якийсь писк. Коли є хтось як смикне за хвіст. Заболіло. Закричала Сорока й вилетіла із дупла. Сидить на дереві, плаче. Оглянулась – немає хвоста.

 Ось до чого призвела цікавість. Тепер Сорока-білобока стала Сорока-куцохвоста.

Бесіда за змістом оповідання:

1.Яка була сорока? (Куцохвоста)

2.Чому?

3.За що висмикнули їй хвоста?

4.Кого побачила сорока?

5.Що вона зробила?

6.До чого привезла цікавість?

 Прислів’я про сороку.

Вихователь: Діти в народі кажуть:

• Не суй носа - куди тебе не просять.

- Як ви розумієте це прислів’я?

• В чуже просо не суй носа.

 Дидактична гра «Почастуємо пташок»

Вихователь: Діти, а чим можна почастувати сороку? (Насінням)

- Синицю? (Ягодами горобини, насінням)

- Снігурів? (Ягодами горобини, насінням)

- Ворону? (Хлібом, насінням,…)

Вихователь: Поки ми грали, сорока-куцохвоста знайшла картки. Всі вони переплуталися – кому належать голова, хвіст, тулуб.

 Дидактична гра «Склади пташку»

(горобця, синицю, снігура)

Вихователь: Сорока дякує за частування, тепер вона розповість чому не всі птахи відлетіли і що вони їдять. Давайте попрощаємося з сорокою і повернемося в дитячий садок.

1-2-3 – повернись,

В дитячий садок вернися!

ІV етап – оцінно-контрольна діяльність

- Про кого слухали оповідання?

- Яка вона була? Чому вона куцохвоста?

- Прислів’я запам’ятали?

- Хто написав оповідання?

- Що означає «не сунь носа, в чуже просо»?

 

3. Заняття ознайомлення з предметним довкіллям

Тема: Б-на – це хліб і сіль, поріг рідної хати.

          Чи на світі є країна ще миліша за наш край?

Мета: ознайомити дітей з авторською казкою, учити слухати і розуміти зміст художнього твору, емоційно сприймати зміст казки – засобами звучанням музики; закріплювати вміння відповідати на запитання за змістом твору; розвивати навички елементарного оцінювання поведінки персонажів; збагачувати словник прикметниками та дієсловами; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; формувати розуміння морального змісту казки; виховувати інтерес до художньої літератури, любов до Батьківщини.

Попередня робота: спостереження за птахами на прогулянці, бесіда на тему «перелітні, зимуючі птахи», читання віршів про пташок, відгадування загадок.

Матеріал: Д/м «Птахи» (журавлі), с/к  летять птахи , музична запис до «без Батьківщини – не життя».

 Хід заняття

І етап – комунікативна діяльність

Вихователь: Діти, послухайте уважно музичний запис. Назвіть пташок, які подавали свій голос, курличуть?

Журавлі летять ключем у небі, -

Дивний ключ у небі лине

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають … (журавлі).

Вихователь: Діти, а чому восени відлітають журавлі у вирій?

- Які ще пташки відлітають восени?

(Вихователь показує с/к – де зображені птахи)

 Дидактична вправа «Назви перелітних птахів»

Вихователь: Діти, послухайте вірш М.Познанської «Журавлі летять»

Журавлі летять курличуть

Шлють останнє «прощавай».

Літечко з собою кличуть,

Забирають в теплий край.

Ой, як жалко мені літа

І журавликів моїх

Та не буду я тужити,

Бо весною стріну їх.

ІІ етап – пізнавальна діяльність

Вихователь: Діти, послухайте про журавлика який відлітає у вирій твір В.Сухомлинського «Без Батьківщини – життя не життя».

 Журавлик народився на березі великого озера. Підріс, полюбив рідну землю. Але наближалася зима. Журавлик пристав до зграї інших журавлів і полетів далеко на південь. Там вічне літо, яскраве сонце. У лісах зелені, сині, голубі папуги співають. А наш журавлик прилетів, роздивився навколо й засумував. Ніщо його не радує – ні пташині пісні, ні привітне сонце.

