Орфографічні помилки

Про матеріал
Орфографічні помилки Закони літер—не разок намиста: Одну хитнеш—і поміняєш суть. Б. Олійник 1. Згрупуйте слова за вивченими правилами орфографії. Поясніть свій вибір, наведіть власні приклади. 1 група. Спритність, кігті, легкий, бадилля, спекти, сфотографувати, зшити, розпитати, очерет, плече, метро, сердитий, плаття, череда, вечоріє, приблудний, метал, приладдя, безлад, пилосос, пам'ять, морквяний, синька, баєчці, з'їздити, розібрати, бездоріжжя, свавілля, черв'як, прізвисько, озброєння, ниточці, скриньці. 2 група. Кур’єр, зчистив, безсилля, зносити, поселення, узлісся, сколихнув, зшиток, любов'ю, радістю, в’янути, реп'ях, знання, торф’яний, сфальсифікувати, святковий, цвях, зеленіє, зчорнити, березовий, тихесенький, об'ява, щебетання, грибки, пиріг, лимон, возз’єднання, голубка, мережка, безплановий. міжрядний, лимонний. 2. Гра " Цікаві пасажири " "Посадіть" слова-пасажири у такі " купе ": власні назви та похідні від них; складні іменники, складні прикметники, прислівники, уподібнення, спрощення, подовження. Чи маєте ви можливість взяти своїх "пасажирів"? Обґрунтуйте правопис. 3. Знайдіть відповідну назву таким "купе" - орфограмам. 1. Південно-західний, осінньо-зимовий, жовтогарячий, червоногарячий, світло-жовтий, доброзичливий, життєрадісний, вічнозелений. 2. Нехтувати, негода, нероба, незабаром, невтомний, незчутися, нехотя. 3. Недочувати, недобачати, недокурок, недовипуск, недоліток. 4. П'ятисотий, сорокашестимільйонний, багатотисячний, сто шістдесят шість, сімдесятирічний, чотиризначний, чотиригранний, двохтисячний, шестисотий. 5. Праворуч, післязавтра, силоміць, навприсядки, звисока, узимку, пліч-о-пліч, учора, наперекір, напоказ, занадто, звисока, на біс, без пуття, рано-вранці, у стократ. 6. Вимкнули-таки, таки вимкнули, скажи-но, якийсь, хтозна-кого, казна до кого, скільки-то, скільки ж бо, немовбито, тільки що. 7. От тобі й на, до побачення, боронь Боже, ку-ку, будь ласка, кукуріку, ку-ку-рі-ку, їй-богу, день-дзелень, ще б пак. Алгоритм роботи над помилками 1. Запишіть слово правильно. 2.Підкресліть букву, визначте, на яку орфограму зроблено помилку. 3.Складіть та запишіть речення з цим словом або наведіть аналогічні власні приклади на це правило. 4. Виправте допущені помилки. Поясніть за допомогою правил. 1 група. Ось ви виїхали на не високу гору. Невідомим змієм плазує шлях згори в долину поміж не високою, але густою травою. Золоте сонце підбилося геть в гору, розсіває своє соняшне мариво по зиленій долині. Ні пиром не списати, ні словом не сказати тієї несподіваної краси, якою до нас усміхаєцця долина. Ви дивитесь і дивуїтесь; вам здається, що ви їдите не по не відомій дорозі степу, а якимсь краєм несказанної краси. Вам лехко дишиться, лехко живецця. (П.Мирний). 2 група. Каміння виблискувало проти місяця холодними тьм'яними брисками. 2. Мати дістала з гардиропа демісезоне дончине пальто.3. Дорога—це завжди тайна. В її незвіданності є щось спільне з людьською долию. 4. Бородьба за мир—найсвятіша наша справа. 5. Як розбешчує Людину сама можливісьть пренижувати інших, топтати, росстрілювати бескарно (З творів О.Гончара). 5. Пояснювальний диктант. Підкресліть орфограми, вжиті в тексті. Покласифікуйте їх, наведіть власні приклади. 