Сценарій "Наречена для Кощія"

СЦЕНАРІЙ

МУЗИЧНОЇ КАЗКИ

«НАРЕЧЕНА ДЛЯ КОЩІЯ»

Звучить музика, на сцену виходять Ромашка та Троянда.

Троянда:  Скажи мені, Ромашко, чого ми сюди потрапили?

Ромашка: Тому, що тут з’явиться справжня казка.

Троянда: Невже справжня?

Ромашка: Авжеж, справжня Казка.

(Під мелодію заходить Казка)

Казка:  Добрий день вам, любі друзі!

Ромашка: Яка ти чарівна, Казко!

Троянда:   Ми дякуємо тобі за те, що ти завітала.

Казка: Я завжди приходжу до тих, хто вірить в казку. Кожного вечора я приходжу в гості  

            до дітей, і коли вони лягають в ліжечка дарую їм сни.

Троянда: І як це ти робиш?

Казка: У мене є дві чарівні палички: одна срібляста, а друга чорна. Сріблястою я

            доторкаюсь до хороших та слухняних дітей, і їм цілу ніч сняться казкові сни, а

            чорною – до неслухів: вони цілу ніч просплять, та нічого цікавого не побачать.

Ромашка: Погано бути неслухняними.

Казка: Я впевнена, що в цій залі зібралися лише слухняні діти, І тому в дарунок вони

            отримають чарівну казку. Ну, що, приготувались? Казка починається! Був собі в

            одному місті магазин іграшок. Зараз змахну своєю паличкою і іграшки оживуть.

(Під мелодію заходять Іграшки)

1 іграшка: Ой, як хороше стає в нашому магазині, коли настає вечір.

2 іграшка: Авжеж, не треба стояти непорушно, можна поговорити і посміятися.

3 іграшка: А поговорити є про що.

4 іграшка: А можна ще й затанцювати веселого танця.

(Іграшки танцюють)

Казка:  Ну, годі галасувати. Пізній час! Пора спати!

1 іграшка: А казку? Ти забула розказати нам казку!

Казка: А давайте вам казку розповість Білосніжка.

Всі іграшки: Давайте! Давайте!

(Під мелодію заходить Білосніжка)

Білосніжка: Добрий день вам, любі друзі! Яку казку вам розказати?

2 іграшка: Чарівну, звичайно!

3 іграшка: Про красиву принцесу, благородного принца…

4 іграшка: Про злих чаклунів, нерозгадане вбивство…

1 іграшка: Про чари володарки лісу цілющі …

2 іграшка: Про орків, драконів та велетнів злющих…

3 іграшка: Про щось романтичне…

4 іграшка: Про щось демонічне…

Білосніжка Оце загадали ви казку незвичну….Гаразд. Я розповім вам казку.

                       Вмощуйтесь всі зручненько, та й слухайте всі уважненько…

  Всі вмостились? Вже тисячі літ

  У хащах далеких загублений слід

  До скелі, печери такої страшної,

  Де виють вовки й кров ллється рікою,

                       Живе цар Кощій… Старигань одинокий,

                       Всі кажуть – безсмертний, страшний і   жорстокий,

                       Тому що ніколи в житті не кохав,

                        І тисячі літ від безсоння страждав.

                        Та кажуть, що може все збутись усе…

                        Можливо, й Кощію пробачиться все!

(Іграшки, позіхаючи йдуть зі сцени)

Ромашка: В чудеса не вірять люди,

                        Бо відомо всім давно,

  Що чудес ніде не стріти,

                        Окрім казок і кіно.

Троянда: Але раптом так буває:

                Чудо в гості завітає,

                І повірим в нього ми!

Змінюється музична тема.

Лунає тема Кощія. Входять слуги, за ними йде Кощій з перемотаною головою

Кощій: Що за галас! Що за співи! Скільки можна це терпіти! Знову мабуть,

                     святкувати щось вони надумали! Не буде ніякого свята, чуєте! (сідає в крісло)

І Слуга: Ваше невмирущосте, до вас гостя!

Кощій: (невдоволено) Ну хто це там?

Лунає тема Баби Яги

Баба Яга:  Хау дую ду!

Кощій:  Кого це там дує?

Баба Яга: Темнота! Я питаю: «Як справи, Кащику?»

Кощій:  Я не Кащик.

Баба Яга: А хто? Чахлик?

Кощій:  Скільки разів я просив тебе не називати мене цими допотопними іменами.

Баба Яга: Ну добре, добре. Але ж Чахлик - це щось нове. Колоритне. Уявляєш: Чахлик

                        невмирущий! Звучить.

Кощій: Я тебе прошу. Ти ж не називаєш себе Йожкою, а тим більше Ягою.

Баба Яга: Я-дівчина. Натура витончена. Мене звуть Жозефіна, я походжу з знатного

                       польського роду. А що з тобою трапилося?

Кощій: Ох, Жозефіно, розумієш, став я втрачати смак до життя. Все мені байдуже.

                       Віриш? Їм ковбасу, а здається, що це трава, загублю душу чиюсь, а ніякого

                       задоволення. Грошей все більшає, більшає, а мені-байдуже.

Баба Яга: Старієш Костю. Ну, нічого. Скоро буде якесь свято. Відсвяткуєм,

                       потанцюєм і все мине.

Кощій: Не буде більше ніколи ніякого свята!

 

Баба Яга: (злякано) Як то не буде?

Кощій: Не буде-і все. А хто мене зупинить. Я-найкрутіший, мене всі бояться.

Баба Яга: (лагідно) Слухай, Костю, може ти солоденького хочеш? Візьми ось – кін

                        дер-сюрприз.(підстрибує, пританцьовує «Кіндер пінгві я люблю». )

Кощій:  (відштовхує подарунок) Та не їм я солодкого. Від нього карієс. У мене й так

                        два зуби лишилося, а жити ще цілу вічність. І кін дер-сюрпризів терпіти не

                        можу. Від них один лише клопіт.

Баба Яга: Костю, любий, ну ні як не можна жити без свята. Мені циганка наворожила,

                        що на святі я зустріну велике кохання, ймовірне одруження з особою

                        знатного роду»

Кощій:            Ну то й що?

Баба Яга: Як то «ЩО?» (замріяно) Ти тільки подумай! Велике кохання, одруження з

                        особою знатного роду! Костю, а давай ми тебе одружимо. І тобі веселіше

                        стане жити. Які тобі дівчата подобаються?

Кощій:           Ну- гарні, розумні, веселі… Ех, та де ж їх узяти?

Баба Яга:       Та такому нареченому, як ти, знайти наречену-що раз свиснути!

Кощій: Гаразд. Твоя взяла. (до слуги) Пиши указ!

                       Я, Кощій Безсмертний Перший і Єдиний, наказую: протягом дня знайти і

                       доставити до мого палацу всіх красунь казкового королівства цілими і

                       неушкодженими.

Лунає тем слуг Кощієвих. Слуги шукають красунь:

(Дюймовочку, Шахерезаду, Попелюшку)

Білосніжка: І шукали вірні слуги Кощієві красунь писаних по всіх усю дах, по всіх

                       казках: і за морями глибокими, і за горами високими, і за полями широкими,

                       і за лісами темними.  Ось він настав-день вибору нареченої для Кощія.

Звучать фанфари. Слуги виводять красунь

І Слуга:  Загін красунь, шикуйсь! Рівняйсь! Струнко! На перший-другий розрахуйсь!

 

Красуні виконують команду

ІІ Слуга:  Доброго дня, красуні! Вам випала велика честь бути на кастингу нареченої

                 самого Кощія Безсмертного Першого і Єдиного.

                 А ось і він власною персоною!

Входить Кощій

І Слуга:   На кастинг запрошується  красуня під № 1

Звучить музика. Вихід Дюймовочки.

Кощій: (підходить до Дюймовочки) Панночко, дозвольте поцілувати Вам ручку.

              Як вас звати?

Дюймовочка:  Я – Дюймовочка!

Кощій:  Хто? Голосніше!

Дюймовочка:   Я – Дюймовочка!

Кощій: (приглядається) Хто це тут пищить?

              (звертається джо слуг)  Оце Ви мені таку пропонуєте  наречену?!

              Та як я її гостям покажу? ЇЇ ж ніхто не помітить! Подумають, що

              комаха, ковтнуть і тю-тю. Пропали даремно гроші на весілля!. Залишусь без

              дружини! Наступна!

Дюймовочка:  (сердиться) Хто тут сказав, що я комаха?! Я не комаха – а унікальний

                          біологічний об’єкт, єдиний у своєму роді!

Кощій:  Ба!!! Ця комаха ще й розумна!!! Така мені точно ні до чого! З нудьги помреш!

Дюймовочка:  З нудьги?! Та ти, старий, мене ще не знаєш! Ти думаєш, я, як метелик,

                         тільки  те і роблю, що з квітки на квітку стрибаю і медок збираю?

Кощій: Ну, да!

Дюймовочка:  Так-так… І не дивно, що ти останній у своєму роді., генетично-занедбаний

                         організм! Я, між-іншим, такі хіп-хоп вечірки на галявинах влаштовую, що   

                         всі комахи квитки купують! Не віриш? Дивись і шкодуй!

Дюймовочка з ельфами танцюють хіп-хоп

Кощій:   Наступна!

Шахерезада підходить і сідає  коло ніг Кощія

Кощій:             Як вас звати, красуне?

Шахерезада:  Мене звуть Шахерезада, о, мій, повелителю!

Кощій:  Ну, Шахерезадо, розкажи, звідки ти прийшла?

Шахерезада:   Зі східних казок, о мій місяцю ясний.

Кощій:            І чому тебе навчили на сході?

Шахерезада: Я гарно танцюю мій темноокий.

Кощій: А скажи, Шахерезадо, як ти будеш мене розважати, коли мені сумно?

Шахерезада: Розкажу тобі казку мій повелителю.

Кощій: А коли мені весело?

Шахерезада: Розкажу тобі казку, мій повелителю.

Кощій: А, якщо мені треба порадитись з тобою?

Шахерезада: Розкажу тобі казку, світло очей моїх.

Кощій: А якщо сердитимусь на тебе? Тоді що робитимеш?

Шахерезада: Розкажу тобі казку, безсмертний мій.

Кощій: Та ну її. Мені потрібна наречена, щоб і порадитись з нею міг, і посваритись.

                        А ця, все казки, та казки. Йди геть!

                        О, ні! За чекай-но!  Кажеш, танцювати вмієш? А покажи!

Шахерезада: Як скажеш , мій златокудрий.

Танок Шахерезади

Кощій:  Наступна!

Виходить Попелюшка. Співає пісню або танцює.

Кощій:            Як ваше ім’я, красуне?

Попелюшка:   Я – Попелюшка!

Кощій: А вона мені подобається.(до Попеллюшки) Чи будеш ти мені вірною

                        помічницею?

Попелюшка:  Звичайно ж буду. Ми з тобою займемося добрими справами.

                         Разом будемо ходити світом і роздавати всім-всім подарунки.

Кощій: Що? Те, що я збирав цілу вічність, просто отак подарувати?

Попелюшка: Але,- це так здорово-дарувати дітям радість.

                        Бути волонтером –  дуже модно сьогодні!

Кощій: О, ні! Так я скоро сам з торбиною посвіту подамся.

                       Такий варіант мені не підходить. Наступна.

І Слуга:          Це була остання, ваше невмирущосте!

Кощій: Ну ось, я знов залишився один.

Вривається Кікімора. Слуги її стримують

Кікімора:     Як ви могли мене забути! Я! Я! І тільки Я – найвродливіша,

                       найталановитіша, найвигадливіша красуня королівства!

Кощій: Кікі! Облиш. Ми с тобою друзі і тільки друзі. Як то кажуть: пів тисячі років

                       одну справу робимо – зводим з розуму людей.

Кікімора: Отож, Костю, в нас з тобою стільки спільного! Ми – ідеальна пара.

Кощій: Кікі, як ти не можеш зрозуміти: ми з тобою настільки схожі, що через

                       тиждень з нудьги помрем.

Кікімора: Ти помреш, хто б казав? Ти ж безсмертний! До речі, а я знаю, де твоя смерть

                        знаходиться.

Кощій: Ти не посмієш!

Кікімора: Берем голку, запихаєм в яйце, яйце в качку…

Кощій: (затуляє рота) Тобі що, жити набридло! Не знаю, скільки я проживу, але

                       якщо ти зараз не замовкнеш, то через пів хвилини станеш найвродливішою,

                       найталановитішою, найзагадковішою мертвою Кікіморою королівства.

Кікімора: Тихо. Спокійно. Я все зрозуміла. Не в цьому житті… Ох… Де ж ти мій

                        суджений, де ти мій препоганючий зелений Водяник із зовнішністю Бреда  

                        Піта…

Кікімора співає пісню.

На останній словах з’являється оновлена Баба Яга.

ІІ Слуга. Ваше невмирущосте! Подивіться-но на ту екстравагантну пані. Чим не наречена

для Кощія?

Кощій: Але хто ж вона?!

Баба Яга співає пісню.

Кощій:          Ягусю, тобто Жозефіно, невже це ти? Як же я раніше не помічав?

Баба Яга: Принц ти мій безсмертний!!

Музичний номер Кощія та Баби Яги.

Насцену виходять всі учасники вистави.

Ромашка: Хай свято ніколи ваш дім не лишає!

Троянда: Хай радісний сміх ваш повсюди лунає!

Казка: Навчайтесь добру, здобувайте освіту,

Білосніжка: Щоб гарним щоденником літо зустріти!

І слуга: Хвороби нехай обминають ваш дім,

ІІ слуга: Хай затишно й лагідно буде у нім!

Іграшки: Щастя ясного! Здоров’я міцного!

Всі разом: Добрих новин! Світлих стежин!

Звучить фінальна пісня «Дитинства світ»