 Ось одного разу підлетів до Журавлика Голубий папуга і запитав:

- Чого сумуєш? Чом гнізда не мостиш, журавлят не виводиш?

Мовчить Журавлик, нічого не відповідає, тільки на північ поглядає. Раптом насторожився, прислухаючись до чогось. Здалеку долинув журавлиний клич:

- Пора в дорогу!

Змахнув Журавлик крилами.

- Куди ж ти летиш? – здивувався Папуга. – Адже там холодно. Поживеш кілька місяців та й знову до нас повернешся. І що там хорошого на твоїй холодній півночі?

- А хороше те що я там народився, - відповів Журавель. – Там моя Батьківщина. А без батьківщини життя – не життя.

 Сказав це Журавлик і полетів доганяти своїх товаришів.

Фізхвилинка «Журавлі»

Жили-були журавлі,

То великі, то малі.

Сіли вони на ріллі

Заспівали трі-лі-лі, трі-лі-лі!

Бесіда за твором:

1. Де народився журавлик?

2. Куди полетів журавлик з наближенням зими?

3. Чому йог не радували ні пісні, не сонце?

4. Що запитав папуга у пташки?

5. Що почув журавлик?

6. Чому здивувався папуга?

7. Що відповів наш журавлик?

Вихователь: Як ви гадаєте у журавлика є сім’я?  (Журавочка, журавлята)

- Запам’ятайте, діти! У світі одна – Батьківщина, всім потрібна вона.

- Батьківщина – це місце де ти народився, де народилися твої батьки, де живе твоя родина. А наша Батьківщина це Україна. Батьківщина – це хліб і сіль, поріг рідної хати.

Наша славна Україна

Наше щастя і наш край.

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

Вихователь: Прислів’я про Батьківщину:

• Батьківщина мати – умій за неї постояти

• На батьківщині і шкоринка – пиріг

• Кожному мила своя сторона

• Усюди добре, а вдома найкраще

• Людина без Батьківщини, як соловей без пісні.

ІV етап – оцінно-контрольна діяльність

- Як називаються пташки, які курличуть в небі?

- Без кого не може бути життя?

- Яка наша батьківщина?

 

4.Заняття ознайомлення з природним довкіллям

Тема: Читання оповідання В.Сухомлинського «Кмітливий скляр»

Мета: продовжувати знайомити дітей з прозовими творами; учити емоційно відгукуватися на прозовий художній твір; збагачувати словник, розвивати інтонаційну виразність, імітаційні здібності, уяву, фантазію, мислення; виховувати допитливість, інтерес до художніх творів.

Попередня робота: читання віршів про професії, бесіди про професії людей, які створюють матеріальні блага, розглядання сюжетних картин.

Матеріал: лялька-хлопчик, ілюстрації.

 Хід заняття

І. Організаційний момент

Психогімнастика. - Діти підійміть долоні догори і пошепки промовте слова:

- Давайте усмішки всім дарувати

І друзям, і гостям, і мам,і і татові,

Хай радість злітає у небо, як птах, І добрі слова у всіх на устах.

Вихователь: До нас завітав хлопчик Микита. У нього є загадки, а відгадати він не може. Прохає, щоб ви дітки допомогли відгадати їх.

- Допоможемо відгадати?

ІІ етап – пізнавальна діяльність

 Дидактична вправа «Назви професію»

1.Рівно цеглу викладає                                  4.І товар пропонувати

Дах старанно покриває.                                  Зошит, книгу, олівець

Каменяр і покрівельник                                  Видає нам… (Продавець)

Носять назву… (Будівельник)                       5.Квіточки попідливає

2.Шторм його не налякає                               Кущики попідстригає.

Адже він штурвал тримає.                             Для рослинок – чарівник,

Через море й океан                                         Любить землю… (Садівник)

Водить судно… (Капітан)

3.Відвезе усюди нас

Для доріг він хлопець свій

За кермом сидить … (Водій)

Вихователь: Микито, тобі діти допомогли відгадати загадки? Про кого ж були загадки?