1 група. Надворі осіння місячна ніч. Низько у небі стримить, як золотий серп, пізній місяць. Блискучий-блискучий, мов недавно викупаний. Через нього спотикаються прудкі хмаринки. Біжать вони кудись отарами й табунами, розгойдуючи по землі хвостатими тінями. А внизу видно заплакане дерево. Вітер ганяє, а вітер гасає. Утомиться, притихне на хмаринку, далі зашумить, загуде люто-люто. Ущухне вітер, і воно примовкне, дрімає. А поміж ним ходить щось невидимкою (С. Васильченко). 2 група. Подвір'я й хати в сніжно-білій, незаймано-чистій заметілі вишневого квітування. Холодними сніговими кучугурами, ніби клапті недоталого снігу, цвіли по ровах і видолинках терни. А по широкій долині, на рівних, синювато-чорних підметах біліли з гори до низу облиті кетягами в цвіту столітні груші-дички. Світ навколо кипів піною квітування, дзвенів пташиним щебетом, повнився мелодійним бджолиним гудінням. І так само кипіло, дзвеніло, гуло й виспівувало в Максимовій душі ( В.Козаченко). 3 група. Так щовесни—йдуть вони до свого човна, одмикають і веслують до незатоплених горбочків та острівців. Ось перше сухе місце, начіплялось навколо кущів галуззя приплилого сміття, бур'яну, проте не видно жодного зайця. Може, ген там, де високий пеньок чорніє? І під високим пеньком нічого. Скоро таки надибають зайця—бігає по мокрій латці землі, до якої вода ласочкою горнеться, ось-ось ізлиже, і вуха в нього так жалісливо стирчать… Батько бере його обома руками, заєць здригається, вигляд у нього зляканий і безпорадний.(Є. Гуцало). 6. Коментований диктант або "думання вголос". Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть орфограми. 1 текст Затоплю (не)долю дрібними сльозами, затоплю (не)волю босими ногами. 2. Дивіться на мене: я виплакав очі, мені їх (не)шкода, мені їх (не)жаль. 3. (Не)гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло. 4. Мені (не)весело було й на нашій славній Україні. 5. (Не)має гірше, як в (не)волі про волю згадувать. 6. Ніде (не)весело мені, та, мабуть, весело й (не)буде. 7. То (не) вітер, то (не) буйний, що дуба ламає (З творів Т.Шевченка.) 2 текст Звали її Килиною. Була вона невеличка, висохла й тонка, наче горстка конопель, недотіпана на терниці. На темному її обличчі життя зоставило зморшкувате своє письмо, в очах випалило живий дух, і вони були схожі на дві бездонні криниці. На руках щоденна робота повирубувала борозни, репані розсипища мозолів. Варила вона такий смачний борщ, що від нього не можна було відірватись. Баба Калина завжди стежила, щоб їли спокійно, не поспішаючи, щоб під ложку підставляли кусень хліба, щоб із миски не вигрібали гущу, не виловлювали м'яса, щоб за столом не теревенили, не крутились, не штовхались ( Є.Гуцало). Пам'ятка Орфографія чи правопис Орфографія—1.Історично сформована, уніфікована система правил, що визначають написання слів згідно з усталеними нормами. 2. Розділ мовознавства. який вивчає і формулює відповідну систему правил, які забезпечують нормативність написань. Правопис—система загальноприйнятих правил, що визначають способи передачі мови на письмі; дотримання правильного написання слів. 7. Самоперевірний словниковий диктант. І. Метушня, мереживо, спідлоба, будь-який, казна-хто, нічого, ні до чого, абикому, абияк, заввишки, кріпаччина, кисломолочний, синьо-жовтий, Київський національний університет, не добрий, а поганий, мавпячий, зчистити, не ллється, недовчити, до побачення, пішов-таки, таки пішов. ІІ. Близенько, оселитися, недочитав, спророкував, Київський ляльковий театр, від'їжджає, будь ласка, хтозна-чий, півстежини, пів'ямки, Донеччина, роззява, щонаймиліший, роз'ятрити, спросоння, попідтинню, пів-Києва, по-сусідському, по сусідському звичаю, густо-малиновий, по-перше. 