Організації дидактичних ігор для дітей з порушенням інтелектуального розвитку методичні рекомендації

ОРГАНІЗАЦІЇ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

                                     ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД ОКСАНА НОВІКОВА

ТАРАЩАНСЬКИЙ НРЦ

Гра посідає одне з головних місць серед різноманітних видів діяльності в корекційно-виховному процесі. “У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі здібності особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається поживний струмінь уявлень, понять про оточуючий світ. Гра – іскра,  яка запалює вогник допитливості і цікавості,” – писав В. О. Сухомлинський [14]. В неї залучаються всі сторони особистості: дитина рухається, говорить, сприймає, думає. У процесі гри активно працює її уява, пам’ять, посилюються емоційні та вольові прояви, дитина навчається долати труднощі, пізнає оточуючий світ, шукає вихід з проблемної ситуації.

Ігротерапія доцільна при корекції психоемоційного та особистісного розвитку дитини, і паралельно впливає на розвиток усіх структурних компонентів мовленнєвої системи (фонетико-фонематичних процесів, лексики, граматики та зв’язного мовлення). Як відомо, у симптоматичному комплексі психічних порушень при інтелектуальній недостатності завжди помітні порушення мовлення, які мають системний характер. У дітей даної категорії виявляються несформованими в тому чи іншому ступені всі операції мовленнєвої діяльності: має місце слабкість мотивації, зниження потреби в спілкуванні, грубо порушене програмування мовленнєвих дій, реалізація комунікативного мовлення та контроль за ним. Тому поєднання інноваційних прийомів виправлення порушень усного мовлення засобами гри та традиційних методів логокорекції є актуальною проблемою.

У зв'язку з цим, визначено основні завдання при використанні ігор у логопедичній роботі з дітьми, що мають порушення інтелектуального розвитку:

• створення умов для розвитку пізнавальної діяльності, розширення можливостей дітей для практичного ознайомлення з різноманітними предметами і явищами, діями та використання предметів;
• поглиблення уявлень дітей про навколишнє середовище, закріплення їх знань про колір, форму та розмір предметів;
• збільшення мовленнєвої активності дітей;
• корекція психофізичного розвитку дітей, що мають порушення інтелектуального розвитку.

Гра як форма діяльності дитини сприяє гармонічному розвитку у неї психічних процесів, особистих рис, інтелекту, що дуже важливо для дітей з інтелектуальними недоліками та порушенням мовлення.

В процесі організації та проведення ігор важливо спиратися на загальнодидактичні принципи:

• науковості;
• системності і послідовності;
• доступності;
• наочності;
• свідомості і активності;
• індивідуального підходу.

А також на спеціальні принципи логопедичної роботи:

• системності та обліку структури мовного порушення;
• комплексності;
• диференційованого підходу;
• поетапності;
• врахування особистісних особливостей;
• формування мовленнєвих навичок в умовах природного мовного спілкування;
• особистісного орієнтування;
• емоційної підтримки;
• взаємодії з батьками, вихователями й дефектологами;

Головна особливість дидактичних ігор полягає в тому,  що завдання дітям ставляться в ігровій формі. Діти граються, не підозрюючи, що засвоюють певні знання, оволодівають навичками дій з певними предметами, вчаться культурі спілкування один з одним. Дидактична гра має на меті навчити дитину чомусь новому або закріпити в ній ті чи інші знання,  сформувати навички орієнтації в навколишній дійсності.

У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, співставляє, класифікує предмети за тими чи іншими ознаками, проводить доступний їх аналіз і синтез, робить узагальнення; вчиться розрізняти, називати і використовувати кольори, поділяти групи на окремі предмети.

Ігрові завдання літям з порушенням інтелектуального розвитку дають поступово, а вміння, що формуються, довготривало закріплюють в процесі занять.

Обираючи ігрові завдання, потрібно враховувати риси характеру дітей, особистісні прояви у розвитку емоційно-вольової сфери. У дидактичних іграх важливо формувати вміння керувати своєю поведінкою через засвоєння у процесі ігор правил, вироблених дорослими.

При організації дидактичних ігор та вправ варто керуватися такими правилами:

• ігри не повинні бути тривалими по часу (5-10хв.);
• вони мають проводитися у неспішному темпі, для того, щоб дитина мала можливість зрозуміти завдання, свідомо виправити помилки;
• гра повинна бути цікавою, живою, заманливою для дитини, тому треба, щоб у ній був присутній елемент змагання, нагороди за успішний виступ, барвисте та кумедне оформлення;
• у грі треба домагатися активної мовної участі усіх дітей, при цьому за можливістю використовувати і рухову активність;
• у грі треба розвивати у дітей навички контролю за чужим та власним мовленням;
• у процесі гри логопед приймає участь (ступінь участі визначається мовними можливостями дітей, завданням та умовами гри); по ходу гри він вносить необхідні корективи та поправки у мовлення дітей, а в кінці гри обов’язково заохочує усіх дітей, відмічаючи найбільш успішних.

Дидактичні ігри та ігрові прийоми є засобом виховання дітей під впливом цілеспрямованого керівництва. Таким чином, потрібно намагатись виправити не окремо одне порушення, а виховувати мовленнєву діяльність через дидактичну гру та у зв’язку з нею, що дуже важливо при корекційній роботі з дітьми, що мають порушення інтелектуального розвитку.

Розвиток ігрової активності дітей з порушенням інтелектуального розвитку, перевиховання особливостей особистості й поведінки, активна робота з активізації, уточнення та розширення словника відбувається через систему спеціально підібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів.

Література

1.                        Артемова Л. В. Вчися граючись. – К.: Томіріс, 1996. – 111с.
2.                        Жукова Н. С., Мастюкова Е. М., Филичева Т. Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. – Екатеринбург: Изд-во АРД  ЛТД, 1998. – 317 с.
3.                        Игры в логопедической работе с детьми. \Под ред. В. И. Селиверстова. – К.: Рад. шк., 1985. – 184 с.
4.                        Максаков А. И., Тумакова Г. А. Учите играя: Игры и упражнения со звучащим словом. – М.: Просв., 1983. – 144 с.
5.                        Соботович Е. Ф. Речевое недоразвитие у детей и пути его коррекции. – М.: Классикс Стиль, 2003. – 159 с.
6.                        Сухоминский  В. А. Избр. пед. соч. – М.: Педагогика, 1979. – т. 1. – С. 236.