Органічні речовини, що входять до складу живих організмів. Вуглеводи. Їх будова, функції, властивості. Ліпіди, їх будова, властивості та функції.

№ етапу

Етапи уроку

Час(хв)

1.

Організаційний момент

2

2.

Перевірка домашнього завдання

7

3.

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення мети і завдання уроку

7

4.

Вивчення нового матеріалу

15

5.

Узагальнення і систематизація знань

13

6.

Підсумок уроку

4

7.

Повідомлення домашнього завдання

1

№

п/п

Навчальний зміст

Методи, методичні прийоми і засоби навчання

1.

Організаційний момент

бесіда

2.

-Наведіть приклади солей, що містяться в організмі людини?
Вкажіть яке твердження НЕ є правильним.
-Якщо кисень є окисником ДНК він може бути шкідливим для живого організму. (+)
-Молекули солей у водному середовищі не розпадаються (-) розпадаються на катіони і аніони.
-Якщо концентрація солей в клітині вища, ніж у середовищі, то вода не буде надходити у клітину. (-) вода буде надходити.
- Солі кальцію необхідні для підтримки  та здійснення нервово-м’язової збудливості. (+)
- Хлоридна кислота створює кисле середовище у шлунку тварин і людини й у спеціальних органах комахоїдних рослин, уповільнюючи перетравлення білків їжі. (-) прискорюючи перетравлення білків їжі.

 

Бесіда

3.

Мотивація навчальної діяльності.
Цікаві фати про ліпіди та вуглеводи:
1. 15 пачок картопляних чіпсів дорівнює споживанню від 12 до 20 чайних ложок жиру.
2. Досить поширена думка, ніби холестерин дуже шкідливий. Проте цілком виключити потрапляння даної речовини в організм не можна, оскільки холестерин впливає на синтез статевих гормонів і використовується для створення жовчі печінкою. Підсумком дефіциту холестерину може стати недокрів'я. Збалансувати кількість холестерину допомагає рослинний жир, і соняшникова олія для цих цілей підійде ідеально
3. Рослинні жири в меню (омега-3 і омега-6) сприяють боротьбі із зайвою вагою, допомагаючи скоротити об'єм вироблення організмом жирової тканини і збільшити коефіцієнт спалювання жирів.
4. Хлібобулочні вироби, паста та рис — не єдині продукти, що включають в себе вуглеводи. Вуглеводна складова характерна для фруктів, овочів та інших елементів нашого раціону.
5. Можна дозволити собі з’їсти більше, віддаючи перевагу цільним зерновим. Така їжа найкращим чином сприймається нашим травним трактом, а додаткова доза рослинних волокон — тільки плюс, що рятує тіло від токсинів, що ніяк не відіб'ється на вашій вазі.

Тема уроку:

Органічні речовини, що входять до складу живих організмів. Вуглеводи. Їх будова, функції, властивості. Ліпіди, їх будова, властивості та функції.

запис на дошці і у зошитах
 

4.

Вивчення нового матеріалу

План

1.Органічні речовини

2.Вуглеводи

3.Ліпіди

1.Що таке органічні речовини ? Органічними речовинами називають майже усі сполуки Карбону. (Пригадайте, які сполуки Карбону належать до неорганічних? (вуглекислий газ, чадний газ, крейда, вапняк, доломіт тощо))

Тобто, органічними називають сполуки, в основі яких лежить ланцюг, який утворений ковалентно зв’язаними атомами Карбону і може мати різну просторову структуру(запис у зошити).

 Такі сполуки утворюються завдяки здатності атомів Карбону формувати між собою одинарні, подвійні й потрійні зв’язки.

У чому ж полягають особливості будови органічних сполук?

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

(запис у зошити)

•  Основним типом хімічного зв’язку в молекулах органічних речовин є ковалентний зв’язок. Це найміцніший тип хімічного зв’язку. Він виникає внаслідок утворення спільних електронних пар атомів, що приводить до зв’язування різних атомів в одну молекулу. При цьому пара електронів одночасно належить сусіднім атомам. Особливо міцні зв’язки утворюються між атомами Оксигену, Карбону, Гідрогену і Нітрогену, які становлять, як ви пам’ятаєте, 98 % маси клітини. Річ у тім, що чим легші елементи, тим міцніші між ними ковалентні зв’язки, а згадані О, С, Н і N є найлегшими з хімічних елементів, здатних утворювати такий тип зв’язків. Найпростішою органічною сполукою є метан. (СН4)

•  Ланцюги зі зв’язаних ковалентними зв’язками атомів Карбону утворюють основу, «скелет» молекули.( Скелет органічних сполук може бути -
лінійним, розгалуженим, циклічним і комбінованим, тобто включати всі три попередні варіанти .)

 Дивлячись на те що,існує  неймовірна різноманітності можливих варіантів карбонового скелета органічні сполуки теж є дуже різноманітними ст.46)

Усі ці речовини зазвичай представлені дуже великими молекулами, до складу яких входять тисячі, десятки тисяч або навіть мільйони атомів. Вони називаються біополімерами, складаються ці молекули з невеликих компонентів, які зібрані у складі єдиної структури.

2.Вуглеводи

Вуглеводи — органічні сполуки зі змішаними функціями, що складаються з Карбону, Оксигену й Гідрогену.
Більшість вуглеводів мають емпіричну формулу Cn(H2O)m, звідки й походить їхня назва («вуглець» + «вода»). Деякі похідні вуглеводів можуть також містити Нітроген, Сульфур, Фосфор тощо.

Вуглеводи в залежності від кількості атомів Карбону поділяють на моносахариди, олігосахариди і полісахариди.

Моносахариди – вуглеводи, що містять в своєму складі 3-10 атомів Карбону. Відповідно,  розрізняють тріози, що містять три атоми Карбону, тетрози — чотири атоми, пентози — п’ять ( найвідомішими пентозами є рибоза та дезоксирибоза), гексози — шість атомів( як у глюкози, фруктози та галактози, на ст. 48 структурні формули глюкози та фруктози) .

Моносахариди називають також простими цукрами, о скільки вони складаються з однієї молекули.

Прості цукри являють собою тверді безбарвні кристалічні речовини, добре розчинні у воді. Майже всі вони мають приємний солодкий смак. Наприклад, солодкий смак фруктів, ягід, меду залежить від вмісту в них глюкози та фруктози.

Дисахариди

Молекули моносахаридів можуть з ’єднуватися одна з одною з виділенням води. У результаті утворюються олігосахариди, до яких належать дисахариди, трисахариди, тетрасахариди та полісахариди (від грец. poly — багато). До дисахаридів належать сахароза, лактоза та мальтоза (мал. 8.4).

Сахароза — тростинний або буряковий цукор. Складається із залишків глюкози та фруктози. Міститься в насінні, ягодах, корінні, бульбах, плодах. Відіграє важливу роль у харчуванні багатьох тварин та людини. Легко розчиняється у воді. Головні джерела добування сахарози (харчового цукру) у харчовій промисловості — цукровий буряк і цукрова тростина.

Лактоза — молочний цукор, має у своєму складі глюкозу та галактозу. Він входить до складу молока і є джерелом енергії для дитинчат ссавців.

Мальтоза (солодовий цукор)складається із двох молекул глюкози, є основним структурним елементом таких полісахаридів, як крохмаль та глікоген.

Полісахариди

Органічні сполуки, що складаються з великої кількості структурних одиниць (мономерів), називають полімерами.

Полісахариди — це полімери, мономерами в яких є моносахариди.

Із полісахаридів найпоширеніші крохмаль, глікоген, целюлоза, хітин

(мал. 8.5). Це високомолекулярні вуглеводи, що складаються з великої

кількості моносахаридів. Вони мають дуже велику молекулярну масу.

Крохмаль є основним запасним полісахаридом у рослин.  Він міститься у великій кількості в бульбах картоплі, плодах, насінні. У гарячій воді крохмаль утворює колоїдний розчин, що в побуті має назву крохмальний клейстер. Структурні компоненти крохмалю — амілоза й амілопектин (мал. 8.6, а, б).

Глікоген — запасний полісахарид, що м іститься у тканинах тіла тварин та людини, а також у грибах, дріж дж ах тощо. Він відіграє важливу роль у перетвореннях вуглеводів в організмі тварин. У значній кількості накопичується в печінці, м’язах, серці та багатьох інших органах. Є постачальником глюкози в кров. За структурою нагадує крохмаль, але є сильніше розгалуженим. Молекула глікогену складається приблизно із 30 000 залишків глюкози.

Клітковина (целюлоза) — головний структурний полісахарид клітинних

оболонок рослин. Целюлоза за своєю структурою — лінійний полімер. Вона нерозчинна у воді й лише набухає в ній.

Хітин — основний компонент зовнішнього скелета членистоногих та деяких інших безхребетних тварин, входить до складу клітинної стінки грибів

Функції вуглеводів

1.   Енергетична — при розщепленні 1 г вивільняється 17,2 кДж енергії.

2.   Будівельна (структурна) — компонент клітинних мембран.

3.   Опорна (пластична) — хітин є компонентом зовнішнього скелета членистоногих та клітинних стінок деяких грибів і водоростей, а також целюлоза є компонентом клітинних стінок у рослин.

4.   Запасаюча — крохмаль у рослин, глікоген у тварин.

5.   Захисна — в’язкі секрети (слизи), багаті на вуглеводи та їхні похідні — глікопротеїди, оберігають стінки органів (шлунок, кишечник, бронхи) від механічних і хімічних впливів.

3.Ліпіди

Ліпіди, інколи зустрічається назва жири — органічні речовини, що є сполукою естерів (складних ефірів) трьохатомного спирту (гліцеролу) і жирних кислот.(що ви знаєте про жирні кислоти?)  Жирні кислоти — це органічні сполуки, до складу яких входить карбоксильна група та довгий вуглеводневий хвіст. (На ст. 52 можна побачити загальну формулу жирної кислоти)

Усі жирні кислоти поділяються на дві групи: насичені, або граничні (не містять подвійних зв’язків), та ненасичені, або неграничні (містять подвійні зв’язки). До насичених кислот належать, наприклад,пальмітинова (мал. 9.1) та стеаринова кислоти, а до ненасичених — олеїнова (мал. 9.2).

(Схема «Жирні кислоти» :насичені:пальмітинова, ненасичені:олеїнова к-та , записати приклади в зошит)

Прості ліпіди (є похідними вищих жирних кислот і спиртів).

- Жири або Триацилгліцероли — це природні ор ганічні сполуки, я к і є похідними гліцеролу та жирних кислот. Триацилгліцероли є формою накопичення жирів в організмі та одним з основних джерел енергії; це найпоширеніші з природних ліпідів .

- Стероїди — це група природних ліпідів. Найпоширенішим стеролом у тварин є холестерол, що в неестерифікованому складі входить до складу клітинних мембран.

- Воски — це естери жирних кислот та вищих одноатомних або двоатомних спиртів, із кількістю атомів карбону від 16 до 30. До природних восків тваринного походження належить бджолиний віск, спермацет, ланолін.

- I. Складні ліпіди (містять ліпідну частину і неліпідний комплекс).

- 1. Ліпопротеїди (ліпідна частина поєднана з білком) є транспортною формою ліпідів у крові та лімфі, з них будуються мембрани.

- 2. Фосфоліпіди (ліпідна частина і залишок фосфорної кислоти) входять до складу клітинних мембран.

- 3. Гліколіпіди (ліпідна частина і вуглеводи) є компонентами мієлінових оболонок нервових відростків, а також компонентами мембран хлоропластів.

Функції ліпідів

1.   Енергетична (у разі повного окислення 1 г жирів до вуглекислого газу і води виділяється 38,9 кДж енергії).

2.   Будівельна (структурна) — основна складова клітинних мембран.

3.   Захисна — механічний захист від ударів, тепло- і гідроізоляція.

4.   Запасаюча — підшкірний жир у ссавців, «жирове тіло» у комах.

5.   Джерело ендогенної води. ( при окисленні 100г жирів утворюється 110г води) Наприклад, верблюди використовують цю властивість жирів.

Бесіда,

запис у зошитах

розповідь з елементами бесіди

розповідь

пояснення

Запис на дошці

Розповідь

Робота з підручником

Робота з підручником

Робота з підручником

Розповідь

Запис на дошці

Бесіда

Робота з підручником

Запис у зошити

Розповідь

Запис у зошити

5.

Узагальнення і систематизація знань.
Тема: Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.
Мета: визначити наявність полісахаридів,ліпідів та їхні властивості.
Обладнання та матеріали: штатив із пронумерованими пробірками, градуйовані піпетки, скляні палички, водяна баня або ємність із гарячою водою, дистильована вода, розчин Люголя, розчин крохмалю, соняшникова олія,етиловий спирт, ацетон, шматок картоплі.

Хід роботи:

     Виявлення крохмалю та визначення його властивостей.

1.Візьміть зі штатива пробірку №1. Додайте у неї 2 мл розчину крохмалю та 1-2 краплини розчину Люголя, перемішайте скляною паличкою. Запишіть, чи змінилось забарвлення. Поясніть побачене.
2. Нагрійте пробірку №1 на водяній бані до зміни забарвлення. Запишіть, якого кольору набув розчин.
3.Охолодіть пробірку №1. Запишіть, чи змінилось забарвлення.
4. Візьміть шматок картоплі, крапніть піпеткою 1-2 краплини розчину Люголя. Опишіть і поясніть побачене.
Запишіть висновок.

Виконання лабораторної роботи

6.

Підсумок уроку.
Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів та зауважень до їх підготовки

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

7.

Повідомлення домашнього завдання.
§8,9

Інструктаж, запис на дошці і у зошитах