8. Розподільні словникові диктанти І. Вставте пропущені букви. Запишіть слова в дві колонки: слова з префіксом при- та пре-. Чим зумовлена відмінність у написанні слів? Пр..глухий—пр..глушений,пр..жовтий—пр..жовклий,пр..мудрий—пр..мудрити, пр..малий—пр..меншений, пр..добрити—пр..добрий, пр..тихий—пр..тишений, пр..хороший—пр..хорошити, пр..світити—пр..світлий, пр..старий—пр..старкуватий, пр..красний—пр..красити, пр..смачний—пр..смачити,пр..мудрити—пр..мудрий, пр..гнилий—пр..гнисти. ІІ. Запишіть слова в дві колонки відповідно до правил вживання та невживання м'якого знака. Обґрунтуйте написання за допомогою правил. Різ..ба, вчител..ці, шіст..десят, ковал..с..кий, залиш..ся, кін..чик, рибин..ці, Марин..ці, зупин..ці, дз..обик. їхн..ого, домен..щик, видел..ці, нен..ка, нен..чин, яблун..ці, крижин..ці, Натал..ці, сл..озин..ці, зупин..ка, зупин..ці, ласун..ці, черешен..ка, черешен..ці, появляєш..ся, з'являєт..ся. ІІІ. Запишіть слова в три колонки відповідно правил написання слів з префіксами з-, с- та з початковою буквою с- в корені. Світ, скарб, спростити, сказання, зморшка, з'єднатись, світло, збоку, спитати, звеселити, спроста, стілець, стид, змінний, знадвору, згори, схованка, зліт, збори, звіт, стосунки, спочатку, спочинок, сфальшивити, зміїний, здавна, стіл, сніг, сниться, згірклий, спрощення. ІV. Запишіть слова у дві колонки: 1—з префіксом не-, 2—з часткою не-. З двома останніми складіть речення. Сказав (не)впевнено, розгулялась (не)года, клас (не)прибраний, сюди (не)підемо, вжито (не)гайних заходів, здивувався (не)випадково, писав (не)думаючи, зник (не)сподівано, давно (не)здужає, книжку (не)прочитано, такого ще (не)чувано, (не)прочитана книга, (не)прочитана мною книга, (не)покоїтись дуже, (не)славити людей. V. Запишіть словосполучення, замінивши цифри словами у колонки: 1—порядкові числівники, 2—складні прикметники, 3—складені числівники. 2, 94 млн. км, 50-й градус широти, під 36-м градусом довготи, за 25 год. 18 хв. польоту, 100 000( житель), 100 млн.(екземпляр), на 168 га, у серпні 2009 року, 200-річний ювілей, на 125-річний ювілей, близько 2300 км., із 8 планетами, від 147 тисяч км., на 66 відсотків, у 60-х роках, у жовтні 1989 (рік), серед 600 членів, 66-річному, 16-й рік, у 16-поверховому будинку, 2-ярусні ліжка, 2-складні речення, 3-кратні числа. 9. Пояснювальний диктант. Розкрийте дужки, поясніть різне написання слів (по варіантах). 1 варіант. 1. І (не)має маленьких людей—є лиш душі малі(В.Коротич). 2.(Не)має на світі нічого огиднішого за підлість людську. 3. (Не)має ніхто більшої любові. як той, хто душу поклада за друзів(Леся Українка). 4.(Не)має щастя вічного, (не)має (М.Нагнибіда). 5.Хто нічого не робить, той ніколи (не)має часу. 6.(Не)має пісні без любові, (не)має пісні без труда (В.Сосюра).7. Хто розуму (не)має, тому й коваль не вкує (Народна творчість).8… Бо жаль ваги (не)має. 9.Лихо сили (не)має в сю ніч. 10. Щастя такого людина (не)має ніколи (З творів Лесі Українки). 2 варіант. 1.Ми подалися (в)двох на річку. Ми подалися (в)двох напрямках. 2.Кожен ішов (по)своєму маршруту. Кожен ішов (по)своєму до мети. 3.Хлопці повернули (в)бік дороги. Хлопці повернули (в)бік із дороги. 4.Не пізно (до)дому свого й опівночі. Всім хотілось (до)дому. 5. (В)горі хвилі вигризли глибокі гроти. (В)горі яскраво світило сонце.
Перегляд файлу

 

Орфографічні помилки

 

MCBD05214_0000[1]

 Закони   літер—не   разок   намиста:        

 Одну   хитнеш—і   поміняєш   суть.

                                         Б. Олійник

 

 

1. Згрупуйте   слова   за   вивченими   правилами  орфографії. Поясніть   свій   вибір, наведіть   власні   приклади.

 

1 група. Спритність, кігті, легкий, бадилля, спекти, сфотографувати, зшити, розпитати, очерет, плече, метро, сердитий, плаття, череда, вечоріє, приблудний, метал, приладдя, безлад, пилосос, пам'ять, морквяний, синька, баєчці, з'їздити, розібрати, бездоріжжя, свавілля, черв'як, прізвисько, озброєння, ниточці, скриньці.

 

2 група. Кур’єр, зчистив, безсилля, зносити, поселення, узлісся, сколихнув, зшиток, любов'ю, радістю, в’янути, реп'ях, знання, торф’яний, сфальсифікувати, святковий, цвях, зеленіє, зчорнити, березовий, тихесенький, об'ява, щебетання, грибки, пиріг, лимон, возз’єднання, голубка, мережка, безплановий. міжрядний, лимонний.

 

 

2.  Гра   " Цікаві   пасажири "

 

  "Посадіть"  слова-пасажири   у   такі  " купе ": власні  назви   та  похідні   від   них; складні іменники, складні  прикметники, прислівники, уподібнення, спрощення, подовження. Чи   маєте  ви  можливість  взяти   своїх  "пасажирів"? Обґрунтуйте  правопис.

 

 

 

3. Знайдіть  відповідну   назву  таким  "купе" - орфограмам.

 

  1. Південно-західний, осінньо-зимовий, жовтогарячий, червоногарячий, світло-жовтий, доброзичливий, життєрадісний, вічнозелений.

  2. Нехтувати, негода, нероба, незабаром, невтомний, незчутися, нехотя.

  3. Недочувати, недобачати, недокурок, недовипуск, недоліток.

  4. П'ятисотий, сорокашестимільйонний, багатотисячний, сто  шістдесят  шість, сімдесятирічний, чотиризначний, чотиригранний, двохтисячний, шестисотий.

  5. Праворуч, післязавтра, силоміць, навприсядки, звисока, узимку, пліч-о-пліч, учора, наперекір, напоказ, занадто, звисока, на  біс, без  пуття, рано-вранці, у  стократ.

  6. Вимкнули-таки, таки  вимкнули, скажи-но, якийсь, хтозна-кого, казна  до  кого, скільки-то, скільки  ж  бо, немовбито, тільки  що.

  7. От  тобі  й  на, до  побачення, боронь  Боже, ку-ку, будь  ласка, кукуріку, ку-ку-рі-ку, їй-богу, день-дзелень, ще  б  пак.

 

               Алгоритм   роботи    над   помилками

 

1. Запишіть   слово   правильно.

2.Підкресліть  букву, визначте, на   яку   орфограму   зроблено  помилку.

3.Складіть та  запишіть   речення   з  цим  словом   або   наведіть   аналогічні   власні   приклади   на   це   правило.

