Тема уроку: Органічні речовини, що входять до складу живих організмів. Вуглеводи. Їх будова, функції, властивості. Ліпіди, їх будова, властивості та функції.
Мета уроку:
Освітня: почати формування в учнів знань про хімічний склад всіх живих організмів і хімічні процеси, що покладені в основу їх життєдіяльності, познайомити їх з органогенними, мікроелементами і ультрамікроелементами різних живих організмів;
Розвиваюча: розглянути біологічне значення хімічних елементів в живих організмах;
Виховна: виховувати бережливе відношення до життєвих процесів, що відбуваються у живих організмах.
Тип уроку: комбінований.
Методи і методичні прийоми: словесні (пояснення, бесіда, розповідь), наочні (демонстрація таблиць, зображень),практичні (усні вправи);
Основні поняття: моносахариди, вуглеводи, ліпіди, білки.
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: хімія.
Обладнання й матеріали: підручники біології, робочі зошити.
Література:
для вчителя:
1.Біологія:Підруч.для10кл.загальноосвіт.навч.закл.О.В.Талгіна(рівень стандарту,академічний рівень) Х: Вид-во «Ранок»,2010р.- 256 с.: іл..
2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Біологія 7-10 класи.- К.,Волгін С.О.,Костіков І.Ю.2015
для учнів:
1.Біологія:Підруч.для10кл.загальноосвіт.навч.закл.О.В.Талгіна(рівень стандарту,академічний рівень) Х: Вид-во «Ранок»,2010р.- 256 с.: іл..
Структура уроку:
№ етапу |
Етапи уроку |
Час(хв) |
1. |
Організаційний момент |
2 |
2. |
Перевірка домашнього завдання |
7 |
3. |
Мотивація навчальної діяльності, повідомлення мети і завдання уроку |
7 |
4. |
Вивчення нового матеріалу |
15 |
5. |
Узагальнення і систематизація знань |
13 |
6. |
Підсумок уроку |
4 |
7. |
Повідомлення домашнього завдання |
1 |
Хід уроку:
№ п/п |
Навчальний зміст
|
Методи, методичні прийоми і засоби навчання |
1. |
Організаційний момент |
бесіда |
2. |
-Наведіть приклади солей, що містяться в організмі людини?
|
Бесіда
|
3. |
Мотивація навчальної діяльності. Тема уроку: Органічні речовини, що входять до складу живих організмів. Вуглеводи. Їх будова, функції, властивості. Ліпіди, їх будова, властивості та функції. |
запис на дошці і у зошитах |
4. |
Вивчення нового матеріалу План 1.Органічні речовини 2.Вуглеводи 3.Ліпіди 1.Що таке органічні речовини ? Органічними речовинами називають майже усі сполуки Карбону. (Пригадайте, які сполуки Карбону належать до неорганічних? (вуглекислий газ, чадний газ, крейда, вапняк, доломіт тощо)) Тобто, органічними називають сполуки, в основі яких лежить ланцюг, який утворений ковалентно зв’язаними атомами Карбону і може мати різну просторову структуру(запис у зошити). Такі сполуки утворюються завдяки здатності атомів Карбону формувати між собою одинарні, подвійні й потрійні зв’язки. У чому ж полягають особливості будови органічних сполук? ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК (запис у зошити) • Основним типом хімічного зв’язку в молекулах органічних речовин є ковалентний зв’язок. Це найміцніший тип хімічного зв’язку. Він виникає внаслідок утворення спільних електронних пар атомів, що приводить до зв’язування різних атомів в одну молекулу. При цьому пара електронів одночасно належить сусіднім атомам. Особливо міцні зв’язки утворюються між атомами Оксигену, Карбону, Гідрогену і Нітрогену, які становлять, як ви пам’ятаєте, 98 % маси клітини. Річ у тім, що чим легші елементи, тим міцніші між ними ковалентні зв’язки, а згадані О, С, Н і N є найлегшими з хімічних елементів, здатних утворювати такий тип зв’язків. Найпростішою органічною сполукою є метан. (СН4)
• Ланцюги зі зв’язаних ковалентними зв’язками атомів Карбону утворюють основу, «скелет» молекули.( Скелет органічних сполук може бути - Дивлячись на те що,існує неймовірна різноманітності можливих варіантів карбонового скелета органічні сполуки теж є дуже різноманітними ст.46) Усі ці речовини зазвичай представлені дуже великими молекулами, до складу яких входять тисячі, десятки тисяч або навіть мільйони атомів. Вони називаються біополімерами, складаються ці молекули з невеликих компонентів, які зібрані у складі єдиної структури. 2.Вуглеводи
Вуглеводи — органічні сполуки зі змішаними функціями, що складаються з Карбону, Оксигену й Гідрогену. Вуглеводи в залежності від кількості атомів Карбону поділяють на моносахариди, олігосахариди і полісахариди. Моносахариди – вуглеводи, що містять в своєму складі 3-10 атомів Карбону. Відповідно, розрізняють тріози, що містять три атоми Карбону, тетрози — чотири атоми, пентози — п’ять ( найвідомішими пентозами є рибоза та дезоксирибоза), гексози — шість атомів( як у глюкози, фруктози та галактози, на ст. 48 структурні формули глюкози та фруктози) . Моносахариди називають також простими цукрами, о скільки вони складаються з однієї молекули. Прості цукри являють собою тверді безбарвні кристалічні речовини, добре розчинні у воді. Майже всі вони мають приємний солодкий смак. Наприклад, солодкий смак фруктів, ягід, меду залежить від вмісту в них глюкози та фруктози. Дисахариди Молекули моносахаридів можуть з ’єднуватися одна з одною з виділенням води. У результаті утворюються олігосахариди, до яких належать дисахариди, трисахариди, тетрасахариди та полісахариди (від грец. poly — багато). До дисахаридів належать сахароза, лактоза та мальтоза (мал. 8.4). Сахароза — тростинний або буряковий цукор. Складається із залишків глюкози та фруктози. Міститься в насінні, ягодах, корінні, бульбах, плодах. Відіграє важливу роль у харчуванні багатьох тварин та людини. Легко розчиняється у воді. Головні джерела добування сахарози (харчового цукру) у харчовій промисловості — цукровий буряк і цукрова тростина. Лактоза — молочний цукор, має у своєму складі глюкозу та галактозу. Він входить до складу молока і є джерелом енергії для дитинчат ссавців. Мальтоза (солодовий цукор)складається із двох молекул глюкози, є основним структурним елементом таких полісахаридів, як крохмаль та глікоген. Полісахариди Органічні сполуки, що складаються з великої кількості структурних одиниць (мономерів), називають полімерами. Полісахариди — це полімери, мономерами в яких є моносахариди. Із полісахаридів найпоширеніші крохмаль, глікоген, целюлоза, хітин (мал. 8.5). Це високомолекулярні вуглеводи, що складаються з великої кількості моносахаридів. Вони мають дуже велику молекулярну масу. Крохмаль є основним запасним полісахаридом у рослин. Він міститься у великій кількості в бульбах картоплі, плодах, насінні. У гарячій воді крохмаль утворює колоїдний розчин, що в побуті має назву крохмальний клейстер. Структурні компоненти крохмалю — амілоза й амілопектин (мал. 8.6, а, б). Глікоген — запасний полісахарид, що м іститься у тканинах тіла тварин та людини, а також у грибах, дріж дж ах тощо. Він відіграє важливу роль у перетвореннях вуглеводів в організмі тварин. У значній кількості накопичується в печінці, м’язах, серці та багатьох інших органах. Є постачальником глюкози в кров. За структурою нагадує крохмаль, але є сильніше розгалуженим. Молекула глікогену складається приблизно із 30 000 залишків глюкози. Клітковина (целюлоза) — головний структурний полісахарид клітинних оболонок рослин. Целюлоза за своєю структурою — лінійний полімер. Вона нерозчинна у воді й лише набухає в ній. Хітин — основний компонент зовнішнього скелета членистоногих та деяких інших безхребетних тварин, входить до складу клітинної стінки грибів Функції вуглеводів 1. Енергетична — при розщепленні 1 г вивільняється 17,2 кДж енергії. 2. Будівельна (структурна) — компонент клітинних мембран. 3. Опорна (пластична) — хітин є компонентом зовнішнього скелета членистоногих та клітинних стінок деяких грибів і водоростей, а також целюлоза є компонентом клітинних стінок у рослин. 4. Запасаюча — крохмаль у рослин, глікоген у тварин. 5. Захисна — в’язкі секрети (слизи), багаті на вуглеводи та їхні похідні — глікопротеїди, оберігають стінки органів (шлунок, кишечник, бронхи) від механічних і хімічних впливів. 3.Ліпіди Ліпіди, інколи зустрічається назва жири — органічні речовини, що є сполукою естерів (складних ефірів) трьохатомного спирту (гліцеролу) і жирних кислот.(що ви знаєте про жирні кислоти?) Жирні кислоти — це органічні сполуки, до складу яких входить карбоксильна група та довгий вуглеводневий хвіст. (На ст. 52 можна побачити загальну формулу жирної кислоти) Усі жирні кислоти поділяються на дві групи: насичені, або граничні (не містять подвійних зв’язків), та ненасичені, або неграничні (містять подвійні зв’язки). До насичених кислот належать, наприклад,пальмітинова (мал. 9.1) та стеаринова кислоти, а до ненасичених — олеїнова (мал. 9.2). (Схема «Жирні кислоти» :насичені:пальмітинова, ненасичені:олеїнова к-та , записати приклади в зошит) Прості ліпіди (є похідними вищих жирних кислот і спиртів). - Жири або Триацилгліцероли — це природні ор ганічні сполуки, я к і є похідними гліцеролу та жирних кислот. Триацилгліцероли є формою накопичення жирів в організмі та одним з основних джерел енергії; це найпоширеніші з природних ліпідів . - Стероїди — це група природних ліпідів. Найпоширенішим стеролом у тварин є холестерол, що в неестерифікованому складі входить до складу клітинних мембран. - Воски — це естери жирних кислот та вищих одноатомних або двоатомних спиртів, із кількістю атомів карбону від 16 до 30. До природних восків тваринного походження належить бджолиний віск, спермацет, ланолін. - I. Складні ліпіди (містять ліпідну частину і неліпідний комплекс). - 1. Ліпопротеїди (ліпідна частина поєднана з білком) є транспортною формою ліпідів у крові та лімфі, з них будуються мембрани. - 2. Фосфоліпіди (ліпідна частина і залишок фосфорної кислоти) входять до складу клітинних мембран. - 3. Гліколіпіди (ліпідна частина і вуглеводи) є компонентами мієлінових оболонок нервових відростків, а також компонентами мембран хлоропластів. Функції ліпідів 1. Енергетична (у разі повного окислення 1 г жирів до вуглекислого газу і води виділяється 38,9 кДж енергії). 2. Будівельна (структурна) — основна складова клітинних мембран. 3. Захисна — механічний захист від ударів, тепло- і гідроізоляція. 4. Запасаюча — підшкірний жир у ссавців, «жирове тіло» у комах. 5. Джерело ендогенної води. ( при окисленні 100г жирів утворюється 110г води) Наприклад, верблюди використовують цю властивість жирів.
|
запис у зошитах
розповідь з елементами бесіди
розповідь
пояснення
Запис на дошці
Розповідь
Робота з підручником
Робота з підручником
Робота з підручником
Розповідь
Запис на дошці
Бесіда
Робота з підручником
Запис у зошити
Розповідь
Запис у зошити |
5. |
Узагальнення і систематизація знань. Хід роботи: Виявлення крохмалю та визначення його властивостей.
1.Візьміть зі штатива пробірку №1. Додайте у неї 2 мл розчину крохмалю та 1-2 краплини розчину Люголя, перемішайте скляною паличкою. Запишіть, чи змінилось забарвлення. Поясніть побачене. |
Виконання лабораторної роботи
|
6. |
Підсумок уроку. |
Інтерактивний прийом «Мікрофон»
|
7. |
Повідомлення домашнього завдання.
|
Інструктаж, запис на дошці і у зошитах |