- Усе це назви різних професій. Що таке професія?

- Це праця, людина присвячує їй своє життя.

- Микита хоче з вами відпочити.

 Фізхвилинка «Будуємо дім»

Для матрьошки лялі,

Дім ми будували…

Вихователь: Кожна людина – майстер своєї справи.

 Дидактична вправа «Кому, що потрібно для роботи?» (інструменти)

- Тесляру, муляру, столяру, ковалю.

Вихователь: Микито і ви діти правильно підібрали інструменти для роботи. А от В.Сухомлинський написав про одного майстра своєї справи. Хто ж цей майстер, послухайте!

Оповідання В.Сухомлинського «Кмітливий скляр»

 Звечора в ставку плавали качки. Прийшов Юрко вранці до ставка і бачить диво-дивне. Весь ставок покритий тонким склом. А піл склом вода грає. Питається Юрко в тата: - Хто це покрив ставок?

Сміється тато і каже:

- Є такий умілий, кмітливий скляр. Прийшов і засклив ставок однією величезною склянкою, живе той скляр далеко на півночі. А тепер до нас завітав.

- Хто ж той скляр? – запитав Юрко.

- Мороз.

Бесіда за змістом:

  1. Про кого написав В.Сухомлинський?
  2. Які зміни побачив Юрко?
  3. Що запитав хлопчик у тата?
  4. Що відповів тато?
  5. Чому мороз названий скляром?
  6. Чи запам’ятали ви автора цього оповідання?

Вихователь: Професій людей дуже багато, кожна по-своєму важлива, необхідна, почесна. Завжди люди говорять: «Кожного майстра – діло величає».

ІV етап – оцінно-контрольна діяльність

- Микито і ви дітки, скажіть будь-ласка:

- Як назвали мороза в оповіданні?

- Чим сподобалося це оповідання?

- Як ви вважаєте, чи обов’язково кожна людина має бути майстром своєї справи?

- Микитко, ким би ти хотів стати? Ти вибрав собі професію?

 

5.Заняття ознайомлення із соціумом (моральне виховання), розвиток мовлення

Тема: Професії. Оповідання В.Сухомлинського «Кожна людина повинна»

Мета: продовжувати вчити дітей орієнтуватися в назвах професій, називати трудові дії та знаряддя праці; активізувати словник словами – назвами людей за фахом (будівельник, водій, продавець, кухар, лікар, перукар, вихователь, листоноша); узагальнити словами (професії людей); збагачувати словниковий запас дітей словами-синонімами; учити правильно узгоджувати слова в роді, числі й відмінку у реченнях; виховувати поважне ставлення, удячність людям різних професій.

Попередня робота: розглядання с/малюнків за темою, читання віршів про працю, спостереження за працею співробітників  дитячого садка (няня, двірник, медсестра, пралі).

Матеріал: предметні малюнки, знаряддя праці, лялька-дівчинка, лялька-хлопчик.

 Хід заняття

І. Організаційний момент

Ігрова ситуація: До дітей прийшли в гості ляльки: хлопчик Сашко, дівчинка Галинка.

Вихователь: Привітаємося з ляльками Галинкою і Сашком.

- Доброго ранку, Сашко і Галинка!

Вихователь: Діти, Сашко і Галинка завітали до нас в гості, щоб розповісти про працю своїх батьків. Послухайте, що розповідає Галинка.

Вірш про кухаря:

Дітвору він добре знає,

Її щедро пригощає,

Бо уміє готувати

Ще й уміє подавати.

Вихователь: Ви здогадалися? Ким працює матуся Галинки?

- Так, вона працює кухарем в дитячому садку.

- Що вона робить? (Готує їжу)

- Що потрібно для її праці? (Посуд, продукти харчування)

Вихователь: Галинка питає, а ви знаєте хто ще працює в дитячому садку?