 

4. Виправте   допущені   помилки. Поясніть  за  допомогою   правил.

1 група.

Ось  ви  виїхали  на   не  високу  гору. Невідомим   змієм  плазує   шлях  згори   в  долину   поміж   не  високою, але  густою   травою. Золоте   сонце  підбилося   геть  в  гору, розсіває   своє  соняшне  мариво  по  зиленій  долині. Ні  пиром   не списати, ні   словом  не сказати   тієї  несподіваної   краси, якою   до   нас   усміхаєцця  долина.

 Ви  дивитесь  і  дивуїтесь; вам  здається, що  ви  їдите   не   по  не  відомій  дорозі  степу, а   якимсь  краєм  несказанної   краси. Вам  лехко  дишиться, лехко  живецця. (П.Мирний).

 

2 група.

Каміння  виблискувало  проти   місяця  холодними   тьм'яними   брисками. 2. Мати   дістала   з  гардиропа  демісезоне   дончине  пальто.3. Дорога—це  завжди   тайна. В  її   незвіданності  є   щось   спільне  з   людьською  долию. 4. Бородьба   за   мир—найсвятіша   наша   справа. 5. Як   розбешчує  Людину   сама  можливісьть   пренижувати   інших, топтати, росстрілювати  бескарно (З   творів  О.Гончара).

 

5. Пояснювальний диктант. Підкресліть  орфограми, вжиті   в   тексті. Покласифікуйте  їх, наведіть  власні   приклади.

 

1 група.

Надворі   осіння   місячна   ніч. Низько   у  небі  стримить,  як  золотий   серп,  пізній   місяць. Блискучий-блискучий,   мов   недавно  викупаний. Через  нього   спотикаються   прудкі   хмаринки. Біжать   вони  кудись  отарами   й  табунами, розгойдуючи   по  землі   хвостатими   тінями. А   внизу  видно  заплакане   дерево. Вітер  ганяє, а   вітер  гасає. Утомиться, притихне   на  хмаринку, далі  зашумить, загуде  люто-люто. Ущухне  вітер, і  воно  примовкне, дрімає. А  поміж   ним   ходить   щось  невидимкою (С. Васильченко).

 

 2 група.

Подвір'я   й  хати в  сніжно-білій, незаймано-чистій  заметілі  вишневого  квітування. Холодними   сніговими   кучугурами, ніби   клапті  недоталого   снігу, цвіли  по  ровах  і  видолинках   терни.

А  по  широкій  долині, на  рівних, синювато-чорних   підметах  біліли  з  гори  до  низу  облиті   кетягами   в  цвіту   столітні   груші-дички.

Світ  навколо   кипів  піною   квітування, дзвенів   пташиним  щебетом, повнився   мелодійним  бджолиним   гудінням. І   так   само   кипіло, дзвеніло, гуло  й  виспівувало   в  Максимовій   душі ( В.Козаченко).

 

3 група.

Так  щовесни—йдуть  вони  до  свого  човна, одмикають  і  веслують  до  незатоплених   горбочків  та  острівців. Ось  перше  сухе  місце, начіплялось  навколо   кущів   галуззя   приплилого  сміття, бур'яну, проте  не  видно  жодного  зайця. Може, ген  там, де  високий   пеньок   чорніє? І  під  високим  пеньком  нічого. Скоро  таки  надибають  зайця—бігає   по   мокрій   латці  землі, до  якої   вода   ласочкою  горнеться,  ось-ось  ізлиже, і  вуха   в  нього  так   жалісливо   стирчать… Батько  бере  його   обома  руками, заєць  здригається, вигляд  у  нього  зляканий   і  безпорадний.(Є. Гуцало).

 

6. Коментований   диктант  або  "думання  вголос". Перепишіть, розкриваючи  дужки. Поясніть  орфограми.

 

1 текст

Затоплю   (не)долю  дрібними  сльозами, затоплю  (не)волю  босими  ногами. 2. Дивіться  на  мене: я   виплакав  очі, мені  їх  (не)шкода, мені  їх  (не)жаль. 3. (Не)гріє  сонце  на  чужині, а  дома  надто  вже  пекло. 4. Мені  (не)весело  було  й  на  нашій  славній  Україні. 5. (Не)має  гірше, як  в  (не)волі  про волю  згадувать. 6. Ніде  (не)весело  мені, та, мабуть, весело  й   (не)буде. 7. То  (не) вітер, то  (не) буйний, що  дуба  ламає (З  творів  Т.Шевченка.)

 

 

2 текст

Звали  її  Килиною. Була  вона  невеличка, висохла  й  тонка, наче  горстка  конопель, недотіпана  на  терниці. На  темному  її  обличчі   життя  зоставило  зморшкувате   своє  письмо, в  очах  випалило  живий  дух, і  вони  були  схожі  на  дві  бездонні  криниці. На  руках  щоденна  робота   повирубувала  борозни, репані  розсипища  мозолів. Варила  вона  такий  смачний  борщ, що  від  нього  не  можна  було  відірватись. Баба   Калина  завжди  стежила, щоб  їли  спокійно, не  поспішаючи, щоб  під  ложку  підставляли  кусень  хліба, щоб  із  миски  не  вигрібали  гущу, не  виловлювали  м'яса, щоб  за  столом  не  теревенили, не  крутились, не  штовхались ( Є.Гуцало).

 

 

Пам'ятка

Орфографія   чи   правопис

 

Орфографія—1.Історично сформована, уніфікована   система   правил, що  визначають   написання   слів  згідно   з  усталеними  нормами. 2. Розділ  мовознавства. який   вивчає  і   формулює  відповідну  систему  правил, які  забезпечують  нормативність  написань.

Правопис—система  загальноприйнятих   правил, що  визначають  способи  передачі  мови  на  письмі; дотримання   правильного   написання   слів.

 

 7. Самоперевірний  словниковий  диктант.

 

 І. Метушня, мереживо, спідлоба, будь-який, казна-хто, нічого, ні  до  чого, абикому, абияк, заввишки, кріпаччина, кисломолочний, синьо-жовтий, Київський   національний   університет, не  добрий, а поганий, мавпячий, зчистити, не  ллється, недовчити, до  побачення, пішов-таки, таки   пішов.

 ІІ. Близенько, оселитися, недочитав, спророкував, Київський   ляльковий   театр, від'їжджає, будь ласка, хтозна-чий, півстежини, пів'ямки, Донеччина, роззява, щонаймиліший, роз'ятрити, спросоння, попідтинню, пів-Києва, по-сусідському, по  сусідському  звичаю, густо-малиновий, по-перше.

 

8. Розподільні  словникові  диктанти

 

І. Вставте   пропущені букви. Запишіть  слова  в  дві  колонки:  слова з  префіксом  при-  та  пре-. Чим  зумовлена  відмінність  у  написанні   слів?

 Пр..глухий—пр..глушений,пр..жовтий—пр..жовклий,пр..мудрий—пр..мудрити, пр..малий—пр..меншений, пр..добрити—пр..добрий, пр..тихий—пр..тишений, пр..хороший—пр..хорошити, пр..світити—пр..світлий, пр..старий—пр..старкуватий, пр..красний—пр..красити, пр..смачний—пр..смачити,пр..мудрити—пр..мудрий, пр..гнилий—пр..гнисти.

 

ІІ. Запишіть  слова  в  дві  колонки   відповідно  до   правил  вживання  та  невживання  м'якого  знака. Обґрунтуйте   написання   за  допомогою  правил.

Різ..ба, вчител..ці, шіст..десят, ковал..с..кий, залиш..ся, кін..чик, рибин..ці, Марин..ці, зупин..ці, дз..обик. їхн..ого, домен..щик, видел..ці, нен..ка, нен..чин, яблун..ці, крижин..ці, Натал..ці, сл..озин..ці, зупин..ка, зупин..ці, ласун..ці, черешен..ка, черешен..ці, появляєш..ся, з'являєт..ся.

 

ІІІ. Запишіть  слова   в  три   колонки   відповідно  правил  написання  слів  з  префіксами  з-, с-  та  з  початковою  буквою  с-  в  корені.

Світ, скарб, спростити, сказання, зморшка, з'єднатись, світло, збоку, спитати, звеселити, спроста, стілець, стид, змінний, знадвору, згори, схованка, зліт, збори, звіт, стосунки, спочатку, спочинок, сфальшивити, зміїний, здавна, стіл, сніг, сниться, згірклий, спрощення.

 

ІV. Запишіть  слова   у  дві  колонки: 1—з  префіксом  не-, 2—з  часткою   не-. З  двома  останніми  складіть  речення.

Сказав (не)впевнено, розгулялась (не)года, клас  (не)прибраний, сюди  (не)підемо, вжито  (не)гайних   заходів, здивувався   (не)випадково, писав  (не)думаючи, зник  (не)сподівано, давно  (не)здужає, книжку  (не)прочитано, такого  ще  (не)чувано, (не)прочитана  книга, (не)прочитана  мною  книга, (не)покоїтись  дуже, (не)славити   людей.

 

V. Запишіть словосполучення, замінивши  цифри  словами у колонки: 1—порядкові  числівники, 2—складні  прикметники, 3—складені  числівники.

2, 94  млн. км, 50-й  градус  широти, під  36-м  градусом   довготи, за  25  год. 18  хв. польоту, 100  000( житель), 100 млн.(екземпляр), на  168  га, у  серпні   2009 року,

200-річний  ювілей,  на  125-річний  ювілей, близько  2300 км., із  8  планетами, від  147 тисяч  км., на  66 відсотків, у  60-х  роках, у  жовтні  1989 (рік), серед  600  членів, 66-річному, 16-й  рік, у  16-поверховому  будинку, 2-ярусні  ліжка, 2-складні  речення, 3-кратні   числа.

 

9. Пояснювальний диктант. Розкрийте  дужки, поясніть  різне  написання   слів (по  варіантах).

1 варіант.

1. І (не)має  маленьких  людей—є  лиш  душі  малі(В.Коротич). 2.(Не)має  на  світі  нічого  огиднішого  за  підлість  людську. 3. (Не)має  ніхто  більшої любові. як  той, хто  душу  поклада   за   друзів(Леся  Українка). 4.(Не)має  щастя  вічного, (не)має (М.Нагнибіда). 5.Хто   нічого  не   робить, той  ніколи  (не)має  часу.  6.(Не)має  пісні  без  любові, (не)має  пісні  без  труда (В.Сосюра).7. Хто   розуму  (не)має, тому   й  коваль  не   вкує (Народна  творчість).8… Бо  жаль  ваги   (не)має. 9.Лихо  сили  (не)має  в  сю  ніч.

 10. Щастя   такого  людина   (не)має  ніколи (З  творів  Лесі  Українки).

 

2 варіант.

1.Ми  подалися   (в)двох   на  річку. Ми   подалися  (в)двох  напрямках.  2.Кожен  ішов   (по)своєму  маршруту. Кожен  ішов  (по)своєму   до   мети. 3.Хлопці  повернули  (в)бік  дороги. Хлопці  повернули   (в)бік  із  дороги. 4.Не  пізно  (до)дому  свого  й   опівночі. Всім   хотілось  (до)дому. 5. (В)горі  хвилі  вигризли  глибокі  гроти. (В)горі  яскраво   світило  сонце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     Розділові   знаки—це  як  нотні   знаки:

                                    вони  міцно  тримають  текст   і 

не  дають  йому  розсипатися.                                                                                                                                         

                                                                                       К. Паустовський

 

 

Сторінка  для   допитливих

 

Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень. Він підшуковував прості фрази, а за нескладними фразами прийшли нескладні думки.

Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, з однією інтонацією. Його вже ніщо не бентежило, не радувало, він до всього ставився  без емоцій.

Потім він загубив знак питання і перестав запитувати, жодні події не викликали в нього цікавості.

 Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки. У решті в нього залишились одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, а лише тільки когось цитував – так він зовсім розучився думати та дійшов до крапки ( За О. Канівським ).

 

Розділові знаки

 В українській пунктуації вживаються розділові знаки: крапка, крапка з комою, кома,   двокрапка, тире, знак питання, знак оклику, крапки, дужки, лапки.

У кінці  розповідного речення ставиться крапка, питального – знак питання, якщо виражається наказ, оклик, тощо, — ставиться знак оклику. За допомогою коми відділяються прості речення в складному й однорідні члени речення.

У складному реченні, якщо між його частинами відношення пояснення, доповнення, причини, ставиться двокрапка.

Для відкриття і закінчення цитат і прямої мови вживаються лапки. Для передачі незакінченого мовлення використовується три крапки.

Розділові знаки допомагають точніше, виразніше розкрити думку.

 

З  історії  розділових   знаків

Першими   розділові   знаки  почали   використовувати   грецькі  філософи. Ці  знаки  допомагали   їм   виразно  читати  текст  вголос. Грецький   учений   Аристофан   склав  першу  систему   розділових   знаків, яка   складалась…  із  крапок. Кінець  думки—крапка  вгорі  рядка. Крапка  знизу—чекай   продовження   думки. Крапка   посередині   рядка  "говорила"  читцеві, що  потрібно  зупинитися  і  перепочити, бо   речення   має   кілька  частин.

       У   VІІІ  ст. учений  Алкуїн   використовував   уже  кому, але  тільки   з  крапкою, знак  оклику   і  знак   питання.

       Слов'янське   письмо   запозичило  і  собі   від  греків  ці   знаки, які  ділили  текст  на   частини. Ми  бачимо  їх   у  літописах   ІХ  ст.  і  в  писемних  пам'ятках  ХІІІ ст.

Правила   вживання   розділових  знаків  увів   у  ХVІ ст.  Мануцій  Молодший. Світ  користувався  цими  правилами   три  століття.

 У  ХІХ ст. німецькі  вчені   розробили  досконалішу  систему  розділових  знаків, яка  діє  і  в  сучасних   європейських  мовах (А. Мовчун).

 

Варто   пам’ятати,  що

 

 Розділові  знаки  членують  текст  і  речення   на  певні  синтаксично-смислові  частини. Вони  полегшують  сприймання  й  правильне  розуміння  прочитаного.

Ставлячи   розділові  знаки, слід  орієнтуватися   насамперед  на  будову  речення, а  не  на  інтонацію. Річ  у  тому, що  не  завжди  там, де  пауза, ставиться   розділовий   знак, і  не  завжди  там, де   є   розділовий  знак, робиться   пауза. Особливо   це   стосується   коми.

 Крапка  з  комою, тире, двокрапка, дужки, три  крапки   і  лапки, на  відміну  від  коми, завжди  пов’язані  з  певною  інтонацією. Вони   вказують   на  подовження   паузи, підвищення   або  пониження  тону.

 Частина, виділена  парним  тире, вимовляється   підвищеним   тоном.

 Три  крапки   в  середині  речення  вказують  на  схвильованість  мови  або  на  паузу  перед  важливим  чи   несподіваним  повідомленням.

 У  лапки  беруться   також   слова, вжиті   в  незвичному  або  іронічному   значенні.

Такі  слова  вимовляються  з  особливою, підкресленою   інтонацією.

Слова, взяті   в  дужки, вимовляються  пониженим   тоном.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 жовтня 2019
Переглядів
3442
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку