ОРБД-2 3 2.3 ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАННИХ.
Тема уроку 5: Поняття статистичного зведення. Елементи зведення та його етапи. Види статистичного зведення.
Мета уроку:
а) навчальна: ознайомити учнів з суттю та завданням статистичного зведення, елементами зведення та його етапами, види статистичного зведення.
б) розвивальна: розвити пам'ять, увагу, розвивати вміння уважно слухати, самостійність в роботі;
в) виховна: виховувати дисциплінованість, повагу до праці, сумлінність в роботі, відповідальність, викликати інтерес до результатів дій та отримання знань.
Метод проведення : вивчення і засвоєння нових знань (з використанням комп’ютерної техніки, схем)
Обладнання: підручник, опорний конспект, презентація, роздатковий матеріал.
Основні поняття: «статистичне зведення», «статестичне групування», «централізоване зведення», «децентралізоване зведення», «типологічне», «структурне», «аналітичне».
Використана література для підготовки уроку:
Навчальний посібник Шапочка М.К., Маценко О.М. «Теорія статистики»
О.В. Акімова, О.С. Дубинська «Статистика в малюнках та схемах»
Схеми на с. 22-23.
Структура уроку:
І. Організаційна частина
ІІ. Повідомлення нової теми та завдань.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
IV. Вивчення нового матеріалу.
V. Закріплення знань.
VІ. Домашнє завдання.
Хід уроку:
I.Організаційна частина:
1. Перевірка наявності учнів на уроці (3хв).
2. Перевірка готовності учнів до уроку (2хв).
ІІ. Оголошення теми і навчальної мети уроку.
Викладач : Сьогодні на уроці ми будемо вивчати Поняття статистичного зведення. Елементи зведення та його етапи. Види статистичного зведення.
Проблемне питання: Чи потрібен контроль при зведенні матеріалів статистичного спостереження, та застосування різних способів?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
IV. Вивчання нового матеріалу.
План уроку:
- класифікація зведення.
2. Програма зведення.
3. Статистичні групування.
4. Групувальні ознаки.
1. Зведення результатів статистичного спостереження.
Якщо збір інформації, або процес спостереження, прийнято називати першим етапом статистичного дослідження, то зведення результатів спостереження – це другий його етап. Він розпочинається, коли первинний матеріал статистичного спостереження зібраний і проконтрольований.
Результати статистичного спостереження містять відомості про кожну його одиницю, потім завдання полягає в тому, щоб привести ці дані в певний порядок, систематизувати їх і на цій основі дати зведену характеристику всій сукупності фактів за допомогою узагальнюючих статистичних показників. Цього й досягають за допомогою статистичного зведення.
Статистичне зведення – наукова обробка матеріалів статистичного спостереження для одержання узагальнюючих показників (характеристик).
Основне завдання зведення – підвести підсумок, узагальнити результати спостереження так, щоб стало можливим виявити характерні істотні властивості тих чи інших типів явищ, виявити закономірності досліджуваних процесів. Статистичне зведення в широкому розумінні цього терміну включає не тільки підрахунок первинного статистичного матеріалу, але й групування даних, а також викладення результатів зведення з допомогою статистичних рядів, таблиць і графіків.
Успішне вирішення завдань зведення можливе лише при науковому обґрунтуванні і правильній організації. При невмілому зведенні первинний статистичний матеріал, яким би багатим він не був, зовсім пропадає, знецінюється. В результаті економіст дістає в своє розпорядження рутинні, безглузді стовпці цифр замість осмисленого статистично обробленого матеріалу.
Зведення результатів статистичного спостереження має здійснюватися за заздалегідь складеною програмою. Залежно від завдання, поставленого перед конкретним дослідженням, програма встановлює групувальні ознаки, кількість груп, нарешті, макети розроблюваних таблиць. У програмі зведення передбачається перелік груп, на які має розподілятись статистична сукупність за окремими ознаками, а також перелік показників, які повинні бути визначені для характеристики кожної групи. Такі характеристики можуть визначатись у формі абсолютних (підсумкових показників, середніх величин) і відносних величин – питома вага, структура виражені, як правило, у відсотках або коефіцієнтах.
Перед зведенням матеріали статистичного спостереження (інформацію) слід проконтролювати, що забезпечує об’єктивність та якість одержуваних в результаті зведення матеріалів. При контролі достовірності статистичних даних, повноти та якості зібраної інформації застосовують різні способи арифметичної і логічної перевірки.
Арифметичний контроль передбачає перевірку даних протягом всього процесу одержання та опрацювання інформації. Він здійснюється за допомогою арифметичної перевірки підсумкових даних, взаємозв’язку проміжних та узагальнюючих підсумків, балансового методу контролю.
Арифметичний контроль передбачає виправлення підсумків та окремих результативних показників, які є похідними від інших. До таких похідних належать, наприклад, середня урожайність, середня заробітна плата. Сума питомої ваги окремих частин не може перевищувати 100%.
Логічний контроль застосовують у взаємодії з арифметичним. Вони доповнюють один одного. Логічний контроль полягає у співставленні відповідей на взаємозв’язані між собою питання програми спостереження.
При логічному контролі порівнюють відомості за звітний період з аналогічними за попередній період, з відповідними показниками сусідніх господарств, з відповідними нормативними або теоретичними показниками, а також з результатами вибіркових спостережень.
Класифікація зведення.
І. За глибиною обробки матеріалу (просте, складне):
При конструюванні статистичних формулярів (таблиць) необхідно вказувати:
а) об’єкт спостереження;
б) час спостереження;
в) територіальну поширеність спостереження;
г) одиниці вимірювання.
ІІ. За формою обробки матеріалу розрізняють два види статистичного зведення:
При централізованому зведенні матеріали статистичного спостереження надсилають у центральні органи державної статистики, де їх обробляють від початку до кінця, за певною заздалегідь встановленою програмою. Прикладом такого зведення є обробка матеріалів перепису населення.
Децентралізоване зведення здійснюють поступово в різних ланках системи статистичних органів; на рівні району, області, країни.
ІІІ. За технікою виконання:
Механізоване – це виконання зведення матеріалів спостереження за допомогою комп’ютера.
Ручне – це обробка матеріалів спостереження ручним способом.
Централізоване зведення стає все більш пріоритетним у зв’язку зі створенням Єдиної статистичної інформаційної системи (ЄСІС) – зовсім нової системи збирання, узагальнення, розробки та аналізу статистичної інформації, заснованої на широкому використанні сучасних засобів зв’язку, обчислювальної техніки, прогресивних методів економіко-математичного моделювання, обробки та аналізу статистичної інформації, обґрунтування достовірних висновків та пропозицій. Результати такої обробки публікуються з використанням сучасної поліграфічної техніки, що дозволяє своєчасно, надійно та якісно забезпечувати органи державної влади та управління інформацією, необхідною для висвітлення процесів соціально-економічного розвитку держави, народного господарства, його галузей, регіонів, приймати обґрунтовані рішення, своєчасно попереджувати небажані тенденції у суспільних явищах.
Децентралізоване зведення передбачає обробку і підрахунок результатів спостереження на місцях, а Міністерству статистики України надсилають уже зведені підсумки за певними адміністративними одиницями.
У статистичній практиці частіше застосовують децентралізоване зведення, оскільки його результати, перед тим як відправляти Міністерству статистики України, можна оперативно використати для потреб керівних органів тієї чи іншої адміністративної одиниці. На практиці централізоване і децентралізоване зведення часто поєднують.
За здійсненням у часі зведення та групування, як другий етап статистичного дослідження, можна поділити на первинні (обробляють результати безпосереднього статистичного спостереження) і вторинні (обробляють результати первинного зведення та групування).
Зведення результатів статистичного спостереження здійснюється за наперед складеним планом, який передбачає послідовність і терміни виконання окремих частин зведення, обсяг і послідовність, спосіб та характер викладення його результатів.
другий етап – підсумовування даних; третій етап – табличне і графічне оформлення одержаних даних.
Первинна інформація, одержана внаслідок спостереження, ще не дає підстав для формулювання теоретичних та практичних висновків. У практиці наукових досліджень досить проблематичним залишається питання послідовності складання статистичних таблиць і групувань. Можна стверджувати, що доцільніше проводити групування, а його результати поміщати в макети таблиць.
Однак практика підказує, що складання (макетування) таблиць повинно передувати групуванню. Адже змістом (макетом) таблиці визначаються характер і принципи групування. Тому й переконливішою є така черговість (послідовність), коли складаються спочатку таблиці, а потім здійснюється групування.
Саме зведення статистичного матеріалу не дає змоги визначити важливі властивості й основні типи явищ, що досліджуються, а тому для виявлення закономірностей явищ, характеру їх розвитку в часі і просторі використовують групування. За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними ознаками на однорідні групи для того, щоб провести всебічний поглиблений аналіз. Таким чином, групування є не тільки важливим етапом статистичного дослідження, але й передумовою для застосування інших методів аналізу.
Групування в статистичній науці виступає як один з найважливіших методів наукової обробки інформації, одержаної в процесі статистичного спостереження. Під ним розуміють розподіл на групи за будь-якою істотною ознакою усієї сукупності інформації про суспільніявища, зібраної в процесі спостереження.
Статистичні групування – метод розчленування складного масового явища на істотно різні групи за ознаками, яким притаманні кількісні та якісні властивості даної сукупності, з метою дослідження його стану, розвитку та взаємозв’язку.
В економічному аналізі за допомогою групувань вирішують наступні завдання: виділяють однорідні соціально-економічні типи; виявляють структуру і структурні зрушення в часі та просторі; досліджують взаємозв’язки між явищами.
Відповідно до того, які завдання вирішують за допомогою методу статистичних групувань, вони діляться на три види: типологічні, структурні та аналітичні.
-Типологічне - дає змогу виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна сукупність, визначити істотні відмінності між окремими одиницями статистичної сукупності, а також спільні ознаки
-Структурне - характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за розміром певної варіативної ознаки
-Аналітичне - дає змогу виявити взаємозв’язки між досліджуваними явищами і процесами
Приклади типологічних групувань:
В правовій статистиці розрізняють такі правопорушення: злочини, цивільні та адміністративні правопорушення
В кримінально-правовій статистиці поширеними видами типологічних групуваньє розподіл злочинів
за формами вини (навмисні і необережні),
за ступенем тяжкості (невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі),
за змістом мотивації (корисливі, насильницькі, корисливонасильницькі),
за ознаками осіб, які їх вчинили (чоловіки і жінки; дорослі і неповнолітні;).
Приклади структурних групувань:
розподіл злочинців за віком,
розподіл цивільних справ за розміром позовних вимог;
склад сімей за кількістю дітей.
Приклади аналітичних групувань: дані, що показують залежність злочинності від рівня виховання, наявності в сім’ї батьків, від рівня безробіття тощо.
Слід зазначити, що виділені види статистичних групувань певною мірою умовні, тому що при виконанні одного й того ж групування одночасно вирішується декілька завдань: виділяються види, структура статистичної сукупності, встановлюються зв’язки між ознаками, покладеними в основу групування і розрахованими для характеристики тих же груп.
Для того, щоб обґрунтовано провести групування, забезпечити надійність та об’єктивність висновків і пропозицій, які роблять на підставі групувань, треба дотримуватись певних принципів і правил.
Під час групування результатів статистичного спостереження необхідно дотримуватись певних вимог, а саме: мінімальна кількість одиниць спостереження не повинна бути меншою 20; в усіх видах статистичних групувань (крім типологічних) статистична сукупність має бути однотипною; групувальні ознаки повинні точно і повно відображати внутрішні особливості досліджуваних явищ; необхідно забезпечити принцип рівності об’єктивних чинників виробництва, насамперед, природних та економічних умов.
Статистичні групування починаються з вибору групувальних ознак, визначення кількості груп та утворення меж цих груп (інтервалів).
Ознаки з точки зору групування поділяються на кількісні та якісні, або атрибутивні.
Кількісні ознаки мають конкретне цифрове вираження (ціна, вік, територія, відсотки), якісні – словесне, якісне (національність, письменність, освіта, вид продукції, форма власності тощо).
Особливим видом якісної, або атрибутивної ознаки є альтернативна, коли є лише два варіанти атрибутивної ознаки і при цьому вони один одного виключають. Так, наприклад, студент може бути відмінником або ні, підприємство може бути або рентабельним, або збитковим тощо.
Кількісні варіюючі ознаки поділяють на дискретні (переривчасті) і безперервні.
Дискретними є такі кількісні ознаки, які мають тільки цілі числові значення
( Наприклад: кількість членів сім’ї в родині, тракторів та автомобілів у господарстві).
Безперервними називаються ознаки, які можуть набувати різного значення в певних межах, тобто визначатись цілими одиницями та їх частками (віддаль може подаватись в кілометрах і метрах, маса – центнерах і кг, площа – в гектарах та арах.
Ознаки окремих одиниць статистичної сукупності, покладені в основу групування статистичного матеріалу, називаються групувальними ознаками.
Якщо групування проводиться за однією ознакою, його називають простим, якщо за двома або більше ознаками, взятими у поєднанні, – комбінаційним.
При проведенні групування необхідно визначити, якими мають бути мінімальне число одиниць спостереження та мінімальна кількість груп. Практика статистичних досліджень показує, що при помірній мінливості ознак статистичної сукупності мінімальне число спостережень може бути 20, а кількість груп – 3.
V. Закріплення знань.
Підсумки роботи учнів на уроці і ступінь досягнення поставленої мети;
Експрес-опитування
VІ. Домашнє завдання: повторення даної теми.