Діти: В дитячому садку працюють: вихователі, помічник вихователя, медична сестра, двірник, музичний керівник, завідувач, пралі, методист.

Вихователь: Вірно, ви назвали багато людей, праця яких дуже корисна і необхідна для дітей.

 Дидактична гра «Назви дію»

Що робить медсестра - дбає про здоров’я дітей,

                    праля - пере білизну,

  двірник – прибирає двір,

  музичний керівник – навчає співати, танцювати,

  помічник вихователя – доглядає за дітьми, годує, одягає, миє                                           посуд, прибирає.

Вихователь: Діти, послухайте, Сашко теж хоче розповісти про свого тата, ким він працює.

Вихователь: Сашко показує автівку - таксі. Ви здогадалися ким працює тато Сашка?

(Вихователь виставляє картину автомобіль-таксі)

Діти: Так. Він працює таксистом.

Вихователь: Що робить таксист?

Діти: Таксист перевозить людей – пасажирів по місту, обслуговує людей.

Вихователь: А тепер, Галинка і Сашко пропонують вам відпочити.

Фізхвилинка «Зроби так», «Ой, Василю товаришу».

Вихователь: Діти, розкажіть Галинці і Сашкові ким працюють ваші батьки.

Діти: 1.Моя мама працює листоношею. Вона носить газети, журнали, листи.

2.Моя мама працює продавцем. Вона продає товари.

3.Мій тато працює будівельником. Він будує будинки.

4.Мій тато працює водієм. Він керує вантажівкою.

Вихователь: Діти, щоб виконати роботу потрібні необхідні предмети.

 Дидактична гра «Кому, що потрібно для роботи?»

Що потрібно:

Музичному керівнику – піаніно, ноти…

Медичній сестрі – халат, ліки, термометр, бинт, йод…

Пралі – вода, праска, пральна машина, порошок …

Водію – автівка, кермо…

Вихователь: Сашко і Галинка задоволені тим, що ви знаєте багато про професії людей. Є ще одна дуже важлива професія про яку написав оповідання В.Сухомлинський «Кожна людина повинна»

 Мати з Петриком сіли у вагон і їдуть у далеке південне місто, на берег теплого моря, - відпочивати.

Вечоріло. Мати послала на одній лавці собі, на другій – Петрикові. Хлопчик з’їв смачну булку з курячою лапкою і яблуко. Ліг на м’яку подушку й питає матір:

- Мамо, ви казали, що поїзд веде машиніст. А вночі хто?

- І вночі – машиніст, - каже мати.

- Як? – дивується Петрик. – Невже він уночі не спить?

- Не спить, синку.

- Ми спимо, а він ні? – не може зрозуміти Петрик. – Йому ж хочеться спати.

- Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина повинна.

- І я повинен? – питає Петрик.

- І ти повинен.

- Що ж я повинен?

- Бути людиною, - каже мати. – Це найголовніше.

Бесіда за текстом:

1.Куди їхав Петрик зі своєю мамою?

2.Про кого запитав хлопчик у мами?

3.Чому Петрик здивувався?

4.Що сказала мама Петрикові?

5.Що найголовніше у житті?

Вихователь:Запам’ятайте  Сашко, Галинка і ви дітки, що кожна професія людини важлива і необхідна. Кожна людина «служить людям», робить корисне, добре, приємне, необхідне для життя. Ви виростите, оберете собі професію, будете майстрами своєї праці, піклуватися про людей.

ІV етап – оцінно-контрольна діяльність

- Яка  професія найголовніша, найважливіша?

- Як називається людина яка гарно працює?

- Хто написав оповідання «Кожна людина повинна»?

- Що повинні люди?

 

6. Інтегроване заняття ознайомлення з природним довкіллям і моральне виховання

Тема: Читання оповідання В.Сухомлинського «Петрик, собака й кошеня»

Мета: ознайомити дітей з прозовим твором, підтримувати бажання спілкуватися одне з одним, з дорослим; слухати й розуміти запитання; учити дітей з любов’ю ставитись до тварин, розуміти, що вони живі істоти, які потребують догляду, доброго ставлення; формувати співчуття та чуйність; виховувати бережне ставлення до тварин, піклуватися про них.

Попередня робота: спостереження на прогулянці за свійськими тваринами: собакою, кішкою; читання віршів про свійських тварин, розгляд сюжетних картин.

Матеріал: іграшки: котик, собачка.

 Хід заняття

І. Спілкування.

Комунікативна діяльність

Вихователь: Дітки, у вас вдома є кошенятко або маленький песик, собачка?

- Як їх звуть?

- Що любить котик?

- Що подобається собачці?

- Ви знаєте, до нас сьогодні завітали котик та собачка. Погляньте на них. Це котик – сіренький, а це песик. Вони такі маленькі, беззахисні. Хочуть з вами поспілкуватися, пограти.

- Давайте пограємо з ними.

Фізхвилинка «Всі у коло дітвора. В нас цікава буде гра»

Діти стають у коло. Вихователь називає слова.

- Якщо почуєте назву свійської тварини, підстрибніть і плесніть у долоні.

Вихователь: Як ви гадаєте, у яких умовах краще, зручно жити свійським тваринам?

- А ви бачили на вулицях покинутого кошенятка або собачку?

- Звідки беруться безхатні тварини?

- Як би ви їх зустріли, щоб ви зробили? (міркування дітей)

- Назвіть, діти, хто у наших котика і песика батьки?

 Дидактична вправа «Хто у кого»

- У кошеняти хто? – кішка і кіт

- У цуцика хто? – пес і собака.

Вихователь: У групі у нас дівчатка і хлопчики.

- Дівчатка які? (Красиві, охайні, полохливі, сором’язливі…)

- Хлопці які? (Високі, швидкі, відважні, сильні, сміливі…)

- Якими бувають  хлопчики, написав оповідання В.Сухомлинський «Петрик, собака й кошеня»

 Маленький хлопчик, Петрик ішов стежкою в саду. Бачить біжить назустріч кудлатий собака. Петрик злякався, хотів тікати, та раптом до його ніг притулилося маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й просило Петрика: захисти мене хлопчику від цього страшного звіра. Стоїть Петрик, дивиться на кошеня, а воно підняло голівку і жалібно нявчить. Петрикові стало шкода кошенятко. Він узяв його на руки і хоробро пішов собаці назустріч. Пес зупинився, злякано глянув на Петрика і сховався у кущах.

Бесіда за оповіданням:

- Про кого це оповідання?

- Кого злякався Петрик?

- Що трапилось з маленьким кошенятком?

- Як хлопчик допоміг маленькому кошенятку?

- Що зробив Петрик?

- Що б ви зробили у такому випадку?

Вихователь: Дійсно, хлопчики виростуть, стануть чоловіками. Вони будуть захищати свою сім’ю, близьких людей, свою родину, Батьківщину, тому треба виховувати у собі сміливість, відвагу.

 Пальчикова гра «Кицька Мурка»

Вихователь: У народі говорять:

• У доброго господаря і собака не гарчить і кінь не лінується

- А ви поміркуйте:

- Чи потребують тварини уваги?

Вихователь: Пам’ятайте, котик і песик живі, як і ми; свійські тварини котики, собачки – це наші друзі. Їм, як і нам може бути боляче, вони можуть бути сумними, веселими, їм може бути боязко. Ми ж люди, то ж ставимося до братів наших менших по-людськи, по-доброму, з відповідальністю.

ІV етап – оцінно-контрольна діяльність

- Про кого сьогодні говорили?

- Чи можуть сумувати тварини?

- Як називають свійських тварин?

- Чому треба бережно ставитися до тварин?

- Котик і песик дякують вам за тепле відношення до них.

 

7.Заняття ознайомлення з природним довкіллям і розвитком мовленнєвого спілкування

Тема: «Весна ледачого не любе»

Читання оповідання В.Сухомлинського «Я вирощу внучку, дідусю»

Мета: розширити уявлення дітей про весняні зміни; учити розуміти зміст художнього твору, запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; збагачувати словниковий запас словами-синонімами; розвивати уяву, фантазію, мислення; виховувати інтерес до довкілля, дбайливе ставлення до природи.

Попередня робота: бесіди про дерева, кущі, розглядання ілюстрацій різних видів рослин, відгадування загадок, читання віршів, веснянок, обігрування.

Матеріал:

 Хід заняття

І. Спілкування

Веснянка: Вийди, вийди сонечко

На дідове полечко,

На бабине зіллячко

На наше подвір’ячко.

На весняні квітоньки

На маленькі дітоньки.

Там вони граються

Тебе дожидаються.

Вихователь: Коли, діти, співають веснянки, закликають сонечко?

Діти: Коли оживає природа, навесні.

Вихователь: Так. Як відчуває себе людина, коли розквітають квіти, розпускаються зелені листочки дерева, зацвітають кущі?

Діти: Людині гарно, приємно, добре, радісно.

Вихователь: Скажіть які плоди ростуть на фруктових деревах?

 Дидактична вправа «Назви фруктове дерево»

- Як називається дерево на якому ростуть груши, сливи, яблука, вишні, абрикоси, персики?

 Психогімнастика “Фруктове дерево”

Вихователь: Уявіть що ви маленька насінина. Гріє сонечко, земля поливається дощиком, стає теплою. Насінина проростає і з’являється над землею. Стебельце піднімається і росте, наливається соком – силою, щоб дати плоди яблуні (груші, сливи, абрикоса).

ІІ етап – пізнавальна діяльність

Вихователь: Діти, а ви знаєте як з’являється дерево. Що потрібно зробити, щоб виросло молоде дерево?

- Відповідь ви дізнаєтеся із оповідання В.Сухомлинського «Я вирощу внучку дідусю»

- Сідайте зручно, слухайте уважно.

 У садочку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив неподалік від неї маленьку вишеньку та й питає у дідуся: «Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?» - «З кісточки виросла» - відповів дідусь.

- То це донька старої вишні?

- Так, донька.

- Внучка у старої вишні буде?

- Буде, Олесю, - відповів дідусь. – Якщо ти виховаєш оцю маленьку вишеньку, діждешся від неї ягідок, посадиш кісточку, то виросте її внучка, внучка старої вишні. Олесь задумався.

- Я вирощу внучку старої вишні дідусю? – сказав Олесь.

Бесіда за оповіданням:

- Що росло в саду? Що побачив Олесь?

- Як дідусь пояснив Олесю, звідки взялася маленька вишенька?

- Як хлопчик назвав її?

- Що потрібно зробити, щоб у старої вишні була внучка?

- Що сказав Олесь?

- З чого виростають фруктові дерева?

- Що необхідно зробити з кісточкою, щоб з неї виросло дерево?

- Дійсно, людям гарно, приємно, радісно. А я запрошую вас, на веселу руханку:”Весело нам”  https://www.youtube.com/watch?v=8Of4_BSEM9Y

ІІІ етап – перетворювальна діяльність

В народі говорять, прислів’я про працю:

• Добро роби, добре й буде

• Добра справа, що дощ у засуху

Вихователь: Дерево саме по собі не виросте, якщо його не поливати, обкопувати восени, удобрювати коріння. Якщо кожен з вас посадить хоча б по одному дереву, то згодом виросте великий молодий садок, що даруватиме людям свої соковиті плоди.

 Дидактична вправа «Сік»

Із яблук – яблучний

Вишні – вишневий

Груші – грушевий

Абрикоса – абрикосовий

Персика – персиковий

Сливи – сливовий

Вихователь: Вживати сік приємно, дуже смачно і корисно для здоров’я.

Дидактична гра “Назви фруктове дерево”

(вихователь показує розкладені кісточки на  тарілочці, діти дають назву дерева)

Знайте, діти, що люди отримують від фруктових дерев - плоди, з яких виготовляють корисні соки, сухофрукти, варять повидло, варення, готують компоти, вареники, печуть  пиріжки. В народі

говорять:

        Прислів'я:  “Добро роби, добре й буде”

                           “Добра справа, що дощ у засуху”

Якщо кожен з вас посадить хоча б по одному дереву, то згодом виросте великий, молодий садок, який віддячить людям своїми плодами. Вживати їх приємно, дуже смачно і корисно.

ІV етап – оцінно-контрольна діяльність

- Чи потрібні людям фруктові дерева?

- Яку користь приносять людям?

- Що хотів Олесь виростити?

- Хто прилітає в садочок і для чого?

8. Літературна вікторина за творами В.Сухомлинського

Мета: доставити дітям задоволення; систематизувати знання про казки В.Сухомлинського; удосконалювати уміння складати казки на запропоновану вихователем тему; утворювати слова з двох заданих; розвивати творчу уяву, фантазію, зв’язне мовлення; виховувати доброзичливість, вміння працювати в колективі.

Матеріал: емблеми команд, ілюстрації до казок В.Сухомлинського, іграшки, сигнальні картки.

 Хід заходу

І. Вихователь: Діти, ми з вами прочитали багато казок В.Сухомлинського. Тож пропоную провести на казковій галявині літературну вікторину.

(Поділ дітей на дві команди)

Назви команд: 1. «Веселі зайчата»

                          2. «Кмітливі бджілки»

 Завдання вікторини команді «Веселі зайчата»:

1. Відгадайте, з якої казки цей уривок:

«…Вона куцохвоста. Хтось висмикнув у неї пір’я з хвоста. А все через цікавість»  («Цікава сорока»)

2. «…Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт переліз через тин – та в ….» («Як котові соромно стало»)

 Завдання вікторини команді «Кмітливі бджілки»:

1. «…Підійшла Зоя до акації. Зламала одну колючку,другу, третю….» («Щоб метелик не наколовся»)

2. «…Мама зняла рушник, витерла Зіну, переодягла в суху сорочку. Дала рушник і сказала: Витри і Зою…» («Лялька під дощем»)

ІІ. Вправа на увагу: «Буває – не буває»

Вихователь: Я розповім вам, яка буває погода, чим займаються діти, а ви повинні уважно слухати і відповідати: «Буває», і в яку пору року.

 Завдання вікторини команді «Веселі зайчата»:

- Хлопчик пішов на лижах збирати кульбабу;

- У саду цвітуть чорнобривці, двірник змітає сніг;

- Падає жовте листя, а під дубом росте пролісок.

  Завдання вікторини команді «Кмітливі бджілки»:

- Випало багато снігу, а на підвіконні цвіте герань;

- У Олі в теплиці під Новий рік зацвіли гладіолуси, нарциси, тюльпани;

- Випав великий сніг і зацвіли проліски.

ІІІ. Розв’язання мовленнєво-логічних задач

  Завдання вікторини команді «Веселі зайчата»:

1.- Двоє хлоп’ят ішли стежкою до ставка і раптом побачили на землі маленьке жабеня. «Воно мабуть заблукало. Давай візьмемо його до себе» – сказав один із хлопчиків.

«Ні, не чіпай, воно саме знайде дорогу» - відповів другий.

- Хто із хлопчиків правий?

(Прав другий, бо жабеня не може жити у сухій квартирі, йому добре у вологій болотяній місцевості, на природі).

2. У неділю Катруся мамою вирушили до лісу. Катруся побачила великий дзвіночок і вигукнула: «Дивись яка гарна квітка! Я її зірву!»

«Не чіпай дзвіночок», - сказала мама, - «ба завдаси йому шкоди».

(У чашечках дзвіночків на ніч ховаються маленькі комахи, до того ж квітка яку зірвали швидко загине).

 Завдання вікторини команді «Кмітливі бджілки»:

1. Двоє хлопчиків стояли на березі річки й кидали у воду – хто далі кине.

- Чи правильно вони робили?

(Ні, не правильно, адже не варто засмічувати водойми речами природного походження).

2. Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Зірвався вітер. З гнізда ластівки випало маленьке пташеня і пошкодило собі крильце. Діти підібрали його і віднесли в групу. Доглядали, лікували його, поки воно не видужало.

«Давайте залишимо його собі назавжди» - запропонував хлопчик.

- Чи правильно він вирішив?

ІV. Гра-медитація «Дощ»

- Маленька краплинка впала вам на голівку. Ось ще одна, ще. Вже все тіло зволожено краплинками. Ви відчуєте приємну прохолоду. Але дощ стає сильним. Нема від нього порятунку. Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так. Зітріть пальчиками воду з повік. Зітріть краплинки води з обличчя. Дощик уже закінчився. Виглянуло сонечко. Здійміть до нього руки.

«Добрий день, сонечко! Ми тобі раді!»

V. Закінчи прслів’я

 Завдання вікторини команді «Веселі зайчата»:

1. Сонце встане, то й ранок … (настане)

2. Бджола мала, а й та … (працює)

3. Під лежачий камінь … (вода не тече)

- Про яких людей говорить це прислів’я?

 Завдання вікторини команді «Кмітливі бджілки»:

1. Сонце гріє, сонце сяє, вся природа … (оживає)

2. Не копай другому яму, бо й сам туди … (упадеш)

3. Світ не без добрих … (людей)

- Чого вчить нас це прислів’я?

VІ. Склади казку за вибраною іграшкою (собачка, кішка). Конкурс капітанів.

VІІ. Обвести малюнки, здогадатися з якої це казки. (робота в парах)

(«Цікава сорока», «Кіт і горобець», «Муха і кіт», «Чорний горобець», «Як зайчик грівся взимку проти місяця», …)

VІІІ. Гра «Скажи одним словом»

- У казках зустрічаються тварини. Які? Давайте розкажемо про них, але називати товаришу не треба.

1. Гострозубий, сірохвостий. Хто це? (Вовк)

2. Довговухий, куцохвостий, швидконогий, довголапий. Про кого говорили? (Заєць)

3. Довгохвоста, гостроморда і сама руденька. Хто це? (Лисиця)

4. Куцохвостий, товстолапий, великоголовий, коричневий. Хто це? (Ведмідь)

VІІІІ. Відгадай загадки.

1. Сонечко землицю вже не зігріває

Із дерев пожовкле листя опадає.

Часто дощок ллється, птахи відлітають,

У садах збирають щедрі урожаї,

Відгадайте діти, коли це буває? (Восени)

2. Той, хто їсть його, той знає

Всіх мікробів він вбиває.

Овоч цей корисний дуже

Та від нього сліз калюжа. (Цибуля)

3. Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги.

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма!

Здогадались. Я … (Зима)

4. В мене шубка з колючок

В мене сіра спинка.

Ніс – як чорний п’ятачок

Очі – намистинки. (Їжак)

5. Це красуня не проста

Вона хитра та руда.

Має хутро золотаве

І розумна і лукава. (Лисиця)

6. Пухнастий клубочок

Живий він, муркоче. (Котик)

7.Він в барлозі спить зимою

Під великою сосною.

Та коли діжде весну

Прокидається зі сну. (Ведмідь)

8. Хто наче апельсин

Вітаміни має всі

Та не з дерева звисає,

А у землю ніс ховає. (Морква)

Х. Гра «Можна – не можна»

- Зараз я називаю дію, а ви будете говорити, можна це робити чи ні. (Сигнальні картки)

1. Саджати квіти, дерева.

2. Милуватися красою природи.

3.Ламати гілки дерев та кущів.

4. Руйнувати гнізда птахів.

5.Спостерігати за рослинами.

- А тепер порахуємо, скільки прапорців отримала кожна з команд.

 Вручення призів.

docx
Додав(-ла)
Луценко Наталя
Додано
14 червня 2021
Переглядів
5244
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку